Національний репозитарій академічних текстів

Нова програма Global Awards

Всесвітня організація інтелектуальної власності оголосила про запуск нової програми WIPO Global Awards.

Програма покликана щорічно відзначати нагородами малі й середні підприємства та окремих осіб за активне використання у своїй діяльності інтелектуальної власності з метою позитивного впливу на суспільство як у окремій країні, так і на міжнародному рівні.

Інтелектуальна власність у її різноманітних проявах, від патентів і товарних знаків до промислових зразків і авторського права, має величезне значення для економічного соціального та культурного розвитку суспільства. У той же час малі та середні підприємства складають значну частку економіки як у розвинутих, так і в країнах, які розвиваються, і є найважливішим джерелом інновацій і творчості у всіх секторах, ринках сферах життя.

Програма WIPO Global Awards визнає центральну роль інноваційної та творчої діяльності малих і середніх підприємств і окремих осіб, хто використовував права інтелектуальної власності для розробки рішень, які зробили позитивний внесок у життя суспільства в економічному, соціальному чи культурному плані.

Головними критеріями при відборі номінантів є наступні:
– успішна комерціалізація інтелектуальної власності;
– позитивний вплив на суспільство;
– різноманіття претендентів на премію.

Перші нагороди присуджуватимуться у липні 2022 року п’яти малим і середнім підприємствам, чиї навички та вміння сприятимуть прогресу та покращуватимуть життя людей. Категорія лауреатів премії з роками буде розширюватися.

Детальніше: https://bit.ly/3mpRBXB, https://bit.ly/3qgWfZd, https://bit.ly/3slI9Zf

Фото: ВОІВ

2021-12-20

Рейтинг університетів QS EECA 2022

Оприлюднено рейтинг університетів «QS EECA 2022», який представляє позиції країн, що розвиваються, зі Східної Європи та Центральної Азії.

Рейтинг публікується з 2014 року та наразі налічує 450 кращих університетів. Найбільше представництво в списку мають університети Росії та Туреччини. Серед українських закладів вищої освіти до першої сотні увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце);
– Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (63 місце);
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (69 місце).

Університети оцінюються за десятьма факторами, кожний з яких робить певний внесок у загальну оцінку закладів вищої освіти. Глобальна репутація визначається за допомогою двох крупних міжнародних опитувань. Першим з них є щорічне глобальне опитування QS, в якому науковці з усього світу визначають заклади, котрі, на їх думку, проводять кращу роботу в своїй сфері. Поряд з академічним опитуванням проводиться опитування випускників-роботодавців щодо визначення закладів, які готують кращих випускників у своєму секторі. Цей індикатор покликаний відобразити інтуїтивну репутацію на світовому ринку працевлаштування випускників.

Ще один показник відображає співвідношення викладачів і студентів. Він визначається за кількістю студентів на одного штатного викладача, щоб продемонструвати прихильність кожного закладу до забезпечення високих стандартів академічної підтримки.

Показник кількості наукових публікацій відображує продуктивність досліджень на основі статей, опублікованих в Scopus на одного академічного викладача. Використовуючи інформацію, надану Scopus, індикатор міжнародної дослідницької мережі оцінює ступінь міжнародної відкритості з точки зору дослідницького співробітництва для кожного закладу, котрий оцінюється.

Показник веб-впливу, заснований на рейтингу Webometrics, відображує ступінь присутності кожного закладу в Інтернеті, що є одним з аспектів їх прихильності до міжнародної взаємодії та комунікаціям. Пріоритетом для багатьох провідних університетів у регіоні Східної Європи та Центральної Азії є прийом на роботу академічних співробітників, які мають ступінь доктора філософії чи еквівалентну їй. Прогрес у цій сфері оцінюється шляхом розрахунку частки викладачів на цьому рівні.

Індикатор цитування статей спрямований на оцінку впливу досліджень, основаного на частоті, з якою опубліковані роботи закладу цитуються іншими дослідниками по всьому світу. Останні два показники щодо частки іноземних викладачів і студентів у загальній їх кількості свідчать про успіх у залученні вчених і студентів з різних країн.

Загальні результати рейтингу університетів QS EECA публікуються в інтерактивній онлайн-таблиці, що дозволяє користувачам порівнювати результати університетів за окремими показниками чи проглядати ті, що мають найвищі сукупні бали.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://bit.ly/3EvrYuZ

Фото: TopUniversities

2021-12-20

Дорожня карта реформування ІТ-освіти до 2030 року

16 грудня 2021 року на конференції Synergy 2021 IT Business & IT Education було презентовано план реформації ІТ-освіти до 2030 року, розроблений спільно Міністерством освіти і науки України та з Міністерством цифрової трансформації.

Дорожня карта була охоплює 15 ініціатив у сферах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої та неформальної освіти буде впроваджуватись починаючи з січня 2022 року до кінця 2023 року, а її ефект, як очікується, проявиться у перспективі 10 років.

Проблеми ІТ-освіти існують на всіх рівнях – від шкіл до університетів. Повна загальна середня освіта має низьку якість освіти в сільській місцевості, недостатня кількість вчителів, які використовують сучасні підходи та методи викладання STEM-дисциплін. Професійна, професійно-технічна, фахова передвища освіта страждають від низької якості передвищої освіти та низького престижу. Проблемами вищої освіти є відсутність фінансової автономії вищих навчальних закладів, неконкурентність зарплати викладача та практикуючого ІТ-фахівця, слабкий менеджмент у закладах освіти, брак «спеціальностей майбутнього». Сектор неформальної освіти, освіти протягом життя, самоосвіти мають ускладнену систему ліцензування, нерівні податкові умови із закордонними платформами, обмеження у визнанні освіти, здобутої в освітніх закладах.

Основними завданнями реформування є наступні:
– у короткострокові перспективі розвиток неформальної освіти;
– у середньостроковій перспективі підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів;
– у довгостроковій перспективі підвищення якості математики та інформатики в школах.

Для успішного функціонування галузі необхідна наявність висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Визнаючи у їх підготовці фундаментальну роль викладачів та вчителів, МОН працює над дебюрократизацією викладацької діяльності, внесенням нормативних змін для залучення іноземних спеціалістів та ІТ-практиків до викладання в українських закладах освіти.

Об’єднання зусиль держави, бізнесу та науки має стати невід’ємною складовою успішної реформи ІТ-освіти. Нещодавно запущена платформа «Наука і бізнес» має стати містком між бізнесом і наукою. Використання можливостей платформи представниками ІТ-спільноти сприятиме подальшому вдосконаленню досліджень та інновацій в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3yI9aan, https://synergyconference.com.ua/, http://s2b.nauka.gov.ua, https://bit.ly/3E6w5gL

Фото: скріншот

2021-12-16

Найпрестижніша нагороду у сфері відкритого урядування

15 грудня 2021 року українська державна ІТ-компанія «Prozorro.Продажі» отримала найпрестижнішу нагороду у сфері відкритого урядування – Open Government Partnership Awards-2021.

Переможців конкурсу було оголошено під час Глобального саміту «Партнерство «Відкритий уряд», який зараз проходить у Республіці Корея.

«Прозорро. Продажі» – державне підприємство, яке реалізує політику, визначену Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Мета підприємства – за допомогою сучасних ІТ-рішень підвищити прозорість процесу продажу та ефективність управління державним і комунальним майном. Воно сприяє розвитку України завдяки запровадженню ринкових механізмів і цифрових технологій у сфері управління державним майном. За п’ять років завдяки діяльності Prozorro.Продажі держава, органи місцевого самоврядування та бізнес отримали понад 58 млрд грн доходів до бюджетів різних рівнів.

Отримання такої премії – не лише великий успіх, але й підтвердження того, що Україна рухається шляхом підвищення прозорості у сфері державних активів. За нагороду в регіоні «Європа» разом з Україною змагалися проєкти 17 інших країн. Український проект переміг в категорії Impact Award як проєкт, який змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.

Детальніше: https://bit.ly/3Fdhcuw, https://prozorro.sale/about, https://bit.ly/3sb96Pj

Фото: скріншот

2021-12-16

Презентація Investors Book 2021

Міністерство цифрової трансформації України презентувало цифровий каталог Investors Book 2021 року, у якому представлені можливості фандрейзингу для стартапів.

Каталог містить 85 венчурних фондів, бізнес-янголів, акселераторів та інкубаторів, зацікавлених у підтримці українського ІТ-сектора. Відтепер учасники ринку зможуть користуватися всією інформацією, що міститься в каталозі. Зокрема, вони можуть дізнатися, в якій галузі працюють учасники каталогу, які обсяги фінансування надають, які проекти та на якій стадії підтримують.

У 2021 році каталог отримав найбільше оновлення, починаючи з 2017 року, коли було опубліковано перше видання. Тепер він містить вдвічі більше учасників. Окрім України в ньому представлені фонди та індивідуальні інвестори з США, Польщі, країн Балтії, Нідерландів, Туреччини, Казахстану, Вірменії, Великої Британії, Іспанії, Швейцарії з сукупною кількістю проєктів у своїх портфоліо – понад 3000.

Користувачі каталогу мають можливість замінити тривалий пошук інвесторів швидким вибором із сотень наявних можливостей з більшими шансами на успіх проекту. Причому, каталог відкриває багатьом стартапам доступ до фінансування на ранніх стадіях. Він повинен стати стартовим майданчиком для розвитку інноваційної економіки України, де стартапи знайдуть ідеальних партнерів для запуску своїх масштабних проектів.

Investors Book 2021 була створена Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках його Програми конкурентоспроможної економіки в Україні та Міністерства цифрової трансформації України.

Детальніше: https://investorsbook.uvca.eu/, https://bit.ly/3sggtVK

Фото: скріншот

2021-12-16

Дослідження «комп’ютерних» винаходів

Європейське патентне відомство та Корейське відомство з інтелектуальної власності презентували спільне компаративне дослідження, присвячене винаходам, реалізованим за допомогою комп’ютерних технологій та програмного забезпечення.

Оприлюднення документу відбулося під час онлайн-зустрічі президента Європейського патентного відомства та комісара Корейського відомства з інтелектуальної власності.

У дослідженні представлене визначення та здійснене порівняння підходів обох відомств до експертизи зазначеної категорії винаходів, розглянуто десять кейсів, які були проаналізовані паралельно дослідниками європейського та корейського патентного відомства.

Йдеться про:
– полегшення покупок;
– брокерські пропозиції;
– передачу телевізійного медіа-контенту;
– дистанційне керування електронним пристроєм;
– навчання нейронної мережі;
– систему прогнозування швидкості міського руху;
– метод розпізнавання емоцій за допомогою голосу (обробка природної мови);
– метод керування технікою на основі паркування транспортного засобу;
– метод комплексного управління переробкою побутових відходів;
– перевірку особистої інформації для процесу електронної комерції.

Приклади були ретельно відібрані, щоб найкраще відобразити спектр винаходів, на які сьогодні найчастіше подаються заявки.

Такий підхід дозволив охопити такі сфери, як штучний інтелект, графічні інтерфейси користувача, обробка мовлення, електронна комерція та телекомунікації.

Детальніше: https://bit.ly/3yCyK0p, https://bit.ly/3dY5BU5

Фото: скріншот

2021-12-16

Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання».

Звіт підготовлений за результатами проведеного Європейською асоціацією університетів опитування Open Science Survey 2020-21.

У документі аналізується місце відкритої науки в підходах до академічної оцінки університетів всієї Європи. Він відповідає на важливі питання, зокрема, коли заклади оцінюють дослідження, чи враховують вони відкритість дослідницького процесу та його результатів. Якщо так, то як і в якій мірі визнаються практики відкритих досліджень. А якщо ні, то які причини та чи є плани з внесення відкритих дослідницьких практик у майбутньому.

Звіт пропонує точку зору європейських університетів щодо стану справ і можливі шляхи розвитку відповідальної академічної оцінки. Він є частиною серії з трьох звітів, які доповнюють основний звіту EUA «2020-2021 Open Science Survey».

Документ продемонстрував обмежену роль відкритої науки в підходах університетів до академічного оцінювання. Крім того, відкритим дослідницьким практикам надається менше значення, ніж більшості інших наукових заходів, зокрема – друкованим дослідженням та залученню зовнішнього фінансування. Однак, звіт також показав, що відкрита наука є зростаючим стратегічним пріоритетом у академічній оцінці діяльності університетів.

В інших звітах, які планується оприлюднити у 2022 році, будуть більш докладно розглянуті питання відкритого доступу до дослідницьких публікацій і даних досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3p41JXH, https://bit.ly/3EaJLqN

Фото: скріншот

2021-12-16

Екологізація: перспективи управління, фінансування та ефективності

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Екологізація європейських закладів вищої освіти: перспективи управління, фінансування та ефективності».

Заклади вищої освіти відіграють ключову роль у переході до вуглецевої нейтральності та сталого суспільства, а також у досягненні цілей Порядку денного ООН на період до 2030 року й Зеленого курсу Європейського союзу. Вони розглядають питання екологічної стабільності у своїх дослідницьких та освітніх місіях і активно беруть участь у широкому спектрі довготривалих заходів.

Дослідження з екологізації у закладах вищої освіти вперше виконане серед закладів вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти та за його межами та присвячене питанням озеленення та екологічної стабільності. Воно зібрало свідчення різноманітної діяльності закладів і передовий досвід у підходах до екологізації і служить джерелом натхнення для виявлення можливостей колективних дій і проблем, а також пропаганди екологічної політики.

Документ фокусується на чотирьох сферах, за допомогою яких можна вирішувати питання стабільності та екологізації в закладах вищої освіти: фінансування, ефективність і результативність, закупки, управління та лідерство. У ньому аналізується роль, яку можуть відігравати національні моделі фінансування та європейські ініціативи, такі як NextGenerationEU; як зелені закупівлі можуть змінити правила гри; які заходи енергоефективності принесуть користь зеленому порядку денному та як лідерство і розвиток лідерства сприятимуть реалізації.

Публікація ґрунтується на спеціально проведеному опитуванні щодо екологізації європейських закладів вищої освіти, яке було проведене у 2021 році Асоціацією європейських університетів. У ньому зібрані дані про різні види діяльності та підходи до екологізації.

Детальніше: https://bit.ly/3q00dFz, https://bit.ly/3F4D62S

Фото: скріншот

2021-12-16

Удосконалення освітнього процесу ASEM

Мережа університетів Асоціації держав Південно-Східної Азії, Європейська асоціація університетів та Міжнародна асоціація університетів підтвердили свою прихильність до освітнього процесу країн Азії та Європи й закликають до його продовження й удосконалення.

З 2008 року освітній процес країн Азії та Європи (ASEM) розширився за переліком учасників, обговорюваних тем і реалізованих ініціатив. Була створена міжрегіональна платформа для обміну досвідом та співробітництва у сфері вищої освіти. Це відкриває нові можливості для розвитку систем вищої освіти в Азії та Європі, інтернаціоналізації та спільних дій у відповідь на глобальні та регіональні виклики, а також на динамічні потреби суспільства.

Розвиток освітнього процесу ASEM – це довгострокова інвестиція, що може принести значні вигоди для освітнього та дослідницького секторів, а також для суспільства та економіки в цілому. Триваюча криза, пов’язана з пандемією COVID-19, актуалізувала значення цієї роботи, що підтвердила нарада міністрів, яка відбулася в Таїланді 15 грудня 2021 року та прийняті за її результатами Стратегічний документ ASEM і План дій ASEM.

Детальніше: https://bit.ly/3IZnMai, https://bit.ly/3yzdtVt, https://bit.ly/3yy3LCK

Фото: ЄАУ

2021-12-16

Індекс готовності до нульового рівня викидів вуглецю

KPMG – одна з найбільших у світі мереж, що надають професійні послуги, та одна з аудиторських компаній великої четвірки оприлюднила перший звіт щодо прогресу у скороченні викидів парникових газів – Net Zero Readiness Index.

Представлений звіт є інструментом, який порівнює прогрес 32 країн у сфері скорочення викидів парникових газів, що спричиняють зміни клімату, оцінює їхню готовність та здатність досягти нульового рівня шкідливих викидів цих газів до 2050 року.

Індекс враховує, крім викидів вуглецю, ще й викиди метану й оксиду азоту. Кожна країна аналізувалася в рамках звіту за 103 показниками, котрі застосовувалися для оцінки готовності на загальнодержавному рівні та на рівні окремих секторів, як то виробництво електричної та теплової енергії, транспорт, будівництво, промисловість, сільське господарство, землекористування та лісове господарство.

У результаті аналізу всі країни-учасниці були поділені на дві категорії: топ-25 країн за поточним рівнем прогресу та ініціатив і сім країн, на котрі слід звернути увагу, де є значні можливості для просування зусиль щодо декарбонізації.

Ключові результати, сформульовані у дослідженні, наступні:
– країни діють повільно щодо встановлення цільових показників Net Zero та їхнього закріплення в законодавстві;
– відсутність можливості виконання зобов’язань у рамках ініціативи Net Zero є слабким місцем в глобальних амбіціях щодо досягнення нульового рівня викидів;
– готовність на рівні держави значною мірою віддзеркалюється в готовності секторів;
– готовність досягнути Net Zero пов’язана з економічним добробутом.

У ході підготовки звіту його автори спілкувалися з широким колом спеціалістів, які працюють на міжнародному рівні а також у кожній з 32 країн-учасниць. Спираючись на їхні спостереження, отримані наступні висновки щодо глобального переходу до економіки з нульовим енергетичним балансом:
– цілі щодо Net Zero є лише першим кроком;
– уряди повинні використовувати фінансові ринки для забезпечення виходу на Net Zero;
– необхідна потужна політична синергія та співпраця на всіх рівнях;
– розвиток державної підтримки заходів у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату має бути зоною головної уваги для урядів;
– постійна геополітична напруженість потенційно може перетворити ініціативу Net Zero на арену конкуренції, а не співпрацю у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3GP6zyh, https://bit.ly/3q5lnSy, https://bit.ly/3IVUCIY

Фото: скріншот

2021-12-16