На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Брайан Рікарда «Академічна чесність: проактивний урок ризику та винагороди».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Брайан Рікарда «Академічна чесність: проактивний урок ризику та винагороди».
Автор пропонує власний підхід до виховання академічної доброчесності у студентів. Він вважає, що упіймати студента і покарати його – менш ефективно, ніж запобігати нечесності з початкової школи.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Тріши Бертрам Галлант «Обман академічної доброчесності».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Тріши Бертрам Галлант «Обман академічної доброчесності».
У ній розглядається питання необхідності виховання у студентів поняття взаємозв’язку між академічною чесністю, особистою чесністю та професійною чесністю. Цьому процесу, на думку автора, заважає невідповідність сучасної системи оцінювання навчання, яка ґрунтується на принципах винагороджування результатів (оцінки, ступень, опубліковані роботи), і не є показником хорошого викладання та навчання. Автор зазначає, що робити акцент у навчанні слід на академічну чесність в рамках вимог щодо забезпечення якості та акредитації.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Шанди Худа «Академічна та доброчесність на робочому місці».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Шанди Худа «Академічна та доброчесність на робочому місці».
У ній розглядається взаємозв’язок між академічною недоброчесністю та нечесністю на робочому місці. Автор вважає, що обговорення зі студентами важливості академічної доброчесності під час їх навчання в університеті сприяє формуванню цілісної та етичної поведінки, якої студенти у подальшому будуть дотримуватись, будуючи власну кар’єру та життя.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти України за внесок у розвиток академічної доброчесності отримало нагороду The Tracey Bretag Memorial Award.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти України за внесок у розвиток академічної доброчесності отримало нагороду The Tracey Bretag Memorial Award.
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив травневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «В якій формі провести семестровий екзамен?».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив травневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «В якій формі провести семестровий екзамен?».
Міжнародний центр академічної доброчесності оприлюднив статтю «Теорія самовизначення та академічна доброчесність».
Міжнародний центр академічної доброчесності оприлюднив статтю «Теорія самовизначення та академічна доброчесність».
У публікації йдеться про основні психологічні потреби, які можуть змінити відношення студентів до академічної доброчесності.
Відомо, що існує зв’язок між мотивацією та самовизначенням. Особи, які більш самовизначенні, більш впевнені та мотивовані. Відповідно до теорії самовизначення, ступінь, до якого людина вважає, що її вибір має значення в її житті, залежить від задоволення трьох психологічних потреб: автономії, компетентності та спорідненості. Під час занять викладач може впливати на ці потреби, заохочуючи самовизначення, допомагаючи підвищити мотивацію та виховуючи академічну доброчесність.
Автономія передбачає здатність приймати рішення і відчувати себе незалежними. Успіх на початку семестру може сприяти підвищенню у студентів почуття компетентності або їхньої віри в те, що вони володіють необхідними навичками для просування вперед. Спорідненість відноситься до психологічної потреби відчувати зв’язок з іншими.
Отже, як що сприяти підвищенню самовизначення, впевненості та мотивації у студентів, можна досягти кращих результатів у зменшенні ймовірності академічної недоброчесності.
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
У черговому випуску наведені рекомендації для викладачів, студентів, адміністрацій університетів щодо відновлення освітнього процесу. Автор пропонує структурувати діяльність учасників освітнього процесу в університетах за наступними правилами: – ми діємо в хаосі, тому доводиться діяти без гарантій, що одразу все вдасться, і бути готовим до власних помилок; – не можна ігнорувати «слона в кімнаті», тобто робити вигляд, що нічого не сталося й діяти, як і раніше; – треба зосередитись на тому, що наразі найкорисніше для студентів, у першу чергу на тих компетентностях, які потрібні зараз.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.
У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову: – політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв; – купівля академічних ступенів; – сексуальна експлуатація; – корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм; – політичне втручання у внутрішні справи університетів; – неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень; – нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».
На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».
У публікації зазначається, що наріжним каменем академічної доброчесності може стати заохочення поведінки, яка сприятиме запобіганню плагіату як за допомогою педагогіки, так і за допомогою підтримки учнів і студентів. У той же час визначення плагіату та його важливість може бути проблемою. Плагіат має безліч формальних визначень. Майже кожна інституційна політика академічної чесності та недобросовісної поведінки у дослідженнях містить окремі визначення, які різняться за специфічністю.
За своєю суттю плагіат – це нездатність надати належну доказову підтримку автору твору. Проте багатьом визначенням бракує розуміння, чому атрибуція дійсно має важливе значення.
У публікації згадується пояснення плагіату спеціалістом із візуальних комунікацій Кертіс Ньюболдом, який надає ілюстрацію багатьох способів плагіату студентів, викладачів та дослідників. Його пояснення того, чому певна категорія вважається плагіатом, вказує на нечесність, яка полягає в тому, що плагіатор вдає слова, ідеї, теорії, твори мистецтва тощо належать йому, а не особі, яка створила початкову роботу.
Також у публікації зазначається, що викладачі намагаються запобігати плагіату, тому педагогічна практика повинна виходити за рамки наказу учням і студентам «цитувати джерела» та «не копіювати». Педагогічна практика повинна будуватись на необхідні пояснення, що являє собою плагіат, и що чесність закладає основу для етичного лідерства в майбутньому. Для цього автор закликає викладачів надавати власний приклад оформлення посилань.
У роботі наведена інформація бази даних Retraction Watch, яка показує, що з 1 січня 2022 року було відкликано біля 40 статей з-за плагіату чи проблем, пов’язаних з ним. Статті відкликані тому, що їх автори викладачі та дослідники не змогли дотриматися стандартів, які самі встановили для студентів.
На завершення, автор публікації рекомендує для тих, хто шукає конкретні методи боротьби з плагіатом, на практиці використовувати скафолдінг як один з підходів. Також у боротьбі з плагіатом студентам може допомогти розвиток активності у письмі.
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).
Законопроєкт розроблено з метою встановлення академічної відповідальності за передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором. Це дозволить більш ефективно протидіяти академічній недоброчесності, зокрема, практиці продажу академічних творів.
У проєкті закону пропонується додати визначення академічного твору та доповнити статтю 42 «Академічна доброчесність» таким видом порушення академічної доброчесності, як передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором, зокрема: – «академічний текст — авторський твір наукового, науково-технічного та навчального характеру у формі дисертації, кваліфікаційної випускної роботи, наукового видання, наукової статті, звіту у сфері наукової і науково-технічної діяльності, депонованої наукової роботи, підручника, навчального посібника, інших науково- та навчально-методичних праць».
Прийняття законопроекту створить правові передумови для більш ефективного забезпечення академічної доброчесності. Також законопроект сприятиме формуванню дискурсу щодо необхідності дотримання основних засад академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищах.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
