Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Основними напрямами нової програми «Горизонт Європа» є наступні:
– провідна наука;
– глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність;
– інноваційна Європа;
– поширення участі та посилення Європейського дослідницького простору (стосується не безпосередньо проведення досліджень, а обміну досвідом між учасниками з країн ЄС і асоційованих країн).

Інструментами фінансової підтримки досліджень та інновацій є Європейська рада інновацій, Європейська дослідницька рада, Дії Марії Склодовської-Кюрі, Європейський інститут інновацій і технологій, Європейське співробітництво в галузі науки і техніки, Об’єднаний дослідницький центр. 

Кожен з них має від трьох до десяти напрямків. Зокрема, інноваційні спільноти Європейського інституту інновацій і технологій об’єднують бізнес, промисловість, дослідницькі структури та заклади вищої освіти шляхом створення інноваційних центрів. 

Європейське співробітництво в галузі науки і техніки забезпечує фінансову підтримку створення дослідницьких мереж, які називаються COST Actions. Ці мережі створюють можливості для співпраці між науковцями з усієї Європи та за її межами, даючи поштовх для розвитку досліджень і інновацій.

Об’єднаний дослідницький центр є службою Єврокомісії, що залучає науковців до проведення досліджень для надання наукових консультацій і забезпечення підтримки європейських політик.

Детальніше: https://bit.ly/3pOZ0Rn, https://youtu.be/re_AWUSD7zkhttps://bit.ly/3dOr0yJ

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Заходи покликані створити сприятливе нормативно-правове середовище для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва.

Документом передбачається внесення змін у Бюджетний кодекс з метою стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ. Також планується переглянути пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Як зазначив Міністр освіти і науки України, заходи сприятимуть інтеграції ідей молоді у розвиток економіки України. 

Розвиток інноваційної інфраструктури має забезпечити:
– розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій;
– розвиток мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– підтримку закладам вищої освіти та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності;
– створення веб-сайту інтелектуальної власності задля успішної комунікації всіх учасників інноваційного процесу;
– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних;
– розвиток цифровізації, зокрема – розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення.

Реалізація плану заходів має створити сприятливі умови та можливості співпраці науковців і представників бізнес-середовища задля комерціалізації інноваційної продукції та збільшення кількості інновацій, які будуть цікавими ринку та відповідатимуть його запитам.

Детальніше: https://bit.ly/3EQT7t9, https://bit.ly/33xPF9b, https://bit.ly/3GH4LqV, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/48e8a6e3/Dodatok.pdf, https://bit.ly/3IJem2h

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Розвиток наукового та інноваційного потенціалу є одним з основних пріоритетних напрямків розвитку економіки України. 

Документом передбачено:
– формування єдиного переліку пріоритетних напрямів діяльності замість двох існуючих, які занадто розгалужені, так як містять понад 260 напрямків і суттєво дублюються;
– спрямування пріоритетних напрямів на досягнення цілей сталого розвитку;
– затвердження переліку на період до 5 років його корегування за результатами реалізації.

Позитивний вплив на фінансування наукових досліджень і експериментальних розробок у межах реалізації визначених пріоритетів буде забезпечений прийняттям законопроєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3Gx4Jlw, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Zakonu_Ukrayini.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Postanovi_VRU.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Porivnyalna_tablitsya.pdf, https://bit.ly/3DSiKbu

2021-12-13
Поширити
Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. 

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року. 

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09
Поширити
Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. 

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів. 

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09
Поширити
Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.  

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO  

Фото: НАНУ

2021-12-08
Поширити
Глобальний інноваційний індекс 2021

Глобальний інноваційний індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.

У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках. 

У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд  значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.

Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.

Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.

Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.

Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3dzoe08, https://bit.ly/3Ix3ogs, https://bit.ly/3DAMDNu  

Фото: скріншот

2021-12-08
Поширити
Розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

Розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

Йдеться про розроблення та реалізацію плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту, а також екологічного моніторингу морів. 

Кабінету Міністрів України доручається:
– проаналізувати актуальні положення Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2023 роки та діяльність державних науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень;
– відновити протягом 2022-2023 років споруди науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень;
– здійснити інвентаризацію наявних науково-дослідних суден, які перебувають на балансі державних науково-дослідних установ та не експлуатуються;
– забезпечити розвиток інфраструктури для постійного базування науково-дослідного флоту;
– організувати будівництво у 2022-2030 роках науково-дослідних суден підприємствами вітчизняної суднобудівної промисловості;
– підвищити соціальні стандарти для моряків науково-дослідного флоту та усунути диспропорції в умовах оплати праці та соціального захисту вчених, які проводять полярні дослідження;
– підтримувати розвиток кадрового потенціалу для проведення морських наукових досліджень.

Має бути вирішене в установленому порядку питання забезпечення фінансування здійснення комплексного екологічного моніторингу стану територіального моря України із використанням науково-дослідного судна «Борис Александров» та введення в експлуатацію науково-дослідного судна «Володимир Паршин».

Кабінет Міністрів України має забезпечити щорічне інформування Президента про хід реалізації заходів з відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту.

Детальніше: https://bit.ly/3EA1VDo, https://bit.ly/3pCpAwH

Фото: МОН

2021-12-07
Поширити
Програма сприяння інноваціям та підприємництву

Програма сприяння інноваціям та підприємництву

Відкрито прийом заявок на участь у програмі «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям та підприємництву».

Відкрито прийом заявок на участь у програмі «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям та підприємництву».

Програма стажувань, орієнтованих на просування інновацій та підприємництва, адресована українським підприємцям, які працюють у сфері соціального підприємництва, інновацій, регіонального економічного зростання, технологій тощо. Вона передбачає місячне стажування у США з метою набуття практичного досвіду в рамках індивідуального стажування в американській бізнес-структурі, підібраній з урахуванням професійних інтересів та досвіду учасника. Один учасник проходитиме стажування в одному місці впродовж усієї програми.

Учасники програми також отримають доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів. Це сприятиме зміцненню їхніх лідерських і технічних можливостей за допомогою інтерактивних і персоналізованих проєктів, а також допоможе побудувати тривалі професійні відносини між американськими та українськими підприємцями. 

Брати участь у програмі можуть громадяни України віком до 21 року, котрі на момент подачі заявки проживають у країні громадянства, вільно володіють англійською мовою та мають відповідний досвід роботи й спрямованість на продовження кар’єри в бізнесі.

Заявку на участь у програмі можна подати до 13 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rG3BI9, https://bit.ly/3dtb5pG, https://bit.ly/3dyiG60

Фото: UBLPIE

2021-12-07
Поширити
Українські проєкти прийняті до фінансування «Горизонт Європа»

Українські проєкти прийняті до фінансування «Горизонт Європа»

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Головними цілями програми є розширення дослідницької бази, розвиток цифрових трансформацій, боротьба зі зміною клімату і в цьому контексті розвиток енергетичного сектору, радіаційної безпеки, радіокосмічної індустрії.

Ратифікація угоди про участь України в «Горизонт Європа» ще не завершена, але незважаючи на це вчені та підприємці України успішно беруть  участь у програмі. Підбиття підсумків різних конкурсів ще триває, тому кількість українських проєктів, обраних для фінансування, може збільшитися.

Міністерство освіти і науки України працює над тим, щоб участь українських представників у «Горизонт Європа» була більш масштабнішою, ніж у програмі «Горизонт 2020». З цією метою буде реалізовано ряд заходів:
– вдосконалення та розвиток діяльності Національних контактних пунктів, як головних джерел інформування та підтримки учасників програми;
– відкриття центрального офісу програми «Горизонт Європа» в Україні для надання інформаційної та юридичної підтримки;
– запуск Національного порталу програми для простішої комунікації та пошуку партнерів;
– сприяння співпраці вчених і малого та середнього бізнесу;
– покращення міжвідомчого співробітництва, а також розвиток співпраці між ЦООВ і вченими.

Під час спеціально організованого інформаційного дня його учасники було поінформовано про:
– нові пріоритети, структури та напрями дев’ятої програми ЄС з досліджень і інновацій «Горизонт Європа»;
– європейські та національні інструменти підтримки досліджень і інновацій в Україні;
– нові глобальні та індустріальні виклики, що постануть перед світовою спільнотою впродовж наступного десятиліття.

Детальніше: https://bit.ly/3osuT2H, https://bit.ly/304b9Jm

Фото: скріншот

2021-12-06
Поширити