ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Освіта та інновації для цифрового та екологічного переходу: як вища освіта може підтримати вчителів та керівників шкіл» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що вплив зміни клімату на економіки та суспільства, а також зростаючий цифровий розрив, викликаний глобальною пандемією COVID-19, посилили нагальність політичних дій, спрямованих на досягнення відкритого і справедливого переходу до цифрової та кліматично-нейтральної економіки. Цей аналітичний звіт підготовлено командою ОЕСР з питань політики у сфері вищої освіти в рамках Спільноти практиків освіти та інновацій (EIPC), дії Європейського Союзу в рамках Нового європейського порядку денного інновацій, флагманський напрямок 4 «Стимулювання, залучення та утримання талантів у глибоких технологіях». EIPC прагне об’єднати зусилля фахівців у галузі політики та практики для поглиблення розуміння компетенцій, здатних стимулювати та формувати інновації для цифрового і зеленого переходів, а також механізмів, за допомогою яких вища освіта може сприяти їхньому розвитку в середній школі (напрямок 1), вищій школі (напрямок 2), а також підвищенню кваліфікації та перекваліфікації дорослих (напрямок 3). EIPC розглядає питання про те, як заклади вищої освіти можуть надати підтримку вчителям і керівникам середніх шкіл у розвитку інноваційних компетенцій учнів. Спираючись на дані досліджень, практичні приклади та висновки мережі EIPC і широкого кола освітніх систем країн ОЕСР і ЄС, у доповіді запропоновано п’ять варіантів для розгляду особами, відповідальними за розроблення освітньої політики, як посилити роль ЗВО у підтримці середньої освіти в розвитку інноваційного потенціалу.

Детальніше: https://is.gd/LQ9v0e, https://is.gd/0NGi22, https://doi.org/10.1787/6407e9f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Природа, еволюція та потенційні наслідки заходів локалізації даних» із серії «Документи ОЕСР щодо торговельної політики».

У ньому наголошується, що сьогодні економіки та суспільства переплетені цифровими технологіями. Вони пов’язані потоками даних, які підтримують те, як ми спілкуємося, виробляємо, торгуємо та вирішуємо глобальні проблеми (такі як пандемія COVID-19 або «зелений» перехід). Однак транскордонні потоки даних також створюють виклики в різних сферах, зокрема: забезпечення захисту приватності та персональних даних; національної безпеки; регуляторного впливу; захисту інтелектуальної власності та торгівлі. У відповідь на ці виклики уряди ухвалюють нормативно-правові акти, які або обумовлюють рух даних через кордони, або вимагають, щоб дані зберігалися всередині країни (Канадський закон про захист персональних даних). У цьому звіті розглядаються природа та еволюція заходів з локалізації даних та їхній вплив на ділову активність. Підкреслюється, що заходи з локалізації даних стають дедалі більш обмежувальними. На початок 2023 року в 40 країнах діяло 100 таких заходів, причому понад дві третини з них поєднуюь вимоги до локального сховища із забороною потоку – найбільш обмежувальною формою локалізації даних. Інформація, отримана від компаній, що працюють у секторах електронних платежів, хмарних обчислень і авіаперевезень, дає змогу припустити, що локалізація даних може мати непередбачувані наслідки. Це не тільки збільшує експлуатаційні витрати з наслідками для наступних користувачів, але також може призвести до підвищення вразливості до шахрайства і ризиків кібербезпеки, а також до зниження стійкості до несподіваних потрясінь. Хоча міжнародні зусилля з регулювання здебільшого здійснювалися за допомогою регіональних торговельних угод, у цьому документі міститься заклик до продовження моніторингу нормативно-правового середовища з метою інформування про зусилля з узгодження глобальних правил, які враховують законні цілі державної політики, уникаючи при цьому надмірної фрагментації, особливо за допомогою обговорень у СОТ в рамках Спільної ініціативи з електронної комерції.

Детальніше: https://is.gd/jKlMHt, https://is.gd/tiXyMo, https://doi.org/10.1787/179f718a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підвищення прозорості стимулів для сприяння інвестиціям» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому наголошується, що попри застосування заходів зі стимулювання інвестицій, включно з податковими та неподатковими пільгами, у багатьох країнах спостерігається нестача відкритої інформації про їх надання та управління. Уряди багатьох країн не надають у вільному доступі або не регулярно оновлюють списки всіх наявних пільг і практичну інформацію для інвесторів. Проте, уряди багатьох країн взяли на себе зобов’язання щодо підвищення прозорості інвестиційних стимулів, зокрема в Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства та в Угоді про сприяння інвестиціям з метою розвитку. У звіті наводяться аргументи на користь більшої прозорості інвестиційних стимулів і досліджується, як уряди можуть ще підвищити прозорість цих заходів, зокрема, для цілей сприяння інвестиціям. Пропонується три основні принципи прозорості, які можна використовувати для кращого інформування про розробку політики: наявність, доступність та зрозумілість інформації. На основі даних про використання та рівень прозорості стимулів (включаючи податкові, фінансові та негрошові пільги) у вибірці з 15 країн, що розвиваються, у звіті також викладено структуру та типологію для розуміння обсягу стимулів, що пропонуються в країні, та визначення того, яка інформація може сприяти прозорості. наявність, доступність та зрозумілість інформації.

Детальніше: https://is.gd/d0IxJL, https://is.gd/pURBPF, https://doi.org/10.1787/ab40a2f1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Основа для ефективної роботи державних установ» із серії «Журнал ОЕСР про бюджетування».

Цей документ окреслює ключові питання та надає інформацію для урядових лідерів, які прагнуть розробити та впровадити ініціативи, що вимагають спільної роботи між державними установами. У першій частині документу визначаються ключові поняття та досліджуються переваги і пов’язані з ними витрати міжвідомчих ініціатив. У другій -обговорюються різні контекстуальні елементи, які необхідно враховувати при прийнятті рішень щодо розробки міжвідомчих ініціатив, включаючи характер цілей, систему державного управління та відносини між потенційними партнерами. Третій розділ присвячений різним моделям за чотирма основними напрямами: управління, люди (підтримка команди), фінансування та моніторинг ефективності. У заключному розділі розглядаються деякі з основних системних елементів, які можуть сприяти успіху міжвідомчих ініціатив.

Детальніше: https://is.gd/DHjfM3, https://is.gd/qKSHXi, https://doi.org/10.1787/c6b0d3a7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Нова географія віддалених робочих місць? Докази з Європи» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому наголошується, що пандемія COVID-19 призвела до різкого прискорення поширення віддаленої роботи в багатьох країнах з розвиненою економікою. Однак, незважаючи на зростаючий інтерес до наслідків віддаленої роботи для міст і регіонів, все ще мало відомо про фактичну нову географію віддаленої роботи під час пандемії. Зростає дискусія і щодо того, чи призведе значне поширення віддаленої роботи до структурного переміщення працівників і передових видів економічної діяльності з центральних міських районів до менш розвинених. Однак у більшості країн ОЕСР все ще незрозуміло, в яких сферах працівники найшвидше перейшли на віддалену роботу. Аналогічно, існує обмежена кількість даних про те, які індивідуальні та територіальні фактори пов’язані з поширенням віддаленої роботи, і чи є ці фактори поширенням віддаленої роботи, а також про те, чи ці фактори рівномірно розподілені в просторі, чи сконцентровані в певних регіонах. У цій роботі досліджується нова географія віддаленої роботи в регіонах і містах Європи, а також вперше розглядаються індивідуальні та територіальні детермінанти географічного розподілу віддаленої роботи в контексті пандемії COVID-19. Вирішення цих питань є важливим з точки зору політики, оскільки це дозволить краще зрозуміти фактори, які перешкоджають реалізації повного потенціалу переваг, пов’язаних з віддаленою роботою, особливо в тих регіонах, де її поширення все ще обмежене. Зростає кількість доказів того, що здатність до віддаленої роботи дійсно відіграватим

Детальніше: https://is.gd/7S85Ti, https://is.gd/mkDhIh, https://doi.org/10.1787/29f94cd0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD