ОЕСР

Наголошується, що стрімке зростання цін на енергоносії викликало занепокоєння щодо ризиків, які цінові шоки створюють для продуктивності підприємств та «зеленого» переходу. У звіті на основі історичних даних оцінюється вплив змін цін на енергоносії на продуктивність підприємств у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Доведено, що після зростання цін на енергоносії підприємства зменшують завантаження своїх потужностей, а їхня продуктивність скорочується. Підвищення цін на енергоносії на 5% призводить до зниження продуктивності на 0,4% упродовж року. Однак у середньостроковій перспективі підприємства можуть продемонструвати приріст продуктивності: підвищення цін на енергоносії на 10% через чотири роки призведе до зростання продуктивності на 0,9 відсоткових пункти. Цей приріст є більш вірогідним у менш енергоємних секторах, але, як правило, не реалізується у випадку більш значних цінових шоків. Каналом зростання продуктивності можуть бути інвестиції, здійснені безпосередньо перед значним зростанням цін.

Детальніше: https://bit.ly/3q61Ipm, https://bit.ly/432DF9j, https://doi.org/10.1787/2ce493f0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що розроблення кліматичної політики вимагає балансу між необхідністю негайних, прискорених кліматичних дій і важливими відповідями на точкові кризи, такі як пандемія COVID-19. Отже, потрібен новий підхід, що ґрунтується на системній стійкості, а також на необхідності розробки орієнтованої на майбутнє політики у галузі клімату та економіки, яка витримає потенційні різноманітні збої. У звіті міститься цілісний набір рекомендацій щодо формування такої стійкості, заснований на роботі, пов’язаній з кліматом, у всіх галузях політики ОЕСР – економічній, податковій, фінансовій, у галузі науки і технологій, зайнятості, соціальній сфері тощо. Подані пропозиції щодо забезпечення стійкості переходу до чистих нульових викидів при одночасному підвищенні стійкості до зростаючих наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3BGYYkY, https://bit.ly/3pU1TUy, https://doi.org/10.1787/da477dda-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У цьому випуску регулярного видання з питань зайнятості населення та державного управління розглядається проблема гнучкості кадрів державної служби у контексті мобільності робочої сили, навчання та розвитку, гнучкого робочого графіка. Представлений аналіз, тематичні дослідження та порівняльні дані окремих країн, які можуть бути використані урядовими структурами держав ОЕСР, узагальнений огляд лідерства та потенціалу державної служби. Матеріали цього видання можуть допомогти у формуванні та упровадженні гнучких методів роботи для побудови ефективної державної служби.

Детальніше: https://bit.ly/42Infmx, https://bit.ly/3pRIYde, https://doi.org/10.1787/5b378e11-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі представлений огляд міжнародних форумів та з питань ефективного міжнародного співробітництва у сфері глобальних суспільних благ та наведено оцінки результатів такого співробітництва у цілях розвитку, побудовані на наявних даних. Звіт містить масив аналітичних даних, які описують сучасні глобальні виклики, а також опис результатів реагування на них із посиланням на матеріали експертного обговорення, організованого в рамках Глобального партнерства для ефективного співробітництва з метою розвитку. Визначені наявні прогалини у даних, описана роль Комітету зі сприяння розвитку ОЕСР як координаційного форуму донорів, площадки для дискусій, джерела якісної інформації, ініціатора наративів співпраці у сфері розвитку та розробника стандартів у сфері вимірювання результатів розвитку та оцінки ефективності управління. Ці матеріали стануть базовими при підготовці до майбутнього саміту Організації Об’єднаних Націй у 2024 році.

Детальніше: https://bit.ly/4531O10, https://bit.ly/3Btb5Sm, https://doi.org/10.1787/aff8cba9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що житловий сектор є одним із основних джерел викидів CO2 у країнах ОЕСР, – на нього припадає понад чверть від загального обсягу цих викидів. Для досягнення до 2050 року цілі нульового чистого рівня викидів необхідні рішучі та швидкі дії. Декарбонізація житла передбачає припинення використання викопного палива у будинках, забезпечення вироблення електроенергії з безвуглецевих джерел, використання високоефективних приладів і систем опалення, забезпечення ефективної ізоляції, а також заохочення змін у поведінці людей. У документі представлені інструменти політики, застосування яких може сприяти трансформації житлового сектору, – від ціноутворення на викиди вуглецю до вимог до енергетичного маркування та фінансової підтримки екологічно безпечного «зеленого» житла.

Детальніше: https://bit.ly/42XAy1U, https://bit.ly/42z4ZMn, https://doi.org/10.1787/cbda8bad-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що розвиток цифрових ринків спричинив появу низки нових проблем у сфері конкуренції. «Традиційна» політика у цій сфері, як виявилось, не здатна вирішити їх у повному обсязі та з необхідною швидкістю. Серед вчених і політиків існує консенсус щодо необхідності планового регулювання політики для запобігання знищення конкуренції на цифровому ринку і негативного впливу на продуктивність та інновації. Зважаючи на це, країни ОЕСР долучились до обговорення пропозицій стосовно нормативного регулювання задля збереження конкуренції, забезпечення справедливої торгівлі та стимулювання впровадження нових технологій й інновацій на цифрових ринках.

Детальніше: https://bit.ly/41GD2B2, https://bit.ly/3pBaRWC, https://doi.org/10.1787/1b143a37-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що Литва має успішний досвід цифрового переходу, але залишились не реалізованими багато можливостей для інтеграції передових технологій. Криза COVID-19 підтвердила важливість цифровізації, однак податкові пільги на НДДКР не мали великого впливу, а відносно щедрі заходи фінансової підтримки не були використані невеликими фірмами, які виявились не схильними до інновацій. Експерти наголошують на необхідності застосування заходів сприяння впровадженню цифрових технологій, поліпшення доступу до фінансування молодих інноваційних фірм, цілеспрямованому скороченню пробілів у цифровій інфраструктурі. Також вони звертають увагу на необхідності збирання даних стосовно застосування цифрових інструментів, особливо тих, що можуть використовуватись малим бізнесом. Державний сектор також має ставати все більшою мірою цифровим. Ще один важливий напрямок дій – усунення слабких місць у базових навичках в рамках реформування освіти та більш ефективне реагування на потреби ринку праці щодо працівників з певними цифровими навичками (навчання дорослих, їх адаптація до цифровізації та автоматизації робочих місць), що в комплексі дозволить масштабувати передові технології та призведе до зростання продуктивності.

Детальніше: https://bit.ly/3O45Ccb, https://bit.ly/3MhDvoJ, https://doi.org/10.1787/7965209f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини