СТУДЕНТСЬКЕ ЩАСТЯ ЧИ ЗАДОВОЛЕННЯ?

СТУДЕНТСЬКЕ ЩАСТЯ ЧИ ЗАДОВОЛЕННЯ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дуга Шпехта «Чи повинні ми прагнути до студентського щастя чи студентського задоволення?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дуга Шпехта «Чи повинні ми прагнути до студентського щастя чи студентського задоволення?».
Перехід до онлайн- навчання поставив багато гострих питань. Університети та викладачі під час пандемії, перейшовши в онлайн-формат, намагалися з’ясувати, якою має бути їхня нова роль, чи необхідно обмежуватися навчанням, чи повинні викладачі допомагати студентам у формуванні соціальних зв’язків. Дослідження Дарлін Бей і Гарольда Даніеля засвідчило, що вимоги студентів до ЗВО переважно ґрунтуються на короткострокових цілях, що спонукає університети націлюватись на «щасливих» студентів. Разом із тим, задоволення подібних очікувань може виявитися згубним у довгостроковій перспективі як для студентів, так і для закладів вищої освіти. Адже університетам, які зосереджуються насамперед на тому, щоб задовольнити студентів, важко підготувати їх до майбутнього, навчити продукувати нові знання. Неможливо обговорювати задоволеність студентів, ігноруючи при цьому якість освіти, яку вони отримують, а також чинники, що визначають вплив навчального процесу на подальшу успішність кар’єри випускників. Для студентів, які приходять до університету, головним має бути не їх задоволення від проходження легких курсів, завищення оцінок за навчання чи отримання сертифікату, а набуття знань і формування навичок. Закладам освіти необхідно постійно працювати разом зі студентами, щоб досягти вказаної мети і пам’ятати, що на цьому непростому шляху обов’язково будуть моменти незадоволення.
Детальніше: https://bit.ly/3yNevxQ, https://bit.ly/42qaFby
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини НРАТ_Освітянам_новини
2023-03-20
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Штучний інтелект та університет», підготовлених науковцями з різних країн світу.

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Штучний інтелект та університет», підготовлених науковцями з різних країн світу.
Відправною точкою для усіх публікацій є те, що штучний інтелект наразі здійснює відчутний вплив на усі сфери людського життя, включно з вищою освітою. Це проявляється по-різному: від машинного навчання до чат-ботів. Разом із перевагами для оцінювання, підготовки до вступу, утримання студентів та ефективності досліджень, виникають питання щодо екологічної вартості обробки величезних обсягів даних, а також етичності виконання завдань замість людини (наприклад, написання текстів машиною). У зібраних на платформі THE статтях розглядаються різноманітні питання використання та розвитку ШІ. Зокрема, що чекає ШІ у вищій освіті, як ефективно використовувати машинне навчання для розширення можливостей наукових досліджень, як етично та ефективно використовувати кар’єрний чат-бот, чи змінить Метавсесвіт усе навколо, включаючи академічні дослідження.
Детальніше: https://bit.ly/3mSTtLz, https://bit.ly/40h7UHE, https://bit.ly/3yIXt3U, https://bit.ly/3JkY0OF
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-03-17
Поширити
МОДНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ВІДВОЛІКАЮТЬ УВАГУ

МОДНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ВІДВОЛІКАЮТЬ УВАГУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Джон Хатті: модні методи навчання відволікають увагу».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Джон Хатті: модні методи навчання відволікають увагу».
У ній автор розмірковує над висловлюванням відомого дослідника у галузі освіти Джона Хатті, що зосередження на впливі та глибокому оцінюванні набагато важливіше, ніж те, що наразі є популярним. На думку Хатті, одного з найавторитетніших світових експертів у галузі освіти, викладачі не повинні «спокушатися» будь-яким модним методом викладання, оскільки їх головне завдання – навчити. Професор Вищої школи освіти Мельбурнського університету Джон Хатті наразі написав нову книгу «Наочне навчання: Продовження» («Visible Learning: The Sequel»), де він наголошує, що відволікання від суті дуже часто використовується під час дискусій про методи викладання. Він піддає сумніву ефективність методики «перевернутого навчання», в основі якої лежить ідея про те, що студенти повинні вивчити основний зміст лекції до початку проведення аудиторного заняття, оскільки це дозволяє їм більше часу приділити «живому» спілкуванню з викладачем та «активно навчатись». Ще одна проблема фокусування на методах навчання полягає у тому, що викладачі, експериментуючи з формою та засобами, вдаються до крайнощів: віддають пріоритет поверхневим речам (наприклад фактам) або занурюються у глибоке вивчення концепцій і зв’язків, коли насправді потрібен розумний баланс та зваженість. Нова книга Джона Хатті не містить «прості прийоми», які допоможуть студентам отримати гарні оцінки, а закликає до «зміни культури освіти» і пояснює, як це зробити.
Детальніше: https://bit.ly/3JIuh3k, https://bit.ly/3TrS6jh
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-03-16
Поширити
ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ НЕ ПРОЧИТАНА?

ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ НЕ ПРОЧИТАНА?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Докторська дисертація не прочитана?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Докторська дисертація не прочитана?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Докторська дисертація не прочитана? Британський письменник знайшов нове вирішення проблеми». Автор звертає увагу, що дебютний роман політолога Джека Вільямса «Pond Life», який вийшов у видавництві RedDoor Press, ґрунтується на його аспірантському досвіді навчання у Принстоні та Цюріху. Коли доктор Вільямс дізнався, що його докторську дисертацію, швидше за все, прочитає лише кілька людей, він вирішив, що потрібен новий підхід до розширення аудиторії. Для цього було написано художній твір з роздумами про політичну філософію, поєднаними з історіями про здобуття докторського ступеня у престижному університеті, його участь у політичній діяльності в кампусі, до яких додаються міркування про привілеї та нерівність в академічному середовищі. «Це сатира, але … коли люди сміються, є можливість змусити їх замислитися над ідеями так, як вони б не стали робити, якби ви викладали їх серйозно».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-03-15
Поширити
ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ

ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тіма Блекмена «Залучення практиків в якості рецензентів підвищить вплив академічних робіт». У ній наголошується, що документи з соціальних наук повинні бути більш зрозумілими для читачів.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тіма Блекмена «Залучення практиків в якості рецензентів підвищить вплив академічних робіт». У ній наголошується, що документи з соціальних наук повинні бути більш зрозумілими для читачів.

Автор розмірковує над висловлюванням Ніка Хіллмана, директора Британського інституту політики у сфері вищої освіти, який вважає, що найбільша різниця між академічними і політичними документами полягає в тому, що перші розраховані на науковців, а другі – перш за все на читачів. Дослідження, замовлені або проведені державними органами, не рецензуються. З цієї причини їх можуть критикувати за невдалу структуру чи використаний підхід, викликані упередженими політичними програмами. Тоді як вчені зосереджуються на правилах, сформованих у академічному середовищі. Отже, робить висновок автор, цей розрив може бути усунений за допомогою змішаних методів та залучення вчених і політиків до діалогу щодо загальних дослідницьких проблем, що розширить коло фахівців-практиків, знайомих із академічним світом, та науковців, знайомих зі світом політики. Це спонукає академічні журнали наслідувати приклад REF і залучати практиків в якості рецензентів. Тоді академічні статті з суспільних наук будуть розглядатись з позицій програмних документів, цінності отриманих висновків для практиків.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-03-14
Поширити
CHATGPT ВИКРИВАЄ БАНАЛЬНІСЬ СТУДЕНТСЬКИХ ЕСЕ

CHATGPT ВИКРИВАЄ БАНАЛЬНІСЬ СТУДЕНТСЬКИХ ЕСЕ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Колма О’Ши «Дякуємо ChatGPT за викриття банальності студентських есе».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Колма О’Ши «Дякуємо ChatGPT за викриття банальності студентських есе».

Автор звертає увагу на те, що жахливі симуляції академічного тексту за допомогою технологій штучного інтелекту показують, чому студентські есе повинні повернутися до свого більш творчого та вільного коріння. Есе французького філософа XVI століття Монтеня і зараз вищого рівня, ніж тексти, підготовлені бізнес-консультантами зі вступу до закладів вищої освіти. Серйозна проблема, яка виникає у значної частини студентів після їх зарахування на перший курс університету – невміння писати творчі твори. Це змушує їх ставати на шлях недоброчесності – вдаватися до плагіату чи звертатись до «майстерень творів». Ця криза, з якою стикаються усі, хто викладає академічне письмо або надає творчі завдання в рамках своїх курсів, не виникла з появою ШІ, зокрема – ChatGPT. В ідеальному світі освіта повинна надавати пріоритет розвитку допитливості і творчості на всіх етапах навчання та у всіх галузях знань. Ті, хто вміє самостійно мислити – знають, наскільки надихаючими можуть бути відповіді на поставлені непрості запитання. Це нескінченно краще імітації, якою б не була її природа – штучна чи органічна.
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
Фото: pixabay.com
2023-03-13
Поширити
УСНІ ОНЛАЙН-ІСПИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ СПИСУВАННЮ

УСНІ ОНЛАЙН-ІСПИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ СПИСУВАННЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Темесгена Кіфле та Ентоні Джейкобса «Чи можуть усні онлайн-іспити запобігти списуванню?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Темесгена Кіфле та Ентоні Джейкобса «Чи можуть усні онлайн-іспити запобігти списуванню?».

У ній автори порушують питання відповідності неінспектованих онлайн-іспитів вимогам академічної доброчесності, а також діляться власним досвідом використання технологій онлайн-тестування для контролю набутих знань, запобігання шахрайству та перевірки особи студента. Описується процедура підготовки до усного оцінювання, перевірки особистості, проведення усного іспиту та узагальнення результатів. Тут важливо організувати ретельний збір даних про студентів, забезпечити наявність тьюторів, коректно використовувати програмне забезпечення, правильне його налаштування, забезпечення ефективної роботи системи бронювання часових слотів для усної співбесіди. Отриманий досвід показав, що запрошувати на усний іспит доцільно лише тих студентів, які набрали 70% і більше балів за попередні оціночні завдання. Тоді достатньо 15-хвилинної обов’язкової усної співбесіди, щоб оцінити набуті знання та рівень підготовки студента, а також якість виконаного ним проектного завдання.

Детальніше: https://bit.ly/3kYn062, https://bit.ly/3YBi0lN, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9525066/

2023-03-10
Поширити
СИНДРОМ НИЩІВНОГО САМОЗВАНЦЯ

СИНДРОМ НИЩІВНОГО САМОЗВАНЦЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Малік Джонсон «Синдром нищівного самозванця майже змусив мене кинути університет».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Малік Джонсон «Синдром нищівного самозванця майже змусив мене кинути університет».

Автор говорить про відчуття академічної неадекватності та відчуження, яке виникає під час навчання в університеті. Воно здатне підштовхнути не готових до високих навантажень першокурсників до саморуйнівної поведінки та думок про те, щоб відмовитись від подальшого навчання. Труднощі, з якими стикаються студенти у перший рік, складно подолати самотужки. Іноді цьому не допомагають звернення по допомогу до викладачів, що загострює проблему. Синдром самозванця є справжньою проблемою. Для його подолання університети спрямовують студентів-першокурсників на спеціальний курс, де вони можуть отримати практичні навички тайм-менеджменту, ознайомитись з можливостями доступу до послуг та офісів кампусу, набути знань щодо розпізнавання та боротьби із синдромом самозванця. Автор наголошує, що збільшення притоку студентів до університетів потребує особливої уваги до таких викликів, як «синдром самозванця», визнання складних емоційних потреб студентів-першокурсників та створення умов для максимально повного розкриття їхнього освітнього потенціалу у комфортних умовах університету.

Детальніше: https://bit.ly/3mASkby, https://www.timeshighereducation.com/blog/first-rule-impostor-syndrome-you-talk-about-impostor-syndrome, https://www.greatschools.org/gk/articles/struggles-first-generation-college-students-face/

2023-03-09
Поширити
CHATGPT ЯК ІНСТРУМЕНТ НАВЧАННЯ ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

CHATGPT ЯК ІНСТРУМЕНТ НАВЧАННЯ ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженніфер Роуз «ChatGPT як інструмент навчання, а не інструмент обману».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженніфер Роуз «ChatGPT як інструмент навчання, а не інструмент обману».

Автор розмірковує над питанням використання ChatGPT в якості інструменту стимулювання внутрішнього зворотного зв’язку зі студентами і сприяння їхньому навчанню, розвиткові нових навичок. Те, що інструменти ШІ можуть використовуватись студентами для написання переконливих ессе або відповідей на запитання, лякає викладачів, оскільки багато іспитів та індивідуальних завдань наразі проводяться онлайн. Тут відкривається можливість ШІ-рерайтерів, у т.ч. – ChatGPT. Разом із тим, при умілому використанні ШІ студенти можуть покращити свої знання, підтвердити вміння критично мислити, проявити креативність. Викладачі можуть використовувати його як інструмент навчання, який звільняє час для дискусій, досліджень і критичної педагогіки. Таким чином здобувачі освіти розвиватимуть навички мислення вищого порядку. Зважаючи на це, автор публікації рекомендує викладачам творчо і без страху використовувати ChatGPT. Він називає його «чудовою відправною точкою для будь-якого науковця».

Детальніше: https://bit.ly/3ZJrpbD, https://bit.ly/3STQNcA, https://openai.com

#Усі новини на порталі #Науковцям новини #Освітянам новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2023-03-08
Поширити
ПЕРЕХІД ВІД ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛ ДО ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ПЕРЕХІД ВІД ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛ ДО ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Провідні країни закликають наслідувати корейський досвід переходу від фінансування шкіл до фінансування вищої освіти».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Провідні країни закликають наслідувати корейський досвід переходу від фінансування шкіл до фінансування вищої освіти».

Наголошується, що план зі скорочення фінансування шкіл для підтримки університетів на тлі демографічних та економічних змін може бути далекоглядним. Розвинені країни, які недофінансовують власні університети, мають замислитись над переведенням частини шкільних бюджетів на вищу освіту з огляду на реалії демографічної ситуації, освітні та економічні зрушення. Колишній старший радник дирекції з питань освіти та навичок ОЕСР і професор Гентського університету Дірк Ван Дамм вважає, що ідея поступового переходу до більш справедливого розподілу державного фінансування системи навчання упродовж життя, має бути підтримана. Дані ОЕСР показують, що «багато країн страждають від відсутності балансу» у державному фінансуванні освіти (Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Бельгія). Вища освіта, на його думку, «більше не має на меті виховання еліти, – вона має на меті виховання майбутньої робочої сили». Професор Оксфордського університету Саймон Маргінсон підтримує колегу та наголошує: «певний зсув у фінансуванні від старшої середньої до вищої освіти виглядає неминучим у довгостроковій перспективі в розвинених країнах».

Детальніше: https://bit.ly/3ZJBHsC

2023-03-07
Поширити