У Президії Національної академії аграрних наук України 24-25 жовтня 2019 року відбувся конкурс молодих вчених на здобуття премії Президії НААН «За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень».
У Президії Національної академії аграрних наук України 24-25 жовтня 2019 року відбувся конкурс молодих вчених на здобуття премії Президії НААН «За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень».
У конкурсі взяли участь 28 претендентів із 24-х наукових установ НААН. За результатами конкурсу визначено шість переможців, яким було присуджено дипломи. Вони представляють Інститут продовольчих ресурсів; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця, Інститут рибного господарства, Інститут водних проблем і меліорації, Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського.
6-7 грудня 2019 року за підтримки Міністерства освіти і науки та Державної науково-технічної бібліотеки в Одеському національному економічному університеті відбудеться семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців».
6-7 грудня 2019 року за підтримки Міністерства освіти і науки та Державної науково-технічної бібліотеки в Одеському національному економічному університеті відбудеться семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців».
На захід запрошуються науковці, інноваторі, підприємці, керівники закладів вищої освіти та наукових установ, представник уентральних органів виконавчої влади, що відповідають за формування політики в сфері науки.
На семінарі буде обговорюватись розвиток української дослідницької інфраструктури та можливості доступу до дослідницької інфраструктури ЄС у рамках «Горизонт 2020».
Спікери – представники Єврокомісії, європейських наукових консорціумів, МОН та НААН України, національних контактних пунктів «Горизонт 2020».
Зняти надмірну бюрократизацію у сфері міжнародних стажувань, виконання грантів та розширити можливості для кар’єрного зростання молодих учених – над цим працюватиме спеціальна робоча група в МОН з дерегуляції наукової діяльності.
Зняти надмірну бюрократизацію у сфері міжнародних стажувань, виконання грантів та розширити можливості для кар’єрного зростання молодих учених – над цим працюватиме спеціальна робоча група в МОН з дерегуляції наукової діяльності.
До складу групи включені представники різних підрозділів МОН, Мінфіну, вишів та наукових установ, Нацради з питань розвитку науки і технологій, Ради молодих вчених МОН тощо. Основна робота буде зосереджена на проблемах науковців під час виконання міжнародних грантів та проходження стажувань і відряджень за кордоном. Йдеться, зокрема, про надмірне планування та звітування, неможливість трансферу коштів між різними статями витрат, більш гнучке управління ресурсами грантів через казначейські рахунки, збереження робочого місця за науковцем під час тривалих міжнародних стажувань тощо. Група планує підготувати зміни до порядку конкурсу на заміщення вакантних наукових посад у державних наукових установах в частині розширення можливостей молодих вчених будувати кар’єру та обіймати керівні посади в таких установах. Свої пропозиції група має фіналізувати до кінця року.
«… ми ще отримали багато пропозицій від наших активних науковців, які на собі відчувають дію надмірної зарегульованості. Зараз ми починаємо ґрунтовну роботу, щоб зрозуміти причини проблем та запропонувати їхні рішення», – розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.
Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради IX скликання проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» № 2279 від 17.10.2019.
Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради IX скликання проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» № 2279 від 17.10.2019.
Автори законопроекту констатують, що у закладах освіти мають місце випадки агресії щодо педагогів, які яскраво демонструють їх незахищеність. 18 грудня 2018 року Верховною Радою України були прийняті зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу. Але відповідно до прийнятого закону запроваджується відповідальність за вчинення булінгу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Таким чином, якщо булінг (цькування) відбувається зі сторони батьків або інших осіб по відношенню до педагогічних, науково-педагогічних працівників, відповідальність за такі дії не передбачена.
Законопроект розроблено з метою посилення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, а також встановити додаткові гарантії щодо поваги до особистості, честі та гідності вчителя, науковця, викладача, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб. встановлення адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.
Прийняття законопроекту, на переконання його авторів, надасть можливість підвищити захищеність і соціальний статус педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, а також сприятиме створенню безпечного освітнього середовища.
21-27 жовтня 2019 року відбувається традиційний для наукової спільноти Тиждень відкритого доступу. Це глобальна подія, яка має на меті популяризувати ідею відкритого доступу до знань та її переваги не лише для академічної сфери, але й для усього суспільства.
21-27 жовтня 2019 року відбувається традиційний для наукової спільноти Тиждень відкритого доступу. Це глобальна подія, яка має на меті популяризувати ідею відкритого доступу до знань та її переваги не лише для академічної сфери, але й для усього суспільства.
Відкритий доступ (Open access) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ у режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі. Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства.
Відзначення Міжнародного тижня відкритого доступу ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 року. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті.
Спочатку кожна організація, яка долучалась до відзначення Тижня відкритого доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р. створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2015 році темою було гасло “Відкриті для співпраці” (англ. Open for Collaboration), у 2016 – “Відкритість у дії” (англ. Open in Action). Цього року темою Міжнародного тижня відкритого доступу стало гасло “Open in order to…” – “Відкритий, щоб…” Таке формулювання теми мало на меті допомогти зосередитися на визначенні кінцевих цілей відкритості, щоби заохотити академічну спільноту до їхнього досягнення.
Рух відкритого доступу до наукової інформації має два основні шляхи: через самоархівування дослідниками своїх публікацій у відкритих електронних архівах (репозитаріях) та публікацію наукових статей у відкритих рецензованих наукових електронних журналах.
До заходів Тижня відкритого доступу у цьому році долучились Державна науково-технічна бібліотека України, наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія», науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», науково-технічна бібліотекаНаціонального університету «Львівська політехніка», наукова бібліотека Житомирського національного агроекологічного університету та інші заклади вищої освіти, які підтримують ініціативу Руху відкритого доступу до наукової інформації.
24 жовтня 2019 року у Києві відкрився креативний простір для освітян «Освіторія Хаб». У ньому всі, хто цікавиться освітою, зможуть обмінюватись досвідом, комунікувати та навчатись.
24 жовтня 2019 року у Києві відкрився креативний простір для освітян «Освіторія Хаб». У ньому всі, хто цікавиться освітою, зможуть обмінюватись досвідом, комунікувати та навчатись.
«Освіторія Хаб» — перший відкритий простір для освітян, де зустрічатимуться агенти освітніх змін з усієї України, щоб працювати, дізнаватися про нове, ділитися власними досягненнями та знаходити однодумців для реалізації освітніх проектів.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.
«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.
Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.
Уряд скасував низку бюрократичних вимог до науковців щодо оформлення міжнародних відряджень та використання бюджетних коштів на дослідження. Відповідні зміни до постанов КМУ № 710 та 117 були прийняті 23 жовтня 2019 року.
Уряд скасував низку бюрократичних вимог до науковців щодо оформлення
міжнародних відряджень та використання бюджетних коштів на дослідження.
Відповідні зміни до постанов КМУ № 710 та 117 були прийняті 23 жовтня
2019 року.
Відтепер вченим буде простіше оформлювати міжнародні відрядження за бюджетні кошти, а отже – співпрацювати з іноземними колегами. Знято вимогу погоджувати відрядження, що відбуваються в межах міжнародних договорів, з керівником органу державної влади, до сфери управління якого належить заклад.
Також скасовано обмеження щодо збільшення штату працівників у ЗВО та наукових установ. Тепер можна збільшувати кількість наукових та науково-педагогічних працівників, тільки це рішення треба буде погодити з головним розпорядником бюджетних коштів. Знято обмеження щодо підготовки нових державних цільових науково-технічних програм.
Зміни до постанов дають більше свободи науковцям під час використання бюджетних коштів на наукові роботи, експертизу та розвиток дослідницької інфраструктури. Раніше використати гроші на ці цілі можна було тільки в межах конкретного бюджетного періоду, а якщо науковці не встигали, то мали повернути кошти до бюджету. Тепер вчені зможуть продовжувати виконання робіт у наступному бюджетному році.
Крім того, збільшено з 3 до 6 місяців строк авансування виконання робіт – цього буде цілком достатньо, щоб провести тендерні закупівлі обладнання, запланувати відрядження та науковий процес, оформити звіти. Звітів також стане вдвічі менше, адже подавати їх треба буде не кожні 3, а кожні 6 місяців. Це суттєво зменшить навантаження на планово-фінансові підрозділи вишів та наукових установ і сприятиме більш ефективному використанню коштів бюджету й залученню коштів до спецфонду.
«Під час зустрічей з нашими науковцями я часто чую скарги саме на надмірну зарегульованість у науковій сфері. Що ми маємо багато норм, які лише відбирають час і плодять папери, але насправді ні на що не впливають. І замість того, щоб цей час та сили витратити безпосередньо на дослідження, вченим доводиться занурюватися в непотрібні бюрократичні процедури. Частину – те, що можна було зробити оперативно – ми вже прибрали сьогодні. Також на цьому тижні ми запустимо в МОН робочу групу, що напрацьовуватиме інші зміни з дерегуляції науки», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Наказом МОН України від 22.10.2019 № 1321 з метою стимулювання аспірантів другого року навчання закладів вищої освіти, що відзначились у навчальній та науковій роботі, призначено академічну стипендію імені М.С. Грушевського на 2019/2020 навчальний рік.
НаказомМОН України від 22.10.2019 № 1321 з метою стимулювання аспірантів другого року навчання закладів вищої освіти, що відзначились у навчальній та науковій роботі, призначено академічну стипендію імені М.С. Грушевського на 2019/2020 навчальний рік.
Рішення прийнято відповідно до Положення Про академічну стипендію імені М.С. Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 209.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
