Європейське патентне оголосило про прийом заявок на участь у престижній інноваційній премії Європи «Еuropean inventor award», яка відзначає технологічні прориви, привертає увагу до винахідників, популяризує винахідницьку діяльність, заохочує до перетворення ідей на прикладні рішення з вирішення актуальних проблем.
Європейське патентне оголосило про прийом заявок на участь у престижній інноваційній премії Європи «Еuropean inventor award», яка відзначає технологічні прориви, привертає увагу до винахідників, популяризує винахідницьку діяльність, заохочує до перетворення ідей на прикладні рішення з вирішення актуальних проблем.
Також премія популяризує правову культуру у ІР-сфері та європейську патентну екосистему. Взяти участь у заході можуть особи, які мають принаймні один патент на винахід від Європейського патентного відомства та здійснили комерціалізацію свого винахода у Європі. Основні преміальні категорії: промисловість; дослідження; малі та середні підприємства; досягнення упродовж життя. Також будуть визначатись володарі призу глядацьких симпатій та молоді винахідники. Переможці отримають кубок, сертифікат та відповідну рекламу у ЗМІ. Заявку на номінацію можна подати до 1 жовтня 2023 року.
15-17 вересня 2023 року відбудеться Startup Workshop.
15-17 вересня 2023 року відбудеться Startup Workshop.
Під час заходу планується обговорити наступні питання: як працювати з ідеями, уточнення бізнес-плану; презентації Lean Canvas – створення прототипу; створення кращої презентації. Учасники матимуть можливість попрацювати над власною інноваційною ідеєю; взяти участь у робочих сесіях з відпрацювання навичок від досвідченого американського стратега з цифрового маркетингу; перейняти досвід у створенні, масштабуванні та трансформації бізнесу; розробити покроковий план розвитку бізнес-ідеї; набути досвіду роботи в командах під супроводом менторів від KSE GBS; прокачати навички пітчингу. Організатор – KSE Graduate Business School.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Ефективні ставки податку на нематеріальні активи НДДКР» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Ефективні ставки податку на нематеріальні активи НДДКР» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».
Наголошується, що податкові стимули передбачають знижене оподаткування доходів, отриманих від діяльності, пов’язаної з дослідженнями, розробками та інноваціями. Таким чином вони знижують загальний податковий тягар від інвестування у певні кваліфіковані нематеріальні активи. Як свідчить дослідження, використання таких пільгових режимів у сфері НДДКР останнім часом зросло. У 2022 році 21 з 38 країн ОЕСР та 16 з 27 країн ЄС пропонували податкові пільги на основі доходу для НДКР та інновацій. У звіті наводяться результати дослідження вимірювання їх впливу на оподаткування компаній та пропонується методологія побудови відповідних індикаторів; аналізується, як такі стимули впливають на рішення компаній щодо інвестування.
На сторінці блогу Еcoscope опублікована стаття «Чинники інфляції: як доходи від капіталу та праці вплинули на внутрішній інфляційний тиск», підготовлена співробітниками департаменту економіки Організації економічного співробітництва та розвитку.
На сторінці блогу Еcoscope опублікована стаття «Чинники інфляції: як доходи від капіталу та праці вплинули на внутрішній інфляційний тиск», підготовлена співробітниками департаменту економіки Організації економічного співробітництва та розвитку.
У ній розглядається зв’язок між інфляцією, яка спричинила кризу вартості життя, та підвищенням доходів компаній і заробітної плати. Досліджувались показники інфляції ВВП з 2019 року для трьох країн-експортерів сировини ОЕСР (Австралія, Канада та Сполучені Штати) і шести країн-імпортерів. Встановлено, що країни-експортери сировини зазнали вищої інфляції ВВП у 2021-2022 роках, ніж імпортери. У США і Канаді прибуток у розрахунку на одиницю продукції збільшувався упродовж більшої частини 2021-22 років, оскільки інфляція ВВП зростала, але впав, коли інфляція ВВП зменшилась наприкінці 2022 року та на початку 2023 року. У Канаді такий прибуток став від’ємним у 1-му кварталі 2023 року. Для більшості крупних європейських економік інфляція ВВП та частка прибутку навпаки зросли у 1-му кварталі 2023 року. Витрати на оплату праці на одиницю продукції у першій половині 2023 року зросли у Австралії, єврозоні (включно з Францією, Німеччиною, Італією) та Великій Британії. Внесок від податків був особливо нестабільним після шоку COVID-19 (субсидії, пов’язані з пандемією, які згодом були скасовані, а також зміни в структурі витрат, зокрема – домашніх господарств). За два десятиліття до пандемії існував стійкий негативний зв’язок між прибутком на одиницю продукції та витратами на оплату праці, причому збільшення одного частково поглиналося падінням іншого. Останнім часом цей зв’язок ослаблений. Динаміка частки прибутку у ВВП надає непрямі докази того, що сукупна прибутковість останнім часом зростала. Для більшості економік ОЕСР прогнози в «Економічних перспективах» за червень 2023 року передбачають, що упродовж наступних 18 місяців реальна заробітна плата почне відновлюватися в усіх економіках G7, частка праці в національному доході зросте, навіть якщо загальна та базова інфляція зменшуватимуться.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC».
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC».
Захід покликаний допомогти тим, хто має бажання зареєструвати свої навчальні ресурси у навчальному каталозі EOSC на EOSCMarketplace, ознайомити з процесом реєстрації та розширити уявлення про центром знань EOSC. Під час вебінару планується презентувати каталог і центр знань EOSC, продемонструвати робочий процес інтеграції навчальних ресурсів та роботи з API та каталогами, провести онбордінг. EOSC Knowledge Hub повністю інтегрований із порталом EOSC, та являє собою платформу знань щодо європейської хмари відкритої науки, де представлені курси, інструменти побудови навчання та навчальні ресурси відповідного спрямування. Тут міститься безкоштовний та платний контент, що стосується EOSC, його послуг, пов’язаних концепцій FAIR та Open Science. Об’єднуючи різні джерела інформації, Центр знань діє як центральний навчальний центр для всього, що стосується EOSC і відкритий для дослідників, постачальників послуг, політиків, спонсорів, бібліотекарів, ІТ-відділів, розпорядників даних і тренерів. Організатор – Проект EOSC Future.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології
ЄС.
Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі. Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив».
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив».
Захід покликаний наочно продемонструвати переваги публікацій у відкритому доступі. Планується обговорити сутність концепції відкритого доступу, яка дозволяє донести результати досліджень до найбільш широкої аудиторії; розглянути процедуру публікації у відкритому доступі; проаналізувати вигоди для основної аудиторії відкритого доступу – освітян, практиків, політиків та ЗМІ; визначити вплив відкритого доступу на прогрес науки та суспільства. Організатор – Wiley.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання».
Наголошується, що цифрові технології роблять торгівлю глобальною. Зосереджуючись на двох критеріях – цифровому замовленні та цифровій доставці, видання пропонує концептуальну основу для вимірювання цифрової торгівлі, узгоджену зі стандартами макроекономічної статистики. Це допоможе укладачам статистики задовольнити потреби політиків у даних про цифрову торгівлю. Посібник ґрунтується на положеннях попереднього видання 2019 року, але, залишаючи фундаментальну систему вимірювання незмінною, деталізує визначення та розвиває методологію; забепечує відображення прогресу у вимірюванні цифрової торгівлі; містить вказівки щодо складання статистики на основі різноманітних джерел. Посібник створює цінну спільну основу для вимірювання та розуміння цифрової торгівлі, є важливим ресурсом для розбудови статистичного потенціалу. Видання є результатом спільної праці Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації об’єднаних націй з торгівлі та розвитку та Світовою організацією торгівлі.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
