ДОРОГУНЦОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ (22.09.1929 – 20.02.2010) Відомий український науковець, дослідження якого присвячені питанням комплексного соціально-економічного, екологічного та науково-технічного прогнозування розвитку і розміщення продуктивних сил України. Доктор економічних наук, професор. Член-кореспондент НАН України (1992). Президент Української екологічної академії наук (1992). Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000003842 Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000003842 Інформація на порталі НБУВ: ID: 1258043 Наукові праці у НРАТ
ДОРОГУНЦОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
(22.09.1929 – 20.02.2010)
Відомий український науковець, дослідження якого присвячені питанням комплексного соціально-економічного, екологічного та науково-технічного прогнозування розвитку і розміщення продуктивних сил України. Доктор економічних наук, професор. Член-кореспондент НАН України (1992). Президент Української екологічної академії наук (1992).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».
Автор наголошує, що нинішній уряд Великої Британії, орієнтований на політику жорсткої економії, навряд чи знайде суттєві додаткові кошти для фінансування університетів. Новий керівник урядового управління у справах студентів Девід Бехан заявив, що «золотий вік університетів… ймовірно, закінчився». Пов’язуючи плату за навчання, зарплату проректорів та якість вищої освіти в англійських університетах, автор зазначає, що якість перетворюється на репутацію, приваблює іноземних студентів і може (звичайно, не обов’язково) перетворитися на краще робоче середовище. Сумнозвісні зміни до механізмів погашення кредитів, запроваджені у 2022 році, не принесли університетам додаткових доходів, але суттєво змінили баланс фінансового навантаження між державою та випускником. Крім того, зміна фінансових умов змусила студентів працювати під час семестрового навчання, що посилює соціальну нерівність і впливає на якість навчання. Питання, на які на думку Ендрю повинна відповісти влада, наступні: яким має бути баланс фінансового навантаження між здобувачами освіти та державою; чи потрібні кредити на утримання або гранти, що залежать від рівня доходу здобувачів; чи потрібно повертатися до контролю за кількістю студентів; якою мірою (якщо взагалі це етично) іноземні студенти мають субсидувати освіту місцевих студентів. Існує багато речей у діяльності університетів, які потребують змін. Але ті, хто стверджує, що система фундаментально зламана, що всі виклики, які постали перед університетами, – неможливо здолати, – лише поглиблюють, а не вирішують проблеми.
23 вересня 2024 року відбудеться круглий стіл «Стратегія розвитку вищої освіти України в умовах надзвичайних ситуацій та криз воєнного стану. Розбудова мережі закладів вищої освіти України».
23 вересня 2024 року відбудеться круглий стіл «Стратегія розвитку вищої освіти України в умовах надзвичайних ситуацій та криз воєнного стану. Розбудова мережі закладів вищої освіти України».
На заході будуть презентовані результати реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні та проведене обговорення законодавчих передумов і концептуальних засад її розвитку, а також модернізації мережі ЗВО у контексті євроінтеграції. Планується розглянути наступні питання: стратегічні цілі та завдання розвитку вищої освіти в Україні, механізми їх реалізації та критерії оцінювання; стан і перспективи мережі закладів вищої освіти України; демографічні виклики та розвиток вищої освіти України; інституційний розвиток вищої освіти (досвід Київського національного університету імені Тараса Шевченка); забезпечення відповідності змісту вищої освіти потребам ринку праці; сучасне освітнє законодавство. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний Еразмус+ офіс в Україні, Інститут вищої освіти НАПН України, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано звіт «Цифрова трансформація у змішаних навчальних середовищах».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано звіт «Цифрова трансформація у змішаних навчальних середовищах».
Звіт розкриває значення цифрового виміру змішаного навчання у мінливому ландшафті європейської освіти, містить аналіз переваг такого цифрового виміру для студентів і викладачів, його вплив на ефективність навчання. У документі представлені загальне бачення експертами змішаного навчання, яке сприяє персоналізованій, орієнтованій на студента освіті, доступній для всіх; підвищує зацікавленість студентів; покращує результати навчання; розвиває такі важливі навички, як критичне мислення та цифрові навички. У звіті наголошується на важливості підтримки справедливого доступу до новітніх технологій і забезпечення відповідної цифрової підготовки освітян.
26 вересня 2024 року відбудеться вебінар «Рубінові горизонти: розбудова стійкості та інновацій».
26 вересня 2024 року відбудеться вебінар «Рубінові горизонти: розбудова стійкості та інновацій».
Захід покликаний стати майданчиком для обговорення питання ефективної організації роботи, адаптації до стресів, опанування практичних інструментів розвитку технічних і ментальних навичок, зокрема – щодо Ruby. Планується обговорити наступні теми: аналіз запитів до активних записів у Rails (Active Record y Rails), найкращі практики та потенційні покращення взаємодії з базами даних, стресостійкість – інструменти когнітивно-поведінкової терапії, ефективні техніки подолання стресу, аналіз ситуацій, чинників, емоцій та поведінки у стресових ситуаціях. Організатор – SoftServe.
Міністерство освіти і науки України разом із Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації повідомляють про старт конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів, які планується виконувати упродовж 2025-2026 років.
Міністерство освіти і науки України разом із Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації повідомляють про старт конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів, які планується виконувати упродовж 2025-2026 років.
. Взяти участь у конкурсі можуть творчі колективи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за визначеними науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включаючи соціальні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і готовність до міжнародного співробітництва; якість інфраструктури наукових установ та ЗВО; участь молодих науковців (віком до 35 років); потенціал практичного упровадження результатів проєкту. МОН бере на себе фінансування витрат українських науковців під час їх візитів до Республіки Австрія (проїзд, проживання, добові, віза, медичне страхування). Заявку на участь можна подати до 25 жовтня 2024 року.
26 вересня 2024 року у змішаному форматі відбудеться захід, на якому буде оприлюднено Глобальний індекс інновацій 2024 року.
26 вересня 2024 року у змішаному форматі відбудеться захід, на якому буде оприлюднено Глобальний індекс інновацій 2024 року.
Цей індекс характеризує інноваційну ефективність 133 економік світу й відстежує глобальні інноваційні тенденції на тлі нинішнього стабільного, але дуже повільного економічного зростання, скорочення фінансування інновацій та незначного прогресу у продуктивності. Глобальний індекс інновацій, який обраховується з 2007 року, є безцінним довідником для країн, які працюють над удосконаленням власних стратегій інноваційної та економічної політики, а також є інструментом вимірювання інновацій. Під час заходу планується обговорити питання інтелектуальної власності та інноваційних екосистем, діяльність ВОІВ, потенціал соціального підприємництва у контексті інновацій. Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як уряди спрямовують підтримку інновацій?
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як уряди спрямовують підтримку інновацій?
Уроки нещодавньої роботи ОЕСР з вимірювання та аналізу впливу» із серії «Аналіз політики ОЕСР». Наголошується, що урядові структури прагнуть знайти найкращий рівень і забезпечити баланс фінансової підтримки інновацій для вирішення нагальних економічних і політичних завдань, зокрема – підвищення продуктивності та подолання кліматичної кризи. Державна фінансова підтримка інновацій може бути спрямована на політичні та суспільні пріоритети, що в кінцевому рахунку визначає вибір інструментів політики, бенефіціарів та умов підтримки. Такий вибір обмежений бюджетними та адміністративними можливостями, а також внутрішніми та міжнародними правилами, які спрямовані на збереження відкритих і рівних правил гри, але зменшують реальний простір для внутрішньополітичних рішень. У документі представлені актуальні дані ОЕСР щодо урядової підтримки інновацій, а також рекомендації з коригування заходів такої підтримки та подолання прогалин в системі моніторингу, яка грає надзвичайно важливу роль в управлінні трансформацією інноваційних систем.
National IP&Innovations Hub оприлюднив власні матеріали, у яких висвітлюються питання доцільності проведення оцінки прав інтелектуальної власності на об’єкти та важливість їхнього обліку у складі нематеріальних активів.
National IP&Innovations Hub оприлюднив власні матеріали, у яких висвітлюються питання доцільності проведення оцінки прав інтелектуальної власності на об’єкти та важливість їхнього обліку у складі нематеріальних активів.
Окремо розглядається постановка на бухгалтерський облік, що дозволяє підприємству ефективно комерціалізувати інтелектуальну власність й отримувати додатковий прибуток від володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або від надання їх у використання. Наголошується, що підприємство може використовувати об’єкти інтелектуальної власності при виробництві власної продукції, передавати майнові права на використання об’єктів інтелектуальної власності третім особам та комбінувати обидва варіанти. За допомогою оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності можна визначити, який з цих варіантів є більш доцільним у конкретних умовах. Надаються роз’яснення щодо призначення оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, процедури її проведення та цілей, можливостей, які підприємству надає постановка об’єктів інтелектуальної власності на бухгалтерський облік, отримання охоронного документу (патенту, свідоцтва) на об’єкти інтелектуальної власності, визначення вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності при зарахуванні на баланс суб’єкта господарювання, необхідності здійснення переоцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, які вже поставлені на баланс.
ІВАНОВ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (19.09.1923 – 22.06.2019) Відомий український вчений, наукові дослідження якого присвячені розробці технології комплексного моніторингу Чорного та Азовського морів, з’ясуванню закономірностей функціонування морських екосистем в умовах антропогенного впливу. Директор Морського гідрофізичного інституту НАН України (2000). Доктор фізико-математичних наук, академік НАН України (2009). Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000004840 Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000004840 Інформація на порталі НБУВ: ID: 1460497 Наукові праці у НРАТ
ІВАНОВ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(19.09.1923 – 22.06.2019)
Відомий український вчений, наукові дослідження якого присвячені розробці технології комплексного моніторингу Чорного та Азовського морів, з’ясуванню закономірностей функціонування морських екосистем в умовах антропогенного впливу. Директор Морського гідрофізичного інституту НАН України (2000). Доктор фізико-математичних наук, академік НАН України (2009).
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави