Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив червневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як підготувати тестове завдання».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив червневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як підготувати тестове завдання».
Він присвячений підготовці професійних тестів, які слугуватимуть своїй первинній цілі та будуть якісним інструментом виконання покладених на них завдань.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Саллі Картер «Академічна чесність та тестування: більш глибоке вивчення самозванства».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Саллі Картер «Академічна чесність та тестування: більш глибоке вивчення самозванства».
У ній розглядаються питання підроблених ідентифікаторів при проходженні тестування у закладах вищої освіти. Аутентифікація тестованої особи стала однією з багатьох проблем під час дистанційного навчання. Дослідженням, у якому взяв участь автор, встановлено частоту, з якою виявляють шахрайські ідентифікації. Для тестування в аудиторії в межах дослідження розроблено передові методи перевірки ідентифікаційних даних. На думку автора, правильна ідентифікація тестованих осіб є важливим кроком до забезпечення академічної доброчесності.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Брайан Рікарда «Академічна чесність: проактивний урок ризику та винагороди».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Брайан Рікарда «Академічна чесність: проактивний урок ризику та винагороди».
Автор пропонує власний підхід до виховання академічної доброчесності у студентів. Він вважає, що упіймати студента і покарати його – менш ефективно, ніж запобігати нечесності з початкової школи.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Тріши Бертрам Галлант «Обман академічної доброчесності».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Тріши Бертрам Галлант «Обман академічної доброчесності».
У ній розглядається питання необхідності виховання у студентів поняття взаємозв’язку між академічною чесністю, особистою чесністю та професійною чесністю. Цьому процесу, на думку автора, заважає невідповідність сучасної системи оцінювання навчання, яка ґрунтується на принципах винагороджування результатів (оцінки, ступень, опубліковані роботи), і не є показником хорошого викладання та навчання. Автор зазначає, що робити акцент у навчанні слід на академічну чесність в рамках вимог щодо забезпечення якості та акредитації.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Шанди Худа «Академічна та доброчесність на робочому місці».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Шанди Худа «Академічна та доброчесність на робочому місці».
У ній розглядається взаємозв’язок між академічною недоброчесністю та нечесністю на робочому місці. Автор вважає, що обговорення зі студентами важливості академічної доброчесності під час їх навчання в університеті сприяє формуванню цілісної та етичної поведінки, якої студенти у подальшому будуть дотримуватись, будуючи власну кар’єру та життя.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти України за внесок у розвиток академічної доброчесності отримало нагороду The Tracey Bretag Memorial Award.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти України за внесок у розвиток академічної доброчесності отримало нагороду The Tracey Bretag Memorial Award.
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив травневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «В якій формі провести семестровий екзамен?».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив травневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «В якій формі провести семестровий екзамен?».
Міжнародний центр академічної доброчесності оприлюднив статтю «Теорія самовизначення та академічна доброчесність».
Міжнародний центр академічної доброчесності оприлюднив статтю «Теорія самовизначення та академічна доброчесність».
У публікації йдеться про основні психологічні потреби, які можуть змінити відношення студентів до академічної доброчесності.
Відомо, що існує зв’язок між мотивацією та самовизначенням. Особи, які більш самовизначенні, більш впевнені та мотивовані. Відповідно до теорії самовизначення, ступінь, до якого людина вважає, що її вибір має значення в її житті, залежить від задоволення трьох психологічних потреб: автономії, компетентності та спорідненості. Під час занять викладач може впливати на ці потреби, заохочуючи самовизначення, допомагаючи підвищити мотивацію та виховуючи академічну доброчесність.
Автономія передбачає здатність приймати рішення і відчувати себе незалежними. Успіх на початку семестру може сприяти підвищенню у студентів почуття компетентності або їхньої віри в те, що вони володіють необхідними навичками для просування вперед. Спорідненість відноситься до психологічної потреби відчувати зв’язок з іншими.
Отже, як що сприяти підвищенню самовизначення, впевненості та мотивації у студентів, можна досягти кращих результатів у зменшенні ймовірності академічної недоброчесності.
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
У черговому випуску наведені рекомендації для викладачів, студентів, адміністрацій університетів щодо відновлення освітнього процесу. Автор пропонує структурувати діяльність учасників освітнього процесу в університетах за наступними правилами: – ми діємо в хаосі, тому доводиться діяти без гарантій, що одразу все вдасться, і бути готовим до власних помилок; – не можна ігнорувати «слона в кімнаті», тобто робити вигляд, що нічого не сталося й діяти, як і раніше; – треба зосередитись на тому, що наразі найкорисніше для студентів, у першу чергу на тих компетентностях, які потрібні зараз.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.
У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову: – політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв; – купівля академічних ступенів; – сексуальна експлуатація; – корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм; – політичне втручання у внутрішні справи університетів; – неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень; – нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.