13 листопада 2024 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Фінансування переходу до «чистого нуля».
13 листопада 2024 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Фінансування переходу до «чистого нуля».
Він стане площадкою для обговорення фінансових рішень, спрямованих на підтримку переходу морського сектору до «чистого нуля» та поточних проблем судноплавства і портової інфраструктури – високих капітальних витрат, фрагментарної власності, низької мотивації для використання альтернативних видів палива і технологій з низьким викидом. Планується розглянути наступні питання: найважливіші інвестиції, необхідні для прискорення упровадження нових технологій та кращого управління оборотом суден; модернізація існуючих флотів; створення заправних установок і формування ринкового попиту на альтернативне суднове паливо; інноваційні стратегії фінансування; адаптація фінмеханізмів (експортні кредити, ціноутворення на викиди вуглецю та портові концесії) до цілей «чистого нуля»; політичні рішення та практичні заходи урядів із підтримки екопереходу при збереженні ринкової конкуренції. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
11 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Google Meet: інноваційні можливості для викладання».
11 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Google Meet: інноваційні можливості для викладання».
Захід допоможе усім зацікавленим опанувати сучасні інструменти ефективного онлайн-навчання за допомогою Google Meet. Заплановане проведення майстер-класу з організації онлайн-зустрічей, обговорення способів проведення відеозустрічей, які триматимуть увагу аудиторії слухачів, надання порад щодо організації інтерактивного навчання та детальних інструкцій і корисних матеріалів щодо використання Google Meet. Організатор – Академія цифрового розвитку.
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».
Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія – сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов’язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор’я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов’язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв’язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов’язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.
12 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Шляхи підсилення комунікацій за допомогою ШІ».
12 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Шляхи підсилення комунікацій за допомогою ШІ».
Захід покликаний допомогти спеціалістам з комунікацій, PR- та брендменеджерам, маркетологам максимально повно використовувати інструменти ШІ для підвищення ефективності діяльності. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: як не загубитися у численних ШІ-сервісах та обрати найкращі; як зрозуміти, що насправді відбувається – черговий хайп чи дійсно революційний технологічний прорив; що означає ШІ-грамотність для сучасного комунікаційника; наскільки ви готові до світу ШІ, чи здатні відрізнити контент, згенерований людиною та ШІ; у чому полягає легенда про Джона Генрі та який висновок потрібно зробити з неї. Організатор – Prometheus.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння розвитку компетенцій студентів та ефективної педагогіки для 21 століття у німецькомовній спільноті Бельгії» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння розвитку компетенцій студентів та ефективної педагогіки для 21 століття у німецькомовній спільноті Бельгії» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Зазначається, що німецькомовна громада Бельгії розпочала амбітний процес створення більш орієнтованої на студентів системи освіти відповідно до освітньої концепції «Моя освіта. Моє майбутнє!». Наразі усі зацікавлені учасники працюють над втіленням цього завдання через відповідні заходи у рамках «Освітньої стратегії 2040», узгодженої зі стратегією регіонального розвитку громади до 2040 року. Ця діяльність спирається на актуальні дані наукових досліджень і досвід реформування міжнародних освітніх систем. Вона зосереджена на двох головних пріоритетах: зміцнення базових навичок студентів відповідно до бачення «навичок 21 століття» та просування ефективних педагогічних практик. Документ характеризує стан системи освіти німецькомовної спільноти та поточних реформ; визначає ключові компетенції студентів у німецькомовній спільноті; пропонує підходи до розроблення та успішного упровадження навчальних програм 21 століття; спирається на політику підтримки навчання у контексті педагогічної автономії.
3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «ГШІ: навігація змін у процесі дослідження наукової літератури».
3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «ГШІ: навігація змін у процесі дослідження наукової літератури».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про потенційний вплив інстрементів штучного інтелекту на пошук і аналіз наукової літератури та процес навчання у цілому. ГШІ вже радикально змінює те, як проводяться наукові дослідження, і Scopus AI від компанії Elsevier намагається бути в тренді, надати викладачам і студентам додаткові засоби для впровадження інновацій. Під час заходу планується обговорити, як відбувається цифрова трансформація роботи закладів вищої освіти, викладачів та студентів; як ГШІ може вплинути на процес роботи з науковою літературою; як нова програма навчання від Elsevier може допомогти краще зрозуміти ГШІ. Організатори: Сhoice, Elsevier.
Інформуємо Вас про те, що 8 листопада 2024 академічних текстів буде недоступний для користування року з 15:00 вебпортал Національного реопзитарію.
Інформуємо Вас про те, що 8 листопада 2024 академічних текстів буде недоступний для користування року з 15:00 вебпортал Національного реопзитарію.
Це пов’язано з необхідністю виконання комплексу робіт з технічного обслуговування та оновлення бази даних академічних текстів. Ви матимете можливість повноцінно користуватись ресурсами Національного репозитарію з 9 години ранку 11 листопада 2024 року. З повагою, команда проєкту.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ».
У ній наголошується, що ГШІ зробив «революцію» у секторі вищої освіти, він маючи величезний потенціал змін і того, як відбувається викладання, і того, як студенти навчаються. Інструменти на основі штучного інтелекту пропонують розвинути персоналізований досвід навчання та можуть допомогти покращити взаємодію між викладачами і студентами. Для цього застосовують чат-боти зі штучним інтелектом, які суттєво змінюють формат викладання та навчання. Але у загальнодоступних версіях зазвичай бракує важливих деталей, отже вихід – створення власного персоналізованого чат-бота ШІ. Саймон звертає увагу на те, чи слід установам інвестувати в індивідуальні рішення, наводить різницю між загальнодоступними та індивідуально налаштованими інструментами та надає практичні поради щодо налаштування освітніх чат-ботів. Пропонується спочатку задокументувати існуючу практику викладання з особливою увагою на моменти персоналізованої взаємодії. Відслідковувати новітні дослідження та розробки у сфері штучного інтелекту та освіти. Не нехтувати внутрішній досвід – провести обговорення з колегами-викладачами та студентами. Залучити тих з них, хто має необхідні знання і навички програмування, досвід роботи з генеративним ШІ. Автор радить університетам стати на шлях створення індивідуально налаштованих чат-ботів задля покращання навчального досвіду і підвищення освітніх результатів, а також адаптації навчального середовища до потреб студентів і цілей навчання.
Громадська організація «SaveDnipro» разом із Міністерством цифрової трансформації України представили широкому загалу свій рейтинг відкритості для громадськості екологічних даних, що публікуються державними установами.
Громадська організація «SaveDnipro» разом із Міністерством цифрової трансформації України представили широкому загалу свій рейтинг відкритості для громадськості екологічних даних, що публікуються державними установами.
Йдеться про дані стосовно якості повітря, стану води, лісів і заповідників, наявності стихійних сміттєзвалищ тощо. Рейтинг побудований на матеріалах 209 наборів даних від 74 державних установ та демонструє, як вони виконують свої обов’язки щодо забезпечення відкритості екологічної інформації. Встановлено, що найбільш відкритою наразі є Державна служба геології та надр України. На противагу їй найбільш закритим виявилось Міністерство енергетики України (16 наборів даних не публікується і лише один представлений у відкритому доступі). Державне агентство водних ресурсів України публікуючи усі 4 необхідні набори (100%). Дослідження проводилось в межах спільної програми Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».
