Стали доступні у відкритому доступі науково-аналітичні записки «Стан інноваційної діяльності та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності за період 2012–2021 рр.» та «Досвід Австралії щодо розроблення стратегічних документів, спрямованих на розвиток та впровадження інновацій і досліджень».
Стали доступні у відкритому доступі науково-аналітичні записки «Стан інноваційної діяльності та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності за період 2012–2021 рр.» та «Досвід Австралії щодо розроблення стратегічних документів, спрямованих на розвиток та впровадження інновацій і досліджень».
У першій представлені результати моніторингу реалізації стратегічних і середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. Вони базуються на даних головних розпорядників бюджетних коштів та доповнюють дані Держстату стосовно інноваційної діяльності промислових підприємств. У другому документі розглядається досвід формування Національного плану «Австралія 2030: добробут через інновації» й Дорожньої карти сектору розвитку послуг гірничого обладнання і технологій австралійської видобувної індустрії для підвищення конкурентоспроможності. Документи підготовлені фахівцями УкрІНТЕІ в рамках поточної аналітичної роботи.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Колма О’Ши «Дякуємо ChatGPT за викриття банальності студентських есе».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Колма О’Ши «Дякуємо ChatGPT за викриття банальності студентських есе».
Автор звертає увагу на те, що жахливі симуляції академічного тексту за допомогою технологій штучного інтелекту показують, чому студентські есе повинні повернутися до свого більш творчого та вільного коріння. Есе французького філософа XVI століття Монтеня і зараз вищого рівня, ніж тексти, підготовлені бізнес-консультантами зі вступу до закладів вищої освіти. Серйозна проблема, яка виникає у значної частини студентів після їх зарахування на перший курс університету – невміння писати творчі твори. Це змушує їх ставати на шлях недоброчесності – вдаватися до плагіату чи звертатись до «майстерень творів». Ця криза, з якою стикаються усі, хто викладає академічне письмо або надає творчі завдання в рамках своїх курсів, не виникла з появою ШІ, зокрема – ChatGPT. В ідеальному світі освіта повинна надавати пріоритет розвитку допитливості і творчості на всіх етапах навчання та у всіх галузях знань. Ті, хто вміє самостійно мислити – знають, наскільки надихаючими можуть бути відповіді на поставлені непрості запитання. Це нескінченно краще імітації, якою б не була її природа – штучна чи органічна.
15 березня 2023 року відбудеться перезентація інноваційного досвіду публічних бібліотек України «БібліоFashion Львівщини».
15 березня 2023 року відбудеться перезентація інноваційного досвіду публічних бібліотек України «БібліоFashion Львівщини».
Захід покликаний стати майданчиком обміну кращими бібліотечними практиками. Планується обговорити наступні питання: ревіталізація бібліотечних просторів громад; донати на розвиток бібліотек; новий формат діяльності бібліотек взаємоДія; стрімінг як вдалий формат подачі бібліотечного контенту; підвищення мотивації до читання завдяки інформаційним технологіям; хаби цифрової освіти; бібліотечні тренінги; бібліотека в цифровому середовищі. Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Секція працівників публічних бібліотек, КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека», «Львівська обласна бібліотека для дітей».
З 1 по 4 травня 2023 року відбудеться інвестиційний саміт SelectUSA – головний захід США з просування прямих іноземних інвестицій. Передбачається, що у ньому візьмуть участь українські стартапи, які матимуть можливість презентувати свої інноваційні продукти.
З 1 по 4 травня 2023 року відбудеться інвестиційний саміт SelectUSA – головний захід США з просування прямих іноземних інвестицій. Передбачається, що у ньому візьмуть участь українські стартапи, які матимуть можливість презентувати свої інноваційні продукти.
Для того, щоб бути відібраним до участі у заході, проводиться конкурс претендентів, які розробили новий технологічний продукт або послугу чи виводить наявну технологію на ринок новими способами, мають MVP, працюють на ринку до 10 років, планують розширюватися на ринок США, мають річний дохід до 10 млн дол. США. Пріоритетними сферами стартапів є CleanTech, FinTech, MedTech, SaaS. Подати заявку можна до 16 березня 2023 року.
15 березня 2023 року відбудеться онлайн подія «Європейська спільна хмара для культурної спадщини» (European Collaborative Cloud for Cultural Heritage /ECCCH).
15 березня 2023 року відбудеться онлайн подія «Європейська спільна хмара для культурної спадщини» (European Collaborative Cloud for Cultural Heritage /ECCCH).
Подія стане відправною точкою формування спільноти професіоналів з питань культурної спадщини. Під час заходу буде продемонстровано можливості Європейської хмари для культурної спадщини, а також проведено панельні дискусії з питань розбудови потенціалу набуття ІТ-навичок, захисту та використання прав інтелектуальної власності, роботи з цифровими копіями та зображеннями. Організатор – Комісія з політики ЄС щодо досліджень, науки та інновацій.
14 березня 2023 року відбудеться вебінар «Створення робочих місць та місцевий економічний розвиток: подолання «зеленого» розриву».
14 березня 2023 року відбудеться вебінар «Створення робочих місць та місцевий економічний розвиток: подолання «зеленого» розриву».
На ньому будуть представлені основні висновки проведеного фахівцями ОЕСР дослідження стосовно впливу «зелених» технологій на робочі місця, що забруднюють навколишнє середовище, а також загальний тренд «екологізації» ринку праці. Планується провести дискусію щодо впливу «зелених» технологій на місцевих ринках праці, їх потенціалу до скорочення чи погіршення наявних відмінностей між громадами (за статтю, рівнем освіти, навичками, заробітною платою тощо), а також необхідних у цьому зв’язку політичних рішень. Організатор – ОЕСР.
Європейська Комісія ухвалила оновлену щорічну робочу програму Еразмус+ на 2023 рік, загальний бюджет якої складає 4,43 млрд. євро. Очікується, що це посилить реалізацію пріоритетів Еразмус+ щодо інклюзивності, активної громадянської позиції, демократичної участі, «зеленого» та цифрового переходу.
Європейська Комісія ухвалила оновлену щорічну робочу програму Еразмус+ на 2023 рік, загальний бюджет якої складає 4,43 млрд. євро. Очікується, що це посилить реалізацію пріоритетів Еразмус+ щодо інклюзивності, активної громадянської позиції, демократичної участі, «зеленого» та цифрового переходу.
Зокрема, 100 млн євро буде спрямовано на підтримку проєктів освітньої діяльності та інтеграції вимушено переміщених українців, а також на підтримку організацій, студентів та викладачів в Україні. Йдеться про різноманітні заходи – від курсів мовної та культурної інтеграції, інструментів для вивчення мови, до стипендій або загальної фінансової підтримки у всіх секторах Еразмус+ для учнів та викладачів. Додаткові 31 млн євро будуть використані для посилення проєктів мобільності й розбудови потенціалу у вищій освіті, підтримку проєктів міжнародного співробітництва, структурних реформ задля створення відкритого освітнього цифрового середовища.
З 18 по 24 березня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться навчання у «Зимовій школі молодого науковця 3.0».
З 18 по 24 березня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться навчання у «Зимовій школі молодого науковця 3.0».
Проєкт стане площадкою для спілкування однодумців та пошуку спільних рішень нагальних проблем, з якими стикаються молоді дослідники. Учасники «зимової школи» отримають нові знання та набудуть практичного досвіду наукових досліджень, командної роботи, публічних виступів та ведення дискусій. Організатор – Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як «зелені» та цифрові трансформації змінюють автомобільну екосистему» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як «зелені» та цифрові трансформації змінюють автомобільну екосистему» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».
У ньому наголошується, що автомобільний сектор є важливим для країн ОЕСР з точки зору доданої вартості та досліджень і розробок, але він також зазнає значного впливу «зелених» та цифрових трансформацій. Документ пропонує новий і цілісний погляд на автомобільний сектор та йогоекосистему. Для цього використовуються таблиці «Витрати-Випуск» (ICIO), патентні дані, відомості про угоди зі злиття і поглинання (M&A) та ін. Визначено межі автомобільної промислової екосистеми включно з пов’язаними секторами, постачальниками знань і технологій (університети, цифрова індустрія). Виокремлено нові географічні й технологічні тенденції, надано комплексну оцінку мінливої мікроструктури екосистеми зі зростаючою роллю молодих та цифрових компаній. Рекомендації щодо ефективної державної політики підтримки автомобільної екосистеми акцентовані на інноваціях, конкуренції та зростанні молодих компаній.