З 17 вересня по 17 жовтня 2025 року в межах проєкту «Стартап-школа АкадемСіті — інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України» відбуватиметься навчання за інкубаційною програмою «BOOSTER інноваційних проєктів – 2025».
З 17 вересня по 17 жовтня 2025 року в межах проєкту «Стартап-школа АкадемСіті — інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України» відбуватиметься навчання за інкубаційною програмою «BOOSTER інноваційних проєктів – 2025».
Захід покликаний допомогти науковцям та інноваторам сформулювати та візуалізувати технічні, маркетингові, фінансово-економічні, правові та управлінські аспекти свого інноваційного проєкту або наукової розробки для гідного їх представлення представникам бізнесу, потенційним інвесторам, грантодавцям, партнерам. Планується детально розглянуті структуру та зміст пітч-презентацій, обмінятись порадами й надати рекомендації щодо поліпшення якості презентаційних кейсів і розібрати секрети успішного виступу. Слухачі візьмуть участь у серії тренінгів із розробки пітч-презентацій; консультаціях зі складання презентаційних матеріалів та доповідей за вимогами інвесторів. Організатори: Київський академічний університет, Національний університетом «Києво-Могилянська академія».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?».
У ній автор зазначає, що завдяки генеративному штучному інтелекту рутинні навички стають доступними для делегування, а креативність повинна стати невід’ємною частиною цифрової грамотності. Він радить ефективно використовувати інструменти ГШІ для різноманітних завдань – формування концепцій, ідей, проектування, підготовки креслень, підбору матеріалів (зокрема – їх специфікації), визначення заходів та формування плану упровадження. Раніше такі завдання вимагали семестрового групового проекту, а сьогодні – це короткий час спілкування з ГШІ. Суперздатність, яка тепер є на ноутбуці кожного студента, — це здатність швидко переходити від ідеї до прототипу. Це змінює всі аспекти вищої освіти, але більшість навчальних програм просто прикріплюють слайд «Як використовувати ChatGPT» до торішньої лекції. Студенти ж використовують технології, щоб освоїти необхідні їм навички. Іоанніс каже, що від студентів вимагається нестандартне мислення, цікавість та етичні судження — якості, які стандартні системи оцінювання зазвичай ігнорують. Потрібно ставитися до креативності як до базового рівня грамотності, а не як до декоративного доповнення. Сучасні навчальні простори повинні нагадувати дизайн-студії. Замість того, щоб викладати комерційне право, монотонно розмірковуючи про обов’язки директора, треба доручити командам студентів створювати нормативні «пісочниці» для стартапів у сфері безпілотних автомобілів. Вони будуть використовувати юридичні моделі для розробки рамок відповідності, а потім проводити семінари, обговорюючи, що пропустив бот і чому це важливо. Навички для здобувачів освіти важливі, але на перший план зараз виходить саме творчість. Традиційні іспити та курсові не працюють, коли ГШІ може написати прийнятне есе за хвилину. Отже, викладачам є сенс вимагати від студентів журнал розробки, що описує творчий шлях, включаючи помилки. Відзначайте хід думок, налагоджуйте творчий контакт, створюйте стартові майданчики, а не вимагайте конспектів лекцій, запитуйте «яку проблему ви хотіли вирішити?» та давайте шанс перетворити цю відповідь на прототип, який стане домашнім завданням з першого дня навчання.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Шановний ШІ-чатбот, чи отримаю я роботу? Погляд у майбутнє, де навички важливі».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Шановний ШІ-чатбот, чи отримаю я роботу? Погляд у майбутнє, де навички важливі».
У ній автори пропонують поглянути у 2027 рік, коли, на їхню думку, можна буде запитати у свого помічника зі штучним інтелектом підказки щодо роботи та отримати відповідь, яка точно відповідатиме профілю та навичкам. Завдяки штучному інтелекту можна буде продемонструвати свої унікальні навички і не лише кваліфікацію, що є основним способом самореклами для роботодавців. Наразі світ праці змінюється, відходячи від найму на основі таких сигналів, як дипломи чи попередні посади, – до системи, яка цінує фактичні навички. Наприклад, у країнах ОЕСР у середньому 12% пошукових запитів кандидатів на цифрових платформах зараз використовують фільтри на основі навичок, порівняно з 2%, які покладаються виключно на освітню кваліфікацію. У деяких країнах ця тенденція ще більш виражена: у Сполучених Штатах, де кількість посад, для яких не було вимог щодо диплому, зросла вп’ятеро між 2014 і 2022 роками. Ці зміни є частиною більш широкого руху, дослідження якого описане у новому звіті ОЕСР «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, що орієнтований на навички». У звіті зазначається, що у багатьох країнах традиційні системи оцінювання, такі як разові іспити або отримання ступеня, вже недостатньо відображають способи навчання та роботи. Способи, якими люди сигналізують про свої навички, зросли та стали більш прямими, особливо – завдяки цифровим платформам. Цей перехід до підходу, орієнтованого на навички, створює труднощі для роботодавців, працівників і навчальних закладів, оскільки вони змушені переосмислити, що вважається доказом компетентності, як це оцінюється та хто визначає рівень кваліфікації. Підхід, орієнтований на навички, не замінює дипломи, а розширює способи, якими люди можуть демонструвати свої здібності, особливо – на ринку праці, що формується нелінійною кар’єрою, швидкими переходами та навчанням упродовж життя. Майбутнє, де навички стоятимуть на першому місці, не відкидає формальну освіту – воно просто визнає, що навчання відбувається у багатьох формах, і ця можливість не повинна обмежуватися тими, хто обрав лише традиційний шлях. Відповідна трансформація не буде ідеальною чи одноманітною, але вона відкриває двері до більш інклюзивного та адаптивного ринку праці, де потенціал вимірюється здібностями, а не лише кваліфікацією. У цьому новому світі праці навички є найважливішим сигналом.
14–15 жовтня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності».
14–15 жовтня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності».
Вона стане площадкою для обговорення студентами, аспірантами і молодими науковцями результатів власних досліджень. Під час конференції планується розглянути наступні питання: важливість збереження біорізноманіття; засоби й методи управління біорізноманіттям на природоохоронних територіях; здійснення біомоніторингу стану природного середовища. Організатори: Інститут екології Карпат НАН України, Львівське відділення Українського ботанічного товариства, Жешувський університет.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
У ній автори наголошують, що сучасні університети повинні докладати усіх можливих зусиль для подолання розриву між закликами до прозорості ГШІ та новими стандартами освіти і пропонують нову таксономію для відкритого та відповідального декларування ролі ШІ в освіті і дослідженнях. За два роки штучний інтелект набув широкого поширення й став центральною темою багатьох академічних дискусій. Видавці та регуляторні органи закликають до прозорості щодо використання генеративного ГШІ у дослідженнях, причому йдеться не про повний контроль чи маркування текстів як «неналежних». Йдеться про запровадження простих і зрозумілих стандартів, які забезпечать відповідальне використання ШІ у повсякденну наукову практику. Наразі дослідники стикаються з ситуацією, яка подібна до обговорення справедливого представлення внеску кожного автора. Раніше у відповідь на проблему людського авторства була запроваджена таксономія ролей авторів (CRediT) – універсальна, стандартизована система, інтегрована в редакційні та видавничі процеси. У випадку з ШІ також потрібна проста, інтуїтивно зрозуміла система, яка може чітко відобразити внесок цієї технології в отримані результати без заборон чи надмірної бюрократії. Це сприяютиме формуванню нової культури відповідального використання ШІ. Мова про таксономію делегування ГШІ (GAIDeT). Як і CRediT, вона розбиває складний процес на чітко визначені категорії, але замість того, щоб відображати внесок людини-автора, вона визначає окремі дослідницькі завдання, які можна свідомо делегувати ГШІ. Наприклад, якщо CRediT може зафіксувати людину-учасника як відповідальну за курування або візуалізацію даних, GAIDeT дозволяє досліднику заявити, що інструмент штучного інтелекту був використаний для очищення даних (ідентифікації та видалення відсутніх або аномальних даних) або візуалізації – терміни, взяті безпосередньо з його макро-мікро структури. В обох системах мета однакова: зробити невидиму роботу видимою структурованим та стандартизованим способом. У GAIDeT дослідник залишається в центрі моделі, він вирішує, коли, як і якою мірою залучати інструменти штучного інтелекту, інтегруючи їх як дослідницькі інструменти, а не як автономних творців. Таким чином GAIDeT є першою універсальною системою, розробленою для класифікації завдань, які дослідник може делегувати ШІ під час наукової роботи. Система працює на двох рівнях: макрорівень (ключові етапи дослідницького циклу – від формулювання ідеї та пошуку літератури до аналізу, написання, візуалізації, поширення та етичного контролю) та мікрорівень (кожен етап розбивається на конкретні, впізнавані завдання, наприклад, синтез літератури, розробка експериментального протоколу, оцінка зміщення даних тощо). Щоб максимально спростити використання таксономії, автори створили безкоштовний онлайн-інструмент GAIDeT Declaration Generator. Наразі академічна спільнота потребує стандартизованого, детального розкриття інформації про задіяння ГШІ, тоді як ігнорування або замовчування внеску ШІ є неправомірним і заважає дослідникам бути чесними та відкритими.
На сайті Європейського освітнього простору / European Education Area у розділі «Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано підсумковий звіт «Інвестування в освіту».
На сайті Європейського освітнього простору / European Education Area у розділі «Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано підсумковий звіт «Інвестування в освіту».
У ньому наголошується, що інвестування в якісну освіту приносить численні економічні та соціальні вигоди. Документ містить нові дані щодо ефективності та результативності інвестицій в освіту, а також огляд основних тенденцій щодо освітніх інвестицій в країнах ЄС. Особливу увагу приділено дослідженню причинно-наслідкових зв’язків між рівнем базових навичок та рівне економічного зростання, й робиться висновок про значення освіти як стратегічного економічного активу. Подолання нерівності в освіті є важливим чинником економічного потенціалу: в країнах з меншим розривом між багатими та бідними успіх дітей в освіті менше залежить від освіти їхніх батьків. Інвестування в освіту є визначальним для вирішення проблеми демографічного переходу в Європі. Очікується, що європейські країни витрачатимуть набагато більше ресурсів на освіту одного учня до 2030 року. Якісна освіта зменшить дефіцит кваліфікованих кадрів, допомагаючи протидіяти наслідкам демографічного спаду. У звіті звертається увага на те, що інвестиції в освіту відновлюються попри післяпандемійні труднощі: у 2023 році вони досягли 9,6% від загальних державних витрат та 4,7% ВВП у середньому. Проте нерівність між країнами зберігається, а конкуренція за державне фінансування між секторами зростає. Чинна система економічного управління ЄС пропонує країнам зробити інвестиції більш стратегічно орієнтованими, більш гнучкими для інвестування в реформи, що сприяють зростанню, зокрема – реформи в освіті. У період з 2021 року по 2027 рік ЄС запланував виділення майже 150 мільярдів євро на освіту та навички. Це фінансування стане ключовим для покращення освітньої інфраструктури, адаптації освітніх систем до цифрового переходу та сприяння мобільності в освіті.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Масштабування фінансування та інвестицій для адаптації до зміни клімату: документ для робочої групи G20 зі сталого фінансування».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Масштабування фінансування та інвестицій для адаптації до зміни клімату: документ для робочої групи G20 зі сталого фінансування».
У ньому наголошується, що економічні втрати від екстремальних погодних явищ по всьому світу швидко зростають, маючи глибокі соціальні та економічні наслідки, а в минулому році середня глобальна температура перевищила поріг у 1,5° C вище доіндустріального рівня. Прискорення інвестицій в адаптацію до зміни клімату є критично важливим елементом більш широких зусиль, необхідних для підвищення стійкості. У документі показано ключові взаємопов’язані бар’єри, що перешкоджають інвестиціям, включаючи макроекономічні проблеми та проблеми, пов’язані з потенціалом, а також конкретні бар’єри для державних і приватних інвестицій, перешкоди доступу до міжнародного пільгового фінансування. Вирішення проблеми дефіциту інвестицій у заходи з адаптації вимагатиме активізації зусиль щодо мобілізації та узгодження фінансових потоків з усіх джерел для підтримки кліматично стійкого розвитку. Досягнення цієї мети можливе при розробленні та реалізації відповідної стратегії, зосередження уваги на розвитку потенціалу та ефективному використанні даних, узгодженні внутрішньої політики та міжнародної підтримки. Зокрема, експерти наголошують на надзвичайно великому значенні доступу до кліматичних даних, необхідності підвищення прозорості, інтеграції адаптаційних заходів у систему національного планування та бюджетування, збільшенні внеску страхових ринків, використанні змішаного фінансування та інноваційних фінансових продуктів, посилення координації.
18 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування: найкращі практики та рекомендації».
18 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування: найкращі практики та рекомендації».
Захід стане площадкою для всебічного обговорення процесу рецензування як основи академічної доброчесності та чинника забезпечення якості наукових публікацій. Під час вебінару слухачі дізнаються про найкращі практики рецензування; про піонерні розробки від компанії Clarivate у галузі технологічних рішень для рецензування; як зробити процес рецензування більш прозорим та як залучати до нього наукову спільноту; як інформація про рецензування відображається у профілях дослідників Web of Science; як дослідники можуть продемонструвати свій внесок у рецензування. Організатори: Clarivate, Державна науково-технічна бібліотека України.
11 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Партнерство EIFL – Україна: новий етап співпраці та розвитку».
11 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Партнерство EIFL – Україна: новий етап співпраці та розвитку».
». Він покликаний надати слухачам актуальну інформацію про Національний Консорціум «EIFL-Україна», який діє на засадах Меморандуму про спіробітництво з організацією Electronic information for Libraries. Планується обговорити програми, які реалізуються в рамках діяльності Консорціуму (доступ до ліцензованих ресурсів; підтримка авторського права та бібліотек; відкритий доступ; публічні бібліотеки); можливості долучення до Консорціуму; отримання доступу до ліцензованих електронних ресурсів EIFL без оплати або зі значними знижками для членів Консорціуму; пояснення щодо того, як науковці можуть скористатися скасуванням плати за публікацію (APC) в наукових журналах. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
