ОЕСР: ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ, ГОТОВИХ ДО РОБОТИ З ШІ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

ОЕСР: ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ, ГОТОВИХ ДО РОБОТИ З ШІ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Підготовка співробітників, готових до роботи з ШІ у державному секторі: наслідки та стратегії».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Підготовка співробітників, готових до роботи з ШІ у державному секторі: наслідки та стратегії».

У ній зазначається, що державні інституції є крупними роботодавцями в країнах ОЕСР, але наразі  багато з них стикається з нестачею персоналу, високим робочим навантаженням та фінансовим тиском. До їхніх основних функцій входить виконання адміністративних та допоміжних завдань, зокрема – обробка документів, управління заявами або надання інформації громадянам. Системи штучного інтелекту можуть підтримувати та прискорювати цю діяльність, підвищуючи якість обслуговування та вивільняючи ресурси персоналу для більш складних завдань. Водночас, нестача навичок є одним із найчастіше згадуваних бар’єрів на шляху впровадження ШІ у державному секторі. Отже, підготовка персоналу така ж важлива, як і власне упровадження новітніх технологій.  Системи ШІ можуть знизити адміністративне навантаження, оптимізувати надання послуг та звільнити ресурси у державному управлінні. Kela, фінська установа із соціального забезпечення, використовує платформу ШІ для автоматизації класифікації та обробки документів, що додаються до заяв на отримання допомоги: це заощаджує 38 років роботи в еквіваленті повної зайнятості працівників, які займаються розглядом справ. Уряди ретельно вивчають практики упровадження технологій ШІ, оцінюючи витрати, вигоди, ризики, нормативні аспекти та вплив на персонал. Вони діють з обережністю, щоб визначити найкращі варіанти використання ШІ та розробити пілотні проекти, де ці технології приносять користь. Людський контроль, прозорість, підзвітність та довіра залишаються центральними принципами державних процедур та послуг, адже є побоювання, що ШІ погіршить якість робочих місць або замінить співробітників у державному секторі. У документі розглядаються наслідки впровадження ШІ для робочої сили в державних інституціях, викладаються стратегії використання ШІ для зміцнення можливостей персоналі й установ, наводяться приклади навчання різних груп співробітників, стратегії найму фахівців у галузі цифрових технологій і даних, механізми упровадження інновацій та безперервного навчання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cLWu3, https://qrpage.net/qr/YjJQ9, https://doi.org/10.1787/b89244c7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-01-21
Поширити
СЛУХАТИ І ДІЯТИ: ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

СЛУХАТИ І ДІЯТИ: ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Керрі Фієр «Ефективна підтримка означає допомогу студентам там, де вони є».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Керрі Фієр «Ефективна підтримка означає допомогу студентам там, де вони є».

У ній автор наголошує, що увага до потреб студентів має бути невід’ємною частиною повсякденної викладацької практики, без поділу на «освіта тут», а  «підтримка – там».  Традиційно підтримка студентів асоціюється з діяльністю окремих служб — психологічних, кар’єрних або добробуту. Проте для багатьох студентів реальна підтримка починається в аудиторії, лабораторії чи на лекції. Саме викладачі, які працюють із студентами щодня, найпершими помічають, коли хтось втрачає мотивацію, починає пропускати заняття або сумнівається в тому, чи належить він до спільноти.  Підтримка починається зі слухання, яке має вести до певних дій. На першому занятті Фієр пропонує запитати студентів не лише про їхній факультет, а й про мотивацію до курсу та плани на майбутнє. Це дає викладачеві краще уявлення про інтереси групи і дозволяє адаптувати приклади й завдання відповідно до реальної зацікавленості, що сприяє більш високій залученості.  Важливо також проєктувати курси з урахуванням доступності: не зводити навчальний досвід до одного формату, а пропонувати змішані способи роботи з матеріалом — обговорення, лабораторні завдання, аналіз текстів, розгляд практичних прикладів. Це допомагає уникати ситуацій, коли один підхід сам стає бар’єром для частини студентів. Ще один аспект — участь студентів у дослідницькій діяльності. Можливість працювати у команді над частиною реального проєкту допомагає студентам відчути себе здатними на більше та потрібними для колег, що сприяє формуванню упевненості й розумінню власної ролі в академічному середовищі.  Також підтримка включає навчання у рамках так званого «прихованого навчального плану», коли студент отримує навички професійної комунікації. Фієр підкреслює, що підтримка не означає бути доступним постійно або вирішувати всі проблеми студентів! Важливо знати, де проходить межа ролі викладача, коли слід звертатися до відповідних служб. Створюючи умови, в яких студенти відчувають себе почутими, важливими та залученими, університети можуть зробити їх підтримку частиною повсякденної навчальної практики, а не окремою функцією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/j4dIu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-01-20
Поширити
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ВИГОДИ ВІД ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ВИГОДИ ВІД ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ

5-6 лютого 2026 року відбудеться конференція «До ширшого впливу: забезпечення суспільної та економічної вигоди від передачі знань».

5-6 лютого 2026 року відбудеться конференція «До ширшого впливу: забезпечення суспільної та економічної вигоди від передачі знань».

Захід покликаний поінформувати науковців, освітян, політиків та представників громадянського суспільства експертами про кращі інструменти розвитку інновацій, практики ліцензування та підвищення професійних компетенцій. Планується обговорити,  як дослідники та інноватори можуть максимізувати суспільний та економічний вплив досліджень; що таке IMPAC3T-IP та ініціатива SHAPE; як здійснювати соціально відповідальне ліцензування й підтримувати спільну творчість у багатосторонніх партнерствах; як взяти участь у навчанні IMPAC3T-IP Academy. Організатори: Університет Антверпену (Бельгія), Офіс валоризації Антверпенського університету.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/IKThV

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-01-19
Поширити
СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІЧНИХ ЛІЦЕЇВ ІЗ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІЧНИХ ЛІЦЕЇВ ІЗ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

21 січня 2026 року у рамках  серії заходів «Як працює старша профільна школа» відбудеться вебінар «Співпраця академічних ліцеїв із закладами вищої освіти».

21 січня 2026 року у рамках  серії заходів «Як працює старша профільна школа» відбудеться вебінар «Співпраця академічних ліцеїв із закладами вищої освіти».

Він стане площадкою для обміну досвідом з пілотування елементів реформи освіти. Планується обговорити наступні питання: традиції співпраці між середньою та вищою школою; нормативно-правове підґрунтя співпраці закладів загальної середньої та вищої освіти; взаємні переваги співпраці для закладів різних рівнів; кейси успішної співпраці між ліцеями та закладами вищої освіти. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Програма World Bank Ukraine LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/BLK6j

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-01-19
Поширити
НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

У ній автор розповідає про наукових дослідників і волонтерів, які у свій вільний час уважно аналізують наукові публікації з метою виявлення маніпуляцій, фальсифікацій та помилок. Му Янг із Колумбійського університету каже, що може проводити до 30 годин на тиждень, аналізуючи зображення та графіки у наукових роботах, шукаючи дублікати або ознаки штучної обробки. Для цього не обов’язково мати глибоку предметну експертизу: як правило, достатньо уважного погляду і базових інструментів роботи із зображеннями. У одному з виявлених випадків один і той самий графік з’являвся у 72 різних публікаціях, що нібито представляли різні дослідження. Результати роботи таких «детективів» не лишаються без наслідків. Їхні публічні зауваження на порталі pubpeer.com привертають увагу до робіт у різних галузях знань. Детективи запропонували свої відгуки на сотні статей, серед яких були праці відомого науковця, який втратив посаду після перевірки. Іноді виявлення фальсифікацій призводить до юридичних наслідків. Так, британський розслідувач Шолто Девід у справі проти дослідників з Dana-Farber Cancer Institute використав закон США про помилкові твердження, що дозволяє подавати позови від імені уряду. Внаслідок позову інститут погодився виплатити компенсацію, частину якої отримав і сам Девід.  Попри те, що більшість розслідувачів працюють без винагороди й часто стикаються з критикою, багато хто сподівається, що їхні успіхи підвищать престиж і визнання цього виду діяльності. Однак щодо «наукових детективів» залишається багато питань: більшість фальсифікацій залишається непоміченими, майже немає централізованого механізму розслідування,  реакції видавців та університетів на виявлені проблеми часто бувають повільними або формальними. Дехто вважає, що для ефективної боротьби з маніпуляціями слід удосконалити первинне рецензування і змінити культуру наукових публікацій, більш активно протидіяти академічним порушенням. Автор статті вважає, що добровільні «наукові детективи» відіграватимуть все більш помітну роль у підтримці академічної етики.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/qkCK2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-01-19
Поширити
СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕНЬ В ЯПОНІЇ

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕНЬ В ЯПОНІЇ

Японське товариство сприяння науці (JSPS) оголосило про запуск стипендіальної програми «Міжнародні стипендії JSPS для досліджень в Японії».

Японське товариство сприяння науці (JSPS) оголосило про запуск стипендіальної програми «Міжнародні стипендії JSPS для досліджень в Японії».

Ця програма націлена на стипендіальну підтримку постдоків з різних наукових дисциплін, яка здійснюється упродовж  12-24 місяців. Взяти участь у Програмі можуть особи, які отримали докторський ступінь не більше шести років тому у японському університеті та/або проживають у Японії й мають картку резидента. Учасники програми отримають можливість проведення досліджень в японських університетах та наукових установах.  Переможцям конкурсу оплачується авіапереліт, щомісячна стипендія на утримання у розмірі 362 тис. японських ієн, надається одноразова допомога на облаштування у розмірі 200 тис. японських ієн, забезпечується медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2026 року.

Детальніше: https://www.jsps.go.jp/english/, https://www.jsps.go.jp/file/storage/j-fellow_summer2026/List_of_Eligible_Host_institutes_2026.pdf,  https://qrpage.net/qr/rzpfk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-01-19
Поширити
ОЕСР: ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ

ОЕСР: ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інструментарій ОЕСР/INFE для вимірювання фінансової грамотності, соціальної інтеграції та благополуччя».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інструментарій ОЕСР/INFE для вимірювання фінансової грамотності, соціальної інтеграції та благополуччя».

У ньому зазначається, що Міжнародна мережа ОЕСР з фінансової освіти (OECD/INFE) координує проведення регулярного міжнародного дослідження фінансової грамотності, фінансової інклюзії та благополуччя дорослого населення кожні три-чотири роки. Дослідження покликане визначити рівень фінансової грамотності (знання, поведінка, відносини) та цифрової фінансової грамотності, фінансової інклюзії, фінансової стійкості та фінансового благополуччя на рівні окремих країн, а також забезпечити коректні міжнародні порівняння. Рекомендація ОЕСР з фінансової грамотності покликані забезпечити єдиний  міжнародний стандарт та допомогти державним органам і зацікавленим сторонам у розробленні на основі отриманих даних та упровадженні національної політики щодо фінансової грамотності. У цьому документі описаний інструментарій ОЕСР/INFE для вимірювання у 2026 році фінансової грамотності, інклюзивності та благополуччя, міститься анкета, розроблена для збирання серед дорослого населення порівнянних на міжнародному рівні даних, пропонуються методичні рекомендації та надаються поради з організації дослідження.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ioBaR, https://qrpage.net/qr/Qa7G9, https://doi.org/10.1787/92f2d439-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-01-19
Поширити
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДЕНЬ ПРОЄКТУ RIFF

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДЕНЬ ПРОЄКТУ RIFF

20 січня 2026 року у рамках серії заходів RIFF Information Days відбудеться «Інформаційний день проєкту Research Infrastructure for Future Ukraine».

20 січня 2026 року у рамках серії заходів RIFF Information Days відбудеться «Інформаційний день проєкту Research Infrastructure for Future Ukraine».

Він стане площадкою для обговорення політики у сфері науки та інновацій з позицій європейського досвіду розвитку дослідницької інфраструктури і зміцнення міжнародних зв’язків між дослідниками. Планується розглянути наступні питання: цілі та основні напрями діяльності проєкту RIFF; можливості долучення до ініціатив проєкту; європейський підхід до розвитку дослідницької інфраструктури; мережева взаємодія спільноти дослідницької інфраструктури України та ЄС; навчальні програми, програми мобільності та обмін знаннями з європейською дослідницькою інфраструктурою. Проєкт RIFF має на меті всебічну підтримку оновлення та модернізації системи досліджень та інновацій в Україні, формування сучасного, перспективного бачення розвитку національної дослідницької інфраструктури і розроблення «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницької інфраструктури України» на засадах методології ESFRI, пріоритетах «зеленого» і цифрового переходу. Організатор – Проєкт Research Infrastructure for Future.

Детальніше: https://riff.muni.cz/, https://qrpage.net/qr/6yl0N, https://surl.li/rcdkhu, https://qrpage.net/qr/yri4L

Фото: RIFF

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-01-17
Поширити
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ В ЕПОХУ СОЦМЕРЕЖ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ В ЕПОХУ СОЦМЕРЕЖ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джейка «Науковці звертаються до TikTok у пошуках нових способів залучення громадськості».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джейка «Науковці звертаються до TikTok у пошуках нових способів залучення громадськості».

У ній йдеться про те, як дослідники та викладачі дедалі частіше експериментують із короткими відеоформатами у соціальній мережі TikTok, щоб зробити науку більш доступною та залучити широку аудиторію поза межами академічних кіл. Автор наводить приклади науковців, які використовують TikTok для пояснення складних ідей простими словами, демонструють лабораторні експерименти або дають поради щодо академічної кар’єри. Такі підходи часто супроводжуються використанням яскравих візуальних ефектів, гумору, мемів або трендових музичних фрагментів, щоб привернути увагу користувачів платформи. Соціальна мережа TikTok славиться алгоритмом рекомендацій, здатними швидко поширювати контент серед мільйонів користувачів, що спонукає науковців та освітян розглядати її не лише як канал для розваг, а й важливий засіб комунікації з спільнотами поза рамками професії для якнайкращої популяризації власних досліджень. Звісно, такий формат має специфічні вимоги: відео повинні бути короткими, динамічними і водночас достатньо точними, щоб не вводити глядачів в оману. Це ставить перед науковцями завдання не лише зрозумілої адаптації змісту, а й етичного представлення фактів і виваженого підходу до складних тем. Популяризація через TikTok може підвищити обізнаність громадськості про наукові проблеми. Та одночасно існує ризик спрощення чи викривлення змісту, якщо формат відео домінуватиме над точністю подачі матеріалу. У зв’язку з цим деякі університети та дослідницькі групи намагаються розробляти власні рекомендації щодо використання соціальних мереж для комунікації науки. Зокрема, вони радять науковцям перед публікацією контенту узгоджувати його з колегами, дотримуватися стандартів академічної доброчесності, а також пам’ятати про потенційний вплив на репутацію – як власну, так і установи, яку вони представляють. Популярність наукових акаунтів у TikTok залежить від здатності автора адаптувати свій стиль мислення до логіки платформи, а не навпаки. Успішні приклади включають створення циклів коротких пояснень про дослідження, участь у загальних освітніх трендах і відповідь на запити аудиторії через інтерактивні відео. Отже, TikTok і подібні платформи можуть стати корисним інструментом для розширення впливу науки на суспільство, але їх використання потребує обдуманої стратегії, розуміння аудиторії і зваженого підходу до подання наукового змісту. Успішна комунікація у нових медіа не замінює традиційних академічних каналів, але може доповнювати їх і сприяти більшій відкритості між науковцями та громадськістю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/C3Be5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-01-17
Поширити
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 2026 РОКУ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 2026 РОКУ

Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року.

Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року.

Ця премія присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Щорічно присуджується до сорока премій у розмірі 210 тисяч гривень кожна. У цьому конкурсі можуть брати участь молоді вчені – громадяни України працівники наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств України незалежно від форми власності та підпорядкування як індивідуально, так і у складі колективу авторів. Цьогоріч перевага буде надаватися дослідженням і розробкам, спрямованим на зміцнення обороноздатності і безпеки держави, розвиток суспільного поступу та утвердження міжнародного авторитету вітчизняної науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/X9rl5, https://qrpage.net/qr/6O5CN, https://qrpage.net/qr/8U3d8

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-17
Поширити