Фундація польської науки оголосила про старт відкритого конкурсу програми підтримки українських дослідників «Для України».
Фундація польської науки оголосила про старт відкритого конкурсу програми підтримки українських дослідників «Для України».
Програма має на меті забезпечення належних умов для продовження дослідникам з України наукової роботи у співпраці з польськими та іншими зарубіжними вченими щодо спільних досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук. Програмою передбачено надання трьох річних грантів у розмірі 268,8 тис. злотих на реалізацію польсько-українського наукового проєкту з питань розвитку громадянського суспільства, демократії, євроінтеграції, безпеки. Участь у програмі можуть взяти вітчизняні науковці, які на момент подання заявки мають ступінь доктора філософії/кандидата наук, працевлаштовані в українській науково-дослідній установі, проживають та реалізують свій проєкт в Україні. Умовами конкурсу передбачено можливість отримати фінансування оплати праці аспіранта, який буде залучений до виконання проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 червня 2025 року.
ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені: Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка, Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка», Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що в епоху, коли зв’язок лежить в основі більшості повсякденних операцій – від торгівлі та охорони здоров’я до освіти та управління, – будь-який збій у роботі мереж зв’язку може мати далекосяжні наслідки. Тому безперервна і стабільна їх робота стає пріоритетом. Перед політиками стоїть складне завдання забезпечити стійкість цих мереж до різних загроз, одночасно сприяючи вирішенню технічних та регуляторних проблем, притаманних великим взаємопов’язаним інфраструктурам. Цей звіт пропонує цілісний погляд на проблеми, з якими стикаються політики у захисті мереж від системних збоїв, зловмисних дій та стихійних лих, а також огляд ключових стратегій підвищення стійкості мереж, включаючи резервування, різноманітність, упровадження інноваційних технологій (таких як хмарна інтеграція, штучний інтелект, програмно-визначені мережі). Підкреслюється цінність організаційних заходів, таких як кризове моделювання та управління безперервністю бізнесу. Надається аналіз поточної політики в країнах-членах ОЕСР з акцентом на вдосконаленні інфраструктури, підготовці до стихійних лих, забезпеченні технологічних інновацій. Пропонуються заходи з гармонізації показників стійкості, співпраці та обміну інформацією між операторами, аварійно-рятувальними службами та іншими зацікавленими сторонами. Підкреслюється необхідність подальших інвестицій в інфраструктуру та впровадження нових технологій для підвищення стійкості мереж.
20 травня 2025 року в рамках тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів.
20 травня 2025 року в рамках тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів.
Заплановані два тематичних виступи – «НРАТ у системі відкритої науки» та «Окремі питання інтеграції е-ресурсів ЗВО і НУ з НРАТ». Будуть розглянуті наступні питання: політика відкритої науки, реалізація заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд», відкритий доступ до наукової інформації про вітчизняні наукові дослідження, загальне знайомство з Нацрепозитарієм та історією його створення, переваги роботи з НРАТ, вміст бази даних НРАТ, інформаційна інтеграція з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, міжнародна співпраця. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».Відеозапис виступу від 20 травня 2025 року та презентацію можна переглянути за посиланнями https://ukrintei.ua/y/FcZyl та https://ukrintei.ua/y/Aoi12
19–20 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічний всеукраїнський освітній форум «Розвиток людського капіталу в контексті ринку праці: аналіз, допомога, адаптація».
19–20 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічний всеукраїнський освітній форум «Розвиток людського капіталу в контексті ринку праці: аналіз, допомога, адаптація».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення представниками українських закладів вищої освіти, експертами, підприємцями та студентами актуальних викликів, що постали перед українським суспільством. Будуть розглядатись наступні питання: як підтримати людей у новій реальності та допомогти їм знайти своє місце на зміненому ринку праці; працевлаштування як спільна відповідальність держави, університетів і роботодавців; вплив штучного інтелекту на освітній процес; розрив між освітою та реальними потребами ринку праці; як професійна освіта та мікрокредитні програми можуть допомогти залишатися конкурентоспроможними. Організатори: Альянс українських університетів, Київська школа економіки , Університет імені Альфреда Нобеля.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
Це – міжнародний юридично обов’язковий договір у галузі ШІ, який з 5 вересня 2024 року відкритий для підписання усіма країнами світу. Документ має на меті забезпечити відповідність ШІ упродовж усього життєвого циклу цієї технології правам людини, демократії та верховенству права не перешкоджаючи при цьому розвитку технологічного прогресу та інновацій. Він містить принципи формування законодавства та застосування ШІ-продуктів у публічному секторі, серед яких повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність, безпека. Очікується, що названих принципів буде дотримуватись і бізнес, оскільки держава буде просувати його ініціативи з адаптації принципів етичного використання ШІ у розробку власних продуктів. При цьому Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні. Конвенцію вже підписали п’ятнадцять країн, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
У ньому зазначається, що 2024 рік став найтеплішим за всю історію кліматичних спостережень і першим, коли середня глобальна температура перевищила на 1,5°C доіндустріальний рівень. Нагальна потреба в ефективних кліматичних діях зрозуміла: більше десяти років країни світу колективно зобов’язуються використовувати всі наявні у них важелі для обмеження глобального потепління. Проте, навіть якби цілі зі скорочення викидів були досягнуті 195-ма країнами, які взяли на себе відповідні зобов’язання, цих зусиль все одно було б недостатньо для досягнення температурних цілей Паризької угоди. Адже розрив між амбіціями становить близько 22 гігатонн еквівалентів вуглекислого газу. Окрім шкоди навколишньому середовищу зміна клімату становить загрозу глобальній економічній і соціальній стабільності. Експерти ОЕСР аналізують варіанти управлінських дій для забезпечення ефективної підтримки рішучих дій у сфері клімату, пропонують рамки для розвитку інновацій. У документі увагу зосереджено на трьох сферах, важливих для подолання наявних бар’єрів та прискорення кліматичних дій: посилення зобов’язань шляхом чітких інституційних домовленостей; упровадження ефективної «зеленої» політики; досягнення консенсусу шляхом залучення зацікавлених сторін та лідерства в управлінні кліматом.
12 червня 2025 року відбудеться вебінар «Підтримка академічної доброчесності: як бібліотеки очолюють дискусію про штучний інтелект».
12 червня 2025 року відбудеться вебінар «Підтримка академічної доброчесності: як бібліотеки очолюють дискусію про штучний інтелект».
Захід покликаний поінформувати слухачів про те, як саме академічні бібліотеки можуть збільшити свою участь у розвитку академічної доброчесності в епоху штучного інтелекту. Адже академічна етика є наріжним каменем вищої освіти, яку забезпечують усі інституції кампусу, включно з академічними бібліотеками. Останні повинні швидко розвиватись, щоб відповідати сучасним викликам, серед яких найбільш актуальний – поширення інструментів генеративного штучного інтелекту. Під час вебінару планується обговорити, як саме бібліотеки можуть брати участь у проактивному сприянні академічній доброчесності й підтримці своїх ЗВО; як трансформується роль академічних бібліотек; які стратегії розвитку культури доброчесності серед студентів та викладачів найбільш ефективні; які найкращі практики слід брати до уваги керівництву університетів і бібліотек під час розроблення відповідної політики; як генеративний штучний інтелект впливає на освіту у контексті питань академічної доброчесності; які інституційні ініціативи академічних бібліотек стануть у нагоді. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Чому найбільше у світі глобальне опитування викликає серйозне занепокоєння?».
20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Чому найбільше у світі глобальне опитування викликає серйозне занепокоєння?».
Він стане площадкою для обговорення нових даних про те, яку роботу бажають отримати молоді люди та як ці прагнення співвідносяться з реаліями ринку праці. Результати найбільшого в історії дослідження ОЕСР опитування про прагнення 15-річних учнів щодо майбутнього працевлаштування, в якому взяли участь 700 тис. людей у 80 країнах та економіках, будуть обговорюватись експертами. Очікується, що дискусія охопить наступні питання: способи подолання розриву в прагненнях молодих людей щодо освіти та ринків праці; як забезпечити розширення їхнього доступу до реального професійного досвіду (особливо – учням з малозабезпечених сімей). В основу обговорення буде покладено звіт ОЕСР «Стан глобальної підготовки підлітків до кар’єри», підготовлений за підтримки благодійної організації «Освіта та роботодавці» та компанії Амазон. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
