26–27 червня 2025 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Робоча програма «Горизонт Європа» на 2025 рік та гранти Національного фонду досліджень України – нові можливості для українських науковців та інноваторів».
26–27 червня 2025 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Робоча програма «Горизонт Європа» на 2025 рік та гранти Національного фонду досліджень України – нові можливості для українських науковців та інноваторів».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: що за інструмент НФДУ і як він працює; Програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій; можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа»; діяльність «Офісу «Горизонт Європа» в Україні»; Європейська дослідницька рада; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я», кластер 4 «Цифровізація, промисловість, космос» та кластер 5 «Клімат, енергетика та мобільність» у Програмі «Горизонт Європа» на 2025 рік; організаційно-правові аспекти конкурсного відбору та надання грантової підтримки НФДУ; юридичні аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; дослідницькі інфраструктури в рамках конкурсів «Горизонт Європа» у 2025 році; місія ЄС щодо кліматично нейтральних та розумних міст, екології та охорони довкілля, відновлення водних ресурсів, адаптації до зміни клімату тощо. Організатор – Національний фонд досліджень України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Мегорана «Масові звільнення зіпсують репутацію британських університетів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Мегорана «Масові звільнення зіпсують репутацію британських університетів».
Автор звертає увагу на те, наскільки складні часи настали для системи вищої освіти та говорить про нерадісні перспективи «слабших» університетів і таких, що зазнали репутаційних втрат. Новий підхід уряду Великої Британії до витрат на освіту не запропонував рішень, здатних допомогти подолати кризу фінансування, а керівники університетів стикаються з все більш складними викликами щодо збалансування фінансових стратегій. Управління у справах студентів стверджує, що майже три чверті англійських закладів вищої освіти зіткнуться з суттєвим дефіцитом наступного року, а підвищення національного страхування, оголошене в осінній заяві канцлера, зробило очевидним напрямком економії коштів саме витрати на заробітну плату персоналу. Прогнози щодо втрати цього навчального року біля 10 тис. робочих місць у сфері вищої освіти можуть виявитися заниженими, оскільки університети продовжують обов’язкові академічні скорочення, вичерпавши усі можливості добровільних схем оптимізації. Вирішальний параметр, який зазвичай не враховують у розрахунках витрат і вигід полягає в тому, що його важко достовірно виміряти, – і це репутація. Сприйняття громадськістю академічних установ не є абстрактним, коли перетворюється на публічний осуд з боку відомих особистостей. Плани скоротити прогнозований дефіцит бюджету у розмірі 20 млн фунтів стерлінгів шляхом скорочення робочих місць керівництво захищало як життєво важливі для «захисту довгострокового майбутнього». Але репутаційні ризики зростають, що демонструє нещодавня петиція Профспілки університетів та коледжів. Неможливо підрахувати фінансові втрати від репутаційної шкоди, що матиме місце внаслідок зменшення набору студентів та доходів від досліджень. «Слабшим» ЗВО може бути складно утриматись «на плаву», тим більше, що жорсткий підхід до скорочення персоналу збіднює їхні академічні можливості, що зрештою може повернутись суттєво більшим скороченням доходів ЗВО, ніж було заощаджено у зв’язку зі звільненнями.
Міністерство освіти і науки України у співпраці з Британською Радою оголосили про старт прийому заявок від державних закладів вищої освіти України у сфері управління МОН, які бажають взяти участь у «Програмі професійного розвитку академічних менеджерів ЗВО».
Міністерство освіти і науки України у співпраці з Британською Радою оголосили про старт прийому заявок від державних закладів вищої освіти України у сфері управління МОН, які бажають взяти участь у «Програмі професійного розвитку академічних менеджерів ЗВО».
Програма націлена на зміцнення інституційної спроможності закладів вищої освіти України шляхом розвитку компетентності академічних менеджерів з питань трансформацій у вищій освіті, належного врядування, стратегічного та фінансового менеджменту, управління персоналом, інтернаціоналізації та інституційних змін. Програма складається з чотирьох модулів: «Роль університету у контексті суспільних трансформацій»; «Стратегування в умовах невизначеності»; «Управління персоналом»; «Фінанси, ресурси, проєкти». Також планується провести чотири очні тренінги (у період з 30 вересня 2025 року по 27 березня 2026 року) й тематичну міжнародну онлайн-конференцію (22 квітня 2026 року). Участь у Програмі можуть взяти команди вітчизняних ЗВО у складі 6-7 осіб (основний склад) та 2 особи (резерв) наступних категорій учасників: проректори, декани, заступники деканів, директори інститутів, заступники директорів інститутів, завідувачі кафедр, керівники адміністративних підрозділів. Критерії відбору команд: інституційна мотивація, мотивація закладу, очікування команди, вплив програми на розвиток ЗВО; відповідність вимогам до складу команди, релевантний досвід, особиста мотивація. Програма реалізується у рамках проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP). Заявку на участь можна подати до 18 липня 2025 року.
На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
У публікації детально описуються загрози для академічної спільноти з боку ненадійних видавців. Лоррейн говорить про запуск нового іспаномовного ресурсу, розробленого для того, щоб познайомити дослідників з ефективними стратегіями перевірки надійності видавців. Адже у динамічному науковому світі є одна тривожна константа: шахрайські видання та ненадійні видавці, яких часто називають «хижаками», оскільки вони приваблюють авторів публікацій фальшивими обіцянками та позбавляють майбутнього їхні твори. Слід пам’ятати, що ці хижаки не обмежується окремою країною чи галуззю знань, становлячи насправді велику міжнародну проблему. Дослідникам можна допомогти через відповідну просвітницьку діяльність. Цьому слугує ініціатива Think.Check.Submit, яка пропонує безкоштовні інструменти та рекомендації для визначення авторитетних журналів та видавництв. Відеоуроки містить поради, які кожен дослідник повинен пам’ятати перед поданням своєї роботи до опублікування. Зокрема, йдеться про перевірку членів редакційної колегії, наявність у журнала чіткої контактної інформації, чи індексується він у легітимних МНБД тощо. Ціла мережа волонтерів DOAJ працює над подоланням такого роду проблем хижацьких видавництв. У статті зазначається, що наукові установи, університети, видавці та бібліотекарі мають відігравати вирішальну роль у поширенні інструментів захисту від хижацьких практик. Глобальний рух за академічну доброчесність «Подумай.Перевір.Надішли» – це більше, ніж просто контрольний список дій, це, власне, заклик до дії. Науковці мають зупинитися та поміркувати перед тим, як надсилати свою роботу, критично підійти до процесу публікації. Детальніше: https://qrpage.net/qr/IUFQ9, https://thinkchecksubmit.org/, https://qrpage.net/qr/hpLk4
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток ринків штучного інтелекту: нові показники на основі характеристик моделей, цін та постачальників» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток ринків штучного інтелекту: нові показники на основі характеристик моделей, цін та постачальників» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Зазначається, що швидкий розвиток штучного інтелекту породив як надії на зростання продуктивності та добробуту, так і побоювання втрати робочих місць і занепокоєння стосовно конфіденційності, дезінформації, втрати людського контролю. Здатність генеративного ШІ створювати новий контент (наприклад, текст, зображення, аудіо, відео та програмний код) несе величезний трансформаційний потенціал у широкому спектрі секторів, включаючи сферу ІТ, розваг, освіти, охорони здоров’я та наукових досліджень. ШІ часто розглядають як нову технологію загального призначення, нарівні з попередніми основними інноваціями у цифровій сфері, такими як комп’ютери або інтернет. У документі наведено нові емпіричні дані щодо ринків ШІ, які дозволяють оцінити вигоду потенційних користувачів від сприятливих ринкових тенденцій щодо цін, якості та різноманітності ШІ. Йдеться про аналіз великої колекції даних за два останніх роки щодо характеристик моделей генеративного ШІ, їхньої продуктивності, ціни, розробників, постачальників хмарних послуг, додатків, сфтоврених на базі ШІ в усьому світі. Експерти наголошують на виявлених тенденціях високої динаміки основних параметрів ринку ШІ, включаючи зниження цін, скоригованих за якістю, зростання кількості гравців на ринку, пропозицій моделей, а також ризиках, пов’язаних з даними, обчислювальною потужністю та навичками.
24–26 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасні проблеми фізики твердого тіла та магнетизму», присвячена пам’яті академіка НАН України Віктора Григоровича Бар’яхтара.
24–26 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасні проблеми фізики твердого тіла та магнетизму», присвячена пам’яті академіка НАН України Віктора Григоровича Бар’яхтара.
Під час заходу планується обговорити наступні питання: наноматеріали та нанотехнології; фізика конденсованого середовища та фазових перетворень; тонкі плівки та покриття; надпровідність; спінтроніка, магноніка та НВЧ магнетизм; функціональні магнітні матеріали; міждисциплінарні дослідження. Організатор – Інститут магнетизму імені В.Г. Бар’яхтара НАН України.
17-18 вересня 2025 року відбудеться Український форум якості освіти (UQAF-2025).
17-18 вересня 2025 року відбудеться Український форум якості освіти (UQAF-2025).
Це найбільша в Україні комунікаційна платформа для обговорення актуальних питань розбудови системи забезпечення якості вищої освіти. Під час заходу планується розглянути європейські тренди у забезпеченні якості вищої освіти, запровадження в Україні інституційної акредитації, заходи для відродження технологічної освіти на основі тісної співпраці держави, роботодавців та закладів вищої освіти, стандарти нового покоління, ментальне здоров’я, роль студентських організацій у системі забезпечення якості, розбудову культури академічної доброчесності, успішні практики ЗВО. Відбудуться панельні дискусії, семінари, тренінги, постерна сесія з презентацією освітніх програм. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Чи гібридна робота наражає персонал на ризик?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Чи гібридна робота наражає персонал на ризик?».
У ній наголошується, що наразі британські університети залишаються відданими гібридному режиму роботи і не прагнуть суцільного повернення до офісів. Але в часи зростання робочого навантаження, чи не було б краще для працівників університетських професійних служб, якби їхня робота була більш помітною для університетської спільноти? Не буде применшенням, якщо сказати, що масовий стрімкий перехід на дистанційну роботу під час COVID-19 майже одномоментно змінив світ праці. Перехід університетів на онлайн-навчання потрапив у заголовки газет, тоді як вплив онлайн-роботи на функції допоміжного персоналу не зацікавив громадськість, хоча був не менш складним. Історично склалося так, що викладачі часто працювали з дому, коли їхній графік лекцій чи дослідницької діяльності не вимагав їхньої присутності в університеті, а персонал професійних служб (неакадемічний) був присутній на робочому місці в кампусі постійно, упродовж усього робочого тижня. Багато хто завдяки онлайну скористався можливістю побудувати кращий баланс між роботою та особистим життям, і прагне зберегти його навіть після того, як пандемія відступила. Університети перейшли на гібридні моделі роботи, що також стосується і співробітників професійних служб. Джульєтт аналізує різні підходи закладів вищої освіти (Королівський університет Белфаста, Університет Ньюкасла, Університет Плімута) до відвідуваності, які змінюються залежно від посади. Наразі політика багатьох університетів щодо роботи з дому наразі знаходиться на стадії перегляду: деякі установи стали більш суворо ставитись до відвідування кампусів, що не завжди сприймається персоналом; інші – більш поблажливі до роботи з дому. Також автор статті звертає увагу на такий феномен: коли працівники працюють з дому, вони відчувають потребу продовжувати працювати, навіть коли хворіють. Це негативний момент. Адже якщо під час хвороби працівники продовжують працювати, вони не приділяють необхідного часу для відновлення й залишаються виснаженими, що призводить до нових хвороб і ще більшого виснаження. Керівник відділу стратегічного планування та розвитку на факультеті менеджменту Лондонської школи економіки, навпаки, вважає, що гібридна робота покращила стосунки між працівниками професійних служб і викладачами, зробивши їхні зобов’язання щодо відвідування занять більш «справедливими». Разом із тим, він усвідомлює небезпеку гібридної роботи, яка робить колег «невидимими» один для одного. Щоб цього уникнути, він запровадив «дні спільноти» раз на місяць, коли науковці та професійні працівники заохочуються бути у кампусі. «Коли ви робите це правильно, робота з дому чи гібридна робота стають обраним вами та узгодженим балансом, а не нав’язуванням».
EBSCO та Асоціація сучасної мови оголосили про старт прийому заявок на отримання премії з інформаційної грамотності.
EBSCO та Асоціація сучасної мови оголосили про старт прийому заявок на отримання премії з інформаційної грамотності.
Премія відзначає успішну інтеграцію дисциплінарних цілей курсу з навчальними цілями в галузі інформаційної грамотності, як це визначено в Рамковій програмі Асоціації дослідницьких бібліотек закладів вищої освіти. Вона покликана підтримати бібліотекарів, викладачів та інших зацікавлених сторін у переосмисленні навчальних занять, курсів і навчальних програм щоб ув’язати інформаційну грамотність з успішним навчанням та просувати співпрацю зі студентами у рамках педагогічних досліджень. Організатори наголошують, що інформаційна грамотність являє собою сукупність інтегрованих здібностей, що охоплюють рефлексивне відкриття інформації, розуміння того, як інформація виробляється та оцінюється, а також використання інформації для створення нових знань та етичної участі в спільнотах навчання. Щорічно присуджується дві премії по 500 дол. США кожна за курсові роботи здобувачів освіти, підготовлені під керівництвом науково-педагогічних працівників та академічних бібліотекарів у галузі літератури, мови або суміжних дисциплін. Роботи, подані на конкурс 2025 року повинні охоплювати курси, що викладалися у поточному або попередньому календарному році; містять чітке формулювання цілей інформаційної грамотності, демонструють характер співпраці (внесок та участь студента і керівника на основі рівноправного партнерства щодо розроблення й упровадження навчальної програми з інформаційної грамотності); предметну галузь, список навичок інформаційної грамотності, які можна перенести в інші дисципліни, інформацію про конкретні навчальні матеріали, вплив на навчальний процес, оцінювання та успішність студентів. Роботи переможців будуть розміщені у репозиторії відкритого доступу з гуманітарних наук (CORE). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 липня 2025 року.
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence презентували черговий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2025».
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence презентували черговий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2025».
Цей рейтинг, побудований на Берлінських принципах (рекомендації IREG), ураховує сучасні тенденції трансформації вищої освіти, соціальний вплив університетів, пріоритети євроінтеграційних процесів та залучення технологій штучного інтелекту у дослідницьку й інноваційну діяльність ЗВО. Базовими принципами побудови «Топ-200 Україна 2025» є забезпечення відкритості, прозорості, об’єктивності і незалежності оцінок. Використані лише відкриті дані прямих вимірів, викладені на веб-ресурсах незалежних національних та міжнародних організацій. До топ-5 ЗВО України цьогоріч увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
