20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів Сергій Дехтяренко, відкриваючи обговорення, зазначив, що досягнення України у рамках Ініціативи вже високо оцінені на міжнародному рівні, зокрема, йдеться про успіхи у створенні електронних систем “ProZorro” та “DoZorro”, відкриття даних тощо.
Співголова Координаційної ради з реалізації Ініціативи від громадськості Олеся Архипська зосередила увагу присутніх на важливості обговорення реалізації плану на основі індикаторів, визначених на початку року.
За словами заступника директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуючої відділом Секретаріату Кабінету Міністрів Наталії Окши, Секретаріат здійснює постійний моніторинг виконання плану дій. Аналіз інформації органів виконавчої влади свідчить як про досягнення результатів у виконанні значної кількості завдань, так і про проблемні моменти та порушення строків виконання окремих заходів, що потребує відповідного реагування
Представники Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, Мінекоенерго, МОН, Мінмолодьспорту, НАДС, державних підприємств «НАІС» та «СЕТАМ» презентували свої напрацювання в рамках виконання плану дій. Їх інформацію доповнювали представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій, які є партнерами з виконання відповідних завдань.
Всього у 2019 р. 10 із 17 заходів виконується з дотриманням визначених строків, а 7 – з певним відставанням. Учасники зустрічі обговорили проблемні питання, що виникли під час виконання зобов’язань, а також можливі шляхи їх вирішення.
У квітні 2020 року ЄС за ініціативою Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн. Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.
У квітні 2020 року ЄС за ініціативою Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн. Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.
Під час інфоднів представники євроінституцій зустрінуться з урядовцями та представниками наукової спільноти, громадських організацій. Буде організований діалог, мета якого — зрозуміти нинішнє сприйняття та очікування від ЄДП, з’ясувати, які цілі будуть спільними та зрозумілими як науковцям, так і політикам на національному рівні.
Під час засідань Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC) обговорювались питання ролі досліджень та інновацій в ініціативі ЄС «European Green Deal», завдання якої полягає у досягненні до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС. Це буде робитись за рахунок скорочення рівня забруднення, а також збереження та примноження природного капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, зеленої спільної аграрної політики ЄС, чистої, надійної та доступної енергії і транспорту.
16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».
16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».
На заході обговорювались питання прийняття Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020–2025 роки; зміни у державному управлінні системи охорони прав інтелектуальної власності; утворення Національного органу інтелектуальної власності; завдання оновлення законодавства України відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; заходи із підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності.
На парламентських слуханнях виступили народні депутати України, представники Мінекономрозвитку України, МОН України, Мінкультури України, Верховного Суду, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Національної академії наук України, наукових установ, громадських організацій, представники творчих індустрій, фахівці у сфері інтелектуальної власності.
За результатами парламентських слухань будуть сформульовані рекомендації. Також Верховній Раді Україні буде представлено Національну стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на 2020-2025 роки, яка бачення перспектив національної системи інтелектуальної власності, стратегічні цілі та шляхи їх досягнення. Документ планується ухвалити у найкоротші строки.
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
У складі делегації Генеральний директор Директорату науки МОН Дмитро Чебескус та перший секретар Представництва України при ЄC Михайло Гребенюк.
Ключовою темою засідання ERAC було обговорення майбутньої трансформації Європейського дослідницького простору (ЄДП) та його ролі у політиці ЄС на найближчі 5 років.
Делегати погодились, що незважаючи на значні успіхи у впровадженні ЄДП, прогрес у цьому напрямку останнім часом сповільнюється, а між країнами та регіонами зберігаються значні розбіжності, що не дозволяє повною мірою реалізувати заявлені цілі.
Комітет підтвердив, що існуючі бар’єри для повноцінного ЄДП на регіональному, національному та європейському рівні не можуть бути подолані лише політикою у сфері досліджень та інновацій. Необхідно задіяти більш широкий спектр набором галузевих політик, узгоджених між собою. Нова концепція ЄДП повинна базуватись на інтегрованому підході, що дозволить досягти більших результатів та очікуваної сінергії.
Наука та інновації, мають стати більш видимими для суспільства, а їх позитивний вплив на життя кожного громадянина – відчутим.
ЄДП, який свого часу задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень та інновацій, вже переріс первинну мету свого утворення. Тепер він має забезпечити вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством.
Існує начальна потреба у координації політики ЄС у сфері досліджень та інновацій, зокрема, щодо реалізації ініціативи ЄС «European Green Deal». Зазначеною ініціативою передбачається досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС за рахунок забезпечення нульового рівня забруднення, збереження та примноження природнього капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, запровадження зеленої спільної аграрної політики ЄС, а також узгодження національних планів розвитку енергетики та охорони довкілля з метою отримання чистої, надійної та доступної енергії, екологічного транспорту.
Учасниками засідання було відзначено виключну роль проривних досліджень та інновацій у досягненні згаданих соціально-економічних цілей, що буде неможливо без чіткої міжсекторальної координації дослідницької та інших політик ЄС. Отже, у секторальних програмах ЄС, наприклад, щодо цифровізації, енергетичної безпеки чи збереження довкілля, можуть з‘явитись складові підпрограми підтримки цільових досліджень та інновацій, а в майбутніх рамкових програмах досліджень та інновацій – з’являтись цільові ініціативи, спрямовані на досягнення відповідних соціальних цілей. Така складна система крос-секторальних зв‘язків потребуватиме зваженого підходу, ефективної координації та оцінки ефективності.
Для України з’явилась можливість долучити вчених та інноваторів до нової ініціативи ЄС, хоча, варто акцентувати, це потребуватиме також збільшення розміру внеску України у 2020 році за участь у цій Програмі.
На форумі відбулась робоча зустріч української делегації з Генеральним директором Директорату досліджень та інновацій Єврокомісії Жаном-Еріком Паке, в ході якої обговорювались важливі для України питання. Одне з них – переговори щодо приєднання України до 9-ї рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», які не розпочаті через Brexit. Обговорювались, фінансові питання, принцип формування та розмір внеску кожної України. Вихідною точкою для початку переговорів мають стати зафіксовані умови участі у Програмі асоційованих країн.
Було зафіксоване спільне розуміння розвитку дослідницьких інфраструктур, зокрема, щодо заявки України на використання інструменту Програму «Горизонт 2020» Policy Support Facility (PSF) для аналізу наявних в Україні інфраструктур з метою формування Національної дорожньої карти. За оптимістичним сценарієм імплементація цього інструменту може розпочатись вже у середні 2020 року. Також Європейська Комісія буде готова розглянути українську пропозицію стосовно застосування інструменту PSF для формування рекомендацій щодо державної політики в частині реалізації принципів відкритої науки та інновацій.
19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.
19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.
Партнери планують розробити онлайн платформу для середнього та малого бізнесу, забезпечать можливість платежів у ЦНАПах, працюватимуть над впровадженням біометричної ідентифікації та іншими інноваційними сервісами. На цій онлайн-платформі підприємці зможуть отримати кваліфіковану допомогу з (юридичних, податкових, фінансових питань), оплатити державні послуги онлайн, з адміністративних питань, звернутись на гарячу лінію створену робочою групою Мінцифри для розвитку МСБ, записатись на прийом до державних консалтинг-центрів для МСБ.
Серед інших стратегічних напрямків співпраці міністерства та компанії Mastercard – створення в Україні хабу з інноваційних фінансових та платіжних технологій (Sandbox), який надасть вітчизняним компаніям тестову платформу для розробки інноваційних продуктів, створення спеціальних фінансових зон у національних консалтинг-центрах для МСБ, тощо.
Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта».
Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта».
Станом на грудень 2019 року, вже укладено 40 угод про підключення до системи Трембіта органів державної влади; підключено 10 державних органів та 6 державних електронних інформаційних ресурсів (5 з яких відносяться до пріоритетних); до тестового середовища системи Трембіта підключено 24 організації.
Для прискорення електронної взаємодії між реєстрами зараз за підтримки проектів EGOV4UKRAINE, TAPAS розробляються веб-сервіси.
До Трембіти приєднуються українські міста. Харків, Луцьк, Кривий Ріг. На черзі – Львів, Одеса, Вінниця. Важливою віхою став запуск послуги Малятко, оскільки взаємодія електронних ресурсів на рівні міст необхідна для впровадження цього проєкту.
Українські винахідники, чиї технології будуть впроваджені у реальному секторі економіки, зможуть отримувати за це майже у 10 разів більше коштів, ніж зараз. Відповідна постанова щодо змін у мінімальних ставках винагород була ухвалена Урядом 16 грудня 2019 року.
Українські винахідники, чиї технології будуть впроваджені у реальному секторі економіки, зможуть отримувати за це майже у 10 разів більше коштів, ніж зараз. Відповідна постанова щодо змін у мінімальних ставках винагород була ухвалена Урядом 16 грудня 2019 року.
Відтепер автори технологій будуть отримувати не менше 20% від тих коштів, які на впровадженні їхніх розробок заробляє установа. Це важливо, адже за українським законодавством державна установа є власником технологій, створених її працівниками за бюджетні кошти.
Раніше мінімальний розмір такої винагороди був на рівні 0,5-3%, і це не створювало належної мотивації для науковців щодо практичного застосування їхніх розробок.
Крім того, зараз МОН готує для подання на розгляд Уряду проект закону, в якому будуть передбачені додаткові стимули трансферу технологій: використання коштів держбюджету при закордонному патентуванні, субсидії для створення високотехнологічних виробництв, нові засоби інформаційного забезпечення тощо.
Харків став першим осередком регіональної цифровізації. Тут призначено першого в Україні Chief Digital Transformation Officer (CDTO) – Олега Дробота, який зі своєю командою у співпраці з Мінцифрою буде працювати над цифровими трансформаціями міста.
Харків став першим осередком регіональної цифровізації. Тут призначено першого в Україні Chief Digital Transformation Officer (CDTO) – Олега Дробота, який зі своєю командою у співпраці з Мінцифрою буде працювати над цифровими трансформаціями міста.
13 грудня 2019 року відбулась презентація пріоритетних для Харкова проєктів, а саме: програми з цифрової грамотності; проєктів е-Малятко, e-Health, тощо. Проголошено що у 2020 році планується провести курси з цифрової грамотності на порталі Дія для 100 тис. харків’ян та надати біля 1 млн. послуг онлайн.
Інформація для творців IT-продукту, а також тих, чий стартап в році, що минає, брав участь в пітчах, конференціях, проводив краудфандінгові кампанії, про який були статті у ЗМІ.
Інформація для творців IT-продукту, а також тих, чий стартап в році, що минає, брав участь в пітчах, конференціях, проводив краудфандінгові кампанії, про який були статті у ЗМІ.
Щоб такий стартап-проект потрапив у топ найбільш перспективних технологічних українських стартапів 2019 року, необхідно розповісти про нього.
Це дозволить:
– знайти бізнес-партнерів (відомі IT-підприємці, глави IT-асоціацій, які будуть у складі журі, дізнаються про проект);
– знайти інвесторів (MC.today читають представники усіх українських інвестфондів, які шукають проекти для фінансування);
– розповісти про проект світу (про кожному проекту, який вийде у фінал, розповість MC.today – онлайн-журнал для активних, мислячих людей про інноваційний бізнес, розвиток і стиль життя. Видання читають понад 350 тисяч осіб на місяць).
Міністерство цифрової трансформації України спільно зі Startup Grind Kyiv за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» оголошують конкурс. Це можливість для технологічних стартапів представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів «Startup Grind Global 2020» у Кремнієвій долині.
Міністерство цифрової трансформації України спільно зі Startup Grind Kyiv за
підтримки Програми USAID
«Конкурентоспроможна економіка України» оголошують конкурс. Це можливість для технологічних
стартапів представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та
інвесторів «Startup Grind Global 2020» у Кремнієвій долині.
Переможці конкурсу отримають квиток на участь у
конференції, виставковий стенд, промо участі у конференції та pr-підтримку
організаторів, покриття фінансових витрат на логістику. Вони отримають доступ
до найпотужніших ділових кіл – венчурних інвесторів, уряду і бізнесу;
можливість познайомитись особисто з редакторами та засновниками провідних
технологічних світових медіа, сформувати мережу менторів, знайти партнерів і
співробітників та зацікавити своїм продуктом двохмільйонну світову спільноту
Startup Grind.
Цього року заявити про Україну як про інвестиційно
привабливий it-центр і продемонструвати технологічну потужність країни зможуть
15 найсильніших українських стартапів. Це перша настільки масштабна національна
делегація України на світовій стартап-арені.
Стати учасниками можуть зрілі стартапи, які побудували
продукт, знають, що таке прибуток, готові до масштабування. Для участі у
конкурсі стартапам потрібно подати заявки не пізніше 16 грудня 2019 року. Open
Call відбудеться 19 грудня в
Lift99 Kyiv Hub.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
