Новини інноваторам

Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднено актуалізовані неофіційні переклади українською мовою стандартів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а саме:
– ВОІВ ST.26 «Рекомендований стандарт з представлення переліків нуклеотидних та амінокислотних послідовностей з використанням XML»;
– ВОІВ ST.37 «Рекомендації щодо відомчого досьє опублікованих патентних документів».

У розділі «Стандарти ВОІВ» офіційного сайту ДП УІІВ розміщено відповідні тексти зазначених стандартів та стандартів, що стосуються:
– патентної інформації та документації;
– інформації та документації торговельних марок;
– інформації та документації щодо промислових зразків.

Нотою ВОІВ зазначається, що стандарти, рекомендації та керівні принципи ВОІВ, які містяться в цих публікаціях, розроблено за допомогою груп експертів з багатьох країн світу під час зустрічей, організованих ВОІВ, та як результат міжнародної співпраці у сфері промислової власності. ВОІВ не несе відповідальності за будь-які зміни або трансформації даних в результаті їх перекладу або електронної публікації.

Будь-хто може використовувати або відтворювати будь-які стандарти ВОІВ, які містяться в цих публікаціях, за умови, що використання такої інформації буде супроводжуватися посиланням, що ВОІВ є джерелом цієї інформації.

Детальніше: https://bit.ly/3NoNLKo, https://bit.ly/3uwuxK0, https://bit.ly/3wAF9dF

Фото: скріншот

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Навчальний курс покликаний забезпечити базове розуміння того, як використовувати інтелектуальну власність (ІВ), зокрема географічні зазначення, та як вони можуть бути захищені та використані групами виробників як цінний актив.

Курс складається з трьох модулів, які містять вісім занять з відео та текстовими ресурсними матеріалами. Він призначений для проведення у вигляді сеансів у режимі реального часу чи для самостійного вивчення, коли зацікавлені сторони можуть отримати доступ до онлайн-матеріалів у зручний для них час. Навчальні вправи будуть особливо корисними, оскільки вони дають можливість використовувати знання, отримані на заняттях.

Перший модуль знайомить учасників з основами продуктів з прив’язкою до походження та як інструменти ІВ можуть використовуватися для захисту та брендингу цих продуктів на ринку. Він складається з двох занять. Перше заняття описує, що розуміється під продуктом, прив’язаним до походження. Друге присвячене основам розробки бізнес-стратегії продукту з прив’язкою до походження та тому, як охорона ІВ з використанням системи географічних зазначень може бути інтегрована в стратегію, яка використовується групами виробників і іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, щоб максимізувати потенціал переваги продукту, пов’язаного з їх походженням.

Другий модуль містить більш докладну інформацію щодо використання географічних зазначень як інструменту для захисту та просування товарів, пов’язаних з місцем походження, та їх виробників. Перше заняття другого модуля присвячене різним інструментам ІВ, доступним для захисту продуктів, прив’язаних до їх походження. На другому занятті учасники дізнаються про позитивний вплив інтеграції інструменту «Географічні зазначення» в загальну бізнес-стратегію, розроблену групами виробників для просування своєї продукції, пов’язаної з місцем походження. Третє заняття надає учасникам більш докладну презентацію ключових елементів стратегії охорони географічних зазначень.

Третій модуль курсу пояснює ключові фактори, пов’язані з розробкою стратегії управління географічними зазначеннями для продуктів, пов’язаних з місцем походження. На першому занятті цього модуля основна увага приділяється розробці специфікацій географічних зазначень для відповідного продукту, прив’язаного до його місця походження. На другому занятті розглядаються елементи управління та розробка систем управління географічними зазначеннями. Нарешті, третє заняття присвячено системі управління географічними зазначеннями та ключовим елементам, які необхідно враховувати при повсякденному управлінні такими системами.

Курс розроблено в рамках програми міжнародної співпраці ВОІВ з країнами Карибського басейну CarIPI.

Детальніше: https://bit.ly/33wMLSk, https://bit.ly/3GVKg9J

Фото: EUIPO

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.

Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.

Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.

У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.

Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.

У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.

Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3JsAQ7p, https://bit.ly/351kN1u, https://bit.ly/3uSVucE

Фото: ВОІВ

За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.

Відповідні документи отримані ВОІВ від представників Національної адміністрації з авторських прав Китаю та Національного управління інтелектуальної власності Китаю.

У 2020 році понад половини заявок на промислові зразки від загальної кількості у всьому світі було подано мешканцями Китаю. Вступ Китаю до Гаазької системи спростить і здешевить захист та просування цих робіт за кордоном. Крім того, іноземним дизайнерам буде легше перенести свої проєкти на один із найбільших і найдинамічніших ринків у світі.

Приєднання до Марракеської угоди надасть можливість понад 17 млн сліпих і людей із слабким зором у Китаї отримати кращий доступ до творів, захищених авторським правом. Це також спростить транскордонні переміщення китайської мови у форматах, доступних для членів цієї спільноти в інших частинах світу. 

За висновками ВОІВ, приєднання Китаю до цих двох угод є важливою подією для глобальної екосистеми інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3HzjJ3b

Фото: ВОІВ