Міністерство освіти і науки України та Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» підписали меморандум про співпрацю.
Міністерство освіти і науки України та Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» підписали меморандум про співпрацю.
Меморандум націлений на сприяння розвитку вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, науки, наукової та науково-технічної діяльності для задоволення потреб у кваліфікованих кадрах, результатах прикладних наукових досліджень, забезпечення її інноваційного розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності.
Основними напрямами співробітництва між МОН України та «Фондом Східна Європа» будуть: – створення та впровадження освітніх сервісів; – підготовка фахівців для національної економіки; – розвиток підприємницької освіти; – розробка та впровадження інновацій з метою підвищення якості освіти; – сприяння організації конференцій, візитів, зустрічей, семінарів, тренінгів, фестивалів і виставок з питань співпраці.
Фонд є благодійною неприбутковою українською організацією, яка допомагає соціальному та економічному розвитку громад України, мобілізуючи ресурси, зміцнюючи громади та підтримуючи партнерство громади, влади та бізнесу.
Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».
Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».
Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу.
В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася.
Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.
Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі: – розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня; – підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів; – зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством.
Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.
25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.
25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.
В опублікованому новому аналізі ОЕСР викладено два сценарії майбутнього кліматичного фінансування. Вони ґрунтуються на докладному аналізі перспективних зобов’язань з державного фінансування боротьби зі змінами клімату, отриманих від різних країн і прогнозів фінансування боротьби зі змінами клімату від міжнародних банків.
Надзвичайно важливо, щоб якомога швидше було досягнуто рівня в 100 мільярдів доларів США для кліматичного фінансування, представлених і мобілізованих розвинутими країнами для країн, які розвиваються. Цей рівень фінансування повинен підтримуватися протягом 2024 та 2025 років.
Низка факторів, таких як здатність реалізовувати відповідні проєкти у призначені строки, будуть впливати на те, коли буде досягнута мета в 100 мільярдів доларів США. Проте, для країн, які розвиваються, вкрай важливо мати розуміння та впевненість у незмінності намірів розвинутих країн, особливо перед конференцією СОР26 у Глазго.
Темпи збільшення масштабів кліматичного фінансування на практиці будуть залежати від багатьох факторів, у тому числі від макроекономічних умов у світі та в країнах, які розвиваються, а також від нарощування потенціалу та розвитку портфелів кліматичних проєктів. Тому спроби кількісно оцінити майбутні рівні сукупного фінансування боротьби зі змінами клімату за своєю сутністю невизначені.
Два сценарії, які використовує ОЕСР, забезпечують дві різні зміни рівнів фінансування боротьби зі змінами клімату, щоб проілюструвати діапазон невизначеності. Їх не слід інтерпретувати як прогнози і вони можуть не охоплювати весь діапазон потенційних результатів.
За першим сценарієм передбачається, державні фінанси збільшуються відповідно з наданою інформацією та підлягають перевіркам ОЕСР для стандартизації інформації та запобігання подвійного рахунку. Другий сценарій враховує проблеми, котрі можуть привести до більш низького, ніж запланований, рівня фінансування боротьби зі зміною клімату.
У цьому контексті Генеральний секретар підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб кліматичне фінансування було узгоджено з пріоритетами країн-партнерів. Це дозволить фінансуванню боротьби зі зміною клімату задовольняти заявлені потреби, зокрема, для підтримки бідних і вразливих країн у підвищенні стійкості до зростаючих наслідків зміни клімату. Наостанок, Генсек привітав підвищену увагу до цього в «Плані реалізації для розвинутих країн».
Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».
Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».
Наразі у відкритому доступі представлені усі видання Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України із загальноакадемічної серії науково-популярних книг «Наука для всіх».
Ця ініціатива «Академперіодики», підтримана Науково-видавничою радою національної академії наук України, дала змогу представити у мережі інтернет повні тексти книг цієї серії. Завдяки відкритому доступу усі бажаючі мають можливість ознайомитися з цікавими науковими фактами з астрономії, хімії, біології, матеріалознавства, геології, філософії, археології, мовознавства, викладеними просто й доступно.
Йдеться про 23 науково-популярні видання, підготовлені співробітниками Національної академії наук України: – Алмазно-абразивна обробка: як подолати усталені міфи (2021); – Астрономія. Самовчитель (2019); – Популярна астрономія (2019); – Надтверді матеріали: посібник для допитливих (2018); – Як народжується слово (2017); – Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття (2017); – Біогеоміка. Екосистеми світу в структурі біосфери (2017). – Дивосвіт металів (2015); – Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки (2015); – Доба «їзмів»: модернізм та авангардизм у західноєвропейській літературі першої половини ХХ століття (2014); – Гірнича справа. Дорога завдовжки у тисячоліття (2014); – Радіонуклідна аномалія (2013); – Геологія і ми (2010); – Місяць на небі… (2009); – Чорноморські береги України (2008); – Сергій Виноградський — передовий мікробіолог світу (2008); – Місячна одіссея (2007); – Хіміки жартують (2007); – Вітаміни в здоров’ї людини (2006); – От Урала до Карпат (2006); – Про хіміків (2006); – Радиоволны рассказывают о Вселенной (2005); – Ботанічні зошити або дванадцять подорожей у світ рослин (2004).
У подальшому ця серія буде продовжена, у планах видавництва – наповнювати її актуальними виданнями, цікавими для читачів.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила публікацію на тему «Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила публікацію на тему «Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів».
Директорат ОЕСР з науки, технологій і інновацій підтримує дослідження щодо внеску науки, технологій і промисловості у добробут та економічне зростання. Вони охоплюють широке коло питань, зокрема – визначення та вимірювання показників науки і технологій, глобальні ланцюжки створення вартості, політика з просування інновацій.
В опублікованому документі представлена методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі Світових енергетичних балансів (СЕБ). Таблиці аналогічні тим, що були запропоновані Системою еколого-економічного обліку Організації Об’єднаних Націй. Проте вони повністю використовують інформацію про процеси перетворення палива, доступну в СЕБ, і узгоджуються з нею.
Методологію оцінювання можна використовувати для отримання показників енергії у фізичних одиницях, а також у гібридному методологічному підході для ув’язки глобального виробництва та використання енергії в фізичних одиницях з глобальним виробництвом і споживанням у грошових одиницях, що дозволяє розробляти спеціальні індикатори для визначення множинних зв’язків між енергетикою та економікою. На їх основі можна проводити додатковий аналіз, залучивши такі змінні, як додана вартість у галузі та відомості про зайнятість. Зазначену методологію можна використовувати також для оцінювання показників викидів СО2, пов’язаних з енергетикою.
Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.
Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.
Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та розширити функції служби підтримки.
Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів: – Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок; – команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus; – проєктний офіс університету.
Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.
На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети: – точність метаданих; – рейтинги університетів та самооцінювання; – виявлення інституціональних досліджень; – ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.
На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.
У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.
23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.
23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.
Виконання розробок за державним замовленням розпочнеться у 2022 році за рахунок коштів державного бюджету. Конкурс проводиться для формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково технічну продукцію.
Конкурсний відбір здійснюватиметься за результатами наукової і науково-технічної експертизи, яка буде орієнтуватись на наступні критерії: – спрямованість на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання; – відповідність запланованого науково-технічного (прикладного) результату пріоритетним державним потребам для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, у тому числі шляхом розроблення технологій подвійного призначення.
У конкурсі можуть взяти участь підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності), що мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу.
Обов’язковою умовою участі у конкурсі є підтвердження щодо актуальності науково-технічної розробки та її спрямованості на задоволення пріоритетних державних потреб.
21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.
21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.
Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи: – «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»; – «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»; – «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».
Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.
20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.
Для України першорядними екологічними викликами є наступні: – значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів; – недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища; – критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.
Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.
Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.
20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».
20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».
У документі міститься інформація щодо рівня відкритості даних у містах та органах державної влади України. Зокрема, експерти оцінили 56 органів державної влади та 81 місто на основі даних карток оцінювання стану оприлюднення та оновлення відкритих даних, які вони щорічно подаються до Мінцифри.
Основними критеріями оцінювання були: – потенціал оброблення та аналізу відкритих даних; – якість оприлюднення наборів даних; – залучення користувачів до процесу оприлюднення; – оцінка впливу оприлюднених наборів відкритих даних.
За даними дослідження серед державних органів лідером відкритих даних є Державна податкова служба, Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Офіс Генерального прокурора, Міністерство освіти і науки. Серед міст за рівнем реалізації політики відкритих даних лідерські позиції займають Харків, Маріуполь, Хмельницький, Тернопіль і Львів.
Відкриті дані сприяють контролю за роботою органів влади та мають значний антикорупційний потенціал. Проведене дослідження, на думку його авторів, стимулюватиме якісну конкуренцію між розпорядниками відкритих даних і допоможе в обміні досвідом й кращими практиками.
Звіт підготовлений ГО «Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
