Sorry, this entry is only available in Українська. IP&Innovations Hub Українського національного офісу інтелектуальної власності опублікував підборку актуальних грантових програм станом.
Sorry, this entry is only available in Українська.
IP&Innovations Hub Українського національного офісу інтелектуальної власності опублікував підборку актуальних грантових програм станом.
Вона містить повну інформацію про доступні гранти для малого та середнього бізнесу, закладів вищої освіти. Крім того, наведені спеціальні пропозиції за окремими напрямами: аграрні технології (підтримка агропромислового комплексу, компенсація вартості придбаної сільгосптехніки); оборонні технології (підтримка проєктів з розроблення та удосконалення оборонних технологій, включно з новітніми рішеннями для безпілотних літальних апаратів); охорона здоров’я (фінансування медичних досліджень, інновацій у сфері охорони здоров’я, проєктів, що покращують доступ до медичних послуг та підтримують психічне здоров’я).
Sorry, this entry is only available in Українська. На платформі онлайн-освіти Prometheus опубліковані поради «Як зберігати продуктивність під час тривалого стресу?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На платформі онлайн-освіти Prometheus опубліковані поради «Як зберігати продуктивність під час тривалого стресу?».
Наголошується, що у період тривалого емоційного напруження рано чи пізно постає питання засобів дієвого зменшення впливу стресу на людину та її працездатність. Експерти пропонують наступне: визнати і прийняти стресову ситуацію; проаналізувати стрес, щоб раціоналізувати ситуацію; обмежити інформаційний потік (скоротити час на перегляд новин і чітко його регламентувати, відмовитися від ЗМІ, які навмисно провокують емоційні реакції); розірвати порочне коло стресу і примусити себе працювати від відволікань; не забувати про спорт, оскільки фізична активність не лише покращує здоров’я, але й позитивно впливає на емоційний стан; дбати про щоденні ритуали, які створюють відчуття стабільності і контролю над життям; дотримуватися розпорядку дня, послідовно працюючи та відпочиваючи; нормалізувати сон; винагороджувати себе, запровадити власну систему мотивації; не відмовлятися від сторонньої допомоги; думати про перспективу, інвестувати у майбутнє. Загальний висновок: давайте робити з лимонів лимонад – нова реальність може при вмілому підході також піти нам на користь.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Мері Девіс «Навігація панелями обговорення академічної доброчесності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Мері Девіс «Навігація панелями обговорення академічної доброчесності».
Автор ділиться своїми враженнями від участі у заході «Академічна доброчесність в епоху проривних технологій», який став експертною площадкою для обговорення поточних викликів академічної доброчесності у контексті розвитку технологій штучного інтелекту. Вона знайомить читачів із власним баченням сплеску популярності до зазначеної теми, коли майже 700 фахівців долучились до дискусії. В чому причина такої активності? По-перше, йдеться про відповідальне використання ШІ, отже в центрі розмови були практичні питання роботи студентів з інструментами штучного інтелекту і дотримання при цьому академічних стандартів. По-друге, говорили про важливість розвитку людських навичок на тлі появи додатків ШІ, цінність людських стосунків та змістовної взаємодії. По-третє, актуальна проблема – підтримка викладачів, оскільки їм, незалежно від дисципліни, що вони викладають, доводиться працювати з ШІ, підтримувати розвиток відповідної грамотності. По-четверте, необхідні регуляторні рамки, вироблені галузевими регуляторними органами (наприклад, у Великій Британії – це поради Агентства із забезпечення якості, в Австралії – Агентства з якості та стандартів вищої освіти, на міжнародному рівні – рекомендації ЮНЕСКО для штучного інтелекту). Дебати щодо академічної доброчесності й штучного інтелекту корисні та мають бути продовжені.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України запрошує усіх охочих долучитись до нової ініціативи Open Data Accelerator.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує усіх охочих долучитись до нової ініціативи Open Data Accelerator.
Йдеться про тримісячну акселераційну програму для українських стартапів, які розробляють технологічні рішення на основі відкритих даних. Пріоритетними є рішення, здатні долати актуальні соціально-економічні виклики, сприяти прозорості, відкритості та боротьбі з корупцією. Щонайменше 5 стартапів-переможців отримають фінансування з фонду у майже 6 млн грн на розвиток та масштабування своїх проєктів. Учасники долучаться до лекцій, семінарів, отримають менторську підтримку, площадку для презентації проєктів (фінальний пітчинг з можливістю залучити інвесторів та партнерів), допомогу від 1991 Accelerator. Взяти участь у конкурсному відборі можуть стартапи з України, які вже працюють над реалізацією, розвитком чи масштабуванням проєкту на основі відкритих даних. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 серпня.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку презентувала відкритий Портал космічної політики, побудований на базі ЄС, ОЕСР та STIP Compass, який висвітлює тенденції у галузі космічних науки, технологій та інновацій.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку презентувала відкритий Портал космічної політики, побудований на базі ЄС, ОЕСР та STIP Compass, який висвітлює тенденції у галузі космічних науки, технологій та інновацій.
Він підтримує роботу урядових космічних агентств та адміністрацій; корисний для академічних кіл та приватного сектору; презентує результати щорічного опитування ЄС-ОЕСР щодо наукової, технологічної та інноваційної політики; містить огляд основних політичних ініціатив, прийнятих урядами для підтримки та оцінювання власної космічної діяльності; демонструє наявні зв’язки між космічними програмами різних держав; надає інформацію про основні політичні ініціативи, ухвалені урядами для підтримки космічної діяльності (у розрізі регіонів, країн, спрямованості політики, використовуваних інструментів). Основні тематичні блоки порталу: національні космічні стратегії та координація політики; міжнародне співробітництво; підтримка державних досліджень і розробок та інфраструктур; підтримка бізнесом досліджень, розробок та інновацій; трансфер і комерціалізація космічних технологій; людські ресурси та STEM.. Інструмент моніторингу STIP Compass систематично збирає узгодженим способом якісні та кількісні дані про національну космічну політику.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейського Союзу опубліковано інформаційний матеріал про те, як ініціативи з обміну даними укріплюють політику відкритості, забезпечивши велику кількість доступних наборів даних ЄС.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Європейського Союзу опубліковано інформаційний матеріал про те, як ініціативи з обміну даними укріплюють політику відкритості, забезпечивши велику кількість доступних наборів даних ЄС.
Портал відкритих даних Швеції робить усе необхідне для того, щоб відкриті дані стали стратегічним суспільним ресурсом, який можуть використовувати бізнес, суспільство та державний сектор. Портал наразі охоплює 17 тис. наборів даних від 335 різних організацій, поділені на 13 категорій (найбільша – державний сектор). Ці набори даних, вважають фахівці, на практиці сприяють інноваційному розвитку. Шведський портал даних заохочує користувачів співпрацювати та обмінюватися ідеями через канал спільноти. Створено практичний посібник зі штучного інтелекту та сторінку щодо ШІ, розповсюджується інформація про досвід використання відкритих даних різними користувачами.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.
Пріоритетні напрями досліджень: енергетика та енергоефективність; екологія та раціональне природокористування (зокрема – морські дослідження, вивчення забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком); нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; дослідження у галузі біотехнології, біоінженерії та генетики; нові матеріали; суспільні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору – наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців; можливості практичного використання результатів проєкту. Заявку на участь можна подати до 13 вересня 2024 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».
Наголошується, що за останні два десятиліття використання досліджень в освітній практиці стало політичним імперативом у багатьох країнах ОЕСР. Однак занепокоєння щодо значного розриву між доказами досліджень і практикою залишається постійним. У цьому робочому документі розглядається роль науково-практичних партнерств у подоланні такого роду розриву. Експерти організації критично оцінюють припущення, пов’язані з названими вище партнерствами; подають огляд сучасних досліджень з цієї проблематики та новітніх даних ОЕСР; аналізують усі аспекти партнерств між дослідниками зі сфери освіти та шкільними практиками у трьох країнах – Норвегії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині. Визначають умови, за яких партнерства можуть досягти впливу як на дослідження, так і на практику, висвітлюють виклики та відкриті питання, пов’язані з такою співпрацею. Документ має на меті поінформувати політиків і дослідників про потенціал, а також обмеження науково-практичних партнерств.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».
У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».
Автор нагадує про те, що раніше вітчизняна наука охоплювала академічний, університетський, галузевий та заводський сектори, що робило її збалансованою. Окрім інституцій у системі національної та галузевих академій наук потужно працювали фахівці на підприємствах реального сектору, які займалась прикладними розробками. Подібна організація науки з глибокою спеціалізацією й розподілом за рівнями досліджень давала результати як у сфері фундаментальних наук, так і в галузі інновацій. Працювали сотні галузевих інститутів, заводських лабораторій, які створювали конкурентоспроможну наукову продукцію. Наразі практично знищено всю галузеву та заводську науку, від якої залежала підготовка проєктної, конструкторської, технологічної документації та упровадження технічних ідей. Знищено практично всі пусконалагоджувальні й проєктні інститути, які здійснювали запуск технологій у виробництво. Кваліфіковані конструктори, технологи, здатні перетворити технічну ідею на креслення, також зникли. Це вже призводить до серйозних наслідків. Нині в Україні більшість науковців зайняті у сфері технічних та природничих наук, але їхні ідеї немає кому реалізовувати: адже академії та університети ніколи не займались підготовкою проєктної та конструкторської документації. З іншого боку, бізнесу не потрібні «напівфабрикати» у вигляді ідей, не втілених у конкретних виробах і проєктах. Тому технічні та природничі науки, які не дають практичних результатів, необхідних безпосередньо для розвитку вітчизняної економіки, теж нікому не будуть потрібні, отже поступово і їхнє фінансування буде припинене.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
