Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.
Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:
«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);
«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);
«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);
«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);
«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);
«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
– Сумський державний університет;
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
– Донецький національний університет імені Василя Стуса;
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.
Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.
Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.
Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.
Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.
Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.
Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Національний технічний університет України;
– Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний авіаційний університет;
– Національний університет харчових технологій;
– Київський національний університет будівництва і архітектури;
– Київський національний університет технологій та дизайну;
– Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
У спеціально підготовленому огляді ОЕСР йдеться про зняття бар’єрів для участі у професійному розвитку завдяки стимулам та створенню відповідних структур підтримки, які мають зробити безперервне навчання доступним і цілеспрямованим.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
Під час вимушеного дистанціювання внаслідок пандемії COVID-19, школи почали проводити свої навчальні заходи у режимі онлайн, а учні отримали можливість розвивати власні інноваційні способи опанування нового знання і досвіду.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
Ця Стратегія має стати тим документом, який узагальнить бачення експертної спільноти щодо майбутнього розвитку вищої освіти в Україні та її ролі в житті нашого суспільства. Підставою для початку роботи є Указ 03.06.2020 №210/2020 та доручення Прем’єр-міністра України від 12.06.2020 №23502/2/1-20 та від 13.06.2020 №23502/3/1-20.
МОН запросило до робочої групи 93 фахових експерти – народних депутатів, фахівців Національного інституту стратегічних досліджень та НАНУ, голів регіональних рад ректорів та ректорів провідних українських університетів, представників федерації роботодавців, керівництво НАК, НАЗЯВО, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій.
Для активної співпраці з громадськістю створено спеціальний комунікаційний майданчик, про що повідомив перший заступник Міністра освіти і науки України Микола Кизим.
Робочі групи будуть працювати у підгрупах за конкретними напрямами:
– аналіз поточного стану системи вищої освіти України;
– міжнародний досвід організації системи вищої освіти;
– прогнозування потреб ринку праці у фахівцях з вищою освітою;
– інституційні форми здобуття вищої освіти в Україні;
– викладач майбутнього;
– інноваційні технології у вищій освіті, дистанційне навчання, науково-методичне забезпечення вищої освіти;
– наукова та науково-технічна діяльність у процесі здобуття вищої освіти;
– формування підприємницьких навичок у процесі здобуття вищої освіти;
– система вищої освіти і смарт-спеціалізація регіонів, розбудова регіональних екосистем та кластерів Індустрії 4.0;
– розбудова системи моніторингу і оцінки якості освіти;
– фінансування вищої освіти;
– розвиток системи управління вищою освітою;
– популяризація можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.
Чергове засідання робочої групи відбудеться 18 серпня. На ньому планується обговорити та затвердити ключові складові проєкту Стратегії – загальне бачення та місію, провести SWOT-аналіз, визначити стратегічні та оперативні цілі й завдання для їхнього досягнення.
Підготувати документ планується до 1 вересня 2020 року.
У своїй діяльності усі заклади вищої освіти мають керуватися вимогами Конституції України, законів України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними на всій території України.
У своїй діяльності усі заклади вищої освіти мають керуватися вимогами Конституції України, законів України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними на всій території України.
Оцінювання функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти можуть здійснюватися уповноваженими органами, окремими експертами та фахівцями на основі застосування науково обґрунтованих критеріїв (показників), визначених нормативно-правовими актами або за результатами наукових досліджень (наведеними у наукових працях).
Міністерство освіти і науки України заявляє, що за результатами моніторингу діяльності закладів вищої освіти, якість освіти (освітніх послуг), яка забезпечується закладом вищої освіти, не залежить від місця його розташування. За даними «Консолідованого рейтингу вишів України 2019 року», який складений та оприлюднений Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua», серед кращих двадцяти закладів вищої освіти (топ-20) за результатами оцінювання їхньої діяльності у 2019 році представлено 15 закладів вищої освіти, які розташовані поза межами м. Києва.
МОН закликає експертів та фахівців утриматися від необґрунтованих оцінок функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти, а при наданні публічних коментарів дотримуватися принципів професіоналізму, виваженості та обґрунтованості.
У вересні стартує пілотний проєкт “Підприємницький університет”, у межах якого в українських ЗВО викладатиметься курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”. Його запроваджує Стартап-інкубатор YEP спільно з Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації, платформою «Дія.Бізнес» та Українським фондом стартапів.
У вересні стартує пілотний проєкт “Підприємницький університет”, у межах якого в українських ЗВО викладатиметься курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”. Його запроваджує Стартап-інкубатор YEP спільно з Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації, платформою «Дія.Бізнес» та Українським фондом стартапів.
Мета проєкту – розвиток підприємницької освіти та стартап-руху в університетах України.
На першому етапі курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами” буде упроваджено в пілотних університетах. Його інтегрують у межах наявних дисциплін або включать як предмет на вибір. У першому семестрі 2020-2021 навчального року викладачі університетів пройдуть попереднє навчання за тематикою курсу (онлайн 26-28 серпня), а також отримуватимуть постійну підтримку експертів та менторів YEP.
Під час проходження курсу студенти мають створити власні стартап проєкти та подати їх на участь у конкурсі. Найкращі команди отримають індивідуальну менторську підтримку від YEP, «Дія.Бізнес», Українського фонду стартапів, Cisco, OKKO, Genesis, REACTOR.UA, TechUkraine та інших партнерів проєкту. Програма курсу пройшла рецензування міжнародних партнерів: Університету Штату Північна Кароліна (США), Університету Тарту (Естонія).
Щоб приєднатися до програми, уповноваженим особам від університетів необхідно до 15 серпня 2020 року заповнити анкету.
Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на період до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на період до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
STEM-освіта (Science, Technology, Engineering and Mathematics) – система природничої і математичної освітніх галузей, яка має на меті розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей. Вона базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
У документі передбачено, що розвиток STEM-освіти буде забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти. STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
