Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Цю премію засновано 1 серпня 2012 року як щорічну для відзначення кращих науковців і винахідників за розробку та впровадження у виробництво інноваційних технологій та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції.
Одержати Премію можуть автори робіт, за результатами яких були реалізовані інноваційні проєкти.
Щоб претендувати на отримання премії, підприємства, установи та організації мають до 1 серпня подати відповідне клопотання до центральних органів виконавчої влади, НАНУ, Національних академій медичних або аграрних наук. Останні здійснюють відбір до 5 робіт, що відповідають умовам конкурсу та подають комплект документів до Міністерства освіти і науки. Подальший конкурсний відбір проводить Комітет Премії, а остаточне затвердження переможців здійснює Уряд.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Пріоритетні напрями:
– цифрові інформаційно-комунікаційні та міждисциплінарні технології;
– біотехнології (геномні та постгеномні, клітинні, мікробні, медичні, промислові);
– діагностика, медична профілактика та лікування інфекційних хвороб, включаючи вірусні етіології та неінфекційні захворювання;
– штучні тканини та органи;
– персоніфікована медицина;
– фармацевтичні субстанції та лікарські засоби;
– проведення досліджень в Антарктиці за пріоритетними напрямами наук про Землю та наук про життя.
Критерії відбору:
– наукова відповідність;
– наукова якість та інноваційний характер проєкту;
– здатність і компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу та підходу;
– досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-учених;
– можливості практичного використання результатів проєкту.
Фінансування виділяється два роки поспіль, на кожний рік окремо. Рішення щодо продовження фінансування у наступному році приймається після розгляду наукового та фінансового звітів за попередній рік виконання проєкту. Українська сторона фінансує витрати українських науковців під час візиту до Республіки Білорусь. Фінансова підтримка включає також заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту. Договором на виконання (передачу) науково-дослідних робіт між МОН та установою-виконавцем проєкту передбачаються статті витрат на закупку матеріалів та накладні витрати для підтримки організації, де виконується проєкт.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Scopus та Web of Science – визнані в світі міжнародні наукометричні бази даних. Використання цих баз дає можливість проводити аналіз наукових досліджень, оцінювати значимість отриманих результатів і прогнозувати тренди науково-технічного розвитку, відстежувати наукові цитування, проводити бенчмаркінг, здійснювати стратегічне планування та приймати ефективні рішення в управлінні науково-технічною та інноваційною діяльністю.
Передплата на Web of Science буде продовжена на 1 рік, а Scopus – на 9 місяців.
Ряд інституцій отримає доступ до нових аналітичних інструментів – InCites та SciVal.
Це – Державна науково-технічна бібліотека України, а також 5 ЗВО, що входять одночасно до двох авторитетних міжнародних рейтингів університетів (Times Higher Education (THE) та QS World University Rankings): КНУ імені Тараса Шевченка; НТУ «Харківський політехнічний інститут»; НУ «Львівська політехніка»; Сумський державний університет; ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Доступ до InCites матиме Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
«Ми обов’язково … проаналізуємо інформацію про використання цих інструментів, щоб прийняти рішення про розширення доступу до них. Адже одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі”, – наголосив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2020 № 627 оновлено Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2020 № 627 оновлено Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Рішення прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Опитування має на меті надати проектній команді ORE уявлення про досвід роботи з відкритими практиками та інструментами, який мають докторанти та молоді наукові працівники.
Цього року Європейська Комісія планує запустити «Open Research Europe» (ORE), – платформу видавців із відкритим доступом для бенефіціарів програми «Горизонт 2020». ORE надасть можливість швидкої публікації матеріалів, вільних від редакційних упереджень. Усі статті підлягатимуть прозорій експертній оцінці та будуть публікуватись під відкритою ліцензією.
Створення ORE – важливий крок до відкритої науки в Європі. Eurodoc, як експертний партнер проекту намагатиметься забезпечити, щоб позиція молодих дослідників у цьому проекті була почута.
28 травня 2020 року Державною службою якості освіти України та Громадською організацією «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» підписано Меморандум про співробітництво.
28 травня 2020 року Державною службою якості освіти України та Громадською організацією «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» підписано Меморандум про співробітництво.
Згідно з меморандумом, надаватиметься експертна підтримка і технічна допомога щодо навчання представників місцевого самоврядування, вчителів, керівників закладів освіти з питань забезпечення якості освіти, а також забезпечуватиметься підвищення рівня обізнаності громадян щодо реалізації реформ із децентралізації. Крім того, буде проведено ряд стратегічних сесій задля розроблення рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо забезпечення якості освіти.
26 травня 2020 року відбулось засідання Національного агентства із забезпечення якості освіти.
26 травня 2020 року відбулось засідання Національного агентства із забезпечення якості освіти.
Одним із важливих питань порядку денного було виявлення плагіату в акредитаційних документах трьох медичних ЗВО: Харківського Національного медичного університету, Львівського Національного медичного університету ім. Данила Галицького, Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
Національне агентство не може погодитися з такою практикою та вважає її неприпустимою. Експерти не можуть оцінити реальне виконання з боку ЗВО критеріїв, визначених положенням про акредитацію. Ураховуючи сказане, Національне агентство прийняло рішення не приймати подані документи: відомості про самооцінювання названих закладів вищої освіти мають бути подані ними заново, а процес акредитації для цих закладів фактично відтерміновується.
Серед інших питань під час засідання було розглянуто питання доопрацювання Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.
Міністерство освіти і науки України наказами від 27 травня 2020 № 703 та від 27 травня 2020 № 704 затвердило списки студентів вищих навчальних закладів, яким на II семестр 2019/2020 навчального року призначено стипендії імені Грушевського та імені Гетьмана.
Міністерство освіти і науки України наказами від 27 травня 2020 № 703 та від 27 травня 2020 № 704 затвердило списки студентів вищих навчальних закладів, яким на II семестр 2019/2020 навчального року призначено стипендії імені Грушевського та імені Гетьмана.
Kudos об’явив про розширення безкоштовного доступу до KudosPro після того, як 5000 дослідників зареєструвалися, щоб підвищити видимість своїх досліджень.
Kudos об’явив про розширення безкоштовного доступу до KudosPro після того, як 5000 дослідників зареєструвалися, щоб підвищити видимість своїх досліджень.
Kudos – це відзначена нагородами служба підтримки результатів досліджень, яка надає глобальній академічній спільноті доступ до своїх послуг, щоб вчені могли повідомляти широкій зацікавленій аудиторії про результати своїх досліджень і розробок.
Kudos Pro включає в себе інструментарій для демонстрації досліджень.
З його допомогою науковці можуть:
– швидко створювати сторінки профілю для пояснення суті своєї роботи;
– генерувати брифінги для певних цільових груп;
– підключати результати, які розподілені по інших веб-сайтах;
– відстежувати відомості у різних засобах масової інформації.
Дослідники з 1000 установ по всьому світу вже використовують Kudos Pro, щоб максимізувати комунікацію, залученість та потенціал впливу своїх досліджень.
