Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.
Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.
Виявилось, що 53,5% українців знаходяться нижче позначки середнього рівня у питаннях цифрової грамотності. Не володіють цифровими навичками 15,1% українців, а володіють низьким рівнем цифрових навичок 37,9% громадян. 34% українців у віці 18-70 років за останній рік ставали об’єктом хоча б одного з видів шахрайських дій в Інтернеті, а серед молоді у віці 10-17 років цей показник 49,5%. Найбільш незахищеними сегментами в інтернеті є молодь до 16 років та люди старші за 60 років».
21 січня 2020 року Уряд запускає Національну програму цифрової грамотності. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск програми та національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — важлива подія.
Завдяки швейцарсько-українській Програмі EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа, було проведене дослідження та підготовлено перші три освітні курси. Це: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів та курс для батьків щодо онлайн-безпеки дітей. Навчання відбуватиметься в ексклюзивному форматі, як освітній серіал. Замість рівнів будуть сезони, а замість уроків — освітні серії за участю експертів і селебріті.
Курси розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize. Згодом на онлайн-платформі з’являться інші курси.
23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.
23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.
Конкурс оголосили Міністерство освіти і науки України і Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) за програмою «Спільні наукові проєкти» для українських і американських вчених.
Для участі у конкурсі необхідно подати лист від заявника та співвиконавця із зазначенням назви спільного проєкту в межах конкурсу, заявку на участь у конкурсі українською та англійською мовами, акт експертизи на відкриту публікацію результатів досліджень по темі проєкту та анотацію проєкту.
Подати проєктні пропозиції можна до 28 лютого 2020 року.
У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.
У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.
«Завдяки цій лабораторії ми плануємо змінити підходи до навчання – надати студентам та викладачам нові можливості та інструменти для освітнього процесу. Віртуальні технології допомагають максимально реалістично змоделювати майбутнє робоче місце чи певну ситуацію. Вони безпосередньо та емоційно впливають на учасника процесу, і це є серйозною перевагою технологій віртуальної реальності для використання в навчанні», ‒ зазначив керівник Центру технологій електронного навчання СумДУ Юрій Зубань.
17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».
17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».
Музей планується розмістити на «старому» промисловому майданчику, який є знаковим для вітчизняної фізики місцем із багаторічною історією. Саме тут було здійснено розщеплення ядра атома літію штучно прискореними протонами, організована перша в СРСР кріогенна лабораторія, де також вперше в Радянському Союзі талановитим фізиком-теоретиком, майбутнім нобелівським лауреатом Л.Д. Ландау були одержані рідкі водень і гелій.
Основна концепція музею – поєднання працюючих лабораторій з музейною експозицією, а головна мета проекту – популяризація науки, підвищення інтересу молоді до наукової роботи.
Створення музейної експозиції відбуватиметься у тісній співпраці з фахівцями Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.
13 грудня 2019 року у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній.
13 грудня 2019 року у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній.
Було підведено підсумки конкурсу на здобуття грантів НАН України дослідницькими лабораторіями/групами молодих вчених НАН України, які подавали заявки на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Наукові установи НАН України подали 98 заявок.
Комісія прийняла рішення підтримати рекомендації секцій НАН України і підготувати відповідне рішення Президії НАН України для фінансування проектів переможців конкурсу у 2020 році.
Загальний обсяг фінансування проектів на 2020 рік складе 22 млн.грн, а максимальні розміри грантів становлять 1 млн.грн для дослідницької лабораторії та – 500 тис.грн, для дослідницької групи.
Індійська рада з культурних зв’язків виділила 5 стипендій для українців на 2020-2021 навчальний рік у межах загальної стипендіальної програми GSS. Претендувати на ці стипендії зможуть громадяни України, які мають особливі досягнення.
Індійська рада з культурних зв’язків виділила 5 стипендій для українців на 2020-2021 навчальний рік у межах загальної стипендіальної програми GSS. Претендувати на ці стипендії зможуть громадяни України, які мають особливі досягнення.
Основні критерії відбору кандидатів: вік від 18 до 30 років та високий рівень володіння англійською мовою.
Перевагу надаватимуть тим, хто раніше ніколи не навчався в Республіці Індія.
Кандидати мають ознайомитись з критеріями відбору та доступністю кожної навчальної програми у закладах вищої освіти і, відповідно до них, подати необхідні документи.
Після подання заявки, яке відбувається онлайн, необхідно звернутись до Посольства Республіки Індія в Україні для проходження співбесіди та виконання інших офіційних процедур. Заявки можна подати до 31 січня 2020 року.
20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.
20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.
«Хоч Рада проректорів є дорадчим органом, однак для нас це один зі стратегічних партнерів, зокрема, щодо розвитку науки в університетах. Це той майданчик, через який ми отримуємо важливий фідбек стосовно реформ, нових рішень, які впроваджує Міністерство. Так само через Раду ми маємо актуальну інформацію про ті проблеми, які сьогодні є в університетській науці чи науці загалом, та змістовні пропозиції для їхнього вирішення. Дякуємо вам за цей діалог і сподіваємося на його ефективне продовження», – зазначив під час відкриття засідання перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.
Михайло Ільченко, донедавна проректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» повідомив присутнім про участь у підготовці та впровадженні Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», запуск конкурсу наукових проєктів для молодих вчених, створення нової процедури атестації наукових установ та вишів, розвиток міжнародної співпраці тощо.
Перед присутніми виступили генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус та генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій Дар’я Чайка, які окреслили основні завдання на середньострокову перспективу.
Було обрано нового очільника Ради. Ним став Віктор Мартинюк, проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також було оновлено склад самої Ради та її Президії.
20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів Сергій Дехтяренко, відкриваючи обговорення, зазначив, що досягнення України у рамках Ініціативи вже високо оцінені на міжнародному рівні, зокрема, йдеться про успіхи у створенні електронних систем “ProZorro” та “DoZorro”, відкриття даних тощо.
Співголова Координаційної ради з реалізації Ініціативи від громадськості Олеся Архипська зосередила увагу присутніх на важливості обговорення реалізації плану на основі індикаторів, визначених на початку року.
За словами заступника директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуючої відділом Секретаріату Кабінету Міністрів Наталії Окши, Секретаріат здійснює постійний моніторинг виконання плану дій. Аналіз інформації органів виконавчої влади свідчить як про досягнення результатів у виконанні значної кількості завдань, так і про проблемні моменти та порушення строків виконання окремих заходів, що потребує відповідного реагування
Представники Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, Мінекоенерго, МОН, Мінмолодьспорту, НАДС, державних підприємств «НАІС» та «СЕТАМ» презентували свої напрацювання в рамках виконання плану дій. Їх інформацію доповнювали представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій, які є партнерами з виконання відповідних завдань.
Всього у 2019 р. 10 із 17 заходів виконується з дотриманням визначених строків, а 7 – з певним відставанням. Учасники зустрічі обговорили проблемні питання, що виникли під час виконання зобов’язань, а також можливі шляхи їх вирішення.
18 грудня 2019 року на засіданні Уряду ухвалено рішення про запровадження у 2020-2021 навчальному році у тестовому режимі е-квитків для учнів та студентів.
18 грудня 2019 року на засіданні Уряду ухвалено рішення про запровадження у 2020-2021 навчальному році у тестовому режимі е-квитків для учнів та студентів.
Такі е-документи будуть підтвердженням статусу студента або учня, а також зберігатимуть відповідні права на пільги. Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки мають технічно забезпечити можливість формування електронних квитків. Скористатись ними буде можна буде через мобільний додаток «ДіЯ», який зараз працює в бета-версії.
Паперові документи діятимуть, паралельно з електронними.
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
У складі делегації Генеральний директор Директорату науки МОН Дмитро Чебескус та перший секретар Представництва України при ЄC Михайло Гребенюк.
Ключовою темою засідання ERAC було обговорення майбутньої трансформації Європейського дослідницького простору (ЄДП) та його ролі у політиці ЄС на найближчі 5 років.
Делегати погодились, що незважаючи на значні успіхи у впровадженні ЄДП, прогрес у цьому напрямку останнім часом сповільнюється, а між країнами та регіонами зберігаються значні розбіжності, що не дозволяє повною мірою реалізувати заявлені цілі.
Комітет підтвердив, що існуючі бар’єри для повноцінного ЄДП на регіональному, національному та європейському рівні не можуть бути подолані лише політикою у сфері досліджень та інновацій. Необхідно задіяти більш широкий спектр набором галузевих політик, узгоджених між собою. Нова концепція ЄДП повинна базуватись на інтегрованому підході, що дозволить досягти більших результатів та очікуваної сінергії.
Наука та інновації, мають стати більш видимими для суспільства, а їх позитивний вплив на життя кожного громадянина – відчутим.
ЄДП, який свого часу задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень та інновацій, вже переріс первинну мету свого утворення. Тепер він має забезпечити вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством.
Існує начальна потреба у координації політики ЄС у сфері досліджень та інновацій, зокрема, щодо реалізації ініціативи ЄС «European Green Deal». Зазначеною ініціативою передбачається досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС за рахунок забезпечення нульового рівня забруднення, збереження та примноження природнього капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, запровадження зеленої спільної аграрної політики ЄС, а також узгодження національних планів розвитку енергетики та охорони довкілля з метою отримання чистої, надійної та доступної енергії, екологічного транспорту.
Учасниками засідання було відзначено виключну роль проривних досліджень та інновацій у досягненні згаданих соціально-економічних цілей, що буде неможливо без чіткої міжсекторальної координації дослідницької та інших політик ЄС. Отже, у секторальних програмах ЄС, наприклад, щодо цифровізації, енергетичної безпеки чи збереження довкілля, можуть з‘явитись складові підпрограми підтримки цільових досліджень та інновацій, а в майбутніх рамкових програмах досліджень та інновацій – з’являтись цільові ініціативи, спрямовані на досягнення відповідних соціальних цілей. Така складна система крос-секторальних зв‘язків потребуватиме зваженого підходу, ефективної координації та оцінки ефективності.
Для України з’явилась можливість долучити вчених та інноваторів до нової ініціативи ЄС, хоча, варто акцентувати, це потребуватиме також збільшення розміру внеску України у 2020 році за участь у цій Програмі.
На форумі відбулась робоча зустріч української делегації з Генеральним директором Директорату досліджень та інновацій Єврокомісії Жаном-Еріком Паке, в ході якої обговорювались важливі для України питання. Одне з них – переговори щодо приєднання України до 9-ї рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», які не розпочаті через Brexit. Обговорювались, фінансові питання, принцип формування та розмір внеску кожної України. Вихідною точкою для початку переговорів мають стати зафіксовані умови участі у Програмі асоційованих країн.
Було зафіксоване спільне розуміння розвитку дослідницьких інфраструктур, зокрема, щодо заявки України на використання інструменту Програму «Горизонт 2020» Policy Support Facility (PSF) для аналізу наявних в Україні інфраструктур з метою формування Національної дорожньої карти. За оптимістичним сценарієм імплементація цього інструменту може розпочатись вже у середні 2020 року. Також Європейська Комісія буде готова розглянути українську пропозицію стосовно застосування інструменту PSF для формування рекомендацій щодо державної політики в частині реалізації принципів відкритої науки та інновацій.
