Штучний інтелект

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Штучний інтелект і зайнятість. Нові докази».

В останні роки відбулися вражаючі досягнення в сфері штучного інтелекту (ШІ). Це викликало нову хвилю занепокоєння з приводу впливу технологічного прогресу на ринок праці, в тому числі на переміщення працівників.

У цьому документі розглядаються можливі зв’язки між ШІ і зайнятістю в міждержавному контексті. Досліджується професійний вплив ШІ за допомогою визначення ступеню залежності професій від здібностей, на даних 23 країн ОЕСР. Індикатор, який враховує відмінності в розповсюджені ШІ за професіями, а також всередині професій, співставляючи їх з обстеженнями робочої сили для аналізу зайнятості.

За період з 2012 по 2019 роки зайнятість виросла майже за всіма проаналізованими професіями. У цілому, судячи з даних дослідження, немає чіткого взаємозв’язку між впливом ШІ і ростом зайнятості. Однак, у професіях, де широко використовуються комп’ютери, більший вплив ШІ пов’язаний з більш високим зростанням зайнятості. У документі також наводяться переконливі докази від’ємного взаємозв’язку між впливом ШІ і ростом середньої тривалості робочого часу серед професій, де мало використовуються комп’ютери.

Хоча необхідні подальші дослідження, щоб визначити точні механізми, котрі приводять до цих результатів, одне з можливих пояснень полягає в тому, що часткова автоматизація за допомогою ШІ безпосередньо підвищує продуктивність, а також зміщує структуру задач професій у бік задач з більш високою доданою вартістю.

Це зростання продуктивності праці протидіє прямому витісненню автоматизації за допомогою ШІ для працівників з високими цифровими навичками, котрим може бути простіше ефективно використовувати ШІ і перейти до неавтоматизованим задачам з більш високою доданою вартістю в рамках своєї професії. Зворотне може бути вірним для працівників з поганими цифровими навичками, котрі можуть бути не в змозі ефективно взаємодіяти з ШІ і, таким чином, користуватися всіма потенційними перевагами технології. 

Документ належить до серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, питань зайнятості та міграції». Серія призначена для надання доступу для більш широкого кола читачів вибрані дослідження ринку праці, соціальної політики та міграції, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3ehwliA, https://bit.ly/3qqMsje, https://doi.org/10.1787/c2c1d276-en

Фото: скріншот

Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів. 

Неоднозначним є питання, яким чином інформаційні і комунікаційні технології впливають на зміну клімату і де знаходиться баланс між більшою енергоефективністю та більш широким використанням ІКТ.

Ряд досліджень доводять, що цифрові технології, такі як штучний інтелект, інтернет речей та інтелектуальна мобільність можуть до 15% скоротити глобальні викиди вуглецю до 2030 року. 

Ентузіасти інформаційних та комунікаційних технологій вважають, що надання стартапам можливості розробляти нові технології для скорочення викидів – це шлях до економії енергії та покращання клімату.  Цифровізація, розвиток біоекономіки та економіки замкненого циклу є інструментами зеленого розвитку.

Іспанський стартап Bamboo Energy націлений на підтримку енергетичного ринку за допомогою інструменту штучного інтелекту, котрий дозволить агрегаторам автоматично керувати потоком енергії від періодично виникаючих відновлюваних джерел, таких як вітер і сонце. Один із запропонованих способів досягти цього – використовувати електромобілі та домашні сонячні системи як сховища енергії.

Детальніше: https://bit.ly/308HYo0 

21-22 жовтня 2021 року відбулося засідання Європейської Ради, у ході якого вона закликала розглянути пропозицію Єврокомісії щодо запровадження Програми «Шлях до цифрового десятиліття».

Програма визначатиме політику ЄС у цифровій сфері до 2030 року. Проєкт Програми підготовлено на основі «Цифрового компасу», котрим встановлено цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року для наступних ключових елементів цифрової політики:
– 80% дорослого населення мають володіти базовими цифровими навичками, а в самому ЄС має бути 20 мільйонів, зайнятих в сфері ІКТ;
– всі домогосподарства повинні мати гігабітний зв’язок, а в усіх населених пунктах має бути 5G;
– виробництво напівпровідників має зрости та становити 20% від світового виробництва;
– 10 тисяч нейтральних крайових вузлів має бути розміщено на території ЄС;
– в Європі має бути побудований перший квантовий комп’ютер;
– три з чотирьох компаній повинні використовувати хмарні обчислення та штучний інтелект;
– більше 90% малих і середніх підприємств повинні досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності;
– всі ключові державні послуги повинні бути доступними в інтернеті;
– усі громадяни матимуть доступ до своїх електронних медичних карт;
– 80% населення повинно використовувати електронні посвідчення особи.

Європейська комісія пропонує узгодити низку цифрових принципів, швидко розпочати важливі багатонаціональні проєкти та підготувати законодавчу базу, що визначає надійну систему управління та моніторингу прогресу «Цифровий компас 2030». Європейський Союз планує просувати свою цифрову програму на світовій арені, а також сприятиме узгодженню чи зближенню з нормами та стандартами ЄС.

Підтримка стійкої цифрової трансформації є одним із основних пріоритетів політики ЄК в рамках довгострокових політичних цілей після 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3o3P2uh, https://bit.ly/3nZqP8t, https://bit.ly/3wk3uSI

Фото: Мінцифра

14 жовтня 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Податкова та фіскальна політика після кризи COVID-19».

Звіт підготовлений на основі інформації та аналітичних документів, які були представлені у квітні 2020 року та квітні 2021 року на G20 міністрам фінансів і керуючим центральними банками.

Пандемія COVID-19 викликала значне погіршення державних фінансів, підсиливши негативні результати від довгострокових структурних проблем, спричинених, зокрема, старінням населення, зміною клімату, зростаючою соціальною нерівністю на тлі  цифровізації та автоматизації. 

У даному звіті розглядаються проблемні аспекти та можливості розроблення стратегій державної податково-бюджетної політики. Особлива увага приділена тому, як саме податкова політика може забезпечити справедливий баланс зростання та стійкості, а також на яких питаннях мають зосередитись органи управління у ході проведення податкової реформи.

Кумулятивні наслідки пандемії COVID-19, високий рівень  державного боргу та низка негативних структурних проблем, про які йдеться у звіті, створили складні умови для урядів і політиків з усього світу. 

Не слід розглядати податкову політику ізольовано, оскільки для інклюзивного зростання важливі як масштаб, так і якість державних витрат. Експерти вважають, що покращенню надання державних послуг і укріпленню державних інститутів можуть сприяти:
– використання податковими адміністраціями цифровізації як можливості для розширення власних цифрових послуг, що стало цінним для податкових адміністрацій і платників податків під час кризи COVID-19;
– використання податковими адміністраціями більш крупних і інтегрованих наборів даних;
– використання аналітичних інструментів та методів для покращення управління ризиками й дотримання вимог при проєктуванні;
– використання штучного інтелекту і машинного навчання як чинників підтримки процесів для служби податкового адміністрування.

Визначення нових пріоритетів та оформлення довгострокових структурних проблем вимагає від багатьох країн виходу за рамки незначних змін нинішньої практики оподаткування і витрачання коштів. Суттєві зміни вимагатимуть більш якісної роботи над політичними заходами, ефективних комунікацій, вироблення консенсусних рішень.

Детальніше: https://bit.ly/3Gip7aw, https://bit.ly/3jrdO63

Фото: скріншот