Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 р. № 186 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству освіти і науки для виплати академічних стипендій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 р. № 186 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству освіти і науки для виплати академічних стипендій.
Зокрема, йдеться про визначення Розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та спрямування коштів на виплату академічних стипендій для студентів, аспірантів та докторантів, курсантів денної форми навчання.
Затверджено Порядок формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості – постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 191 «Деякі питання запровадження індикативної собівартості».
Затверджено Порядок формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості – постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 191 «Деякі питання запровадження індикативної собівартості».
Цей Порядок визначає механізм формування закладами вищої та фахової передвищої освіти, науковими установами, а також їх територіально відокремленими структурними підрозділами, що діють згідно із положеннями, затвердженими в установленому порядку, мають окремо визначений ліцензований обсяг і безпосередньо надають платні освітні послуги у сфері вищої освіти, мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти.
Порядок є обов’язковим для надавачів освітніх послуг у сфері вищої освіти незалежно від форми власності, що здійснюють навчання для здобуття вищої освіти на умовах державного (регіонального) замовлення та/або за рахунок цільових пільгових державних кредитів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 178 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 178 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва.
Порядок доповнено наступними положеннями: щодо організації та проведення літніх мовних курсів/шкіл відповідно до міжнародних договорів України (відповідальним за здійснення витрат відповідно до міжнародних договорів України визначити Київський національний університет імені Тараса Шевченка); організації та проведення міжнародних заходів у сфері вищої освіти у рамках Болонського процесу, – оренда приміщень та обладнання, придбання інформаційно-довідкових, канцелярських та інших витратних матеріалів; забезпечення транспортного обслуговування на території України, інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів (відповідальним за організацію та проведення міжнародних заходів у рамках Болонського процесу визначити державну установу «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»).
У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади введено посаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO).
У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади введено посаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO).
Це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 194 «Деякі питання діяльності підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації».
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Зокрема, йдеться про:
– перелік спеціалізованих вчених рад, повноваження яких припинено;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад для проведення разового захисту дисертації;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад;
– склад спеціалізованих вчених рад, профіль яких змінено;
– склад спеціалізованих вчених рад, утворених для проведення разового захисту дисертацій;
Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра.
Корейський інститут науки і технологій вп’яте поспіль пропонує програму піврічного стажування для українських студентів і молодих вчених. Вона є підготовчим етапом для вступу до цього закладу, тож успішні учасники зможуть здобути ступінь бакалавра або магістра.
Претендувати на участь у програмі можуть бакалаври та магістри, які вже завершили навчання або отримають випускний документ до лютого 2021 року.
Перевага надаватиметься претендентам, які навчаються за такими напрямами:
– біомедичні науки і техніка;
– нанотехнології та інформаційні технології;
– енергетика та навколишнє середовище.
Програма реалізується за фінансової підтримки Уряду Південної Кореї.
Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.
Міністерство цифрової трансформації має намір скоротити терміни академічної підготовки IT-фахівців з нинішніх чотирьох до двох років. Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. За його словами, необхідність зміни термінів підготовки пов’язана з тим, що існуюча система не відповідає вимогам розвитку сучасних технологій.
Також заступник міністра повідомив, що зараз Мінцифри разом з Міносвіти працюють над удосконаленням академічної програми для IT-фахівців. Важливу роль при цьому має зіграти академічна мобільність, яка краще адаптує молодого IT-фахівця до роботи у цьому секторі економіки та дозволить вдосконалюватися, працюючи з іншими фахівцями.
145 тис. винаходів, 10 млн дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.
145 тис. винаходів, 10 млн дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.
На першому місці – США (39 компаній), за якими слідує Японія (32 інноваційні структури). На дві ці країни припадає майже три чверті списку Global Innovators цього року.
«Новітні винаходи, від телефонів і електромобілів до медичних пристроїв, вимагають більш глибокого дослідження, а також спільної роботи фахівців із раніше не пов’язаних між собою дисциплін», – говорить керівник відділу аналітики IP Group, Clarivate Analytics. «Великі організації, які традиційно домінували в інноваційному процесі, повинні вивчити й прийняти нові способи спільної роботи, якщо вони бажають процвітати у більш складній та більш фрагментованій екосистемі».
Що стосується галузевого представництва, то на першому місці виявиться галузь апаратних засобів і електроніки з 38 організаціями, за ними слід «Виробництво і медицина» з 16 компаніями, а галузі «Телекомунікації» та «Програмне забезпечення» представлені 8 учасниками.
Для побудови звіту аналітики Derwent вперше вийшли за межі списку 100 провідних інноваційних компаній, щоб виявити три ключові тенденції на ринку:
– скорочення частки інновацій 1000 провідних компаній в загальному обсязі винаходів (якщо шість років тому на ці 1000 компанії припадало 27% винаходів, то зараз – 18%);
– необхідність у співпраці (по мірі ускладнення винаходів, вони стають все більш наукомісткими і вимагають участі самих різних фахівців та дослідників, що демонструє збільшення середнього числа авторів у розрахунку на один патентний запис з 2,84 у 2014 році до 2,99 у 2019 році);
– збільшення порогу для входження до списку (кількість патентних заявок, необхідних для потрапляння до Топ100, зросла за останні 6 років на 22%. Новачки списку 2020 року – Fujikura, HTC, Immersion, Microchip, Schneider Electric і Tencent – успішно потіснили своїх конкурентів та в середньому зросли на 250 місць починаючи з 2015 року).
При підготовці звіту Top 100 Global Innovators вже дев’ятий рік використовуються удосконалені дані про патенти на основі Derwent World Patents Index (DWPI) і Derwent Patent Citations Index (DPCI) для відстеження інновацій на основі чотирьох показників:
– обсяг (організація повинна мати не менше 100 виданих винаходів (і понад 500 поданих заявок) за останні п’ять років);
– вплив (рівень цитування зовнішніми організаціями, який вимірюється за допомогою Derwent Patent Citations Index ™ за останні п’ять років, виключаючи сомоцитування);
– успіх (високий коефіцієнт успіху в отриманні патентних грантів);
– глобалізація (рівень інвестицій заявника у свій винахід, який відстежується під час забезпечення захисту у всіх чотирьох ключових ринкових патентних відомствах Китаю, Європи, Японії та США).
4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу.
4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу.
Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.
Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:
– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;
– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;
– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;
– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;
– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;
– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.
Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.
У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).
Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
