Наукові метрики Архіви

АКАДЕМІЧНА ВИДАВНИЧА СПІЛЬНОТА МАЄ ЗМІНИТИСЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Люк Мурхауса «Ми живемо у світі штучного інтелекту, – академічні видання мають змінитись».

У ній автор розглядає питання відношення до використання ученими генеративного ШІ у написанні ними статей. Він говорить про те, що академічну видавничу спільноту сколихнули історії про авторів, які використовують генеративний штучний інтелект для написання своїх статей і створення зображень для публікацій. За даними одного дослідження більше 1% статей, опублікованих у 2023 році, були написані за допомогою інструментів, що побудовані на технології великих мовних моделей. Наразі такі статті відкликані або видалені через те, що в них містився контент ГШІ, у т.ч. – дослівні загальні відповіді з чату LLM. Такі випадки підкреслюють зростаючу кризу фальшивої науки, яка вражає видавничий бізнес, та висвітлюють виклики, з якими стикаються академічні видавництва, адаптуючись до аналітичних і генеративних можливостей інструментів ШІ. Очевидно, що широке використання інструментів штучного інтелекту посилює кризу довіри до академічних видань, оскільки читачі не впевнені, чи те, що вони читають, було написано людьми, машинами або ж і тими, і іншими. Водночас ми знаємо, що нинішнє гасло академічного книговидання – «опублікуй або помри», адже науковців привчили до оцінки їх праці за публікаційною активністю. Звісно, під таким пресом вони мають сильний стимул доручати написання статей ГШІ, щоб підвищити свою «продуктивність». Бенджамін вважає, що потрібні зміни щоб відновити довіру до академічних публікацій. Він пропонує у першу чергу відповісти на питання: які коректно використовувати ГШІ; як показувати співпрацю з ШІ; як використовувати ГШІ в академічному письмі; як виглядає етичне та відповідальне використання цих інструментів. Відповіді на ці питання допоможуть процесам вийти з тіні, зроблять видавців більш відкритими, буде відновлюватись довіра до академічних публікацій.

Детальніше: http://surl.li/josuqr, http://surl.li/dgitip

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-01-03

Опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Опитування проводиться з метою аналізу показників використання закладами вищої освіти та науковими установами тестового доступу до баз даних EBSCO та Bentham Science, який надавався впродовж вересня-грудня 2021 року й також вивчення потреб у використанні вченими інших ресурсів наукової інформації.

Науковці користувалися інтерактивною довідково-бібліографічною системою EBSCO, що допомагає дослідникам усіх напрямів знаходити потрібну інформацію та електронними ресурсами видавництва Bentham Science, що спеціалізується на виданні наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних і суспільних наук.

Результати проведеного анкетування будуть використані для визначення важливості, актуальності та корисності для закладів вищої освіти, наукових установ і українських вчених підключення до EBSCO і Bentham Science та необхідності забезпечення доступу до цих або інших ресурсів у майбутньому.

Опитування триватиме до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3M5nlg6, https://bit.ly/3va1oX3, https://bit.ly/3IhVuGY, https://bit.ly/3LSZ3Wo

Фото: ДНТБ

2022-02-23

Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google станом на липень 2020 року.

Метрика охоплює журнали з сайтів, які дотримуються певних рекомендацій, а також обрані конференції з інженерних наук та інформатики. Публікації можна переглядати за категоріями або більш широкими предметними галузями. Доступна інформація щодо індексу Гірша (Н-10; Н-5; медіана) за періодичними науковими виданнями першої сотні на декількох мовах, у т.ч. англійській, іспанській, португальській. Також для цих видань можна переглянути кращі 100 публікацій.

Наразі у базі даних Google Scholar представлено близько 400 млн наукових праць. Публікації, пов’язані з COVID-19, суттєво випереджають інші дослідження, зокрема, найбільш високо цитована робота, присвячена COVID-19 та опублікована у «The Lancet» на початку 2020 року, отримала понад 30 тис. цитат. За останні 5 років найбільш цитованими стали матеріали конференції з комп’ютерного зору та розпізнавання образів, проведеної командою Microsoft у 2016 році, – Deep Residual Learning for Image Recognition, опублікованої у Proceedings of the IEEE: 25,3 тис. цитат у 2019 р., 49,3 тис. у 2020 р. та 82,6 тис. цитат у 2021 р.

Детальніше: https://scholar.googleblog.com/2021/07/2021-scholar-metrics-released.html, https://go.nature.com/3kAgsGn

Фото: Google Scholar

2021-08-30

Вебінар «Наукометрія: кількісний аналіз наукових публікацій»

4 лютого 2021 року у рамках Днів науки НаУКМА-2021 відбудеться вебінар “Наукометрія: кількісний аналіз наукових публікацій”.

Організатори: наукова бібліотека НаУКМА, Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА, ELibUkr.

Під час вебінару планується розглянути наступні питання:

– наукометрія: історія та наукометричні показники;

– що таке «впливовість дослідження» та як оцінювати дослідження;

– бібліометричні показники та показники впливовості досліджень;

– аналіз цитування та оцінка ефективності наукової діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3rfcg0y

2021-02-04

Оцінка наукових досліджень

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).

Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.

З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.

Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.

Детальніше: https://bit.ly/2LS046Y, https://bit.ly/3o51b0i

2021-01-21

Про вимірювання впливу наукових публікацій

На платформі Science Direct компанії Elsevier у відкритому доступі з’явилась публікація про нові підходи до вимірювання впливу наукових досліджень.

У статті йдеться про те, що загальна кількість цитувань або кількість прочитувань текстів не завжди є найбільш правильним показником успіху публікації. Новий підхід, який називається ефективністю впливу (PIE), поєднує обидва показники для більш реалістичного та справедливого оцінювання наукового впливу.

Детальніше: https://bit.ly/3rRZ0QO, https://bit.ly/38PzfHZ

Фото: Elsevier Ukraine

2020-12-31

Дискусія щодо наукометричної кризи в українській науці

4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.

E:\ ! 2020 конф\2020_03_04 НБУВ\Дубровина_2.png

Присутні погодились з тим, що вибір шляхів реформування вітчизняної науки є складним і багатоаспектним завданням, яке не може ґрунтуватися на формальних підходах, без урахування внутрішньої логіки, принципів та специфіки розвитку різних галузей знань. Активно дискутувалось впровадження та використання наукометричних систем в Україні. Наголошувалось, що існує проблема некоректних нормативних вимог щодо застосування бібліометрії та наукометрії. Особливо гостро ця проблема стоїть перед представниками гуманітарних наук.

Представленість публікацій у наукометричних базах (у першу чергу – Scopus та Web of Science) віднедавна є обов’язковою складовою вимог для отримання наукових ступенів і вчених звань, включення видань до категорії «А» переліку наукових фахових видань України. Чи просуватиме це вітчизняну науку вперед? Як вирішувати питання академічного плагіату й самоплагіату. Як має відбуватись реформування системи наукової експертизи, доведення новизни наукових досліджень та відкриттів?

У обговоренні цих та інших актуальних питань взяли участь: Олександр Малишев (кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України), Любов Дубровіна (член-кореспондент НАН України доктор історичних наук, Генеральний директор НБУВ), Володимир Попик (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ), Тетяна Гранчак (завідувачка відділу НБУВ), Тетяна Добко (доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу НБУВ), Олена Чмир (доктор економічних наук, професор, завідувачка відділу УкрІНТЕІ), Тетяна Качановська (доцент кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Наталія Старченко (доктор історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України).

Учасники дискусії зазначили, що питання, які обговорювались, залишаються надзвичайно актуальними та закликали колег-учених, усю наукову спільноту до пошуку шляхів виходу з кризи.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5181

Фото: НБУВ

2020-03-12

Наукометрія для оцінювання досліджень

Центр дослідження науки і техніки Лейденського університету.

Огляд найважливіших наукометричних джерел даних, показників і засобів, які застосовують для оцінки наукових досліджень, навів приклади використання наукометрії в оцінці досліджень на різних рівнях. Останні досягнення наукометрії від Людо Вальтмана, Нідерланди. Презентація «Наукометрія для оцінювання досліджень»

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1wnUdqtRJhgF-LZLNsJjb7u0MG324YUih/view?usp=sharing

Вимірювання у науці

Розглянула питання вдосконалення наукометричних методів і використання різних показників, дослідила зв’язок між рецензуванням та метриками, з позицій Олесі Мриглод (Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Львів.) Презентація «Група L3: ті, що міряють, ті, кого міряють»

Детальніше: https://drive.google.com/open?id=1586xK8csuH3osHu-XLtmcQqks-7Oak__

Наукометрія – історичний аспект

Історичні дослідження дисциплінарного фактору впливу і дисциплінарного фактору сприйнятливості, від Володимира Лазарєва (Білоруський національний технічний університет, Мінськ, Республіка Білорусь)
Презентація «Дисциплінарний фактор впливу і дисциплінарний фактор сприйнятливості: трохи історії»

Детальніше: https://drive.google.com/open?id=1FfQxeoChwRbMIGCL_4SjyYp0pYBR6uLe

Наукометрія для вітчизняних математиків

Огляд результативності публікацій українських математиків за наукометричною базою Scopus на основі усередненого h-індекса.

Презентація від Романа Черніга (Інститут математики НАН України)

«Аналіз результативності публікацій українських математиків за Scopus»

Детальніше: https://drive.google.com/open?id=1Y50O8cH2oLe2gj5r3opk48JRxg7os8b5

Наукометрія та відкритий доступ

Відкритий доступ і його вплив на майбутнє наукових досліджень, деякі аспекти впливовості відкритих публікацій, з погляда Джефа Кловіса (Clarivate Analytics, ISI, Філадельфія, США)
Презентація «Відкритий доступ і його вплив на майбутнє досліджень: вивчення сучасних міжнародних відкритих мандатів і огляд кількості та впливовості відкритих публікацій»

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/15wtNNblM_u8mOW0oHq6kl8_vMqk7HXjk/view?usp=sharing

Наукометрія тематичного ядра публікацій

Проблема наукометричного оцінювання тематичного ядра публікацій дослідника на прикладі бібліометричного профілю відомого румунського фізика, лінгвіста і наукометриста Йоана-Йовіца Попеску, від Сергія Бублика і Тетяни Велентейчик (Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України)
Презентація «Наукометричне оцінювання тематичного ядра публікацій дослідників»

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1LDyhk-inNNcA1CD7TfoPcOEaVQ49a4KU/view?usp=sharing

Наукометрія українською

Основні проблеми перекладу англійських наукометричних термінів українською мовою, від Максима Вакуленко (Державна науково-технічна бібліотека України)

Презентація «Наукові основи передачі англійських наукометричних термінів українською мовою»

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1pt3OM3lGdGa16X3GDjh5h6viCHFZYDuA/view?usp=sharing

2019-06-14

Міжнародна конференція з наукометрії та бібліометрії SBC Kyiv 2019

4 червня 2019 р. на площадці МОН відбулась Міжнародна конференція з наукометрії та бібліометрії

Міжнародний відкритий форум науковців, управлінців, представників влади, бібліотекарів та інформаційних фахівців для обговорення актуальних теоретичних і прикладних досягнень щодо коректного застосування наукометрії в процесі проведення оцінки впливовості наукових досліджень у галузях природничих, соціальних і гуманітарних наук.

Конференція організована під егідою та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Тематика конференції:

– Кількісні та якісні підходи в оцінці досліджень;

– Джерела даних для проведення наукометричних досліджень;

– Наукометричні показники;

– Дослідження наукових колаборацій та аналіз мереж;

– Відкритий доступ і наукометрія;

– Бібліометрія в бібліотечній справі.

Детальніше – https://bit.ly/2QcRrBB

З програмою заходу можна ознайомитись https://bit.ly/2HUDmWU

Відео за посиланням https://bit.ly/2EV2xqq

2019-06-05

Доступ до бази даних Scopus та Web Of Science

Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ) України розпочинає прийом заявок для надання установам України доступу до баз даних Scopus та Web of Science за рахунок коштів державного бюджету.

Надіслати заявку можуть усі українські заклади вищої освіти та наукові установи державної та комунальної форм власності.
Заявки подаються до ДНТБ України у паперовому вигляді та на електронному носії у форматі PDF. Установи можуть подати Заявки на отримання доступу до декількох баз. Для доступу до кожної бази даних подається окрема Заявка.

Детальніше – https://dntb.gov.ua/news/3736

2019-05-27

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Наукові метрики