Національний репозитарій академічних текстів

Захист авторського права та суміжних прав у цифровому середовищі

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дослідження, проведене Центром з арбітражу та посередництва за сприяння Міністерства культури, спорту і туризму Республіки Корея.

Дослідження присвячене використанню механізмів альтернативного регулювання спорів у випадку корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі. Предметом таких спорів часто є таке: існування діючих прав, їх належність, порушення; операції, пов’язані з правами; належна винагорода за використання контенту, що охороняється.

Дослідження містить опис наступних питань:
– застосування механізмів альтернативного регулювання спорів щодо корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом, що знаходить відображення як в законодавстві, так і на практиці;
– сектори, в яких активно використовується авторське право, і типів творів, з якими пов’язані корпоративні спори;
– характер таких спорів та їх основних характеристик;
– спектр грошової вартості позовів і переважних засобів правового захисту;
– схильність сторін до врегулювання у випадку як договірних, так і позадоговірних спорів;
– потреби і переваги сторін у зв’язку з доступними механізмами та процедурами врегулювання цих спорів;
– можливості, складнощі, переваги і недоліки спеціалізованих механізмів альтернативного регулювання спорів в контексті цих суперечок.

Центр з арбітражу та посередництва у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами наразі адаптує свої процедури альтернативного регулювання спорів до конкретних потреб вирішення спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі, які можуть значно підвищити ефективність їх врегулювання за рахунок підвищення доступності, економічності, прозорості, нейтральності та справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3EfnLMN, https://bit.ly/3Ab6z8F

Фото: ВОІВ

2021-09-14

Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами

У 2021-2022 навчальному році у 85 закладах вищої освіти України викладатимуть нову дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами».

Нововведення стало можливим завдяки ініціативі «Підприємницький університет», яка ставить собі за мету створення в Україні університетів з високою культурою підприємництва та стартап–інфраструктурою.

Наразі питання підтримки студентського підприємництва є надзвичайно актуальними, що робить необхідним наступні завдання:
– поширити тренд на створення стартапів серед студентів;
– підвищити кваліфікацію викладачів;
– спонукати адміністрацію університетів до здійснення системних змін.

Реалізація ініціативи дозволить молоді ще на студентській лаві спробувати себе у створенні власної справи та здобути досвід для реалізації в майбутньому унікальних успішних проєктів.

У наступному році також планується провести конкурс університетських стартапів і навчальних модулів для 150 викладачів дисципліни.

Детальніше: https://business.diia.gov.ua/, https://bit.ly/396hYLq, https://bit.ly/3z8fTZW, https://bit.ly/3lqGyfu

Фото: Мінцифра

2021-09-14

Удосконалення вищої освіти в Україні: проєкт Світового банку

13 вересня 2021 року підписано Угоду між Міністерством освіти і науки та Світовим банком про позику щодо фінансування п’ятирічного інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Вартість проєкту 200 млн дол. США.

В якості основних напрямів фінансування визначені:
– підтримка об’єднаних університетів – закладів вищої освіти, які ініціюють процедури злиття для більш ефективної організації навчання та викладання;
– інвестиційна підтримка ЗВО, які демонструють достатній потенціал для розвитку та ефективність управлінських процесів;
– розбудова цифрової інфраструктури та цифрових рішень – від закупівель мультимедійного обладнання до цифровізації процесів управління та оцінювання навчальних досягнень.

Метою реалізації інвестиційного проєкту є створення умов для підвищення ефективності, якості та прозорості вищої освіти в Україні. Проєкт складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів:
– удосконалення підходів до управління, фінансування, якості та прозорості у сфері вищої освіти;
– формування партнерських альянсів закладів вищої освіти для підвищення ефективності та якості;
– розбудова спроможності та покращення освітнього середовища для організації дистанційного навчання й викладання, розбудова сучасної цифрової інфраструктури у ЗВО, розроблення та запуск електронних систем управління навчанням, придбання лабораторного обладнання для сучасних навчальних і дослідницьких лабораторій тощо;
– оперативне управління, оцінювання та моніторинг, організація діяльності системи фінансового управління.

Детальніше: https://bit.ly/3huVUi5, https://bit.ly/3E5UIv4

Фото: МОН

2021-09-13

Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

Матеріали є результатом досліджень, спрямованих на встановлення перспективних і найперспективніших (пріоритетних) наукових і технологічних напрямів та відповідність світовим трендам у цій сфері.

Дослідження проводилися щоб з’ясувати відповідність напрямів, за якими українські вчені виконують наукові роботи, – світовим. Під час дослідження використовувались інструменти компанії Clarivate; «Web of Science» – наукометричної бази даних (для аналізу публікаційної активності та динаміки цитувань) та «Derwent Innovation» – патентної бази даних (визначення динаміки патентування та побудова патентного ландшафту).

Наразі усім бажаючим доступні матеріали дослідження пріоритетів за наступними цілями сталого розвитку (ЦСР):
– ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя»;
– ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво»;
– ЦСР 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату»;
– ЦСР 14 «Збереження морських ресурсів»;
– ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina, https://bit.ly/3txI3wj, https://bit.ly/3tuLZxA, https://bit.ly/3nid329, https://bit.ly/3Cf2eCn, https://bit.ly/3jZHnwo, https://bit.ly/3ntMR4u, https://bit.ly/3z3QbWl, https://bit.ly/3A3gJsa, https://bit.ly/2X3OH10, https://bit.ly/3z1VWnB, https://bit.ly/3C19i5f

Фото: скріншот

2021-09-10

Документи ОЕСР: багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал», підготовлений Директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій.

Документи з питань політики в області НТІ охоплюють широке коло тем, включаючи промисловість і глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та нові технології.

У доступному для ознайомлення звіті представлено дані щодо нематеріального капіталу та його ролі у глобальних ланцюжках створення вартості. Особлива увага приділяється ролі багатонаціональних підприємств та їх зарубіжних філій в створенні вартості за рахунок нематеріальних активів. Галузевий зріз показує, що іноземні філії багатонаціональних корпорацій отримують більший дохід за рахунок нематеріального капіталу, ніж фірми, що належать місцевим підприємствам.

Нематеріальні доходи від зарубіжних філій отримують як у приймаючій країні, так і в іноземних фірмах в інших країнах, що беруть участь у створенні вартості. Певна неоднорідність прибутковості нематеріального капіталу відмічається в іноземних фірм, зосереджених в ключовому виробництві (хімічна промисловість, включаючи лікарські препарати, продукти харчування, ІКТ та електроніка, а також автотранспортні засоби) та при наданні послуг (фінанси і страхування, інші бізнес-послуги, оптова і роздрібна торгівля, телекомунікації).

Детальніше: https://bit.ly/3l870u8, https://bit.ly/3z1ZE0d, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

2021-09-10

Українські стартапи будуть представлені у Китаї

Визначено 2 стартапи-переможці всеукраїнського конкурсу для інноваційних стартапів «Національні стартап змагання України 2021». Ними стали проєкти НТУ «Харківський політехнічний інститут» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Це «Elomia» — мобільний застосунок, який завдяки штучному інтелекту може надати користувачу психологічну допомогу та «Slab» – біорозкладаний мікоматеріал, що має стати альтернативою пластику у сфері пакування.

У 6-му щорічному всеукраїнському конкурсі для інноваційних стартапів «Національні стартап змагання України 2021», організованому Startup Kyiv, взяли участь понад 30 закладів вищої освіти України, які надіслали на конкурс близько 100 заявок та інноваційних ідей.

Перевага надавалась стартапам із двома співзасновниками, які працюють над засобами досягнення цілей сталого розвитку, підтримують економіку замкненого циклу та регенеративні підходи, мають потенціал для розвитку на національному, китайському та світовому ринку.

Команди – переможці представлятимуть Україну на всесвітніх змаганнях університетських стартапів 45 країн світу, які відбудуться в Китаї у листопаді поточного року.

Детальніше: https://bit.ly/3l8BWdT, https://bit.ly/3E36oi9, https://www.facebook.com/StartupKiev/

Фото: Мінцифри

2021-09-09

Освіта та навчання дорослих в Європі

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

Документ підготовлений фахівцями Eurydice Network. У ньому містяться матеріали дослідження сучасних підходів до просування навчання впродовж усього життя. Зроблено особливий наголос на відповідну політику та заходи, які допомагають дорослим, що мають низький рівень навичок та кваліфікації, отримати доступ до навчання.

Розглядаються національні механізми координації заходів щодо навчання дорослих, міждержавні програми, які субсидуються державами, які прагнуть надати дорослим можливість підвищити свої навички та кваліфікацію. Окремо вивчаються питання фінансової підтримки, фінансові стимули для груп з низьким рівнем кваліфікації, підходи до формування гнучких траєкторій навчання, механізми визнання й підтвердження неформального та інформального навчання, інформаційно-просвітницькі заходи та консультаційні послуги відповідного спрямування.

Звіт побудований на даних, отриманих національними підрозділами Eurydice, які охоплюють 42 системи освіти і навчання у 37 європейських країнах. Вони доповнені інформацією від Cedefop, Євростату, ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3E2DBuc, https://bit.ly/2X1XdOB, https://bit.ly/3yZq034

Фото: Eurydice

2021-09-09

Статистичні дані щодо суб’єктів видавничої справи

За повідомленням Державного комітету телебачення і радіомовлення України у Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції станом на 1 вересня 2021 року зареєстровано 7840 суб’єктів видавничої справи.

Із загальної кількості суб’єктів видавничої справи, внесених до реєстру, 2127 займаються лише видавничою діяльністю, 681 – виготовленням видавничої продукції, 442 – розповсюдженням видавничої продукції. Решта поєднують 2-3 види діяльності у видавничій справі.

Найбільша кількість видавців та розповсюджувачів видавничої продукції зареєстрована у Києві (3100), Харківській (935), Дніпропетровській (413), Донецькій (389), Львівській (390), Київській (270), Одеській (232) областях.

Упродовж поточного року до реєстру внесено 176 видавців та книгорозповсюджувачів.

За весь період ведення Державного реєстру анульовано 1143 свідоцтва, з них: 1073 – у зв’язку з внесенням змін до Державного реєстру; 70 – у зв’язку з виключенням суб’єктів видавничої справи з Державного реєстру.

Детальніше: https://bit.ly/2WYoBwU, https://bit.ly/3nbBjTB, https://bit.ly/3nf4Vj2

2021-09-08

Прийнято закон щодо активізації діяльності наукових парків

7 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».

Це має сприяти підвищенню ефективності здійснення науковими парками інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок.

Документ містить положення, які регламентують процес створення наукових парків, участь закладів вищої освіти та наукових установ у заснуванні декількох наукових парків, розвиток інфраструктури.

Закладам вищої освіти та науковим установам надаються повноваження щодо:
– створення наукових парків без погодження з МОН, а також самостійного визначення напрямів діяльності;
– заснування декількох наукових парків;
– надання в оренду приміщень для розміщення наукових парків на пільгових умовах (за 1 грн орендної плати за 1 метр квадратний).

Законопроєкт підготовлений Міністерством освіти і науки України на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Детальніше: https://bit.ly/38N7tMI, https://bit.ly/3E833yD

Фото: МОН

2021-09-08

Щодо формування та розміщення державного і регіонального замовлення на підготовку майбутніх фахівців

7 вересня 2021 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт про формування та розміщення державного та регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти на післядипломну освіту.

Документ спрямований на розвиток національної системи вищої освіти та створення умов здобуття освіти на конкурсній основі.

Проєктом пропонуються наступні зміни:
– удосконалення порядку формування державного замовлення в розрізі освітніх, освітньо-професійних, освітньо-наукових/освітньо-творчих, наукових ступенів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, галузей знань, спеціальностей і професій з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрах на ринку праці на плановий рік та наступні за ним два роки;
– запровадження порядку формування регіонального замовлення на підготовку фахівців, робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах у зв’язку із передачею фінансування з державного бюджету до місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу;
– започаткування розміщення державного замовлення у закладах вищої освіти приватної форми власності;
– запровадження автоматизованого адресного розміщення місць державного (регіонального) замовлення через Єдину державну електронну базу з питань освіти між закладами освіти шляхом надання вступнику рекомендацій на підставі його конкурсного балу;
– застосування конкурсних засад при розміщенні державного (регіонального) замовлення з урахуванням, зокрема, пропозицій обласних, Київської та міських державних адміністрацій.

Детальніше: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=5467&skl=10, https://bit.ly/3BP37RG, https://bit.ly/3tnnMtf

Фото: МОН

2021-09-08