Національний репозитарій академічних текстів

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.

Відповідний наказ від 24 вересня 2025 року № 1281 розміщено на офіційному вебсайті МОН. Конкурс проводиться відповідно до нового «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 червня 2025 року № 947 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537. Тематика конкурсу чітко регламентована напрямами інноваційної стратегії Глобальної інноваційної стратегії України WIN WIN 2030 і спрямована на зміцнення обороноздатності та технологічного суверенітету України. Передбачено, що 100 млн грн буде спрямовано на підтримку проєктів прифронтових та прикордонних закладів вищої освіти та наукових установ. Цьогоріч до 4,5 млн грн збільшена максимальна вартість проєкту (у т.ч. дозволено планувати капітальні видатки, матеріали, реактиви у обсязі до 25% сукупної вартості проєкту), є можливість долучення вчених НАН України до авторського колективу. Здійснена максимальна адаптація конкурсу до умов Рамкової програми ЄС «Horizon Europe». Визначення переможців відбуватиметься окремо за кожним тематичним напрямом. Початок виконання проєктів запланований на січень 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 жовтня 2025 року через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/pEyLJ, https://qrpage.net/qr/U8NjM, https://nauka.gov.ua/information/fk2025/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

ОЕСР: СТВОРЮЄМО МОЖЛИВОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що забезпечення справедливих шансів на успіх у житті є важливим джерелом економічного процвітання та соціальної згуртованості, фундаментальним принципом демократії. Звіт ОЕСР «Як подолати розрив у можливостях» містить нові емпіричні дані, які можуть стати основою публічних дебатів щодо розроблення ефективної політики інклюзивності. Він містить надійну базу даних для аналізу ситуації в 29-ти країнах ОЕСР та 3-х країнах, що приєднуються до організації та досліджує географічні диспропорції у доступі до економічних можливостей (освіта, зайнятість та основні послуги). Зокрема, у звіті показано, наскільки справедливо розподілені можливості в країнах ОЕСР; які обставини відіграють найбільшу роль у формуванні економічних результатів і для кого; якою є роль географічного місця та як економічні можливості формуються географічними відмінностями у доступі до освіти, працевлаштування, інфраструктури та основних послуг; як політика може сприяти створенню більш рівних умов гри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uP8Qe, https://qrpage.net/qr/GB3Il

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи. Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w1xrX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-25

ПРО ДОСЛІДНИЦЬКІ ЦІННОСТІ

На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.

Зокрема, дослідження буде визнане виконаним сумлінно, якщо воно проводиться у надійний, етичний та відповідальний спосіб. Доброчесність досліджень полягає у такій діяльності, яка призводить до отримання таких висновків, яким люди можуть довіряти, у яких вони можуть бути упевнені щодо застосованих етичних підходів та поваги до усіх учасників дослідження. Якщо дослідження сумлінне, то його результати можуть бути використані іншими дослідниками, практиками та представниками громадськості. Принципи дослідницької доброчесності сформульовані у відповідному Конкордаті. Йдеться про чесність, коректність/суворість, прозорість та відкриту комунікацію, турботу і повагу, підзвітність. Цілісність й доброчесність мають бути забезпечені на всіх етапах та у всіх важливих аспектах дослідження, у тому числі при формулюванні цілей, намірів та результатів дослідження, написанні звітів про методи та процедури дослідження, при зборі даних, використанні та визнанні внеску інших дослідників, наданні обґрунтованих інтерпретацій та заяв, заснованих на результатах досліджень. Забезпечення коректності означає насамперед відповідність дисциплінарним нормам та стандартам під час проведення досліджень та використання відповідних методів, протоколів, формулюванні інтерпретацій та підготовці висновків, публікації результатів. Забезпечення прозорості та відкритої комунікації необхідно при декларуванні явних та потенційних конфліктів інтересів, здійсненні інформування про методи збору даних, проведенні аналізу та інтерпретації даних, забезпеченні широкої доступності результатів, включаючи публікацію або інше поширення негативних чи нульових результатів для визнання їхньої цінності як повноцінної частини дослідницького процесу. Забезпечення турботи та поваги відноситься до всіх суб’єктів – користувачів, бенефіціарів дослідження, у тому числі людей, тварин, навколишнього середовища та культурних об’єктів. Має бути також забезпечена належна відповідальність спонсорів, роботодавців та дослідників для спільного створення ними цілісного дослідницького середовища, в якому окремі особи та організації мають повноваження та можливість брати на себе відповідальність за дослідницький процес.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zQlJq, https://qrpage.net/qr/Yl5uS

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-25

ОЕСР: КОРОТКИЙ І НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ДО 2030 РОКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8FQrR, https://qrpage.net/qr/KyOHg, https://doi.org/10.1787/3326f232-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-25

ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Автори говорять про результати вивчення практик використання ШІ, отримані під час спілкування зі студентами різних спеціальностей. Як правило, студенти залучають ШІ для створення конспектів, пояснення складних концепцій, генерації ідей та структурування завдань. Найбільш популярним є запит на кшталт «Поясни, ніби мені 12 років», який допомагає спростити складні теми. Є занепокоєння щодо формування надмірної залежності від технологій, що може перешкоджати глибокому навчанню. ГШІ відкриває нові можливості для освіти, але водночас створює виклики, зокрема – щодо дотримання академічної доброчесності й розвитку критичного мислення. Щоб ефективно інтегрувати ГШІ у навчання, автори пропонують викладачам переосмислити підходи до оцінювання, збільшити кількість завдань, що вимагають оригінального мислення та вирішення реальних проблем. Наприклад, залучення студентів до проєктів, орієнтованих на реальну співпрацю з індустрією, можуть стимулювати креативність і практичне застосування знань. Університети можуть розробляти власні чат-боти на базі ГШІ, які надаватимуть студентам персоналізовану підтримку та допомагатимуть аналізувати їхні навчальні потреби. Викладачам також варто нагадувати про наслідки неетичного використання ШІ, щоб заохочувати відповідальне ставлення до технологій. Оскільки ГШІ стає невід’ємною частиною робочих процесів, розвиток ШІ-грамотності та адаптація педагогічних методів до нових викликів є ключовими завданнями для вищої освіти. А грамотне й коректне використання ГШІ може сприяти більш глибокому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення та підготовці студентів до успішного професійного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gsOav

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-24

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС ITHENTICATE

iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.

iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.

Він був запущений у 2004 році з метою підтримки академічної доброчесності, цілісності наукових досліджень та професійних публікацій. Його основна функція полягає у порівнянні рукописів із великою базою академічних і веб-джерел для виявлення збігів і підтвердження оригінальності текстів. З класичного інструменту перевірки на плагіат iThenticate з часом розвинувся у багатофункціональне рішення, яке використовується у видавничій справі, наукових установах, урядових та комерційних організаціях. У відповідь на розвиток великих мовних моделей нещодавно сервіс було доповнено інструментами виявлення текстів, згенерованих штучним інтелектом, а також для захисту інтелектуальної власності та аналізу документів. Інтеграція iThenticate із системами відстеження рукописів (MTS), видавничими платформами та системами управління контентом (CMS) робить його одним із ключових інструментів для більшості академічних журналів. Його застосування допомагає забезпечувати академічну доброчесність і запобігати ненавмисному плагіату; підвищувати шанси на схвалення рукописів при публікації; підтримувати репутацію авторів і установ; своєчасно виявляти використання ШІ у процесі написання текстів. Звіт про схожість (Similarity Report) містить чіткі посилання на джерела, інструменти для інтерпретації результатів та аналізу показника схожості. База даних iThenticate охоплює сотні мільйонів наукових статей, книг, матеріалів конференцій, препринтів та енциклопедій, а також понад 85 тисяч журналів від провідних світових видавництв. Завдяки поєднанню масштабної джерельної бази, інтеграційних можливостей і сучасних технологій iThenticate став міжнародним стандартом для перевірки рукописів і дотримання академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.ithenticate.com/, https://www.turnitin.com/about

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-24

ОЕСР: КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ЩОДО БОРОТЬБИ З МАНІПУЛЯЦІЯМИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо боротьби з маніпуляціями у сфері державних закупівель» (оновлення 2025 року).

У ньому зазначається, що відповідні рекомендації ОЕСР допомагають членам ОЕСР та усім зацікавленим сторонам запобігати змовам під час організації й проведення торгів у сфері державних закупівель. Рекомендації ОЕСР покликані зробити державні закупівлі більш конкурентоспроможними та посилити дотримання законодавства про конкуренцію. Документ визнає, що змови на торгах є «одним з найбільш грубих та небезпечних порушень конкурентного законодавства, яке завдає шкоди державному покупцю шляхом підвищення цін, зниження якості, встановлення обмежень на виробництво або квот, розподілу чи перерозподілу ринків, що робить товари та послуги недоступними або надмірно дорогими для державних покупців і шкодить кінцевим користувачам суспільних товарів та послуг, а також платникам податків». Необхідно вживати заходи для ускладнення встановлення та підтримки схем змови, а також підвищити обізнаність про ознаки, які можуть свідчити про змову, щоб виявляти та розслідувати підозрілу діяльність. Опубліковані керівні принципи містять детальні вказівки для державних органів (зокрема – антимонопольних структур та посадових осіб із закупівель) щодо запобігання та виявлення змов на торгах. Також вони будуть корисними і для приватних організацій, що здійснюють закупівлі. Документ охоплює такі основні моменти, як виявлення форм змови на торгах та ідентифікація ринкових структур, що сприяють змові; співпраця органів державної влади у боротьбі зі змовою на торгах; проконкурентний дизайн тендерів; тривожні сигнали, які можуть свідчити про змову; повідомлення про підозри у змові на торгах антимонопольному органу, а також пропонує опис належних практик. Ознайомлення зі звітом має підтримати державних службовців у запобіганні, виявленні та повідомленні про картельні змови у сфері державних закупівель.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uYvzw, https://qrpage.net/qr/WbBJF, https://doi.org/10.1787/cbe05a56-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-24

РЕФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГРОЖУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТАМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».

У ній обговорюється, як попередження про переглянуті правила Teaching Excellence Framework — Рамкової програми досконалості викладання (системи оцінювання, яка допомагає вимірювати ефективність освіти з точки зору студентів) — можуть негативно вплинути на університети. Під загрозою у першу чергу ЗВО, які активно працюють над розширенням т.зв «програм участі» – ініціативи доступної освіти для непривілейованих верств суспільства. Тоді як ця система не дозволить ефективно виявляти та усувати з ринку освіти недобросовісних гравців. Освітні аналітики попереджають, що запропоновані зміни до цієї TEF можуть ще більше ускладнити нинішнє доволі хитке фінансове становище університетів, спричинивши хвилю злиттів між установами або навіть повне закриття деяких з них. Наразі університети, які отримають «золотий» або «срібний» рейтинг згідно оновленій схемі оцінювання якості, зможуть претендувати на додаткове фінансування та проходитимуть перевірки рідше. Натомість установи з «бронзовим» рейтингом можуть зіткнутися з забороною на розширення набору студентів, аж доки не доведуть підвищення своєї якості. Деякі університети останнім часом активно набирали значно більше іноземних студентів, аби підтримати свій бюджет. Пол Ешвін, професор вищої освіти в Ланкастерському університеті, зазначає, що нові обмеження можуть мати серйозні наслідки для університетів, чия стратегія полягає у збільшенні набору студентів. Це підтверджують дані про злиття університетів Кента та Грінвіча через фінансові труднощі. Значна кількість британський університетів перебуває у фінансово нестабільному періоді, у зоні турбулентності, і якщо дозволити стягувати вищу плату за навчання лише закладам із «золотим» чи «срібним» рейтингом, то це стане сигналом суспільству про недооцінку університетів із сильним акцентом на розширення участі, що суперечить принципам соціальної еволюції в освіті. Студенти очікують високоякісного навчання. Потрібно заохочувати заклади з нижчою якістю до покращень, щоб гарантувати гарне викладання та відповідальність університетів за невідповідність нормам, для чого мають бути задіяні справді ефективні механізми контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KefH9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-23