ЦСР

У ньому досліджується роль бюджетного федералізму у забезпеченні екологічних перетворень, що є ключовим завданням програми ООН з досягнення цілей сталого розвитку. Екологічний перехід спрямований на створення сталого суспільства, в якому пріоритетом буде збереження природних ресурсів і зниження впливу на навколишнє середовище. У звіті вивчається зв’язок між інститутами бюджетного федералізму та політикою екологічного переходу з акцентом на роль регіональних і місцевих органів влади у досягненні екологічних цілей, розглядається потенціал цих інститутів (бюджетні правила, трансферти і програми нарощування потенціалу). Наголошується на необхідності залучення регіональних і місцевих органів влади до «зеленого» порядку денного та підкреслюється необхідність індивідуальних підходів до багаторівневого фінансового управління задля ЦСР. Матеріали звіту будуть цінними для політиків, які вирішують екологічні проблеми за допомогою багаторівневого підходу до управління.

Детальніше: https://is.gd/A8Rd2y, https://is.gd/LuthDH, https://doi.org/10.1787/2051f0f7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

У ній наголошується, що в останнє десятиліття спостерігалося швидке зростання кількості взаємопов’язаних економічних, екологічних, соціальних і геополітичних криз («полікриза»), більшість із яких мають глобальний або транскордонний характер, охоплюють численні сфери та рівні відповідальності: пандемія COVID-19, зміна клімату, глобальна міграція, підвищення цін на енергопостачання та продукти харчування в усьому світі. Постійність цих викликів може підірвати довіру громадян до уряду та увічнити вразливість економіки та суспільства, і в решті-решт призвести до «постійної кризи». Крім того, планета стикається з незворотними кліматичними переломними моментами, такими як зміна мусонів, відмирання тропічних лісів і коралових рифів, втрата гірських льодовиків і обвал льодовикового покриву. У звіті висвітлюється практика різних країн із виконання Рекомендацій Ради ОЕСР щодо узгодженості політики на користь сталого розвитку. Показано, як інституційні механізми PCSD можна використовувати для спільного вирішення складних міжнародних проблем, включаючи реалізацію «Порядку денного на період до 2030 року». Описано, як принципи узгодженості політики можуть застосовуватися для просування загальнодержавних підходів до вироблення політики. Крім того, лінзу PCSD застосовано до океану – одного з найбільших глобальних суспільних надбань Землі. Все більше країн розробляють стратегії океанічної економіки, щоб об’єднати галузеві політичні резерви, керувати океанськими ресурсами та регулювати океанську діяльність таким чином, щоб підтримувати сталий розвиток, який нікого не залишає осторонь.

Детальніше: https://is.gd/UmbhYo, https://is.gd/dAoF6F, https://doi.org/10.1787/a6cb4aa1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

У ньому наголошується на значному потенціалі ринку відповідних облігацій для залучення довгострокового фінансування проектів, пов’язаних з Цілями сталого розвитку, а також інституційних інвестицій, вказується на проблеми та прогалини у регулюванні. Представлено огляд програм співробітництва з розвитку, що реалізуються на підтримку ринку екологічних, соціальних і стійких облігацій у країнах, що розвиваються. На основі консультацій з зацікавленими сторонами, а також даних, наданих Люксембурзькою фондовою біржею, вивчається роль донорських установ у підтримці випуску таких облігацій у країнах, що розвиваються, оцінка їх впливу та якість відповідної звітності для цілей вимірювання. Увагу зосереджено на п’яти основних напрямках політики, де донори можуть підтримати зростання такого роду облігацій: інвестиції, страхування, ринкова інфраструктура, емісія та вплив. Представлені докладні рекомендації для підвищення координації донорів. Звіт ґрунтується на принципах G20 щодо розширення фінансових інструментів, пов’язаних зі стійкістю (G20-Italia, 2021), керівництві для директивних органів із підтримки зростання ринку облігацій, звіті ОЕСР про «зелені», соціальні, стійкі та пов’язані зі стійким розвитком облігації в країнах, що розвиваються (OECD, 2022).

Детальніше: https://is.gd/vnobnk, https://www.oecd.org/dac/financing-sustainable-development/blended-finance-principles/publications/, https://www.oecd.org/dac/financing-sustainable-development/blended-finance-principles/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

У звіті представлена інформація про актуальні зміни у потоках капіталу, пов’язані з «зеленим» фінансуванням, які обговорювалися Робочою групи з міжнародної фінансової архітектури (IFA) у червні 2023 року та були узгоджені на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн G20 у липні 2023 року. Звіт підготовлений ОЕСР з ініціативи Індії задля документування недостатності потоків «зелених» інвестицій на ринки, що розвиваються. Він ґрунтується на матеріалах консультативної робочої групи. У дослідженні використовувались дані про інвестиційні фонди, отримані від Morningstar. Питання кліматичних та «зелених» фінансів широко обговорюються, а цей звіт зосереджує увагу на поточній та потенційній ролі глобальних ринків капіталу, зокрема – інвестиційних фондів, – у фінансуванні кліматичного переходу в країнах, що розвиваються. Він доповнює звіт ОЕСР «Вузькі місця у доступі до фінансування ЦСР у країнах, що розвиваються» та не містить конкретних політичних рекомендацій, які планується напрацювати згодом на відповідних форумах.

Детальніше: https://is.gd/JSD31M, https://policycommons.net/artifacts/4292056/towards-orderly-green-transition/5102209/, https://www.oecd.org/daf/inv/investment-policy/Handout-Capital-Flows-Seminar.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

У ній директор ОЕСР з питань фінансів та підприємництва пояснює, чому посилення системи управління державними підприємствами має бути ключовим політичним пріоритетом. За останні 20 років частка державних підприємств збільшилась утричі і наприкінці 2022 року склала 11% глобальної ринкової капіталізації зареєстрованих на біржі компаній або 10,6 трлн дол. США. При цьому на деяких ринках частка державного сектору перевищує 30% акцій. Державні підприємства існують у таких стратегічних секторах, як енергетика, критично важливі корисні копалини, базова інфраструктура, технології та фінанси. Незалежно від розміру, державні підприємства відіграють важливу роль практично у кожній економіці, оскільки постачальники основних послуг та оператори критичної інфраструктури підтримують національну та економічну безпеку. Вони також відіграють важливу роль у досягненні цілей сталого розвитку. Зазначене свідчить про необхідність дотримання високих стандартів державної власності та корпоративного управління. ОЕСР розпочало громадські консультації щодо підготовки посібника з корпоративного управління державними підприємствами, наразі відбувається перегляд принципів корпоративного управління G20/ОЕСР, який має завершитись у середині 2024 року. До держпідприємств висуваються ті самі стандарти прозорості і підзвітності, що й до інших зареєстрованих на біржі компаній; ради директорів наділяються відповідними рівнями автономії та незалежності. Але незважаючи на передову практику, рівень реалізації Керівних принципів значно відрізняється в різних країнах. Оскільки ці підприємства несуть відповідальність приблизно за п’яту частину прямих викидів вуглекислого газу у світі, у Керівних принципах має бути представлений належним чином розділ щодо сталого розвитку, який відображатиме унікальні ризики та можливості держпідприємств у частині кліматичних змін; важливим моментом буде вимога узгодженості із національними та міжнародними кліматичними та іншими екологічними зобов’язаннями. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 11 вересня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/lmRqL1, https://is.gd/YL3m5C, https://is.gd/rxV4rn, https://is.gd/g2j7CO

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG