Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадило опитування для представників бізнесу щодо інноваційної діяльності та актуальних потреб у наукових дослідженнях і розробках.
Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадило опитування для представників бізнесу щодо інноваційної діяльності та актуальних потреб у наукових дослідженнях і розробках.
Опитування допоможе вивчити актуальні потреби бізнесу, зробити науку ближчою до нього, а також дасть можливість:
– отримати широкий доступ
до українських досліджень та розробок, які мають
переваги перед закордонними аналогами;
– переорієнтувати
український дослідницький сектор на задоволення нагальних
потреб бізнесу;
– запровадити підтримку
розвитку українських компаній на основі інновацій;
– налагодити системну
комунікацію між державою, бізнесом, закладами вищої освіти та науковими установами для посилення конкурентоспроможності вітчизняних продукції
та послуг.
Усім
учасникам опитування буде
надісланий фінальний звіт.
На базі НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» відкрили дослідницький центр із сучасним обладнанням та технікою, де студенти будуть розробляти нові моделі електробайків та електрокарів.
На базі НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» відкрили дослідницький центр із сучасним обладнанням та технікою, де студенти будуть розробляти нові моделі електробайків та електрокарів.
Зараз у центрі розпочалась робота над кількома проєктами зі створення новітніх транспортних засобів. Серед них – багатофункціональний транспортний засіб, який зможуть використовувати люди з інвалідністю. Планується, що роботу в цьому центрі студентам оформлюватимуть як частину курсового проєкту. Крім того, винаходи планують запускати у виробництво і передавати на ринки, також студенти зможуть стажуватися в компанії Delfast, у співпраці з якою створено центр.
⭐️Зменшено бюрократію для вчених. Ми скасували застарілі норми щодо обов’язкового погодження міжнародних відряджень з МОН, а також низку бюрократичних перепон з фінансування досліджень. Зокрема, було збільшено строки авансування та можливості завершення виконання наукових робіт за договорами після 31 грудня. Крім того, було спрощено процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах. Збільшено бюджет конкурсу молодих вчених у понад 8 разів – до 100 млн грн.
⭐️Зменшено бюрократію для вчених. Ми скасували застарілі норми щодо обов’язкового погодження міжнародних відряджень з МОН, а також низку бюрократичних перепон з фінансування досліджень. Зокрема, було збільшено строки авансування та можливості завершення виконання наукових робіт за договорами після 31 грудня. Крім того, було спрощено процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах. Збільшено бюджет конкурсу молодих вчених у понад 8 разів – до 100 млн грн.
⭐️Більш ніж удвічі підвищено розмір стипендій Президента та Уряду для молодих вчених. Так, розмір стипендії Президента для молодих науковців збільшився з 2305,2 гривень на місяць до 6021 грн, а розмір стипендії КМУ – з 1921 грн на місяць до 4014 гривень.
⭐️Запущено новий пошуковий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. OUCI є першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS, що міститиме профілі всіх українських вчених та комплексну систему порівнюваних результативних показників, інформацію про наявну унікальну дослідницьку інфраструктуру та можливості доступу до неї, а також багато чого іншого.
⭐️Завершено всі процедури для запуску Нацфонду досліджень. Уряд призначив голову та виконавчого директора НФД, а також затвердив порядки формування та використання коштів фонду та конкурсного відбору й фінансування проєктів. Той блок роботи, що залежав від МОН та Уряду, виконано. Тепер чекаємо від НФД продовження підготовчої роботи в тому ж темпі, адже Прем’єр-Міністр доручив оголосити перші конкурси НФД вже у квітні.
⭐️Створено 6 нових центрів колективного користування науковим обладнанням у вишах. У центрах сконцентроване найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом, працювати на якому можуть вчені з різних університетів, а також наукових установ. Загалом наразі у вишах відкрито таких 15 центрів.
⭐️Забезпечено можливість доступу за кошти бюджету до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів чи наукових установ – незалежно від відомчого підпорядкування. Наразі доступ отримали вже близько 400 університетів та наукових установ України.
⭐️Завершено процедури для запуску нового конкурсу для українських науковців – за рахунок коштів допомоги, яку ЄС надав Україні в програмі «Горизонт 2020» (наразі це 7 млн євро). Старт першого конкурсу МОН планує на початок 2020-го. За його підсумками вчені зможуть отримати кошти на дослідження та інфраструктуру.
⭐️Проведено першу частину масштабної модернізації української антарктичної станції “Академік Вернадський”. Ремонт почався вперше з часів передачі станції Україні (1996 рік), на нього держава передбачила майже 35 млн гривень. Уже відремонтовано паливний бак, оновлено системи життєзабезпечення, запрацював новий опріснювач, закуплені всі компоненти нової енергетичної системи, котли опалення та інше необхідне обладнання.
⭐️Удосконалено процедуру реєстрації технологій та їх складових. Відтепер працює електронна система реєстрації технологій з віддаленим доступом, а науковцям не потрібно заповнювати низку документів у паперовому вигляді та надсилати їх МОН поштою.
⭐️Підвищено розміри винагороди для авторів технологій, які передаються для впровадження в реальному секторі економіки. Мінімальні ставка винагороди для авторів технологій відтепер має бути не меншою за 20% коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій, а мінімальна ставка винагороди для осіб, які здійснюють фахове супроводження трансферу технологій, має бути не меншою за 2 % коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій.
23 грудня 2019 року у Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна кібербезпека та кіберзахист України».
23 грудня 2019 року у
Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна
кібербезпека та кіберзахист України».
У заході взяли участь народні депутати, представники
центральних органів державної влади, об’єднань громадян, бізнесу, неурядових
організацій, провідні експерти та вчені.
Сьогодні кожен повсякчасно стикається з інформаційними
технологіями; від соціальних мереж,
новин, до платіжних системам. Це – виклик і можливість, адже «цифрова
трансформація являє собою впровадження інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних
технологій у всі сфери суспільного життя, здатне суттєво підвищити ефективність
будь-якої діяльності. Але поряд з перевагами цифролізація несе на собі і ряд
загроз.
Під час комітетських слухань було обговорено
актуальні питання розвитку кібербезпеки та кіберзахисту України, у т.ч. у сфері
критичної інфраструктури, які мають суспільний інтерес та потребують
законодавчого врегулювання; узагальнено пропозиції щодо вдосконалення
національної політики та механізмів реалізації, уточнено пріоритети.
За засідання комітет підготує рекомендації для
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, органів державної влади.
16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».
16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».
Під час двох попередніх засідань Атестаційна колегія МОН також приймала подібні рішення, а саме:
15 листопада 2019 року через численні порушення академічної доброчесності було припинено повноваження двох спеціалізованих вчених рад;
15 жовтня 2019 року у зв’язку з невідповідністю вимогам «Положення про спецраду» Атестаційна колегія відмовила в подовженні роботи шести спеціалізованим вченим радам.
Таким чином на практиці реалізується політика утвердження академічної доброчесності та підвищуються вимоги до здобуття освітньо-наукового та наукового рівня вищої освіти.
Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.
Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.
Нацфонд досліджень – це абсолютно нова структура для підтримки українських вчених, створена за стандартами провідних наукових фондів світу. Він надаватиме гранти дослідникам незалежно від відомчої належності установ, де вони працюють. Фонд був створений торік. Наприкінці грудня Кабмін ухвалив документ, необхідний для запуску діяльності НФД. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Перші конкурси та надання грантів мають відбутися уже весною наступного року. Для цього у бюджеті 2020-го фінансування НФД збільшено майже вдвічі – до 526 млн гривень. Фонд надаватиме індивідуальні, колективні та інституційні гранти.
Рішення про проведення конкурсу та його умови прийматиме Наукова рада НФД, до якої входять 30 провідних українських вчених з наукових установ та вишів. Після цього буде створена комісія конкурсу. Оголошення про конкурс буде розміщено на сайті Фонду з вказуванням тематики, обсягу фінансування та тривалості проектів, критеріїв відбору та оцінювання, вимог до учасників, умови, часу та місце проведення конкурсу, тощо.
Проекти, що відповідатимуть умовам конкурсу, відправлятимуть на розгляд як мінімум трьох експертів. Потім експертна комісія конкурсу формуватиме рейтинговий список проектів та рекомендації щодо переможців та обсягів фінансування. Остаточні результати затверджуватиме Наукова рада НФД, після чого вони будуть оприлюднюватись на сайті Фонду.
Після ухвалення рішення про надання гранту між НФД і переможцем укладатиметься договір. Гранти можна буде отримати як на повну, так і на часткову вартість робіт – залежно від того, чи фінансується проект з інших джерел.
Після завершення проекту грантоотримувач подаватиме Фонду заключний звіт. Цей документ разом із результатами проекту та звітом про використання бюджетних коштів розміщуватимуть на сайті Фонду у відкритому доступі.
На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.
На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.
Команда Вінницького національного аграрного університету отримала відзнаку на регіональному Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу. Вібраційний млин для механічної активації сипких матеріалів дозволяє дрібнити матеріали до розміру мікрочастинок, тонших за людську волосину. Подрібнені на такому млині ліки засвоюються організмом не за кілька годин, як під час звичайного подрібнення, а максимум за годину. Крім того, млин ощаднево використовує електроенергію. Для цілій розвитку проєкту команда отримає 10 тис гривень.
МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».
МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».
Оскільки початково не були закладені конкретні ключові показники ефективності для роботи пунктів, буде проведене їх оцінювання з боку 227 українських організацій, які виграли відповідні гранти. Планується провести анкетування щодо ефективності взаємодії переможців конкурсів з НКП.
Результати досліджень будуть враховані під час формування нової мережі НКП для програми «Горизонт Європа». Активні переговори щодо участі в ній України мають стартувати вже на початку наступного року.
Цього року МОН вдалося зняти обмеження щодо фінансування НКП за відомчим принципом, адже раніше бюджетні кошти могли отримувати лише пункти, утворені на базі ЗВО та наукових установ МОН. Тепер це фінансування буде поширюватись на усі НКП, яких зараз існує 38, плюс 6 регіональних.
Загалом українські учасники у програмі «Горизонт 2020» виграли 163 гранти на загальну суму майже 27 млн євро. 14 проєктів координуються безпосередньо українськими організаціями. Найбільше коштів отримали проєкти Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Цього року представники та експерти від України вперше долучилися до роботи комітетів програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» – загалом вони взяли участь у 20-ти засіданнях 10-ти комітетів. Це надзвичайно важливо, оскільки створюється ефективний канал інформації про зміни у програмі та нові можливості, та формується один з майданчиків вироблення політики програми «Горизонт Європа», яка стартуватиме із 2021 року.
На 2020 рік ЄС збільшив бюджет програми «Горизонт 2020» на 8,8%, щоб посилити наукову складову ініціативи «European Green Deal». Це – соціальна ініціатива, яка має на меті сприяти щоб до 2050 року ЄС досяг повної кліматичної нейтральності. Зараз у комітетах ведуться дискусії про тематичні пріоритети, за якими будуть оголошені додаткові конкурси наступного року.
Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.
Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.
Отримання такого Атестату є необхідною умовою для введення будь-якої системи в промислову експлуатацію.
КСЗІ створюється для того, щоб захистити інформацію від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Це — умова надійного та стабільного функціонування будь-якої системи.
Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.
Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.
Спрямованість проєктів – нові технології та матеріали, екологія, енергоефективність, науки про життя, тощо.
Загалом у 2019 році українські вчені виконували 119 двосторонніх проектів з іноземними колегами. Це майже на чверть більше, ніж торік. Йдеться про проекти, в яких українська сторона фінансується за кошти держбюджету.
Активна співпраця тривала з 12 країнами, зокрема – державами ЄС, Індією, Китаєм, США, Білоруссю, Кореєю. Відновлюється співробітництво з Ізраїлем.
З української сторони у році, що минає, проекти виконували 59 закладів вищої освіти і наукових установи. Лідерами були – КНУ ім. Т. Шевченка – 10 та 7 країн-партнерів, НУ «Львівська політехніка» – 10 проектів та 7 країн-партнерів, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 проектів та 6 країн-партнерів.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
