За ініціативою ГО «Інститут Податкових Реформ» відбувся круглий стіл в рамках програми «Residence of Startups» на тему «Яку підтримку в Україні може отримати стартап?».
Детальніше – https://bitly.su/xLmfH70S
2019-07-26
Запущено онлайн-платформу для публічних консультацій Європейської Комісії щодо змістовного наповнення наступної рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Horizon Europe» (2021–2027) та визначення її пріоритетів на перші роки реалізації (2021–2024).
Рамкова програма «Horizon Europe» із запропонованим бюджетом у 100 млрд євро є найбільшою спільною багатонаціональною інвестицією в дослідження та інновації в Європі й відкрита для участі в усьому світі. Європейський Парламент та Рада Європи як співзаконодавці попередньо погодили законодавчий пакет цієї програми і запрошують взяти участь у висвітленні – на основі опитування громадської думки – найбільш важливих напрямів досліджень та інновацій, які потребують першочергового фінансування.
Результати опитування, в якому можуть взяти участь усі охочі, буде враховано при формуванні Стратегічного плану програми «Horizon Europe» та оприлюднено на Європейських інформаційних та інноваційних днях 24–25 вересня 2019 року у Брюсселі.
Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5304
2019-07-25
31 липня Державна фінансово-кредитна установа разом із Асоціацією «Блокчейн України» провели захід, на якому обговорювались питання:
– Механізм надання, фінансування та критерії відбору стартапів до інкубатора;
– Призначення Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку та які він розв’язує проблеми;
– Які українські стартапи зможуть отримати фінансування Фонду?
– Навіщо уряду співпрацювати з власниками стартапів;
– Які блокчейн стартапи зможуть прийняти участь у программі;
– Яке місце технології блокчейн посідають у розвитку стартап екосистеми.
Детальніше – https://www.facebook.com/events/392881681348660/
Пілотний проєкт Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейська рада інновацій (EIC) створений для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компаній та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень.
Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.
Проєкт об’єднує у собі частину інструментів програми «Горизонт 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти, зокрема:
– Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Загальний бюджет становить близько 660 млн євро на 2019-2020 рр.
– Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Загальний бюджет становить понад 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.
– Зосередження на приватних інвестиціях (VC, Invest EU).
Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів.
Детальніше – https://bit.ly/2y8YGSZ
2019-07-19
У липні 2019 року колектив проекту EaP PLUS програми ЄС «Горизонт 2020» проведе останню серію вебінарів для допомоги тим, хто має намір брати участь у конкурсах останнього року дії програми.
Перший на тему «Інтернаціоналізація науково-дослідницької та інноваційної діяльності – вивчення моделей міжнародного партнерства з інновацій» (https://www.eap-plus.eu/object/event/304) відбудеться 18 липня 2019 року об 11.00 год. за київським часом. Програмою заходу передбачено обмін досвідом з інновацій із партнерами міжнародної спільноти, який буде представлено О. Білоцерковським (Білорусь), учасником численних міжнародних програм та ініціатив.
Другий вебінар, присвячений конкурсам програми «Горизонт 2020» поточного року за напрямом «Розширення участі» та відповідним стипендіям, пов’язаним із форматом «Дії Марі Склодовської-Кюрі» (https://www.eap-plus.eu/object/event/302), має на меті ознайомити й заохотити до активного подання заявок на конкурси, затверджені оновленою версією програми за цим напрямом. Захід відбудеться 23 липня 2019 року об 11.00 год. за київським часом. Організатори – партнери проекту й експерти Національного контактного пункту Польщі.
Третій вебінар щодо останніх у програмі «Горизонт 2020» конкурсів за напрямом «Наука з суспільством та для суспільства», а також щодо нової рамкової програми ЄС «Horizon Europe» та її відмінностей від поточної рамкової програми (https://www.eap-plus.eu/object/event/303) відбудеться 24 липня 2019 року об 11.00 год. за київським часом. Презентація проводитиметься з огляду на необхідність завчасного інформування потенційних учасників, стейкхолдерів, національних фінансуючих інституцій про нові умови та правила участі у перших же оголошених конкурсах 2021 року.
Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5290
2019-07-10
Наказом МОН визначено процедуру реєстрації технологій та їх складових через електронну систему
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 року № 472 запроваджено обов’язкову реєстрацію технологій та їх складових, створених чи придбаних за бюджетні кошти або створених чи придбаних підприємствами державної форми власності. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України бюджетними коштами є кошти загального та спеціального фондів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 145, якою внесено зміни до Порядку реєстрації технологій та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 року № 472, реєстрація технологій, які не містять секретної або службової інформації, здійснюється через електронну систему (згідно з пунктами 71-73 Порядку реєстрації технологій та їх складових), а для технологій, які містять секретну або службову інформацію, залишено процедуру заповнення та подання до МОН визначеного переліку документів у паперовій формі.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2019 року № 414, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2019 року за № 426/33397, внесено зміни до форми Реєстраційної картки технології та її складових (РКТ), а також до інструкції з її оформлення, затверджених наказом МОН від 09 листопада 2015 року № 1156 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2015 року за № 1501/27946) в частині регламентування процедури реєстрації уповноважених осіб в електронній системі, заповнення полів реєстраційної форми для реєстрації технологій, які не містять секретної або службової інформації, та відправлення РКТ до МОН на перевірку та реєстрацію.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку реєстрації технологій та їх складових, технології, які створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності, підлягають обов’язковій реєстрації у місячний строк з дня закінчення відповідних робіт (НДДКР) чи підписання договору про трансфер технологій.
Обов’язковій реєстрації підлягають також технології, створені бюджетними установами за кошти замовників, оскільки відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ включаються до спеціального фонду бюджету.
Детальна інформація щодо здійснення реєстрації технологій за допомогою електронної системи, а також посилання для входу в систему доступні на сайті МОН у розділі «Реєстрація технологій та їх складових».
Детальніше: https://mon.gov.ua/…/pro-vnesennya-zmin-do-nakazu-ministers…
2019-05-06
Навчати студентів підприємницьким навичкам сучасними методами, мотивувати молодь створювати стартапи й інновації та загалом розвивати інноваційне підприємництво в Україні. Таку співпрацю між МОН та компанією Київстар передбачає двосторонній меморандум, підписаний сьогодні, 26 квітня 2019 року.
«Ми розуміємо, що для побудови ефективної інноваційної екосистеми – коли кожен винахідник мав би багато можливостей перетворювати свої креативні ідеї в інноваційні продукти та послуги – потрібна синергія зусиль різних сторін. Насамперед, це мають бути спільні дії представників влади, громадськості та бізнесу. Тому зараз ми виводимо нашу співпрацю на новий рівень, щоб разом розвивати інноваційну діяльність в Україні», – повідомила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Зокрема, одним з великих спільних проектів є Всеукраїнський фестиваль інновацій, який цього року МОН проведе вже вчетверте. У межах фестивалю триває конкурс стартапів, де компанія Київстар здійснює фахову експертизу проектів та надає для переможців 90тис гривень призового фонду.
Цього року також для учасників фестивалю створено безкоштовний онлайн-курс «Основи розробки інноваційних ідей», що допоможе їм краще підготуватися до презентації проектів на конкурсі. Курс доступний за посиланням: https://kyivstar.ua/uk/festival-innovation
«Ми живемо в дуже динамічний час. 4G-швидкості, штучний інтелект, інтернет речей, комунікації в онлайн – це вже реальність, і вона постійно змінюється, потребує нових і нових інноваційних рішень. Тому дуже важливо, щоб закінчуючи навчання, молодь відчувала себе вільно у дорослому підприємницькому середовищі: мала відповідні знання, була готова впроваджувати свої ідеї та змінювати на краще світ навколо себе. Київстар радий допомагати школярам та студентам уже зараз готуватися до майбутнього та розкривати свій потенціал», – зазначив Президент Київстар Олександр Комаров.
Детальніше – https://bit.ly/2XPBPa1
2019-05-01
Чудовий приклад, як через Erasmus+ впроваджувати інновації, що покращують освіту в Україні, демонструє Прикарпатський Національний Університет Ім.В.Стефаника. Він отримав грант 861 тис. євро на реалізацію проекту MoPED.
Він має одразу кілька цілей:
– підвищити кваліфікацію вчителів
– проаналізувати наявну систему оцінювання та викладання у школах для її вдосконалення
– допомогти вчителям максимально використовувати цифрові технології
Український університет вперше став координатором проекту, до якого також долучилися 9 європейських навчальних закладів з Іспанії, Польщі та Кіпру.
За 2 роки MoPED вчителі з України: пройшли професійні тренінги; спостерігали за практичним втіленням європейських методик у Кіпрському університеті; застосували набутий досвід під час лекцій для 500 студентів.
Проект триватиме до 2020 року, вже тестується методика STEAM-навчання студентів.
Детальніше – https://bit.ly/2Vl4UfJ
2019-04-29
26 квітня завершується опитування з визначення пріоритетів розвитку Індустрії 4.0 в Україні
Індустрія 4.0 стає мейнстримом в світі й українська промисловість теж поступово переключається на цей шлях розвитку. Водночас, 74-а позиція України по готовності до 4.0 (згідно оцінок WEF) та темпи впровадження інновацій – не надто відповідають існуючому потенціалу. Причин цього стану чимало, у т.ч. відсутність цілісних, стратегічних підходів на мікро- та макрорівні.
Детальніше: https://bit.ly/2USVLMa
2019-04-25
За щойно опублікованим рейтингом стартап-екосистем від StartupBlink, серед 1000+ міст Київ, знаходиться на 34 сходинці, а Україна зі 100+ країн — на 31. Цьогоріч із 321 стартапом Київ піднявся відразу на 29 позицій, випередивши потужні екосистеми Гельсінкі, Мюнхена, Шеньчженя та Дубліна.
«Два роки тому ми поставили перед собою мету — допомогти Києву потрапити в топ-20 стартап-міст світу, — розповідає Макс Яковер, CEO та керівний партнер UNIT.City. — В Україні відбувається багато цікавого, але ми надто скромні. У січні ми презентували огляд української tech-екосистеми. І ця робота допомогла нам добре представити країну та просунути Київ у 35 топових екосистем світу. Це чудова новина та показник роботи всієї спільноти».
Крім столиці, у рейтингу присутні: Одеса (235 місце), Львів (299), Харків (435) та Дніпро (561).
Детальніше – https://bit.ly/2Vg5gUW, https://bit.ly/2UO2mHx
2019-04-23
