Науковцям новини

На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis опубліковано матеріал «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога Іллі Бачуріна».

Наголошується, що публічні виступи є невід’ємною складовою навчального процесу для викладачів та студентів, тому вони мають бути комфортними, переконливими та легкими для розуміння. Наводяться поради щодо підготовки та проведення презентацій. Зокрема, пропонується на початку підготовки до виступу чітко визначити головну ідею, суть доповіді і ключові тези, які розкривають заявлену тему. Оскільки більша частина (понад 70% інформації) забувається за декілька днів, головну думку бажано періодично повторювати у процесі виступу у різних варіаціях. Також важливо під час виступу постійно спостерігати за аудиторією, реакцією учасників заходу – слухачів, студентів, колег. Обов’язково передбачити сесію запитань-відповідей, під час якої намагатись коротко і переконливо відповідати на запитання присутніх. Стиль промови має значення. Тому фрази мають бути доволі короткими, речення тривати не більше 4-5 секунд та закінчуватися паузою. Не слід поспішати, разом із тим не можна бути занадто повільним. Дуже доречно використовувати  під час виступу метафори та конкретні приклади. І обов’язково слід намагатись встановити атмосферу довіри, для чого бажано продемонструвати, що виступ ґрунтується на фактах та якісній експертизі. Ключові думки презентації потрібно розподілити на весь її час та акцентувати на них увагу, повертаючись періодично до головної ідеї, підсумовуючи сказане, роблячи висновки разом з аудиторією. Отже: говорить зрозуміло, пояснюйте, структуруйте виступ перерахуванням та словами «впевненості» («дійсно», «важливо», «думаю», «впевнений», «хочу підкреслити» тощо). Використовуйте такі інструменти:  динаміка (змінюйте гучність голосу, вчасно перемикайте слайди); інтеракція (запитання та звернення до аудиторії), дистанція (переміщуйтеся сценою або нахиляйтеся ближче \ далі від камери, якщо виступаєте в онлайні); нагадування (говоріть про користь інформації, чому це важливо знати); емоції (гумор, приклади, особистий досвід); експресія (візуальний контакт, кивання, усмішки, жестикуляція). І пам’ятайте, що успішність виступу визначається тим, чи зміг спікер передати слухачам своє бачення світу та з якими знаннями залишиться аудиторія після лекції.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Huz3m,  https://t.me/navchai_smilyvo/111

Фото: Genesis

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо власних функцій у частині присвоєння вчених звань.

Наголошується, що це питання регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656 «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» та наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». Згідно з названими документами рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та наукових установ) ухвалюють вчені ради. Рішення вчених рад затверджує Атестаційна колегія МОН на своїх засіданнях. Атестаційна колегія МОН не розглядає і не ухвалює індивідуальні рішення щодо кожного кандидата окремо, а працює зі зведеним переліком, поданим закладами освіти. Якщо на момент ухвалення остаточного рішення Колегією в Міністерстві освіти і науки України відсутні документи, які можуть слугувати законною підставою для відхилення такого роду рішень, то воно затверджується. Водночас, якщо стосовно будь-якого кандидата виникають обґрунтовані сумніви, надходить інформація про задокументовані обставини, які можуть впливати на можливість присвоєння вченого звання, МОН залишає за собою право ініціювати службову перевірку та  скасувати відповідне рішення. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності Міністерство освіти і науки України розгляне питання позбавлення вченого звання доцента в установленому законодавством порядку, як це передбачено пунктом 1 шостого розділу згаданої вище урядової постанови. МОН посідає принципову позицію в питаннях академічної доброчесності та етики і надалі працюватиме над удосконаленням механізмів контролю та реагування на будь-які порушення.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/uD0v0, https://ukrintei.ua/y/CQUwT

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство освіти і науки України спільно з Фондом розвитку інновацій оголосили про створення мережі стартап-шкіл—інкубаторів—акселераторів для підтримки розвитку національної інноваційної екосистеми.

Ця ініціатива є частиною стратегічного курсу на перетворення університетів і наукових установ на активних учасників інноваційного процесу та підтримку економічного відновлення України.  Мережа орієнтована на студентів, дослідників, молодих підприємців – усіх, хто має перспективні ідеї створення наукомістких стартапів. Ініціатива покликана забезпечити розвиток наукомісткого підприємництва; комерціалізації результатів наукових досліджень; активне залучення університетів до інноваційної економіки; надати підтримку технологічному розвиткові України. 22 університети та наукові установи наразі представляють собою цю мережу, яка відкрита для подальшого розширення. Ініціативу реалізує Міністерство освіти і науки України разом із Фондом розвитку інновацій за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/CyPAK, https://ukrintei.ua/y/iZ0r8, https://ukrintei.ua/y/JG4V9

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини