Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».
У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги, тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
У ньому зазначається, що світова економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, але основні проблеми залишаються. Поточна макроекономічна політика, покращені фінансові умови, що підживлюються оптимізмом щодо потенційного впливу нових технологій, зростання інвестицій і торгівлі, розвиток штучного інтелекту та інші чинники допомогли підтримати попит, пом’якшили негативні наслідки політичної невизначеності та зростання бар’єрів у торгівлі. Вплив підвищених тарифів ще належить відчути, він стає дедалі помітнішим у витратах бізнесу та споживчих цінах, особливо у Сполучених Штатах Америки. Зростання світової торгівлі сповільнилося після зростання, яке фіксувалось на початку року, а інфляція ще не повернулася до цільового рівня. Є ознаки послаблення попиту на робочу силу. Прогнозується, що зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2025 році до 2,9% у 2026 році, а потім зросте до 3,1% у 2027 році. Очікується подальше зниження відсоткових ставок, незначне посилення фіскальної політики, ринки праці продовжать послаблюватися, річна інфляція споживчих цін у країнах G20 знизиться до 2,8% та 2,5% у 2026 та 2027 роках відповідно. До середини 2027 року інфляція, за прогнозами, повернеться до цільового рівня майже у всіх основних економіках. Фіскальні проблеми можуть призвести до подальшого зростання доходності довгострокових облігацій, що зробить більш жорсткими фінансові умови і збільшить тягар обслуговування боргу, потенційно стримуючи економічне зростання.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
У ньому зазначається, що забезпечення сплати платниками податків належних податків має вирішальне значення для підтримки державних фінансів та зміцнення довіри суспільства до податкової системи. Це стає все більш складним завданням, оскільки фінансова система глобалізується, а платникам податків стає все простіше переказувати свої фінансові доходи та активи за кордон. У результаті міжнародне співробітництво, спрямоване на забезпечення прозорості фінансової діяльності платників податків за кордоном для податкових органів стало загальноприйнятою нормою та надало необхідні інструменти для забезпечення виконання платниками податків своїх внутрішніх податкових зобов’язань. Глобальний форум з прозорості та обміну податковою інформацією – це багатостороння структура, в якій на рівноправній основі беруть участь понад 170 юрисдикцій. Глобальний форум здійснює моніторинг та експертну оцінку запровадження міжнародних стандартів обміну інформацією на запит та автоматичного обміну інформацією. Стандарт фінансової звітності AEOI передбачає щорічний автоматичний обмін попередньо узгодженим набором інформації про фінансову звітність між податковими органами, що допомагає їм гарантувати коректність сплати податків. Глобальний форум аналізує національне та міжнародне законодавство кожної юрисдикції щодо його повноти, а також визначає ефективність застосування стандарту на практиці. У звіті представлені експертні оцінки правових засад упровадження AEOI щодо фінансових рахунків, а також ефективності їх практичного застосування у 2022- 2024 роках для понад 100 юрисдикцій.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що біотехнологія. пов’язана з використанням та модифікацією живих організмів і похідних елементів для виробництва знань і продуктів, стала наріжним каменем сучасних інновацій. Охоплюючи охорону здоров’я, сільське господарство та виробництво, біотехнологічні розробки обіцяють стати потужними інструментами для вирішення глобальних проблем – від подолання пандемій до забезпечення продовольчої безпеки та нейтралізації екологічних криз. Як результат, політики в усьому світі прагнуть зміцнити біотехнологічний потенціал своїх економік, розуміючи, що біотехнологічні інновації виходять за рамки виключно біомедичних застосувань. За даними Європейської комісії, біорішення можуть заощадити до 2,5 млрд тон еквіваленту CO2 на рік до 2030 року, замінивши продукти на основі викопного палива іншими екологічними та технічними вдосконаленнями. Це може дати такі переваги, як створення нових ринків і робочих місць у сільських і прибережних регіонах, де виробляються біологічні ресурси. Міцні біотехнологічні екосистеми залежать від кількох чинників, зокрема – кваліфікованих кадрів, інфраструктури досліджень та розробок і стабільних інвестицій. Щоб визначити їхній поточний стан, політики можуть оцінити потенціал своєї країни за ключовими інноваційними показниками: від людських та фізичних ресурсів (спеціалізована робоча сила, дослідницькі установи) до дослідницького середовища (публікації, патенти) та здатності втілювати ідеї в комерційне застосування (створення стартапів, торговельні баланси). Патенти можуть служити мостом між результатами досліджень та комерціалізацією, пропонуючи порівнянний показник інноваційного потенціалу в різних регіонах. В опублікованому документі аналізується ландшафт біотехнологічних інновацій у Європейському Союзі та Сполучених Штатах, визначаються спільні проблеми та звертається увага на рішення, які можуть пришвидшити інновації у цій сфері.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що енергія є ключовим фактором промислового виробництва, а нещодавнє зростання цін на енергоносії (у 2020-2022 рр. відбулось її потроєння, а порівняно з 2020 р. – збільшення понад 4 рази) посилило вразливість підприємств. Тому підвищення енергетичної продуктивності (доданої вартості на одиницю спожитої енергії) є ключовим важелем зміцнення конкурентоспроможності підприємств та їхньої стійкості до шоків, пов’язаних зі зростанням ринкових цін. Підвищення енергетичної продуктивності разом із зусиллями, спрямованими на зростання продуктивності праці, матимуть вирішальне значення і для «зеленого» та енергетичного переходу, досягнення нульового рівня викидів при одночасному збереженні економічного зростання. У документі представлені нові дані щодо енергетичної продуктивності, гармонізовані міжкраїнні порівняння (отримані з офіційних обстежень виробництва та використання енергії, репрезентативних для сукупності виробничих підприємств) для Чилі, Хорватії, Франції, Індонезії, Литви, Нідерландів, Португалії, Швеції та Сполученого Королівства, матеріали аналізу відмінностей за показником енергетичної продуктивності фірм за галузями. Застосування методів машинного навчання та регресії дозволило експертам виявити тісний зв’язок між економічною та енергоефективністю.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».
У ній автори зазначають, що уряди дедалі тісніше пов’язують науку й технології з цілями національної та економічної безпеки, тому питання політики у галузі безпеки досліджень стали у десятки разів більш актуальніми, ніж 7 років тому. Вони розкривають власне бачення того, що таке безпека досліджень, чому вона важлива і як збалансувати захист досліджень із відкритістю у глобальній науці. Відкриті та спільні дослідження вже давно є основою наукового прогресу: вони стимулюють інновації, зміцнюють економіку та допомагають вирішувати глобальні проблеми – від зміни клімату до охорони здоров’я та цифрової трансформації. Однак по мірі посилення стратегічної конкуренції та геополітичної напруженості, уряди приділяють дедалі більше уваги безпеці досліджень, захищаючи дослідні інституції та науковців від втручання, шпигунства та порушень цілісності досліджень. Нові дані ОЕСР показують, наскільки швидко відбуваються ці зміни. У 2025 році країни повідомили про 250 політичних ініціатив, пов’язаних з безпекою досліджень, що майже вдесятеро більше, ніж у 2018 році. За той же період кількість країн, які вжили такі заходи, зросла з 12 до 41. Таке стрімке зростання підкреслює серйозну зміну політики: наука й технології все частіше розглядаються не лише як двигуни інновацій, а й як стовпи національної безпеки. Безпека досліджень передбачає дії з прогнозування, запобігання та управління ризиками для системи досліджень та інновацій, включаючи попередження незаконного присвоєння результатів НДДКР, що може завдати шкоди національній або економічній безпеці, нейтралізацію іноземного втручання чи зловмисного впливу, при недопущенні порушення основ свободи досліджень. Безпека досліджень спрямована на запобігання небажаній передачі критично важливих знань і технологій (у тому числі – подвійного призначення) за допомогою пропорційних та заснованих на оцінці ризиків гарантій, що створюють умови збалансування максимальної відкритості та необхідної закритості досліджень у сфері міжнародного співробітництва. Типові заходи безпеки досліджень включають вимоги прозорості та розкриття інформації, оцінювання ризиків та комплексну перевірку міжнародних партнерів, відповідну інформаційну кампанію та рекомендації дослідникам щодо виявлення та контролю загроз, створення надійних систем управління та використання національних контактних пунктів для консультування установ, які виконують дослідження. Ці підходи спрямовані на захист законних національних інтересів за одночасного дотримання свободи досліджень і розвитку міжнародного співробітництва. Портал безпеки досліджень ОЕСР у базі даних політики в галузі науки, техніки, технологій та інновацій stip.oecd.org забезпечує найповніший огляд національних ініціатив у цій галузі, інформує про розвиток політики та ризики, на усунення яких вона спрямована. Автори наголошують, що захист досліджень не означає їх тотального закриття. За умови належного управління безпекою досліджень вона може зміцнити довіру, цілісність та стійкість у глобальній науковій системі, гарантуючи, що міжнародна співпраця залишається рушійною силою спільного прогресу, а не джерелом вразливості.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що унікальні властивості передових матеріалів та швидке упровадження інновацій у цій сфері мають великий потенціал для створення більш безпечних, стійких та ефективних продуктів. Зокрема, нові фотоелектричні матеріали та батареї можуть допомогти у подальшому використанні потенціалу відновлюваної енергії, а біопродукти можуть зменшити потребу в сировині для викопного палива та підтримати циркулярну економіку. Передові матеріали можуть спричинити інновації у таких різноманітних секторах, як аерокосмічний, упаковка харчових продуктів, м’яка робототехніка. Передові матеріали все частіше визнаються критичною галуззю нових технологій, аде досі глобального стандартного визначення передових матеріалів не існує, а в національних стратегіях з цього питання часто використовуються більш розмита термінологія («інновації в матеріалах», «нові матеріали», «матеріали з доданою вартістю» тощо), а термін «передові матеріали» часто тлумачиться по-різному. У цьому звіті детально розглядається, як можна використовувати передові матеріали, оновлювати списки нових критичних технологій, додавати цей напрямок до національних стратегій зростання й здійснювати просування відповідних досліджень. Узагальнено досвід прогнозування, координації дій, управління та стратегічного аналізу. Матеріали звіту підтримають політиків та практиків, зацікавлених в оцінюванні технологій, розробленні чи обновленні національних стратегій для нових технологій в цілому та, зокрема, передових матеріалів, з метою прискорення інновацій.
