ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Звіт про ринок електроенергії» від Міжнародної енергетичної агенції.

У ньому зазначається, що у першій половині 2022 року на багатьох ринках електроенергії продовжувалося стрімке зростання цін, особливо в Європі, що відображало глибоку невизначеність відносно поставок викопного палива та економічних перспектив загалом. В Європі ситуація викликала посилення амбіцій щодо здійснення «зеленого» переходу та зниження залежності від імпорту палива. Разом із тим, це фактично спричинило часткове повернення до виробництва електроенергії на основі вугілля. Очікується, що мляве економічне зростання уповільнить збільшення світового попиту на електроенергію у 2022-2023 роках і становитиме менше половини темпів, що спостерігалися у 2021 році. У звіті також представлені новітні прогнози світового попиту, пропозиції та викидів електроенергії до 2023 р.

Детальніше: https://bit.ly/3QmHQ8Y, https://bit.ly/3D64oaV, https://doi.org/10.1787/3b27620a-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Профілі співпраці з метою розвитку».

Цей документ публікується щорічно та становить основу Доповіді ОЕСР про співробітництво з метою розвитку. У звіті зібрані та проаналізовані статистичні дані та тенденції щодо допомоги, яка розподіляється географічно, по секторах, багатостороннім організаціям та організаціям громадянського суспільства, наскрізним пріоритетам, таким як навколишнє середовище та клімат, а також приватне фінансування. Документ охоплює офіційних та благодійних постачальників допомоги, офіційної допомоги та фінансування розвитку. До цих постачальників входять члени ОЕСР та її Комітету сприяння розвитку, інші країни, благодійні фонди. Надано огляд ключових стратегічних та політичних пріоритетів співпраці з метою розвитку, інституційної структури, систем оцінювання.

Детальніше: https://bit.ly/329JNh7, https://bit.ly/3CZTnI3, https://doi.org/10.1787/2dcf1367-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Чи навчає вища освіта студентів мислити критично?».

У ньому наголошується: вища освіта робить величезний внесок у забезпечення економічного зростання, соціального прогресу та підвищення загальної якості життя завдяки навичкам, які набувають студенти та випускники закладів вищої освіти. Кваліфікації, отримані в університетах, цінуються та сприймаються як досвід, якого потребують ринки праці та суспільство в цілому. Роботодавці використовують набуті випускниками ЗВО кваліфікації для пошуку та відбору кандидатів на роботу. Йдеться у першу чергу про грамотність, критичне мислення та комунікативні навички. Оскільки на сучасному робочому місці автоматизація перебирає некогнітивні та низькокогнитивні завдання, названі загальні навички особливо цінуються. Для їх оцінювання, наприклад, використовується показник загальних навичок під назвою CLA+. Відповідне дослідження на його основі було проведене у шести країнах у період з 2016 по 2021 рік. В публікації наводяться результати цього дослідження та певні узагальнення.

Детальніше: https://bit.ly/3esGnkh, https://bit.ly/3KWJtsL, https://doi.org/10.1787/cc9fa6aa-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівництво ОЕСР із змішаного фінансування для чистої енергетики» із серії «Документи ОЕСР з питань екологічної політики».

У ньому наголошується, що для досягнення цілей Паризької угоди необхідне прискорення фінансування інвестицій в екологічно чисту енергію. Розглядаються специфічні особливості проектів екологічно чистої енергетики та ширшого переходу до використання змішаного фінансування у цьому секторі. Розглядаються питання галузевих особливостей в частині впровадження чистої енергії, а також йдеться про фахівців, здатних приймати обґрунтовані рішення з інтервенцій змішаного фінансування та забезпечення максимального впливу на сталий розвиток.

Детальніше: https://bit.ly/3Bev9c2, https://bit.ly/3emQeYu, https://doi.org/10.1787/596e2436-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Яким чином пандемія COVID-19 вплинула на іммігрантів? Оновлення останніх доказів» із серії «Заходи у відповідь політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У дослідженні наголошується: криза COVID-19 мала невідповідний вплив на іммігрантів у перші місяці пандемії, але більш довгострокові наслідки мають неоднозначний характер. Рівень зайнятості осіб, що народилися за кордоном, виріс, повернувся до докризового рівня або наблизився до нього у більшості країн. Тим не менш, зберігаються давні проблеми із доступом до навчання; іммігранти частіше, ніж корінні жителі, хворіють на COVID-19; у них розвиваються тяжкі симптоми і вони стикаються з більш високим ризиком смертності. Це – продовження дослідження, розпочатого під час першої хвилі коронавірусу (ОЕСР, 2020 р.), в якому представлені актуальні дані щодо впливу пандемії на інтеграцію іммігрантів, стан здоров’я, позиції на ринку праці, навчання у контексті процесів післякризового соціально-економічного відновлення країн ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3RcZfCc, https://bit.ly/3cH6Ycw, https://doi.org/10.1787/65cfc31c-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання та оцінка наслідків невизначеності кліматичної політики» із серії «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР».

У дослідженні пропонується новий показник невизначеності кліматичної політики, що ґрунтується на частоті висвітлення у пресі. Наразі за допомогою цього показника оцінено кліматичну політику 12 країн-членів ОЕСР за період з 1990 по 2018 рік. Встановлено, що індекс різко зростає напередодні крупних політичних подій та під час важливих дискусій щодо потенційно значних змін кліматичної політики. Невизначеність кліматичної політики пов’язана з економічно і статистично значним скороченням інвестицій, особливо у секторах з інтенсивним забрудненням.

Детальніше: https://bit.ly/3AABJYB, https://bit.ly/3wGx3PV, https://doi.org/10.1787/34483d83-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «До нового бачення інновацій через COVID-19: порівняльний аналіз стратегій 11 країн» із серії «Політичні документи ОЕСР у галузі науки, технологій та промисловості».

У документі обговорюється зміна бачення країнами пріоритетів у галузі науки, технологій та інновацій в умовах пандемії COVID-19. Аналіз здійснено на основі 171 стратегічного документа НТІ з 11 країн, прийнятих у період 2013- 2021 років. Залежно від контексту, ці документи спрямовані на досягнення консенсусу, управління, інформування, визначення політики, формування внутрішніх організаційних мотивів. Більшість документів, що з’явилися під час пандемії COVID-19, зосереджені на амбітних громадських цілях та конкретних технологіях для їх реалізації.

Детальніше: https://bit.ly/3wCJsUL, https://bit.ly/3qf0ipv, https://doi.org/10.1787/15475840-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Спільна творчість під час COVID-19: 30 порівняльних міжнародних кейсів» із серії «Політичні документи ОЕСР у галузі науки, технологій та промисловості». Наголошується, що спільне продукування інновацій між промисловістю, сектором досліджень, урядом та громадянським суспільством широко використовувалося для вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19.

Описано досвід 30-ти спільних ініціатив щодо боротьби з COVID-19 із 21 країни. Надано огляд таких ініціатив, їх характеристика, інформація про ключових партнерів, внесок кожного та ключові результати. Також описані інструменти спільної творчості, побудови мереж, типи міждисциплінарної співпраці та роль урядів у цьому процесі.

Детальніше: https://bit.ly/3TpyxaN, https://bit.ly/3wEJfAu, https://doi.org/10.1787/08f79edd-ru

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інститути підвищення продуктивності у дії: практика країн і нове розуміння їх організації та функціонування» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо продуктивності».

Документ інформує, що перед уповільненням зростання продуктивності ряд країн ОЕСР створили інститути підвищення продуктивності для отримання об’єктивних даних та інформування державних органів і політиків про тенденції продуктивності, а також чинники, що на них впливають. Поданий огляд інституцій та їх структура, яка забезпечує коректний аналіз, підтримку діяльності, розвиток компетенцій та навчання. Наведені узагальнюючі висновки та описані вдалі практики підвищення продуктивності та зміцнення інституційних можливостей. Підкреслюється важливість гарантування аналітичної незалежності інституцій, доступу до мікрорівневих даних про фірми та працівників, інформування про політику та засоби впливу. Цією публікацією ОЕСР відкриває новий напрямок досліджень продуктивності, яка може допомогти країнам забезпечити ефективну реалізацію політики, спрямованої на підвищення доходів та рівня життя населення.

Детальніше: https://bit.ly/3A2OKtA, https://bit.ly/3SUSDcG, https://doi.org/10.1787/f5a3a2df-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка безпеки пацієнтів: від аналізу до дії» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони здоров’я».

Документ містить оновлену інформацію про фінансові та економічні витрати, пов’язані з підтриманням безпеки пацієнтів. У ньому узагальнюються дані про рентабельність та окупність інвестицій у різні програми та заходи, спрямовані на підвищення безпеки медичної допомоги у всіх медичних установах. Наголошується, що підхід, який ґрунтується на концепції людського капіталу, передбачає, що погіршання здоров’я уповільнює глобальне економічне зростання на 0,7% на рік. Найбільш економічно ефективними визнаються мультимодальні підходи, які вирівнюють клінічні, корпоративні та професійні ризики у системі надання медичної допомоги.

Детальніше: https://bit.ly/3Agl8KE, https://bit.ly/3QillCX, https://doi.org/10.1787/761f2da8-en