ОЕСР Архіви

Документи ОЕСР з державного управління

На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.

Зокрема:

– «Реакція керівництва на дезінформацію» (11 серпня 2020; № 39);

– «Перевірка фактів: наскільки гарними є заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?» (12 травня 2020; № 38);

– «Життєвий цикл інновацій у державному секторі ОЕСР» (01 травня 2020; № 37);

– «Комплексне управління для послідовної реалізації ЦСР у Єгипті» (09 липня 2020; № 35).

Детальніше: https://bit.ly/3h2rdyy

2020-08-15

126

Звіти ОЕСР щодо розвитку економіки та надання державної підтримки під час кризи COVID-19

На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Зокрема:

– звіт «Коли йти важко, сильні йдуть далі: як економічні регулятори підвищують стійкість інфраструктурної промисловості у відповідь на кризу COVID-19» (27 липня 2020 року);

– звіт «Відповідь податкових органів на COVID-19: допомога уряду» (30 липня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gK97kv, https://bit.ly/3fGMpID, https://bit.ly/3gK5V8C, https://bit.ly/2DFrby3

2020-08-14

119

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ.

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z, https://bit.ly/3gKDVSn

2020-08-13

158

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12

157

Рекомендації ОЕСР щодо персональних даних

Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.

Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.

Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних.

На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.

Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.

Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.

Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.

Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).

Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.

Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.

Детальніше: https://www.oecd.org/sti/mapping-approaches-to-data-and-data-flows.pdf, https://oecd-russia.org/analytics/personalnye-dannye-karta-podhodov-ot-oesr.html, http://www.oecd.org/sti/

2020-08-11

161

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw

2020-08-10

229

Природні рішення для адаптації до кліматичних ризиків, пов’язаних з водою

Став доступним для ознайомлення матеріал ОЕСР «Nature-based solutions for adapting to water-related climate risks».

Став доступним для ознайомлення матеріал ОЕСР «Nature-based solutions for adapting to water-related climate risks».

Здорові екосистеми та пов’язані з ними послуги можуть забезпечити ефективний природний захист від пов’язаних з водою кліматичних ризиків.

Природні рішення останнім часом отримали імпульс у міжнародних дискусіях з питань політики у зв’язку з їх потенціалом, що сприяє синергії між здоров’ям екосистеми та благополуччям людини, а також приносить економічні вигоди.

У документі, розміщеному на сайті ОЕСР:

– представлений огляд використання природних рішень та показано, що у більшості випадків амбіції щодо таких рішень не відповідають практиці;

– аналізується, чому в існуючих системах прийняття рішень може адекватно не враховуватися даний перспективний підхід;

– продемонстрована структура, а також дана оцінка політик, що підтримують природні рішення.

Детальніше: https://bit.ly/3kb1uWn, https://bit.ly/2C0YWJc

Фото: ОЕСР

2020-08-05

130

Корисні публікації ОЕСР щодо освіти: червень-липень 2020

Дирекція з освіти та навичок ОЕСР допомагає країнам порівнювати свою політику і досвід у галузі освіти та вчитися один у одного за допомогою широкомасштабної оцінки, обстежень та порівняльного аналізу політики.

У цілій серії програмних документів «OECD Education Policy Perspectives» представлений аналіз для політиків, практиків і дослідників з широкого кола питань політики, якими опікується ОЕСР:

– від дошкільної до вищої освіти;

– від розроблення політики і до її реалізації;

– від успішності й благополуччя учнів до підготовки вчителів і практик щодо розвитку ресурсів для навчання.

На сайті ОЕСР можна ознайомитись з актуальними документами з цих питань, а саме:

– «Відповіді на освіту під час COVID-19: інструментарій щодо стратегії імплементації» (10 липня 2020 р., ОЕСР)»

– «Підвищення рівності в освіті Румунії» (29 січня 2020 р., ОЕСР)

– «Покращення доступу до якісної ранньої освіти в Румунії» (29 січня 2020 р., ОЕСР);

– «Удосконалення професійного лідерства у шкільній системі Румунії» (9 січня 2020 р., ОЕСР);

– «Професія викладача в Румунії» (29 січня 2020 р., ОЕСР).

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/education/oecd-education-policy-perspectives_5cc2d673-en

2020-08-03

134

Актуальні питання ресурсної ефективності

На глобальному рівні видобуток сировини у період з 1990 по 2017 рік подвоїлася і, за прогнозами ОЕСР, знову подвоїться до 2060 року. У цілому в країнах ОЕСР середня продуктивність ресурсів зросла на 75% у період з 1990 по 2017 рік, а внутрішнє споживання матеріалів скоротилось на 2% у період з 1995 по 2017 рік. Очікується, що до 2060 року світова економіка буде продовжувати рости із середньорічними темпами зростання 2,8%, а світове споживання матеріалів збільшуватиметься у середньому на 1,5% щороку. За прогнозами, до 2060 року вплив використання матеріалів на навколишнє середовище збільшиться більш ніж в 2 рази. Найбільший вплив на навколишнє

Для вирішення проблем, пов’язаних з нестійким використанням матеріалів, уряди розробили й упровадили цілий ряд стратегій, політичних рамок та інструментів політики на місцевому, національному і міжнародному рівнях (такі стратегії були прийняті в Китаї, Данії, Фінляндії, Франції, Греції та Нідерландах).

Одним із найбільш поширених та успішних політичних заходів є розширена відповідальність виробників, яка спирається на принцип «забруднювач платить».

Ще одним ключовим інструментом сприяння переходу до циркулярної економіки є зелені державні закупівлі, які встановлюють стандарти ресурсоефективності для постачальників і продуктів, що закуповуються державним сектором, тим самим стимулюючи інновації, формуючи споживання і виробництво та у кінцевому рахунку створюючи ринки для більш екологічних продуктів.

Ринкові інструменти, такі як податки, субсидії та схеми торгових дозволів також широко використовуються для стимулювання переходу до циркулярної економіки. Податки на первинні матеріали стимулюють ефективне використання ресурсів за рахунок збільшення витрат на видобуток і використання природних ресурсів та сировини.

Ефективними інструментами є також цільові показники рециркуляції, стандарти продукції, вимоги до використання вторинної сировини, довічні гарантії, заборони та обмеження, а також система повернення депозитів.

Суспільна інформація, освіта споживачів, інформаційно-пропагандистські кампанії є надзвичайно важливими інструментами зміни поведінки споживачів. Задля цього вводяться схеми екологічного маркування та інформації, які часто впливають на споживчий вибір.

Детальніше: https://dx.doi.org/10.1787/9789264307452-en, https://oecd-russia.org/analytics/greener-world.html, https://www.oecd.org/env/policy-guidance-on-resource-efficiency-9789264257344-en.htm

Фото: ОЕСР

2020-08-03

137

Звіти і рекомендації ОЕСР у зв’язку з пандемією коронавірусу

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку були опубліковані нові документи, пов’язані з дослідженнями COVID-19:

– звіт «COVID-19 і глобальні ланцюжки доданої вартості: політики по створенню стійких виробничих мереж» (3 червня 2020);

– оновлений звіт «Про заходи у сфері міжнародної міграції в умовах пандемії COVID-19» (10 червня 2020);

– звіт «Молодь і COVID-19: заходи, відновлення і стійкість» (11 червня 2020);

– звіт «Захист програм соціальної підтримки у зв’язку з COVID-19 від шахрайства і спотворень» (15 червня 2020);

– звіт «COVID-19 і сектор роздрібної торгівлі: ефект і відповідні заходи» (16 червня 2020).

17 червня 2020 року в онлайн-форматі був проведений другий блок сесій Глобального форуму ОЕСР з відповідального ведення бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/2VpJTPR, https://bit.ly/3g1KLlA, https://bit.ly/3eFOXY3, https://bit.ly/2AefTza, https://bit.ly/3i3SIIZ, https://bit.ly/31n5CvG

2020-06-27

106

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

ОЕСР