ОЕСР

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку відтепер доступна «Багатонаціональна інформаційна платформа OECD-UNSD».

Вона створена за ініціативи ОЕСР та UNSD для максимально повного представлення інформації про багатонаціональні підприємства, які були в авангарді змін у світовій економіці, її дані дозволяють сформувати уявлення про структури таких підприємств, основні тенденції розвитку. Платформа побудована виключно на загальнодоступній інформації з використанням систем удосконаленої обробки даних, також містить відомості про зв’язки та дочірні компанії, залучені від OpenCorporates, GLEIF та PermID. Платформа охоплює відомості з двох основних реєстрів: Глобальний реєстр із 500 найбільших БНП з інформацією про голову МНК, дочірні компанії, їх місцезнаходження, структуру власності та Цифровий реєстр, що надає уявлення про веб-присутність МНК у світі завдяки списку підключених веб-сайтів та їх цінності, визначеної кількістю відвідувачів та посилань на їхні веб-сайти (рейтинг сторінок). Ця інформація полегшує аналіз впливу глобалізації на ланцюжки доданої вартості та забезпечує прозорість для громадськості щодо великих підприємств, які працюють у їхньому регіоні. Це має особливе значення з на те, що такі фірми мають сплачували справедливу частку податків, де б вони не працювали та не отримувати прибуток. Перший випуск інформаційної платформи багатонаціональних підприємств охоплює дані станом на 31 грудня 2021 року та у подальшому буде оновлюватись щороку.

Детальніше: https://bit.ly/41MtHZk, https://bit.ly/3ISE9G8, https://bit.ly/3ERORLN

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Політика посилення стійкості глобальних ланцюжків доданої вартості: емпіричні дані про шок від COVID-19» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується: масштабні перебої у постачанні, які мали місце під час пандемії, викликали занепокоєння серед політиків щодо того, що глобалізовані ланцюги доданої вартості наражають національні економіки на негативний вплив імпортованих «шоків». У цій роботі використано нові індикатори залежності глобальних ланцюжків доданої вартості та екзогенних пандемічних «шоків» для економетричної оцінки впливу перебоїв в імпорті на внутрішнє виробництво. Результати свідчать, що негативні наслідки таких перебоїв є особливо значними, коли кількість країн-постачальників та компаній-постачальників є невисокою. Симуляції економетричної моделі показують, що диверсифікація постачальників має значні переваги з точки зору захисту вітчизняного виробництва від перебоїв у постачанні, тоді як часткова офшоризація виробництва має лише незначні додаткові переваги. Технологічні інновації, які зменшують зовнішню залежність, можуть мати такі ж переваги, як і диверсифікація постачальників.

Детальніше: https://bit.ly/3Zfczd9, https://bit.ly/3EPHnZW, https://doi.org/10.1787/fd82abd4-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Поточний прогноз та попередні оцінки нерівності доходів з використанням методів мікромоделювання» із серії «Документи ОЕСР з благополуччя та нерівності».

У ньому наголошується, що база даних ОЕСР із розподілу доходів відіграє провідну роль у формуванні міжнародної статистики розподілу доходів. У більшості країн ОЕСР офіційна статистика розподілу доходів зазвичай надається із затримкою від двох до трьох років. У звіті розглядаються питання використання статистичними службами методів поточного прогнозування, заснованими на мікромоделях, що дозволяє отримати більш актуальні дані, а також розглядаються переваги та недоліки, пов’язані з цими методами. Наводяться попередні оцінки нерівності доходів для низки країн ОЕСР, підготовлені Секретаріатом ОЕСР у співпраці з Євростатом та національними статистичними службами.

Детальніше: https://bit.ly/3SBYRi2, https://bit.ly/3Ybeez5, https://doi.org/10.1787/c0b88e7f-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Тренди конкуренції ОЕСР 2023».

У ньому представлено огляд світових тенденцій правозастосування у галузі конкуренції з використанням унікальної бази даних OECD CompStats, яка включає 34 показники, що описують ресурси органів з питань конкуренції, картелі, зловживання домінуючим становищем, злиття та захист інтересів. Проведене порівняння між географічними регіонами та тенденціями, що дозволяє показати, як дані окремих юрисдикцій співвідносяться з аналогічними даними інших країн. Описані основні події у сфері забезпечення дотримання законів про конкуренцію у глобальному масштабі, надані рекомендації щодо удосконалення законодавства та політики у сфері конкуренції.

Детальніше: https://bit.ly/3Z6mHoJ, https://bit.ly/3SPKZRD, https://doi.org/10.1787/bcd8f8f8-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Чи готові до наступної кризи? Інвестиції у стійкість системи охорони здоров’я» із серії «Дослідження політики охорони здоров’я ОЕСР».

У ньому наголошується, що пандемія COVID-19 мала величезні наслідки для суспільства та систем охорони здоров’я у країнах ОЕСР та за їх межами. Системи охорони здоров’я виявились неготовими. Стійкі системи охорони здоров’я планують та готові до потрясінь – пандемій, економічної кризи, наслідків зміни клімату. Вони здатні звести до мінімуму негативні наслідки криз, максимально швидко відновитися та адаптуватися, щоб стати більш продуктивними та підготовленими. Експерти звертають увагу, що для покращення здоров’я й забезпечення того, щоб наступний шок був менш руйнівним та дорогим, необхідні розумні, цілеспрямовані інвестиції у стійкість систем охорони здоров’я. У звіті розглядаються уроки пандемії, які покладені в основу рекомендацій щодо політики забезпечення готовності світової спільноти до наступної кризи. Йдеться про широке коло питань розвитку системи охорони здоров’я: кадрове забезпечення, цифровізацію, безперервність надання допомоги, підтримку психічного здоров’я населення, довгостроковий догляд, міжнародне співробітництво.

Детальніше: https://bit.ly/41qt8o7, https://bit.ly/3Y3EHi9, https://doi.org/10.1787/1e53cf80-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Розширення використання інтелектуальної власності для зміцнення інноваційної екосистеми Польщі» із серії «Політичні документи ОЕСР у галузі науки, технологій та промисловості».

У документі представлено комплексну оцінку сильних та слабких сторін системи інтелектуальної власності (ІВ) у Польщі. Встановлено, що ключові компоненти ефективної стратегії ІВ у Польщі мають включати просування використання ІВ економічними суб’єктами та іншими зацікавленими сторонами, а інформаційні кампанії та навчальні програми повинні підвищувати обізнаність та знання переваг ІВ. Політичні рекомендації авторів дослідження стосуються дій, спрямованих на максимально повне використання потенціалу ІВ для підтримки економіки, заснованої на інноваціях. Йдеться насамперед про зниження бар’єрів для використання ІВ за рахунок зниження витрат та спрощення процедур, пов’язаних з ІВ, а також про заохочення цінності ІВ, що належить університетам, для покращення передачі технологій бізнес-сектору.

Детальніше: https://bit.ly/3kpMZTM, https://bit.ly/3INJf7U, https://doi.org/10.1787/42e389fa-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Структура спрощених податкових режимів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань оподаткування».

У ньому наголошується, що спеціальні податкові режими спрощують процес дотримання податкового законодавства підприємствами мікро- та малого бізнесу. У результаті завдяки зменшенню витрат на дотримання податкового законодавства та використовуючи більш низькі податкові ставки, ці режими заохочують формалізацію бізнесу. Вони особливо корисні тоді, коли фактичний оподатковуваний дохід важко визначити кількісно, оскільки податкова база платника податків визначається за допомогою альтернативних показників. Хоча ці режими існують у багатьох податкових системах, вони суттєво відрізняються за своєю структурою. Цей робочий документ ОЕСР формує аналітичну основу для оцінювання та порівняння такого роду спрощених режимів, акцентує увагу на ключових аспектах їх структури та представляє найкращі практики щодо розроблення й адміністрування цих режимів.

Детальніше: https://bit.ly/3xKIWo0, https://bit.ly/3YU97Ex, https://doi.org/10.1787/141239bb-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Регіональні промислові переходи до кліматичної нейтральності» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

У ньому наголошується, що деякі види промислової діяльності надзвичайно складно зробити кліматично нейтральними, і вони, як правило, зосереджені у певних регіонах. По всій Європі ці регіони зазвичай є відносно слабкими в соціально-економічному плані, проте саме ці сектори забезпечують відносно добре оплачувану роботу. Деякі з цих регіонів також можуть мати проблеми з доступом до інфраструктури для уловлювання і зберігання вуглецю та вантажних перевезень з нульовим рівнем викидів. Таким чином, перехід промисловості до кліматичної нейтральності не є простим і матиме наслідки для регіонального розвитку. Розуміння цього допоможе політикам підготувати ефективні рішення щодо зеленого переходу. У публікації визначено види діяльності, які особливо важко піддаються декарбонізації, а також показано їх географічний розподіл з акцентом на показниках зайнятості, інтенсивності викидів, доступу до інфраструктури.

Детальніше: https://bit.ly/3XRFLpk, https://bit.ly/3ks3UF0, https://doi.org/10.1787/35247cc7-en