ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Концептуальні засади оцінювання політики та програм розвитку МСП та підприємництва до 2023 року» із серії «Дослідження ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

У ньому наголошується, що оцінка є основою розроблення політики, що ґрунтується на фактах. Проте наразі бракує надійних оцінок впливу політики на сферу підприємництва, зокрема – МСП. У звіті містяться рекомендації ОЕСР щодо забезпечення надійного оцінювання політики (використання контрольних груп, встановлення чітких цілей і завдань політики, урахування чинників, які впливають на функціонування бізнесу). Останнім часом відбувається удосконалення даних та методів оцінювання, що підтверджує наявність 50 надійних оцінок у 28 країнах ОЕСР. Експерти закликають до більш систематичного та надійного оцінювання політики у сфері МСП та підприємництва. Вони рекомендують звернути увагу на такі політичні заходи, як покращення доступу до фінансування, надання навчальних та консультаційних послуг.

Детальніше: https://bit.ly/3XS33eG, https://bit.ly/41dbowi, https://doi.org/10.1787/a4c818d1-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала черговий звіт «Звіт про співробітництво у сфері розвитку за 2023 рік: обговорення системи допомоги» із серії «Звіти про співпрацю у галузі розвитку».

Наголошується, що за останні три роки численні глобальні кризи і зростаюча необхідність стримування зміни клімату зазнали найрадикальнішого випробування за останні десятиліття. Мета кращого світу для всіх здається більш важко досяжною з новими бюджетними обмеженнями, гострими гуманітарними потребами та все більш складними політичними умовами. Критика діяльності міжнародної системи допомоги призводить до висновків про необхідність фундаментальних змін. Виникають рухи, спрямовані на усунення колоніальної спадщини та расизму. У звіті аналізуються наявні проблеми та пропонуються шляхи просування вперед за чотирма напрямками: досягнення прогресу у виконанні існуючих зобов’язань; підтримання місцевих перетворень у країнах-партнерах; модернізація бізнес-моделі та методів управління фінансами; перебалансування співвідношення сил у міжнародному прийнятті рішень та партнерських відносинах.

Детальніше: https://bit.ly/41204Df, https://bit.ly/3xAvnaI, https://doi.org/10.1787/f6edc3c2-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала черговий звіт «Основні економічні показники, том 2023 випуск 2» із серії «Основні економічні показники».

Публікація містить порівняльну статистику та огляд останніх міжнародних економічних подій країн ОЕСР, зони євро та економік ряду держав, що не є членами ОЕСР. Цей звіт є унікальним джерелом ключових короткострокових статистичних даних, необхідним для системного аналізу, який проводять фахівці з моделювання, планування, економісти, науковці, представники бізнесу. Тут представлені дані національних рахунків, матеріали опитування підприємств і споживачів, показники роздрібної торгівлі, виробництва, будівництва, зайнятості, безробіття, заробітної плати та цін, фінансів, міжнародної торгівлі та платіжного балансу. Найактуальніша інформація представлену у зручній для роботи формі (xls, web, pdf) та знаходиться у відкритому доступі.

Детальніше: https://bit.ly/3IBdpez, https://bit.ly/3Sdoe9H, https://bit.ly/3YZcE4c, https://doi.org/10.1787/6b025880-en

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал Бена Кониграйва, Філіпа Хеммінгса та Ізабель Жумар з економічного департаменту ОЕСР «Норвегія: п’ять тез із останнього економічного огляду ОЕСР». Норвегія впоралася з пандемією краще, ніж багато інших країн, і продовжує отримувати гарні результати у економічній та соціальній сфері. ВВП на душу населення залишається одним із самих високих в ОЕСР. Крім того, країні вдається підтримувати низький рівень соціальної нерівності та надавати якісні державні послуги, включаючи охорону здоров’я та освіту, що сприяє підвищенню благополуччя людей. Експерти очікують, що економічне зростання у 2023 році становитиме 2,2%. Разом з тим, залишається ряд нагальних проблем, що потребують вирішення. Необхідно забезпечити скорочення рівняінфляції, умови для довгострокового фінансування, розвиток ринку житла, підвищення продуктивності праці та зайнятості населення, виконання плану кліматичних заходів.

Детальніше: https://bit.ly/3YSx2UJ, https://bit.ly/3XtPzW8, https://doi.org/10.1787/df7b87ab-en

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал «Монетарна політика та ринки житла: взаємодія та побічні ефекти». Монетарна політика впливає на ціни на житло через рівень відсоткових ставок – вартість кредиту, облікова ставка, привабливість порівняно з іншими інвестиціями. У свою чергу, стан ринку житла впливає на сукупний попит через будівельну активність та споживання («ефекти багатства та доходу»). Буми та спади на ринку житла можуть загрожувати фінансовій і макроекономічній стабільності, та у кінцевому рахунку, впливати на інфляцію споживчих цін. Тому центральні банки не можуть ігнорувати розвиток ринку житла. Але монетарна політика є занадто грубим інструментом для таргетування цін на житло. Новий клас інструментів цього набору – макропруденційна політика – заповнює цю прогалину з часів глобальної фінансової кризи. Крім того, ціни на житло значною мірою визначаються структурною житловою політикою, яка впливає на попит і пропозицію житла. У публікації детально розглядаються ці питання через призму діяльності центральних банків. Окрему увагу приділено включенню інформації про ціни на житло, яке займає його власник, до інфляції споживчих цін для більш точного урахування загальної вартості життя домогосподарств, а також побічні ефекти та пропорційність монетарної експансії.

Детальніше: https://bit.ly/3HSsMgY, https://bit.ly/3YGCWYQ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований інформаційний матеріал «Розуміння соціальної мобільності».

У ньому розглядається зміст поняття «соціальна мобільність», що трактується як зміна соціально-економічного становища людини по відношенню до батьків (міжгенераційна мобільність) або упродовж усього життя. Вивчаються її чинники. Наголошується, що рівність можливостей надзвичайно важлива, оскільки фактично люди з неблагополучних верств мають менше шансів піднятися соціально-економічними сходами. Наводиться огляд заходів підтримки соціальної мобільності в країнах ОЕСР та функціонування системи моніторингу, здійснюється аналіз наявних даних, розглядається вплив громадянського суспільства і приватного сектору на соціальну мобільність. Сучасні масштабні виклики, такі як цифрова трансформація і зелений перехід створюють нову ситуацію, яка буде досліджуватись спеціально створеною Обсерваторією соціальної мобільності та рівних можливостей. Ця обсерваторів також братиме участь у розробленні політичних заходів у відповідній сфері.

Детальніше: https://bit.ly/3RQaFwP, https://bit.ly/3XeVj68, https://bit.ly/2pyM9XR, https://bit.ly/3XlKNtG

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал Хелен Блейк і Тіма Булмана з економічного департаменту ОЕСР «Зростання цін на енергоносії б’є по всіх, але які домогосподарства більш уразливі?». У документі наголошується, що у 2021 році, середні ціни на електроенергію для домогосподарств в ЄС зросли на 41%, а ціни на паливо для особистого транспорту – на 38%. Це зростання значною мірою сприяло відновленню інфляції після більш ніж двох десятиліть стриманого зростання цін у країнах Європейського Союзу. Вартість середнього споживчого кошика зросла у різних країнах від 4,5% до 15,6% та продовжують збільшуватись. Енергоносії складають основну частку бюджету домогосподарств, тому уряди запроваджують заходи для їх захисту. У публікації міститься аналіз результатів обстеження бюджетів домогосподарств у країнах ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/3YjHMeN, https://bit.ly/40T0Jqy

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перехід від відкритого банкінгу до відкритих фінансів: результати опитування ОЕСР щодо механізмів обміну даними» із серії «Документи ОЕСР з ділової та фінансової політики».

У ньому наголошується, що механізми обміну даними еволюціонують від відкритого банкінгу до відкритих фінансів. Наявні структури та інституції розширюють доступ до даних та забезпечують спільне використання даних, виходячи за межі даних про платежі/транзакції, а також охоплюючи такі сфери фінансової діяльності, як, наприклад, страхування. У документі представлений аналіз різних типів систем обміну даними, які наразі використовуються у різних країнах (як членах ОЕСР, так і тих, що не є членами організації). Розглядаються конкретні правила та умови функціонування систем доступу до даних та обміну ними, захисту прав споживачів, операційні й технічні специфікації. Висновки, зроблені експертами, базуються на узагальненні даних щодо впливу, який зазначені механізми здійснювали на споживачів та фінансові ринки.

Детальніше: https://bit.ly/3YHB9mz, https://bit.ly/3HymKCc, https://doi.org/10.1787/9f881c0c-en