На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Вимірювання ефективного оподаткування житла: створення основ для реформи політики» із серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Вимірювання ефективного оподаткування житла: створення основ для реформи політики» із серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».
У документі розглядається режим оподаткування житла у 37 країнах-членів ОЕСР, а також Аргентині, Болгарії и Південній Африці.
Дослідження містить обговорення питань ефективності та справедливості встановлення ставок на житлові активи, аналіз відмінності цих ставок за країнами, рівнями доходів, формами фінансування, джерелами прибутку, періоду та видам власності.
Методологія, яка використовується у досліджені, базується на житловій нерухомості, що займається власниками та здається в оренду, фінансується за рахунок запозичених коштів або власного капіталу.
У роботі встановлено, що рівень і компоненти житлового оподаткування залежать у великій мірі від інвестиційного сценарію. Крім того, ефективні податкові ставки суттєво різняться залежно від періоду володіння нерухомістю, норми прибутку, терміну володіння, сценарію фінансування та рівня інфляції і не суттєво залежать від доходу та заможності платника податку чи від норми прибутку.
У висновках документу зазначається, що: – незважаючи на важливість оподаткування житла, останніми роками лише деякі країни провели значні реформи щодо вдосконалення конструкції житлового оподаткування; – у багатьох країнах періодичні податки на нерухоме майно залишаються недостатньо використаними, незважаючи на його властивості, які приносять прибуток та ефективність. Водночас податки на операції в багатьох країнах продовжують стягуватися з купівлі житла за відносно високими ставками, навіть незважаючи на те, що вони визнаються такими, які можуть знизити ефективність ринку житла.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Здоров’я для людей, від людей. Створення систем охорони здоров’я, орієнтованих на людину» із серії матеріалів «Дослідження політики охорони здоров’я ОЕСР».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Здоров’я для людей, від людей. Створення систем охорони здоров’я, орієнтованих на людину» із серії матеріалів «Дослідження політики охорони здоров’я ОЕСР».
В документі аналізуються організація та ефективність систем охорони здоров’я, а також фактори, пояснюючі відмінності в ефективності. Дослідження проведено за наступними темами: – координація допомоги; – ціноутворення на ліки; – довгостроковий нагляд і інвалідність; – медичні кадри та міжнародна міграція медичних працівників; – інформаційні та комунікаційні технології в охороні здоров’я; – економіка профілактичних заходів.
Питання цифровізації, старіння населення, хронічних захворювань, нової загрози пандемії та зростаючого очікування відносно того, хто та як повинен надавати медичні послуги потребують визначення відповідності системи охорони здоров’я потребам пацієнтів і сприянню залучення громадськості до прийняття рішень. Як відмічається в документі, у світі широко розповсюджена думка про необхідність переходу до системи охорони здоров’я, більше орієнтованої на потреби людей. Проте, як повинна виглядати та працювати така система, ще не визначено. У дослідженні показана структура та система показників для визначення критичних аспектів орієнтованості систем охорони здоров’я на потреби людей, а також надано рекомендації щодо забезпечення орієнтованості систем охорони здоров’я на пацієнтів. Зокрема, це: – надання пацієнтам можливості формально приймати участь у роботі відповідальних органів і в процесах прийняття рішень з політик у сфері охорони здоров’я; – забезпечення можливості обирати провайдерів медичних послуг і усунення бар’єрів до їх отримання; – забезпечення доступу пацієнтів до інформації про медичний догляд, який надається, консультацій з приводу лікування, залучення пацієнтів у процеси лікування та використання пацієнтами цифрових інструментів для взаємодії з даними про стан здоров’я та з системою охорони здоров’я; – використання цифрових технологій в процесах надання медичних послуг, у тому числі електронних медичних записів; – забезпечення персоналізованого підходу до пацієнтів, поважного відношення з боку професійних медичних працівників.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднені результати дослідження «Фірми, які переходять на цифрові технології. Використання потенціалу даних для інновацій» із серії матеріалів «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднені результати дослідження «Фірми, які переходять на цифрові технології. Використання потенціалу даних для інновацій» із серії матеріалів «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
В епоху цифрових технологій дані набули великого значення для багатьох фірм і цей документ покликаний допомогти політикам зрозуміти та покращати умови для процвітання компаній у цифровізованій економіці, де дані стали важливим ресурсом для інновацій. У документі представлені дані економетричного аналізу мікроданих Франції, Італії, Нідерландів та Швеції.
Основна увага в документі приділяється дослідженням щодо: – тенденцій впровадження інформаційних і комунікаційних технологій і заходів, які дозволяють фірмам збирати, зберігати та використовувати данні, у тому числі робити аналіз великих даних; – нових даних мікроеконометричного аналізу фірм і інновацій у продуктах, процесах, маркетингу та організації з урахуванням різних типів даних; – бізнес-моделі фірм, які успішно впроваджують цифрові інновації; – політики, яка може допомогти покращати умови для всіх компаній, щоб перейти на цифрові технології та використовувати потенціал даних для інновацій.
Висновки, представлені у звіті, свідчать, що фірми, які використовують цифрові технології для створення продуктів, отримують вигоду за рахунок масштабу інновацій, що лежать в основі їх бізнес-моделі.
У документі також наводяться приклади політики цифровізації економік багатьох країн світу і обговорюються ключові аспекти подальшого її вдосконалення.
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем.
Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.
Звіт складається з наступних розділів: – переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається; – на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління; – спілкування з громадськістю на основі фактичних даних; – оцінка публічного спілкування; – спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається; – відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації; – комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.
Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.
Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.
Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.
Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.
Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.
У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.
Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».
Дані про надходження до державного сектору та, зокрема, про податки є основними вихідними даними для більшості структурних економічних досліджень та аналітичних матеріалів, і все частіше використовуються для економічних порівнянь.
Документ є щорічною публікацією ОЕСР, яка надає унікальний набір докладних співставних на міжнародному рівні даних про податкові надходження в єдиному форматі для всіх країн ОЕСР, починаючи з 1965 року. Він забезпечує концептуальну основу визначення того, які державні надходження слід розглядати як податки, а також класифікує їх.
У порівняльних таблицях наведені дані про доходи за типами податків у відсотках до ВВП, а для різних типів податків – у відсотках від їх загальної суми, за країнами – з розбиттям за вибраними податковими категоріями та рівнями державного управління.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила попередню версію дослідження «Економічні перспективи ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила попередню версію дослідження «Економічні перспективи ОЕСР».
ОЕСР двічі на рік проводить аналіз основних світових тенденцій і перспектив з метою економічного прогнозу на наступні два роки. Підготовлений Департаментом економіки ОЕСР документ являє собою послідовний набір прогнозів відносно обсягу виробництва, занятості, державних витрат, цін і поточних балансів на основі огляду кожної країни-члена та індукованого впливу кожної з них на міжнародний розвиток.
Дослідження охоплює всі країни-члени ОЕСР, а також окремі країни-партнери, що не є членами організації. Воно містить загальну оцінку макроекономічної ситуації, резюме основних подій та прогнози для кожної країни.
Об’ємний статистичний додаток з широким спектром даних доступний у онлайн-режимі.
Глобальне відновлення після пандемії COVID-19 відбувається нерівномірно й стає незбалансованим. У документі підкреслюються безперечні переваги вакцинації та потужна політична підтримка світової економіки, але також вказуються ризики та політичні виклики, котрі виникають з-за обмежень пропозицій і зростаючого інфляційного тиску.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «3D-друк і міжнародна торгівля: які докази є на сьогоднішній день?».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «3D-друк і міжнародна торгівля: які докази є на сьогоднішній день?».
Технології 3D-друку привернули увагу співтовариства, котре займається торгівельною політикою, тим, що, як стверджується, більш широкий міжнародний обмін файлами дизайну для локального друку може привести до скорочення торгівлі фізичними товарами. Нові дані, наведені у даному документі, свідчать, що впровадження технологій 3D-друку, виражене показниками імпорту 3D-принтерів, доповнює торгівлю товарами.
Збільшення імпорту 3D-принтерів приблизно на 14 тис. доларів США пов’язано зі збільшенням вартості експорту товарів для 3D-друку на 3,3 млн доларів США. Аналогічна динаміка спостерігається й стосовно імпорту товарів для 3D-друку.
Виконана фахівцями оцінка торгівлі 3D-принтерами, товарами для 3D-друку й матеріалами, які використовуються у процесі такого друку, свідчить, що незважаючи на міжнародне розповсюдження 3D-друку, збільшується торгівля товарами для такого друку, що у цілому відповідає загальним тенденціям розвитку торгівлі. Отже, на думку експертів, наразі недостатньо доказів того, що впровадження 3D-друку замінює торгівлю товарами. Тому передчасно робити висновки про заміну міжнародної торгівлі товарами 3D-друку. Крім того, взаємозв’язок між технологією 3D-друку та міжнародною торгівлею більш багатогранний у тому числі за рахунок позитивного впливу на торгівлю сировиною та дизайнерськими послугами.
З огляду на це документ рекомендує відслідковувати розвиток технології 3D-друку для кращого розуміння довгострокових наслідків її впровадження у міжнародну торгівлю. У цілому для міжнародної торгівлі більш широке впровадження швидкого концентрованого виробництва з допомогою 3D-друку, ймовірно, приведе до збільшення обсягу торгівлі по ланцюжку поставок, ніж розподілене швидке виробництво. Як зазначається у документі, технології також будуть реалізовані як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, у тому числі за рахунок зменшення перепон для підприємництва, зниження бар’єрів для входу на ринок обробної промисловості та підвищення якості продукції.
Опублікований документ належить до серії матеріалів, яка покликана надати доступ для більш широкого кола читачів окремі дослідження з актуальних питань торгівельної політики, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».
Повний потенціал цифрових технологій залишається нереалізованим, а їх переваги розподіляються нерівномірно з-за недостатніх інвестицій у створення нематеріальних активів і мереж зв’язку всередині країн і між ними. Шок від COVID-19 створює нові проблеми та можливості.
Спираючись на минулу та поточну діяльність ОЕСР, у документі пропонується багатоаспектний політичний підхід, покликаний значно прискорити розповсюдження та впровадження цифрових технологій у всіх прошарках суспільства та більш широко використовувати їх переваги.
Ключові елементи запропонованого підходу LIFT наступні: – навчання впродовж всього життя для всіх, щоб кожний мав можливість набувати та вдосконалювати навички, необхідні для процвітання в цифровому світі; – фінансування нематеріальних активів для економіки знань дозволить більшому числу фірм, особливо малих, збільшувати нематеріальні інвестиції та використовувати можливості, які пропонує цифрова трансформація; – рамкові ринкові умови для цифрової епохи повинні створюватися в першу чергу в сферах модернізації систем оподаткування та регулювання в сфері захисту конкуренції, підтримки динаміки розвитку бізнесу в цифрових секторах, розвитку електронного уряду; – доступ до технологій через цифрову інфраструктуру для полегшення доступу до мереж зв’язку та прискорення розповсюдження цифрових технологій і їх міжнародного розповсюдження.
Документ належить до серії матеріалів з економічної політики, призначених для надання доступу до окремих досліджень з актуальних питань структурної та макроекономічної політики.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Огляд здоров’я 2021. Показники ОЕСР»
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Огляд здоров’я 2021. Показники ОЕСР»
У документі представлено останні співставні данні та тенденції з різних аспектів діяльності систем охорони здоров’я в країнах ОЕСР. Він надає переконливі докази значних відмінностей між країнами в показниках стану здоров’я та ризиків для здоров’я, а також у вхідних і вихідних даних систем охорони здоров’я.
В опублікованому звіті аналізується вичерпний набір показників здоров’я населення та ефективності системи охорони здоров’я в країнах-членах ОЕСР і в ключових країнах з ринковою економікою, котра тільки формується. Вони охоплюють стан здоров’я, фактори ризику для здоров’я, доступ до медичного обслуговування та його якість, а також ресурси охорони здоров’я.
Аналіз ґрунтується на останній співставній офіціальній національній статистиці та інших джерелах. Поряд з аналізом окремих показників в оглядовій главі наводиться зведена інформація про порівнювальні показники країн і основних тенденціях.
У цьому випуску також особлива увага приділяється впливу COVID-19 на здоров’я в країнах ОЕСР, у тому числі летальним випадкам і захворюванням, викликаних вірусом, несприятливим наслідкам для доступу та якості медичної допомоги, а також тягарю психічних захворювань, число яких постійно збільшується.
На офіційному сайті ОЕСР опублікувало результати дослідження «Немає чистого нуля без малого та середнього бізнесу: вивчення ключових питань екологізації МСП і зеленого підприємництва».
На офіційному сайті ОЕСР опублікувало результати дослідження «Немає чистого нуля без малого та середнього бізнесу: вивчення ключових питань екологізації МСП і зеленого підприємництва».
Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП і підприємництву», де представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також з широкого кола сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізація та інші.
У дослідженні розглядаються питання щодо вирішального значення МСП і підприємців для досягнення кліматичних цілей. У сукупності вони здійснюють значний вплив на оточуюче середовище, але також вносять важливий внесок у досягнення чистого нуля завдяки своїм інноваціям в зусиллям з екологізації.
Обговорюється важливість обліку підприємців і МСП при розробці політики в сфері клімату та оточуючого середовища. В ньому аналізуються рушійні сили та перешкоди зеленого підприємництва та озеленення МСП, а також обговорюються варіанти політики для підтримки цих цілей.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
