На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Австралійського національного університету щодо ефективної організації досліджень та освіти.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Австралійського національного університету щодо ефективної організації досліджень та освіти.
Ресурс містить тринадцять статей, які стосуються різних аспектів науки та освіти, іноді – неочікуваних, зокрема:
використання
квестів; інноваційного автентичного оцінювання для заохочення опанування навичок м’якого спілкування; виховання стійкості; використання інструментів штучного інтелекту та ChatGPT в навчальному процесі та для підтримки академічної доброчесності; як побудувати успішну академічну кар’єру; як правильно побудувати групову роботу;
повернення до очного навчання та оцінювання довгострокового впливу онлайн-навчання; як навчити аргументації та використовувати це для кращої підготовки.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».
У ній автор посилається на серію опитувань, у яких взяли участь понад 4,6 тис. респондентів. Узагальнення результатів цих опитувань призводить до невтішних висновків: під час та після пандемії COVID-19 різко підвищився рівень академічних порушень. Більшість студентів списують на онлайн-іспитах: 54,7% респондентів зізналися у шахрайстві, що суттєво вище за «доковідні» дані, які фіксували такого роду порушення у 29,9% випадків.
Філ Ньютон і Кейоні Ессекс виявили, що причиною обману для багатьох студентів виявилась його легкість. Перехід на онлайн-тестування разом із недбалим інформуванням та слабкою підтримкою з боку університетів зміцнили у деяких студентів уявлення про те, що їхньому університету «байдуже», чи чесно вони навчаються. Професор Ньютон, автор впливового дослідження 2018 року, в якому було доведено, що кожен сьомий студент у світі шахраював, вважає, що ця проблема загострилась із упровадженням інструментів штучного інтелекту. Він наголошує: університетам потрібно посилювати якість оцінювання набутих знань, використовувати більше очних іспитів, змінити структуру екзаменаційних питань для ускладнення шахрайства. Разом із тим він застерігає, що жоден з цих заходів не є панацеєю: «Є багато речей, які можна зробити, але коли ви збільшуєте їх до 10, ви робите життя студентів, які в першу чергу не збираються списувати, досить жалюгідним». Він також очікує, що більше університетів будуть використовувати для оцінювання viva, що поширюється у континентальній Європі, але це вимагатиме досить великих змін у мисленні.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Раджані Найду «Університети, штучний інтелект і суспільне благо».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Раджані Найду «Університети, штучний інтелект і суспільне благо».
Автор наголошує, що вища освіта має знайти шляхи для взаємодії зі штучним інтелектом, щоб використовувати його потенціал, пояснювати проблеми та пом’якшувати небезпеки. При розгляді питання реагування вищої освіти на розвиток ШІ треба в першу чергу усвідомити, якими будуть у цьому контексті обов’язки університетами? Напевне вони повинні
коректно використовувати його потенціал, інформувати про небезпеку ШІ та
ініціювати розроблення рішень, націлених на отримання максимальної користі для суспільства і водночас зменшення негативного впливу. Раджані пропонує використовувати потенціал ШІ в усіх дисциплінах; розвінчувати
сумнівні твердження про неминучість того, що ШІ автоматично принесе людству користь (або навпаки – знищить його); поширювати розуміння того, як ШІ може змінити соціальний, політичний та економічний контекст. Необхідно, щоб корпорації були більш прозорими щодо висвітлення алгоритмів ШІ. Слід підтримувати людей у опануванні навичок роботи з досягненнями ШІ, їх грамотності щодо алгоритмів і технологічних принципів, на яких працює ШІ. Потрібно широко роз’яснювати вплив ШІ на людей, готуючи громадян до продуктивного життя у світі зі ШІ. Необхідно постійно пам’ятати про те, що є мисленням, навчанням і постійно шукати способи більш значущої взаємодії з громадськістю, журналістами, людьми творчих професій, щоб пояснювати які є проблеми ШІ, як їх можна пом’якшити.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».
Наголошується, що структура, яку часто використовують, – застаріває і тому потрібен новий підхід. Ще декілька років тому розуміння ШІ обмежувалося його потенціалом як допоміжного інструменту викладання і навчання для зменшення обтяжливих завдань для викладачів. Вважалося, що ШІ буде охоче впроваджено у вищу освіту й забезпечуватиме інклюзивне навчання. Ніхто не передбачав, що ГШІ незабаром увірветься в наш світ, руйнуючи освітній простір і розділяючи академічне співтовариство. Незважаючи на розмаїття підходів, науковці відчайдушно намагаються отримати чіткі практичні поради та рекомендації від своїх власних установ щодо того, як впоратися з цією складною ситуацією. Але виші не впевнені у собі та шукають зовнішньої підтримки. Автори вважають, що в основі практик застосування ГШІ мають бути когнітивні процеси: набуття навичок мислення від нижчого до вищого порядку, починаючи від запам’ятовування та побудови за допомогою розуміння, застосування, аналізу та оцінювання, перш ніж досягти вершини освітнього навчання – творення. Вони добре резюмовані таксономією Блума і часто зображуються у вигляді піраміди. Ця концепція навичок мислення нижчого і вищого порядку сильно визначає те, як ми розробляємо, викладаємо й оцінюємо, вона неявно вбудована у рамки кваліфікацій, дескриптори оцінок на університетському рівні та результати навчання. Створення знань неможливе без проходження цих когнітивних процесів. ШІ може створювати контент багатьох типів практично миттєво, оперуючи величезним обсягом інформації, при цьому не відчуваючи себе перевантаженим або пригніченим обмеженнями можливостей, як це відбувається у людини. Виникає ситуація відеогри, де можна просто перестрибнути декілька рівнів, не запам’ятовуючи, не розуміючи суті, не застосовуючи на практиці, не аналізуючи та не оцінючи інформацію. Науковці бізнес-школи Університету Суррея вважають, що метод Таксономії Блума залишається основним методом викладання, навчання та оцінювання і пропонують під час інтеграції ГШІ почати з творчості. Для цього потрібно пам’ятати, що ШІ – це всього лише інструмент, створений людьми. Як творці та розповсюджувачі знань, заснованих на надійних та етичних дослідженнях, люди зобов’язані використовувати цифрові інструменти таким чином, щоб застосування ШІ приносило користь суспільству.
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».
У ній наголошується, що в той час, як учні повертаються до навчання після літніх канікул, ЮНЕСКО закликає уряди запровадити відповідні правила та забезпечити підготовку вчителів, щоб підтримати орієнтований на людину підхід до використання ГШІ в освіті. З цією метою ЮНЕСКО публікує перший в історії глобальний посібник щодо генеративного штучного інтелекту в освіті та дослідженнях, розроблений для усунення збоїв, спричинених стрімким розповсюдженням технологій ШІ. У цьому посібнику надається пояснення щодо появи та сутності ГШІ, розглядаються суперечки навколо його використання та можливих наслідків для освіти (зокрема – щодо погіршення розриву цифрових даних). ЮНЕСКО пропонує сім ключових кроків, які повинні зробити уряди для регулювання генеративного штучного інтелекту та встановлення політичних рамок для його етичного використання в освіті і дослідженнях, у тому числі – шляхом прийняття глобальних, регіональних або національних стандартів захисту даних і конфіденційності. Також пропонується встановити вікові обмеження на рівні 13 років для використання інструментів штучного інтелекту у шкільних класах і забезпечити попереднє навчання вчителів з цього питання. Спираючись на Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту від 2021 року та Пекінський консенсус щодо штучного інтелекту в освіті 2019 року, посібник пропагує проактивну позицію, залученість, справедливість, гендерну рівність, культурне та мовне різноманіття.
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.
У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».
У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
Автори наголошують на необхідності переосмислення навчальних матеріалів і програм з урахуванням майбутніх тенденцій на ринку праці. Через непередбачуваний характер розвитку технологій робоче місце через 7 років докорінно відрізнятиметься від нинішнього. З появою індустрії 5.0, розвитком метавсесвіту, прогресом у мережі інтернет і розвитку цифрових технологій з’являться робочі місця, яких не було в минулому. Отже, людям для досягнення успіху та кар’єрного зростання необхідно буде швидко набувати нових навичок. Очікується зростання попиту на аналітиків даних, спеціалістів з великих даних та експертів з автоматизації процесів. Такі навички, як ухвалення рішень, аналіз та оцінка систем, матимуть великий попит. Не менш важливими будуть і такі м’які навички, як комунікація, сторітелінг. Зважаючи на стрімкий розвиток штучного інтелекту затребуваним буде вміння працювати з ШІ, промпт-інжиніринг. Університети і надалі будуть відігравати важливу роль у підготовці майбутніх фахівців, але мають переосмислити програми власних курсів з огляду на нові тенденції, щоб своєчасно адаптуватися до мінливого світу. Наприклад, курс «Аналітика даних» має бути представлений не лише в ІТ, а й в управлінні людськими ресурсами. Майбутній робочій силі необхідні навички постійного навчання, які знадобляться більше, ніж будь-коли. Концепція безперервного навчання стане більш поширеною і важливою, і це має відбуватись за підтримки університетів.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Наголошується, що інструменти регуляторного експерименту використовуються для тестування нових економічних, інституційних та технологічних підходів, а також для розроблення моделей правового регулювання поза межами існуючих керівних структур. Цей звіт присвячений питанням використання регуляторних пісочниць, завдяки яким органи влади залучають фірми для тестування інноваційних продуктів або послуг, які не можна вмістити в існуючі правові рамки. Фірми-учасники експерименту отримують звільнення від необхідності виконання конкретних правових положень або дотримання певних процесів, щоб стимулювати упровадження цими фірмами інновації. У звіті узагальнено уроки, винесені з регуляторних пісочниць у сфері фінтеху, наголошується на їхньому позитивному впливі, зокрема – сприянні залученню венчурних інвестицій у фінтех-стартапи. Проаналізовані виклики та ризики, пов’язані з упровадженням регуляторних пісочниць та описано процеси їхнього використання. Представлені політичні міркування щодо регуляторних пісочниць для компаній, які займаються розвитком технологій штучного інтелекту, включаючи інституційну міждисциплінарну співпрацю та необхідність нарощування експертизи у цій галузі в уповноважених державних органах. Висновки звіту підкреслюють необхідність регуляторної інтероперабельності, важливість комплексних критеріїв прийнятності використовуваних інструментів, оцінювання впливу на інновації та конкуренцію.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Наголошується, що розвиток штучного інтелекту закладає основу для масштабних і швидких перетворень у суспільстві. Розуміння взаємозв’язку між можливостями ШІ та навичками людини необхідне для того, щоб політика могла реагувати на зміни, які наразі мають місце та відбудуться у майбутньому. Досліджувалось, наскільки добре системи ШІ справляються із завданнями Програми міжнародної оцінки успішності учнів (PISA) у читанні, математиці та природничих науках. Тести проводились із використанням сімейства великих мовних моделей Generative Pre-Trained Transformer – штучного інтелекту, який лежить в основі ChatGPT і який викликав фурор у світі після свого публічного релізу наприкінці 2022 року. Результати дослідження показали, що обидві версії GPT перевершують середні показники підлітків з читання та природничих наук, а також продемонстрували швидкий прогрес у математиці.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
