Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Айронсайд «Основні пропозиції університетських курсів для підвищення кваліфікації робочої сили».

У ній автор пропонує розглянути, як саме університети можуть розвивати портфоліо своїх курсів, щоб задовольнити мінливі вимоги до навичок на робочому місці та надавати освіту ширшому колу зацікавлених у навчанні. Наразі зростає попит на університетські курси, які допомагають працюючим дорослим підвищити власну кваліфікацію або перекваліфікуватися, щоб забезпечити свій професійний розвиток. Единбурзький університет зосередився на розробленні курсів у таких сферах, як навички роботи з даними. Ці навички можуть бути корисним будь-кому: від працівників, які прагнуть здобути знання для розвитку своєї кар’єри, до тих, хто перебуває під загрозою скорочення або є безробітним. Для того, щоб зробити зміст курсу доступним для різних слухачів, а також найкращим чином використати успішний досвід подібних курсів, в університеті було розширено пропозицію курсів для працюючих професіоналів. У статті надаються поради, як стосуються фокусування на портфоліо, вивчення економічного середовища, забезпечення оригінальності курсу, розширення способів надання матеріалів, диверсифікації за структурою та тривалістю, переходу до гібридного та онлайн-навчання.

Детальніше: https://bit.ly/3R3xVH4, https://bit.ly/3H0LAKy

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Угода про відкритий доступ послабить позиції видавців під час переговорів».

У ній наголошується, що Угода про утримання прав спрямована на те, щоб покласти край «безкорисній» моделі, згідно з якою університети «віддають інтелектуальну власність видавцям і натомість купують доступ до неї». Йдеться про нові зобов’язання, узгоджені членами Дослідницького партнерства N8, до якого входять університети Манчестера і Шеффілда. Їхнім дослідникам запропоновано розміщувати прийняті рукописи у вільних для читання доменах щоб на практиці підтримувати публікації у відкритому доступі. Таким чином науковці зможуть вільно розміщувати остаточні версії наукових статей в інституційних репозиторіях після отримання ліцензії CC- BY. Автор припускає, що це може призвести до протистояння між науковцями та видавцями, оскільки деякі журнали відмовлятимуться публікувати рукописи під ліцензією CC-BY (у ній дослідник заявляє, що він є власником отриманих результатів). Заява N8 має на меті підтримати шлях до публікації у відкритому доступі, що відповідає вимогам UKRI, коли автори розміщують прийняті рукописи в інституційних репозиторіях і роблять результати своєї роботи доступними без ембарго. Крістофер Пресслер, університетський бібліотекар Манчестерської бібліотеки Джона Райлендса вважає, що нова заява про збереження прав допоможе нарешті покласти край усталеній хибній практиці, згідно з якою дослідники безкоштовно передають свої права видавцям.

Детальніше: https://bit.ly/3ZTd7WW, https://bit.ly/3XNIYqb

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Світ «повертається назад» у питанні рівного доступу до вищої освіти.

У ній зазначається, що згідно зі звітом, підготовленим Національною мережею освітніх можливостей (Neon), досягнення до кінця поточного десятиліття глобальної мети із забезпечення рівного доступу до вищої освіти наразі малоймовірне. За даними опитування, проведеного більш ніж у 50 країнах, спостерігається зниження рівня успішності студентів, зростання кількості випадків їх відрахування, загальне погіршення результатів навчання, зменшення ймовірності працевлаштування після закінчення університету. Понад 80% респондентів опитування стверджують, що кількість заяв від пріоритетних груп на здобуття вищої освіти в організації, де вони працюють, зменшилася, а 25% оцінює це падіння рівнем 20 %. Майже 90% опитаних вважають, що у період до 2025 року ситуація не погіршиться. Експерти закликають до «зміни культури» у вищій освіті, вираженої у «конкретних фінансових зобов’язаннях» (а не лише у заявах про наміри) і пропонують університетам інвестувати 5 % свого річного доходу у розширення доступу до освіти. На думку автора звіту і директора компанії Neon, незважаючи на те, що деякі країни досягли певного прогресу, в цілому спостерігається брак політичної підтримки та механізмів обміну кращими практиками.

Детальніше: https://bit.ly/3HcUsgr, https://bit.ly/3CZ7RXM

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Стали відомі «вражаючі» зарплати в австралійських університетах».

У ній зазначається, що близько 50 співробітників заможних австралійських вишів заробляють більше, ніж середньостатистичний віце-канцлер в Англії. Нещодавно оприлюднені документи свідчать про можливості, якими користуються керівники австралійських університетів: десятки співробітників заробляють більше, ніж прем’єр-міністр, а сотні отримують зарплати, що значно перевищують передбачені у галузевих угодах. В університетах Сіднею та Квінсленду викладачі отримують понад 350 тис. австралійських доларів (201 тис. фунтів стерлінгів) на рік. І це – без урахування додаткових виплат, таких як пенсія за вислугу років й вихідна допомога при звільненні. Неочікувані дані були отримані від Австралійського податкового управління у 2018-19 і 2019-20 роках. Звісно, відомості були передані без персональної ідентифікації. Автор наголошує, що існує непрозорість нарахування зарплат, суми яких обговорюються у вузькому колі за зачиненими дверима. Національна профспілка працівників вищої освіти Австралії заявила, що зарплати керівників вишів «зашкалюють», тоді як навчальні заклади все більше покладаються на соціально незахищену робочу силу з низькими доходами. Університети, які можуть дозволити собі платити проректорам і вищому керівництву такі вражаючі суми, мали натомість забезпечити справедливе підвищення заробітної плати своїм працівникам.

Детальніше: https://bit.ly/3kkQqL9, https://bit.ly/3CUoYdz

На сайті Times Higher Education опублікована підбірка корисних порад від університету Аделаїди щодо викладання та проведення досліджень у сфері вищої освіти.

Ресурс містить п’ятнадцять статей, у яких розглядаються питання наставництва і лідерства (як бути чуйним лідером у часи змін; що таке автентичне лідерство); як цифрові інструменти навчання можуть покращити освіту; як вибудовувати систему стосунків в освітньому середовищі та формувати спільноти, що процвітають; спрощення задля викладання складних речей (застосування коміксів); творчість у вищій освіті; як використовувати дані про результати навчання для удосконалення університетського курсу; навіщо потрібні та як проводити асинхронні дискусії.

Детальніше: https://bit.ly/3ixN32J

На сайті Times Higher Education опублікована тематична підбірка матеріалів «Технічні рішення для кампусу після COVID: від чат-ботів до метавсесвіту – як отримати вигоду з технологій, які трансформують вищу освіту».

Наголошується, що навчання онлайн та дистанційні технології навчання у вищій освіті, які масово стали застосовуватись під час пандемії COVID-19, створили основу для технологічної революції у багатьох сферах завдяки гібридному навчанню, застосуванню віртуальної реальності, широкого залучення великих даних. Фактично ми маємо перед очима приклад того, як технологія перетворює традиційну діяльність. Наприклад, завдяки машинному навчанню та метавсесвіту університети обмінюються знаннями і проводять дослідження. Доступна онлайн колекція ресурсів містить практичні поради для університетів, здобувачів освіти, викладачів: від кібербезпеки до налагодження зв’язків з бізнесом, від суто технічних питань до нових підходів у викладанні.

Детальніше: https://bit.ly/3Xkh70D

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Джампа «Опитування успішного дослідження THE-Lindau Nobel Laureate Meetings».

У ній розглядаються непрості питання науки та меритократії, внеску університетів у підтримку досліджень та дослідників, важливість впливу (впровадження) досліджень та публікацій про їх результати, значення міждисциплінарності та інтернаціоналізації для нових відкриттів. Зазначені та інші питання містились в опитуванні понад 400 науковців. Усі респонденти віком до 35 років, є членами мережі випускників Lindau та працюють у галузях, у яких присуджуються Нобелівські премії (фізіологія, медицина, хімія, фізика, економіка.

Детальніше: https://bit.ly/3GtWKan, https://bit.ly/3GV3IH3

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Матвія Рейса «Як написати успішну книгу, яка гарно продаватиметься».

У ній автор наголошує, що науковцям, які працюють у вузькій галузі знань та звикли писати академічні тексти з великою кількістю посилань, засиллям спеціальної термінології, детальними поясненнями та обґрунтуванням ідей, зазвичай дуже складно писати тексти для широкої аудиторії. Разом із тим, винагорода для авторів, які навчаться це робити, може бути значною (особисте визнання, фінансова вигода). Написані зрозумілою мовою, у привабливому стилі, енергійно розрекламовані книги, які знаходять шлях до широкої читацької аудиторії, – знахідка для видавців. Вони відкривають науковцям шлях до літературних фестивалів, газет і телебачення, формують нову площадку для інформування громадськості. Ще одна перевага – значна надбавка до університетських зарплат у вигляді гонорарів. Але авторів, здатних їх написати, дуже мало, оскільки книги, що продаються, є повною протилежністю академічних публікацій. Звичайно, не всі науковці мають відповідний характер, темперамент та працюють у сфері знань, які підходять для написання книг для широкої аудиторії. Доволі складно написати щось, що будуть прагнути прочитати тисячі людей. Простіше йти звичним курсом і писати академічні статті. У публікації наводяться поради відомих вчених, видавців та журналістів щодо того, як авторам академічних книг стати авторами бестселерів.

Детальніше: https://bit.ly/3GgiiY7, https://bit.ly/3GeN1EY