У вересні 2022 року запущено Африканську мережу національних виконавчих структур із визнання кваліфікацій вищої освіти.
У вересні 2022 року запущено Африканську мережу національних виконавчих структур із визнання кваліфікацій вищої освіти.
Вона покликана сприяти обміну актуальною інформацією, підтримувати розвиток потенціалу взаємного навчання, визнання та академічної мобільності на континенті. Мережа об’єднує 14 держав-учасниць Аддіс-Абебської конвенції та наслідує практики раніше створених мережі у Європі (ENIC/NARIC), Азії та Тихоокеанському регіоні (APNNIC)в рамках виконання Лісабонської та Токійської конвенцій. Зміцнення та об’єднання систем вищої освіти в Африці є ключем до розширення можливостей і прискорення соціально-економічного розвитку країни. Впровадження Аддіс-Абебської конвенції та Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій щодо вищої освіти матиме важливе значення для проекту ЮНЕСКО Campus Africa, метою якого є об’єднання університетів на континенті, розширення можливостей та розширення співпраці між національними системами вищої освіти.
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт Організації Об’єднаних Націй «Системи спостереження за океаном — щорічний звіт високого рівня».
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт Організації Об’єднаних Націй «Системи спостереження за океаном — щорічний звіт високого рівня».
У документі міститься інформація про стан, можливості та цінності Глобальної системи спостереження за океаном. Звіт зосереджений на декількох ключових аспектах: глобальний погляд на стан системи моніторингу океану; поглинання вуглецю океаном для забезпечення більш точних прогнозів кліматичних моделей; поліпшення прогнозів прибережних затоплень та їх попередження; спостереження за фітопланктоном задля розуміння зміни харчових ланцюгів та зрушень у морському житті; залучення нових громад до програм дослідження і збереження океанів. Звіт підготовлений координаційною групою спостережень GNO, групами GNO-Bioeko та BGC, групою OOPC, секретаріатами Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО та Всесвітньої метеорологічної організації.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Даніеля Баріля, голови комітету, відповідального за підсумкову декларацію Сьомої міжнародної конференції з освіти дорослих (CONFINTEA VII).
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Даніеля Баріля, голови комітету, відповідального за підсумкову декларацію Сьомої міжнародної конференції з освіти дорослих (CONFINTEA VII).
У ній автор розмірковує про важливе прагнення держав-членів покращити фінансування освіти дорослих і чому вони повинні почати це реалізовувати. На заключному засіданні CONFINTEA VII було прийнято Марракешські рамки дій (МРД). У документі закріплено визнання пріоритетів навчання та освіти дорослих і, що воно має фінансуватися «за рахунок внеску широкого кола зацікавлених сторін, різних міністерств, роботодавців та інших приватних суб’єктів, місцевих органів влади та учнів». Зобов’язання МРД, стануть одним із показників, за якими оцінюватиметься національна політика у цій сфері.
5 вересня 2022 року ЮНЕСКО оприлюднила узгоджені рекомендації щодо процесу універсального періодичного огляду.
5 вересня 2022 року ЮНЕСКО оприлюднила узгоджені рекомендації щодо процесу універсального періодичного огляду.
Вони базуються на принципах свободи вираження поглядів, безпеки журналістів та доступу до інформації та містять дев’ять ключових позицій. Пропонується переглянути надмірно широке коло юридичної термінології; створювати й зміцнювати інституційні механізми безпеки; забезпечити захист жінок; розробляти та/або зміцнювати нормативні документи і політики доступу до інформації та зобов’язань забезпечення інклюзивності для маргіналізованих груп. Універсальний періодичний огляд є унікальним керованим державами ООН процесом безперервної оцінки ситуації з правами людини, свободи вираження поглядів та доступу до інформації. Він дозволяє оцінити достатність правових та конституційних рамок, які гарантують свободу вираження поглядів, доступ до інформації та ефективність застосування законів.
Центр участі та інформаційних ресурсів SALTO, Навчальний та науково-дослідний інститут ЮНІТАР і ЮНЕСКО оголосили конкурс на переклад національними/регіональними мовами відкритого онлайн-курсу «Захист прав людини в епоху штучного інтелекту».
Центр участі та інформаційних ресурсів SALTO, Навчальний та науково-дослідний інститут ЮНІТАР і ЮНЕСКО оголосили конкурс на переклад національними/регіональними мовами відкритого онлайн-курсу «Захист прав людини в епоху штучного інтелекту».
Подія приурочена до Європейського дня мов, який відбудеться 26 вересня 2022 року. Курс покликаний підвищити обізнаність молоді з проблемами розвитку штучного інтелекту та пов’язаною з цим реалізацією прав людини. Зокрема, у ньому розглядаються наступні питання: як розвиток ШІ впливає на свободу вираження поглядів; як реалізується право на приватність і рівність; як відбувається щоденна взаємодія з технологіями ШІ; як упровадження ШІ впливатиме на подальшу цифрову трансформацію суспільства. Заявку на участь можна подати до 26 вересня 2022 року.
8 вересня 2022 року відбудеться Міжнародний день грамотності.
8 вересня 2022 року відбудеться Міжнародний день грамотності.
З цієї нагоди ЮНЕСКО обрала лауреатів своїх міжнародних премій грамотності. Ними стали шість програм, які підтримують інклюзивність. Зокрема, премією ЮНЕСКО імені короля Седжона нагороджені програми: “Native Scientist” організації Native Scientist (Великобританія), «Багатомовна освіта” Інституту соціальних наук Калінгі (Індія), «Уроки арабської мови» Медресе (Об’єднані Арабські Емірати). Премію ЮНЕСКО Конфуція за грамотність отримали програми: «Доступна література» Institute Include (Бразилія), «Доступна мережа для цифрових можливостей та інклюзивності» (PANDei) Державної бібліотеки Саравака (Малайзія), «Готовність до школи через участь громади» Інституту мови та грамотності Молтено (Південна Африка).
На сайті Міжнародного інституту планування освіти ЮНЕСКО опублікована стаття Антона Де Грауве та Анни Хаас «Справа не в мені, а в системі».
На сайті Міжнародного інституту планування освіти ЮНЕСКО опублікована стаття Антона Де Грауве та Анни Хаас «Справа не в мені, а в системі».
У ній представлено результати дослідження щодо аналізу функціонування та оцінювання ефективності управління освітою. Наведено огляд способів підготовки планів розвитку сектору освіти за допомогою технічно обґрунтованого інклюзивного процесу та їх впровадження. Найважливішим інструментом успішної реалізації таких планів є ефективне управління освітою починаючи з центрального рівня через регіональні та місцеві органи та закінчуючи керівниками закладів освіти. На думку авторів, покращити впровадження планів можна за рахунок підвищення ефективності функціонування освітньої адміністрації, роботу якої можна розглядати з чотирьох рівнів можливостей: окремих посадових осіб; організаційної одиниці, у якій працюють посадові особи; державної адміністрації загалом та відносин адміністрації з зовнішніми партнерами. Структура, яка пропонується експертами, застосовувалась на практиці. Вона може бути адаптована до умов різних країн та адміністративних систем. Роль МІПО-ЮНЕСКО як зовнішнього посередника виявилася корисною у загальному керівництві та структуруванні робіт. Але ключова роль належить державним органам.
ЮНЕСКО і Департамент культури та туризму Абу-Дабі опублікували спільний звіт «Культура за часів COVID-19: стійкість, відновлення та відродження».
ЮНЕСКО і Департамент культури та туризму Абу-Дабі опублікували спільний звіт «Культура за часів COVID-19: стійкість, відновлення та відродження».
У документі представлено глобальний огляд впливу пандемії на сектор культури починаючи з березня 2020 року, а також пропозиції щодо напрямків його відродження. Наголошується, що культура була одним із найбільш постраждалих секторів у світі: лише у 2020 році було втрачено понад 10 млн робочих місць, доходи впали на 20–40%, скоротилась валова додана вартість на 25%. Однак онлайн-публікації та аудіовізуальні платформи продемонстрували зростання внаслідок збільшення залежності від цифрового контенту. У публікації визначаються основні глобальні тенденції, що змінюють культурний сектор, подається бачення щодо нових напрямків формування політики й відповідних стратегій відродження.
ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.
ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.
Конкурсом передбачається пошук інформації про найкращий досвід щодо відкритої науки на індивідуальному, інституційному, національному, регіональному та міжнародному рівнях з акцентом на пріоритетні сфери діяльності, зазначені у Рекомендаціях ЮНЕСКО щодо відкритої науки.
Виконавчий комітет Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) затвердив 8 нових глобальних геопарків ЮНЕСКО.
Виконавчий комітет Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) затвердив 8 нових глобальних геопарків ЮНЕСКО.
Наразі кількість об’єктів, які беруть участь у Глобальній мережі геопарків становить 177 в 46 країнах. Вперше нові геопарки зареєстровано в Люксембургу та Швеції.
Знак ЮНЕСКО «Глобальний геопарк» визнає геологічну спадщину міжнародного значення. Держави-члени одноголосно ратифікували її створення у 2015 році. Ділянки цієї мережі відрізняються незвичайним геологічним різноманіттям, яке лежить в основі біологічного та культурного різноманіття різних регіонів. Геопарки слугують місцевим співтовариствам, поєднуючи збереження їх унікальної геологічної спадщини з громадською роботою та сталим розвитком.
Після приєднання до мережі 8 нових геопарків, загальна її площа становить понад 370 тис. квадратних кілометрів.
Новими глобальними геопарками ЮНЕСКО визнано наступні: – геопарк Seridó в напівзасушливій північно-східній частині Бразилії площею 2,8 тис. кв. км; – геопарк Caminhos dos Cânions do Sul на півдні Бразилії площею 2,83 тис. кв. км, де мешкає понад 74 тис. жителів; – геопарк Salpausselkä де проживає біля 177 тис. мешканців, розташований на півдні Фінляндії в найпівденнішій частині фінського Озерного краю на площі 4,5 тис. кв. км; – геопарк Ries знаходиться в землях Баварія та Баден-Віртемберг і містить кратер Ріс, розташований між Швабськими та Франконськими Альпами на півдні Німеччини.
Займає площу 1,75 тис. квадратних кілометрів з населенням біля 162,5 тис. осіб; – геопарк Kefalonia – Ithaca в західній Греції являє собою острівний комплекс, який займає площу 773 квадратних кілометри, де проживають 35,8 тис. жителів; – сільський геопарк Mëllerdall у східній частині Люксембургу займає площу 256 квадратних кілометри з населенням біля 25,5 тис. жителів; – у районі закруту Карпат у Румунії горбиста та гориста територія геопарку «Buzău Land» займає площу 1,04 тис. квадратних кілометрів з населенням біля 45 тис. жителів; – Platåbergens геопарк в західній Швеції займає площу 3,69 тис. квадратних кілометри і населення біля 290 тис. чоловік.
Два з нових глобальних геопарків ЮНЕСКО розташовані у Латинській Америці і шість – у Європі. Обмеження причинені COVID-19 не дозволили розглянути нові заявки з Азії, Африки та Близького Сходу, але декілька проєктів зі створення нових геопарків у цих частинах світу знаходяться на стадії реалізації.
