Відкрита наука Архіви

Блокчейн-технології

Комітет Верховної Ради України із цифрової трансформації продовжує знайомити громадськість із прикладами успішної цифровізації, зокрема – із використанням блокчейну в інших країнах.

Естонія. Цифрові паспорти населення мають високий захист завдяки KSI Blockchain.

У Грузії діє реєстр права власності на землю, який використовує блокчейн. Він допомагає економити час і кошти на оформлення документів: відтепер весь процес займає не 3 дні, а декілька секунд, і заощаджує до 90% вартості послуг.

Швейцарія почала із впровадження блокчейну на локальному рівні. У місті Цуг працює сервіс ідентифікації на блокчейні Ethereum. Проєкт, ініційований швейцарським урядом, має назву uPort, і за принципом дії нагадує ID-картки. Це – сучасне рішення для управління персональними даними: мешканці міста Цуг мають доступ до різних е-послуг, і вже навіть успішно провели перший у світі референдум на базі блокчейну. А ще мешканці самі обирають, кому з третіх сторін передавати закодовану інформацію про себе.

Технологію KSI Blockchain використовують НАТО і Міноборони США, національні реєстри охорони здоров’я, власності та успадкованого майна, система цифрових судів. Вона дозволяє інтегрувати урядові інформаційні системи між собою.

Детальніше: https://bit.ly/2BLMeOp

2020-07-31

185

Оновлений аналітичний модуль порталу відкритих даних

На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних став доступним оновлений аналітичний модуль моніторингу публікації та використання відкритих даних.

Цей аналітичний модуль моніторингу розпорядникам та користувачам відкритих даних надає:

– можливість для розпорядників відслідковувати та аналізувати попит на власні набори відкритих даних;

– нові способи взаємодії з Мінцифрою з питань оптимізації наборів даних та визначення пріоритетних сфер для їх розвитку;

– зручний спосіб відслідковувати ефективність політики у сфері відкритих даних.

Також за допомогою аналітичного модулю можна дізнатись про:

– динаміку публікації нових наборів та найпопулярніші набори даних;

– перегляд та завантаження наборів даних на порталі та щодо окремих розпорядників;

– використання відкритих даних через API.

Для кожного набору доступна статистика переглядів.

До кінця серпня буде реалізована можливість аналізу завантаження ресурсів конкретних наборів даних та розширення функціональних можливостей Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а саме: автоматична премодерація наборів, реалізація модулю валідації та своєчасного оновлення наборів даних.

Детальніше: https://bit.ly/39G8h5x, https://data.gov.ua/stats2/common, https://data.gov.ua/stats2/organizations, https://data.gov.ua/stats2/api

Фото: Мінцифри

2020-07-30

168

Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки.

У ньому, зокрема, йдеться про:

– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії;

– план дій «ERA проти CORONA»;

– інструменти для обміну даними досліджень;

– Європейську хмару відкритої науки;

– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів;

– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;

– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;

– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;

– статус EOSC як регулятивного органу;

– переваги, які надає впровадження EOSC;

– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;

– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.

Детальніше: https://bit.ly/3fXnemn, https://bit.ly/3eZfhvm

2020-07-24

232

МОН відмовилось від укладання чергової угоди про надання доступу до Scopus

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська.

Цей самий журнал також було виявлено у базі даних Web of Science Core Collection. Однак це відбулось після укладання договору з надавачем послуг – компанією Clarivate Analytics. МОН направило звернення до компанії Clarivate, де пояснило, що умови співпраці будуть переглянуті.

Разом із тим, МОН розуміє, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом інтеграції української науки у світовий та європейський дослідницькі простори. Тому міністерство буде продовжувати діалог із компаніями, які є власниками МНБД з метою усунення проблем, які заважають співпраці.

Детальніше: bit.ly/2OMeMu3

2020-07-24

189

Опубліковано Звіт про досягнення та рекомендації SwafS

Єврокомісія опублікувала Звіт про досягнення та рекомендації за програмою фінансування науки для суспільства (SwafS) у «Горизонті 2020».

Мета звіту – оцінити досягнення щодо інтеграції науки, суспільства та громадян у «Горизонт 2020» та сприяти виробленню бачення майбутньої рамкової програми «Горизонт Європа» в частині зміцнення європейського дослідницького простору.

У звіті розглядаються результати «Горизонту 2020» щодо наукової освіти; наукової кар’єри; дослідницької етики та цілісності досліджень; відповідального дослідження та інновацій; гендерної рівності; інституційної зміни у напрямку відповідальних досліджень та інновацій; громадянської науки та залучення громадян; відкритого доступу.

Також у документі представлені цілі політики та окреслено рекомендації щодо кращої співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до науки та способів поєднання наукових досягнень із суспільною обізнаністю та відповідальністю.

Детальніше: https://bit.ly/2CCd8IS

2020-07-21

222

Вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України»

16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».

16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».

Організатор – EU Project «Pravo-Justice».

Під час вебінару розглянуті питання досвіду Естонії щодо:

– імплементації у національне законодавство Естонії положень Загального регламенту про захист даних (GDPR);

– процедури GDPR (General Data Protection Regulation) Compliance, реформування системи захисту персональних даних в Україні;

– інші аспекти досвіду ЄС та України у сфері захисту персональних даних.

У заході взяли участь представники Європейської Комісії, Міністерства юстиції Естонії, Інспекції з питань захисту персональних даних Естонії, Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, провідні міжнародні та національні фахівці у сфері захисту персональних даних.

Відеозапис вебінару доступний для ознайомлення.

Детальніше: https://bit.ly/2ZChJne, https://bit.ly/39cWRGs

Фото: Мінцифри

2020-07-17

205

Україна приєдналася до Open Data Maturity Report

10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.

Open Data Maturity Report — щорічне дослідження, результати якого демонструють рівень розвитку відкритих даних у Європі. Експерти здійснюють оцінку за понад 165 показниками, які об’єднують у чотири групи:

– політика відкритих даних;

– робота національного порталу;

– вплив відкритих даних на ключові сфери життя;

– якість опублікованих даних.

Україна вперше взяла участь у цьому дослідженні, проте вже майже два роки, як українські відкриті дані публікуються на European Data Portal.

Найкращий досвід держав надасть змогу й надалі вдосконалювати організаційні й технічні аспекти відкритих даних та адаптувати їх під сучасні вимоги.

Розвиток відкритих даних в Україні відбувається за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Детальніше: https://bit.ly/2OlefPw

2020-07-14

191

Навіщо бібліотеки в цифрову епоху

У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.

У грудні 2018 року у самому центрі Гельсінкі поруч із Парламентом, Будинком музики та вокзалом відкрилась величезна бібліотека Oodi Helsinki Central Library. Рішення про будівництво нової міської бібліотеки приймала міська рада. Місто виділило € 66 млн, а ще € 30 млн вдалось отримати з державного бюджету.

Ідея бібліотеки як нового «третього місця» втілена у архітектурному проекті. Будинок має три рівні. Перший – це лобі, продовження міської площі, де розташовані інформаційні стійки, кафе, кінотеатр на 240 місць, ігровий майданчик. На другому рівні – робочий простір. Тут можна орендувати закриті приміщення для проведення заходів, лекцій, семінарів, скористатись місцем у коворкінгу, студією для запису музики і відео. На верхньому, третьому і самому тихому поверсі, розташувалась бібліотека. У ній понад 100 000 книг, які можна брати з полиць самостійно, кілька живих дерев, багато світла та затишних місць для читання. Щоб взяти книгу додому, потрібно пред’явити паспорт, в усьому іншому відвідування вільне.

Вхід у бібліотеку безкоштовний, забронювати деякі приміщення теж можна безкоштовно. Це – бібліотека нової ери, функціональний простір для зустрічей, який відкрито для усіх бажаючих: потрапити до бібліотеки може будь-хто, адже вона є таким же міським простором, як парк або сквер.

Інформацію взято зі статті у FORBES.

Джерело: https://bit.ly/2Z167tC

2020-07-06

Фото: Kuvio / Oodi

2020-07-06

169

Онлайн-зустрічі в рамках підготовки плану дій ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

4 та 12 червня відбулися чергові онлайн-обговорення, присвячені напрацюванню пропозицій до нового національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в контексті освіти та науки.

Під час обговорень учасники зосередили увагу на напрацюванні пропозицій щодо використання інструментів відкритого урядування для вирішення проблемних питань у сфері освіти та науки, сформульованих за результатами першої зустрічі у травні 2020 року.

У онлайн-зустрічах взяли участь представники інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, зокрема Програми розвитку ООН в Україні, Асоціації міст України, аналітичного центру «Український інститут майбутнього», Фонду «Відкрита політика», громадських організацій «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», «Територія участі», освітній омбудсмен, фахівці МОН, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» та ДП «Інфоресурс».

Пропозиції учасників обговорення стосувалися, зокрема, інформації у сфері освіти та науки, яка потребує оприлюднення, відкриття даних, фінансової звітності у сфері освіти, захисту персональних даних, запровадження підходу “відкритої науки” тощо.

За результатами зустрічі сформульовані конкретні пропозиції щодо заходів, які можуть бути включені до нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

Пропозиції до нового плану дій можна подати онлайн.

Детальніше: https://bit.ly/37udI6I, https://forms.gle/jCDkBu7a6uemdY2p7

2020-06-15

183

Інструменти підтримки відкритої науки

Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.

Вони підтримують дослідників від початку проекту до опублікування його результатів, допомагаючи прискорювати процес дослідження, спрощувати доступ до даних та їх повторне використання.

Code Ocean – централізована платформа для створення, обміну, публікації, збереження і повторного використання коду і даних. Protocol.Io – централізована платформа для спільного створення, управління та обміну дослідницькими протоколами і методами.

Також Вам може бути цікавим Perpetua від Arkivum. Це програмне забезпечення та комплекс послуг із керування та довгострокового збереження цифрових даних.

Модульні рішення Perpetua виконують різні функції як частину загального робочого процессу, які можуть вбудовуватись у будь-яке середовище. Для цього розробники проаналізували найновітніші стратегії, практики, інструменти та політики та підготували оптимальні сучасні рішення. Perpetua автоматично виконує геореплікацію цифрового контенту у різних сховищах, наприклад, у приватній або публічній хмарі. Perpetua забезпечує довгострокове збереження та захист найпрестижніших у світі колекцій. Вбудовані автоматизовані процеси гарантують доступність даних у майбутньому, зручний пошук та комфортне використання.

Бажаючі ознайомитися з цими інструментами можуть подати запит на тестовій доступ.

Детальніше: https://bit.ly/3gDBf9q, https://bit.ly/3gErisc, https://youtu.be/t6eHTVDsziA

2020-06-04

169

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Відкрита наука