Відкриті дані

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

У ній йдеться про те, що здатність збирати, узагальнювати та аналізувати дані особливо важлива для студентів і дослідників у сферах медицини та охорони здоров’я (включаючи психологію), оскільки робота у цих сферах безпосередньо впливає на життя та благополуччя багатьох людей. Автор пояснює, що таке «синтез доказів» та як цьому навчитись. Він зазначає, що в епоху, коли фейкові новини, фотографії та відео, створені штучним інтелектом, наповнюють цифровий світ, здатність розпізнавати, що є дійсними та надійними доказами (а що ними не є), – стає все більш важливою. Студенти та дослідники повинні вміти аналізувати дані з багатьох джерел, узагальнюючи докази, щоб дійти до коректних адекватних обґрунтованих і підтверджених висновків й надалі використовувати їх у своїй роботі. Синтез доказів являє собою процес систематичного відбору, узагальнення та оцінювання даних з багатьох джерел. Він передбачає збір даних із минулих досліджень, щоб зробити висновки, оцінити (підтримати чи спростувати теорію), виявити прогалини у дослідженнях, які необхідно усунути, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки. Синтез доказів може здійснюватися за допомогою системного або несистемного підходів, а зображення у ньому використовуються для узагальнення даних, щоб отримати більш широку картину та відповісти на запитання. Алессіо Беллато наголошує, що знання про синтез доказів надає переваги як студентам, так і викладачам, оскільки демонструє їх навички проведення якісних досліджень, розширяє можливість бути залученим до творчих колаборацій.

Детальніше: http://surl.li/truvk, http://surl.li/truvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Чавіано «Стратегія управління даними у вищій освіті: план досконалості». 

У ній наголошується, що під час оцінювання зрілості даних, здійснення управління даними та створення централізованих команд обробки даних, установи мають залишатись гнучкими у змінному технологічному ландшафті. Університети функціонують як маленькі міста, надаючи студентам великий спектр послуг (від освіти, до благополуччя, здоров’я та розваг). Ця діяльність охоплює весь цикл перебування – від моменту вступу чи зарахування на курси, до присудження ступенів, спортивних змагань, самоосвіти. Бізнес-процеси охоплюють людські ресурси, фінанси, бюджет, діяльність структурних підрозділів, проведення наукових досліджень, розвиток систем інформаційних технологій. У результаті в кампусі формуються величезні обсяги даних, які потрібно інтегрувати та аналізувати. Тому університетам потрібна стратегія та переосмислення кращих практик і їх удосконалення у т.ч. у тісній співпраці з бізнесом. У рекомендаціях з управління даними у вищій освіті наводяться основні стратегії та практики управління даними задля їх подальшого використання для розроблення й прийняття ефективних адміністративних рішень. Пропонується створити еталонну модель даних у співпраці із зацікавленими сторонами; задіяти передову аналітику та інструменти штучного інтелекту.

Детальніше: http://surl.li/tjyaf, http://surl.li/tjxyp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Державною науково-технічною бібліотекою України спільно з Міністерством освіти і науки України започатковано ініціативу оприлюднення інтерактивної інформації стосовно проєктних заявок, поданих на другий конкурс наукових робіт та проєктів за кошти програми ЄС «Горизонт 2020». 

Наразі вже отримано 142 проєктних заявки від 62 установ з 17 міст України. Аналіз даних засвідчує, що біля 10% проєктів підготовлено у колаборації з бізнесом і передбачає відповідне співфінансування. Увесь процес подання та обробки заявок автоматизовано: від внесення проєктів та їх розподілу для розгляду експертами, до підбиття підсумків, – він відбувається в електронній науково-інформаційній системі URIS.

Детальніше: http://surl.li/thbbl, http://surl.li/thbca

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Центру компетенцій у сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані» опубліковано матеріали порівняльного аналізу законодавства ЄС та України у сфері відкритих даних, а також рекомендації з удосконалення дослідження кращих практик і законодавства ЄС щодо стандартизації наборів даних високої цінності.

Наголошується, що процес євроінтеграції України передбачає повноцінний комплекс реформ з адаптації законодавства до права Євросоюзу. Наразі у сфері відкритих даних національні норми та положення значною мірою узгоджуються з європейськими. Для подальшого прогресу необхідно детально вивчати акти ЄС у контексті національного виміру, визначати шляхи поєднання із системою правових відносин України. Фахівцями досліджено вимоги до наборів даних високої цінності Директиви (ЄС) 2019/1024 та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/138, які необхідні для якісної машинної обробки інформації та прийняття рішень на основі даних із різних сфер. Здійснено порівняння поточних підходів до стандартизації відкритих даних ЄС та України, визначено способи адаптації для інтеграції з єдиним цифровим ринком Євросоюзу, проаналізовано кращі практики стандартизації відкритих даних у країнах ЄС, які можуть слугувати орієнтиром для України. Розроблені рекомендації з визначення основних напрямів удосконалення політики щодо відкритих даних. Звіт підготовлено громадською організацією «Тренінгово-консультаційний центр із доступу до інформації» за сприяння Мінцифри та підтримки Фонду «Східна Європа».

Детальніше: http://surl.li/sywwi, http://surl.li/sywvt

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини