Національний репозитарій академічних текстів

КУРС НА ПІДПРИЄМНИЦТВО: УНІВЕРСИТЕТИ МАЮТЬ ГОТУВАТИ ЦИФРОВИХ НОВАТОРІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців».

У ній автор наголошує, що з огляду на стрімкі зміни, які відбуваються на ринку праці, університети вже не можуть готувати лише «найманих працівників» — вони повинні формувати нових підприємців і новаторів, здатних створювати цінність у цифровому світі. Багато випускників мають глибокі теоретичні знання, але не мають належної цифрової грамотності, підприємницької впевненості чи здатності адаптуватися в умовах, де стандартна робота з 9 до 5 вже не є нормою. Щоб університети відповідали новим викликам, потрібно змінити не лише зміст навчання, а й способи оцінювання та навчальні практики. Одним із запропонованих рішень є упровадження бізнес-симуляцій із підтримкою генеративного ШІ. Наприклад, замість традиційного есе студенти можуть розробляти проєкт цифрового бізнесу — створювати макет бренду, сайт, маркетингові матеріали, клієнтські профілі за допомогою ШІ, а потім захищати свою ідею у форматі живої презентації перед колегами. При цьому важливо, щоб студенти не просто «копіювали» відповіді, а критично аналізували, коригували й адаптували результати ШІ, демонструючи розуміння, де система помиляється або має обмеження. Ще один підхід — формат «fail-fast» (швидкої спроби): за умовами курсу студентам доручається за тиждень запустити простий онлайн-проект (наприклад, інтернет-магазин або соціальну кампанію), протестувати його роботу, забезпечити маркетинг, логістику, клієнтський досвід і відрефлектувати помилки. Мета цього не полягає у доведенні продукту до досконалості, вони таким чином мають зрозуміти, як працює цифровий бізнес, як реагувати на невдачі й швидко адаптуватися. Також автор описує, як групові проєкти з цифрового сторітелінгу (розроблення віртуального бренду, контенту для соцмереж, візуального стилю) допомагають студентам засвоїти навички роботи в команді, креативність, розуміння цифрового простору та ринку. Такий підхід наближає освіту до реальних умов праці, де важливі не лише знання, а й здатність створювати цінність, адаптуватися, комунікувати і швидко реагувати на зміни. Отже, настав час змінити парадигму – перейти від формального оцінювання знань до навчання через створення, експерименти й постійне удосконалення. Якщо університети приймуть цей виклик, вони зможуть забезпечити студентам не просто диплом, а надзвичайно цінні навички цифрової гнучкості, підприємливості та готовності будувати власний шлях у сучасному світі, де цінуються інновації, адаптивність і творчість.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Bpqjg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-27

ДОДАТКОВІ ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ

Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада оголосили про старт другого раунду конкурсного відбору на додаткові грантові можливості для українських вчених, який реалізується у рамках партнерської ініціативи NWO–НФДУ.

Ініціатива спрямована на підтримку українських науковців у їхньому прагненні розширювати свої професійні контакти й розвивати продуктивну дослідницьку співпрацю з нідерландськими колегами. Участь в ініціативі допомагає науковим командам, що вже реалізують проєкти за підтримки NWO, залучати до роботи дослідників з України. Керівники проєктів у Нідерландах можуть подавати заявки на фінансування для оплати залучення одного українського дослідника на період від 6 до 24 місяців. Максимальні витрати на одного українського співзаявника становлять 1250 євро на місяць (включно з витратами на матеріали); загальний бюджет цієї ініціативи становить 480 тис. євро. Взяти участь у конкурсі можуть вчені, які мають науковий ступінь PhD або його еквівалент, отриманий або визнаний в Україні; працюють за основним місцем роботи в українській державній науково-дослідній установі чи закладі вищої освіти, що зареєстровані та функціонують відповідно до законодавства України; перебувають і здійснюють свою дослідницьку діяльність саме в Україні. У рамках другого раунду конкурсного відбору українські заклади вищої освіти або наукові установи можуть отримати максимум два гранти на установу. Заявки на участь можна подати до 23 червня 2026 року.

Детальніше: https://cutt.ly/Vtrz8xD4, https://qrpage.net/qr/RKqXG

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-27

ОЕСР: СТРАТЕГІЧНА РОЗВІДКА В ДІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що унікальні властивості передових матеріалів та швидке упровадження інновацій у цій сфері мають великий потенціал для створення більш безпечних, стійких та ефективних продуктів. Зокрема, нові фотоелектричні матеріали та батареї можуть допомогти у подальшому використанні потенціалу відновлюваної енергії, а біопродукти можуть зменшити потребу в сировині для викопного палива та підтримати циркулярну економіку. Передові матеріали можуть спричинити інновації у таких різноманітних секторах, як аерокосмічний, упаковка харчових продуктів, м’яка робототехніка. Передові матеріали все частіше визнаються критичною галуззю нових технологій, аде досі глобального стандартного визначення передових матеріалів не існує, а в національних стратегіях з цього питання часто використовуються більш розмита термінологія («інновації в матеріалах», «нові матеріали», «матеріали з доданою вартістю» тощо), а термін «передові матеріали» часто тлумачиться по-різному. У цьому звіті детально розглядається, як можна використовувати передові матеріали, оновлювати списки нових критичних технологій, додавати цей напрямок до національних стратегій зростання й здійснювати просування відповідних досліджень. Узагальнено досвід прогнозування, координації дій, управління та стратегічного аналізу. Матеріали звіту підтримають політиків та практиків, зацікавлених в оцінюванні технологій, розробленні чи обновленні національних стратегій для нових технологій в цілому та, зокрема, передових матеріалів, з метою прискорення інновацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z0MKm, https://qrpage.net/qr/Mouc0, https://doi.org/10.1787/a15874fa-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-27

КОЛИ ПОЛИЦІ ПЕРЕПОВНЕНІ: НОВА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ РІДКІСНИХ КНИЖОК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання».

У ній автор пояснює, як нова ініціатива британських академічних бібліотек має забезпечити баланс між оновленням фондів і збереженням цінних наукових текстів. Наразі багато закладів у Великій Британії щорічно позбавляються тисяч непопулярних або маловикористаних книг у рамках роботи з очищення фондів. Проте це не завжди означає безпечну утилізацію, оскільки серед вилучених можуть опинитися унікальні або рідкісні видання, потрібні дослідникам у майбутньому. Щоб вирішити цю проблему, було створено ініціативу UK Print Book Collection (UK PBC), в рамках якої об’єднались академічні бібліотеки, що вирішили координувати інвентаризацію фондів на загальнонаціональному рівні. Книгу можна вилучати (продавати, списувати або утилізувати) лише за умови, якщо принаймні сім інших копій цього видання є в інших учасниках ініціативи. Для цього використовується інформація платформи Library Hub, яка включає десятки мільйонів записів про наявні книги в 202 бібліотеках країни. Ця політика «семи примірників» має зменшити ризик втрати рідкісних або науково важливих видань, зберігши при цьому можливість для бібліотек очищувати полиці, звільняючи простір для нових надходжень. Представники бібліотек відзначають, що в умовах обмеженого простору та зростаючих витрат на зберігання колекцій UK PBC дає довгоочікуване рішення-баланс. У першому пілотному закладі – Університеті Ворвіку бібліотечний фонд уже перевищує мільйон одиниць та розміщується на 43,5 км полиць, а вільного місця залишалося лише близько 100 метрів. Стандартна практика передбачала щорічне вилучення близько 5 тисяч непопулярних примірників, але нова схема дозволяє зробити цей процес прозорішим і безпечнішим. Мета UK PBC – не просто скоротити загальну кількість книг у бібліотеках, а зберегти доступність знань і захистити рідкісні видання від необережного списання. Перевірка перед вилученням охоплює не лише наявність копій, але й ретельну оцінку значення видання, дисциплінарної релевантності та потреб спільноти. Таким чином, нова координаційна ініціатива демонструє, що бібліотеки здатні поєднувати практичні виклики (такі, як брак простору, зростання колекцій, знос фондів) із відповідальністю за збереження культурної та наукової спадщини. Створюється механізм, який дозволить відновити баланс між оновленням та консервацією й гарантує, що навіть при очищенні полиць важливі тексти не зникнуть, а залишаться доступними для дослідників майбутніх поколінь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/b0NqK

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-26

TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.

У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії; моделі моніторингу відкритої науки, зокрема – French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XBo82

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-26

ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».

У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці. Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/rOHUx, https://qrpage.net/qr/mrcKr, https://doi.org/10.1787/d17e9a1a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-26

ЧОМУ ВАЖЛИВО, ЯКЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МАЄ СТУДЕНТ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошейм «Студенти на «якісній» роботі мають більший шанс на академічний успіх».

У ній розглядаються результати нещодавнього дослідження, які показали, що важливо не просто щоб студенти працювали та набували досвіду паралельно з навчанням, а щоб вони робили це відповідним чином. Аналізувався досвід понад тисячі студентів із чотирьох університетів. Виявилось, що багато з них працювали на низькооплачуваних посадах в охороні здоров’я, готельно-ресторанному бізнесі та торгівлі. Третина респондентів вказала на контракт з нульовими годинами (без гарантованого робочого часу), а майже половина зізналась, що їхня робота погіршує психологічний стан, викликає стрес і провокує тривожність. Разом із тим студенти, чия робота була «якісною» з точки зору клімату, умов праці, чіткого розуміння сенсу виконуваних завдань, мали значно вищу ймовірність отримати диплом з відзнакою. Виявилось, що можливість працювати з дому (віддалено), хороші колеги та менеджери — це важливі складові успішного навчання. Отже, якість роботи є важливим, але зазвичай недооціненим чинником академічного успіху, тому університети мають активніше підтримувати студентів у пошуку «гарних» підробітків, залучаючи для цього партнерства з роботодавцями. Перспективним може стати шлях створення «студентських трудових статутів», що гарантуватимуть гідну роботу, перегляд фінансової підтримки тощо. Адже оплачувана робота під час навчання може бути не тягарем, а ресурсом, якщо це буде дійсно «якісна» зайнятість. За підтримки університетів і державної політики студенти отримують не лише можливість покривати витрати, а й зростати академічно за рахунок гарного робочого досвіду.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/u6hYy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-25

ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ

Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.

Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період до 2030 року: підвищення обізнаності населення – залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі – впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців – забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта – інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% – до 2030 року; захист вразливих груп – посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ju8iD, https://qrpage.net/qr/IOfk3, https://qrpage.net/qr/gum94

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-25

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ ЗВІТ ПРО КОРПОРАТИВНУ СТІЙКІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальний звіт про корпоративну стійкість за 2025 рік».

У ньому наголошується на важливості інтеграції екологічних та соціальних аспектів у стратегію, діяльність та розкриття інформації про компанію. Це сприяє ефективному управлінню та допомагає інвесторам краще розуміти довгострокові ризики і можливості фірми. Надійні практики, пов’язані зі сталим розвитком, дають можливість компаніям розпізнавати та реагувати на зміни в екологічних та соціальних трендах. У звіті подана інформація про те, як компанії на практиці реалізують «Принципи корпоративного управління» ОЕСР у сфері сталого розвитку у частині розкриття інформації, побудови діалогу з акціонерами, окреслення обов’язків ради директорів та взаємодії із зацікавленими сторонами. Докази, представлені у звіті, свідчать, що практика розкриття інформації про сталий розвиток покращилася в усьому світі, проте необхідне постійне підтримання відповідних зусиль для підвищення здатності компаній генерувати довгострокове зростання. У 2022-2024 роках розкриття інформації, пов’язаної зі сталим розвитком, розширилося з 86% до 91% світової ринкової капіталізації. У 2024 році майже 12,9 тис. компаній (що представляють 91% компаній, які котируються на біржі), розкрили інформацію, пов’язану зі сталим розвитком, порівняно з 9,6 тис. у 2022 році. Енергетичні компанії мають найвищий рівень розкриття інформації, охоплюючи 94% ринкової капіталізації галузі. тоді як сектор нерухомості має найнижчу частку – 78%. Експерти аналізують цільові показники скорочення викидів, винагороди керівників, капітальних витрат та інвестицій в екологічно чисті дослідження та розробки. У 2024 році компанії, що представляють 88% ринкової капіталізації, розкрили викиди парникових газів. У 2024 році 42% компаній, які розкривають інформацію, пов’язану зі сталим розвитком, отримали підтвердження цієї інформації від зовнішнього постачальника послуг, тоді як більшість компаній покладаються на обмежене підтвердження (56%) і лише 17% – на обґрунтоване підтвердження.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vhq9C, https://qrpage.net/qr/AfY9Y, https://doi.org/10.1787/bc25ce1e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-25

СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — ЗАПОРУКА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».

У ній автори наголошують, що в часи зростаючого тиску на автономію вишів важливо не лише мати законодавчий захист, а й відстоювати фундаментальні цінності університетів. Адже університети — це інституції, покликані продукувати й поширювати знання як суспільне благо. Відповідно ключовим є право ставити запитання, оскаржувати усталені уявлення й публікувати навіть непопулярні результати. Саме це відрізняє університет від школи чи тренінгового центру. У Великій Британії та Уельсі нещодавно було ухвалено закон про свободу слова у вищій освіті. Це добре, але одного лише права недостатньо – потрібна культура, яка підтримує сміливі й відповідальні дослідження. Ключову роль у формуванні такої культури можуть відіграти узгоджені принципи, формалізовані цінності, які університети визнають і застосовують у власній роботі. Завдяки їм можна об’єднати різні внутрішні й зовнішні зацікавлені сторони: від керівників та працівників до урядів і суспільства в цілому. Так, конференція у King’s College London є важливою подією, в рамках якої учасники (представники університетів з усього світу) вільно й без перешкод обговорюють автономію, академічну свободу й відповідальність закладів вищої освіти перед суспільством. Трьома основними «стовпами», які мають захищати академічну свободу, є: незалежність від політичного впливу, високі стандарти академічної якості та свобода дослідження. Легітимність університетів не може базуватися лише на законі, він має бути підкріплений ціннісними рамками, які визнають критичне мислення й готовність до діалогу. Не менше значення має «соціальна ліцензія» – довіра і розуміння з боку широкої спільноти ролі університетів як центрів знань. Якщо громадськість вважає ЗВО ізольованим або відірваним від реального життя, її підтримка буде зменшуватися, а захист академічної свободи — послаблюватиметься. Справжній опір новим проблемам, ризикам та політичному тиску можуть забезпечити не лише юридичні гарантії, а й активне відстоювання цінностей: прозоре ефективне управління, відкритий діалог, сильні керівні органи, довіра та громадська підтримка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2XdbU

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-24