Національний репозитарій академічних текстів

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

Автор зі стурбованістю говорить про поступове зниження культури читання серед студентів британських університетів, вплив цифрових технологій і поширення споживацького ставлення до освіти. Дедалі більше студентів уникають роботи з повними текстами книжок, надаючи перевагу коротким викладам, уривкам або автоматично створеним оглядам і резюме. Значна частина студентів читання навіть однієї книжки упродовж декількох тижнів сприймає як значне розумове навантаження. Причина не лише у зміні звичок у цифровому середовищі, а й у докорінній трансформації уявлення про університетську освіту. Багато студентів дедалі частіше розглядають навчання як транзакцію, у межах якої головним результатом має бути диплом і професійна перспектива, а не інтелектуальний досвід. У такому контексті читання складних текстів починає сприйматися як неефективне використання часу, особливо коли цифрові інструменти здатні швидко створювати стислий переказ або добірку ключових тез. Поширення генеративного штучного інтелекту лише посилило цю негативну тенденцію. Це матиме негативні культурні наслідки: відмова від тривалого й уважного читання впливає не лише на академічні результати, а й на здатність до складного мислення, інтерпретації та емпатії. Особливо це стосується гуманітарних дисциплін, де робота з текстом є основою формування аналітичних навичок і розуміння неоднозначності. Поверхове ознайомлення зі змістом не може повністю замінити процес повільного осмислення аргументів, стилю і контексту. Університети мають активно підтримувати читацьку культуру, але на практиці викладачі дедалі частіше змушені скорочувати обсяги обов’язкового читання, адаптуючись до очікувань студентів і їхнього поточного навантаження. Чи є межа для таких компромісів? Чи може університет зберегти свою академічну місію без системної роботи з великими текстами та складними ідеями? Агнешка робить висновок, що криза читання у вищій освіті не є локальною проблемою окремих дисциплін, а являє собою загрозливий симптом змін у культурі набуття знань. Поширення цифрових технологій і прагматичне ставлення до освіти змінюють спосіб взаємодії студентів із текстом, що матиме довгострокові наслідки для академічного середовища та інтелектуальної культури загалом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/one-book-three-weeks-some-universities-would-be-triumph

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект#НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-29

НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

COST Action являє собою міждисциплінарну дослідницьку мережу, що об’єднує дослідників та новаторів, які разом працюють над певним тематичним дослідженням упродовж чотирьох років. Це можуть бути будь-які галузі науки і техніки, де відбувається розвиток міждисциплінарної співпраці між дослідниками, інноваторами та представниками різних секторів урамках Європейського дослідницького простору. Консорціум заявників має охоплювати щонайменше 7 країн – членів COST або партнерських країн, від 50% учасників мають представляти країни інклюзивної цільової групи ITC (Україна входить до цієї групи з березня 2022 року); 40% учасників мають становити молоді дослідники та інноватори. Переможці конкурсу отримають фінансування на створення та розвиток наукових мереж – організацію конференцій, воркшопів, навчальних заходів, короткострокових наукових місій та інших активностей, спрямованих на розвиток співпраці (без прямого фінансування досліджень). Орієнтовний обсяг фінансування – 125 тис. євро у перший рік та 150 тис. євро щорічно у наступні роки для підтримки діяльності мережі. У межах конкурсу планується підтримати до 80 нових COST Actions. Участь у програмі відкриває для українських науковців можливості розширення міжнародної співпраці, формування партнерств для подальшої участі у програмах ЄС, зокрема – «Горизонт Європа». Заявку на участь у можна подати з 31 липня 2026 року до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://www.cost.eu/funding/open-call-a-simple-one-step-application-process/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-novoho-konkursu-prohramy-cost-dlia-stvorennia-mizhnarodnykh-naukovo-doslidnytskykh-merezh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29

ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

У ньому зазначається, що уряди широко використовують податкові пільги для залучення інвестицій та стимулювання певних моделей поведінки й видів діяльності. Проте вони не завжди ефективні у досягненні політичних цілей, що найбільш яскраво видно на прикладі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які мають обмеження в ресурсах й адміністративному управлінні. Цей практичний посібник з інвестиційних податкових пільг покликаний допомогти політикам і спеціалістам-практикам більш ефективно розробляти та впроваджувати податкові пільги. У ньому розглядається підхід, заснований на життєвому циклі політики, що охоплює увесь ланцюжок – від розроблення концепції до формування, упровадження, моніторингу та оцінювання результатів. Його використання буде корисним при підготовці компромісних рішень на основі урахування різних варіантів політики та визначенні пріоритетів реформ, оскільки рекомендації спираються на узагальнення практичного досвіду країн з усього світу щодо запровадження податкових стимулів в умовах обмеженості ресурсів. Розроблення політики податкових стимулів суттєво відрізняється залежно від країни та контексту: деякі уряди навмисно прагнуть мінімізувати використання податкових стимулів, покладаючись натомість на заходи зі стимулювання інвестицій, інші розглядають цільові податкові пільги як ключовий інструмент залучення певних видів інвестицій або задоволення наявних потреб.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_427c66a9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_d072646f/427c66a9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/427c66a9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29

ПОВЕРНУТИ ЦІННІСТЬ НАВЧАННЯ: ДИСКУСІЯ ПРО ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ В АУДИТОРІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «У планах Єльського університету для відновлення суспільної довіри до навчання запропоновано звільнити аудиторії від гаджетів».

У статті наводяться результати масштабного внутрішнього дослідження Єльського університету, присвяченого причинам зниження суспільної довіри до вищої освіти та шляхи її відновлення. Автор повідомляє, що робоча група Єльського університету після ретельного аналізу ситуації дійшла висновку, що ослаблення довіри до освіти спричинив цілий ряд чинників, серед яких фінансові (висока вартість навчання), організаційні (несправедливість вступної системи), політичні (суперечки навколо свободи слова й політичних упереджень в університетському середовищі). Відповідно було підготовлено рекомендації, які охоплюють 20 заходів, спрямованих на переосмислення академічної політики та взаємодії із суспільством. Однією з найбільш обговорюваних пропозицій стала ідея зробити аудиторії вільними від мобільних гаджетів (телефонів, ноутбуків, планшетів) як загальну стандартну практику, коли винятком буде лише необхідність використання техніки з чітко визначених педагогічних або дослідницьких мотивів. Цей підхід розглядається як частина більш широкої стратегії «повернення уваги до аудиторії», спрямованої на розвиток зосередженості, інтелектуальної допитливості та дисципліни. Серед інших рекомендацій — підвищення рівня доходу сімей, за якого студенти зможуть навчатися без оплати, спрощення системи фінансової допомоги, запровадження більш чітких академічних критеріїв вступу та перегляд адміністративної структури університету. Окремо наголошується на необхідності формування оновлених принципів академічної свободи. Керівництво університету публічно погодилося з висновком про відповідальність університетів за поступове зниження рівня довіри до вищої освіти. Президентка Єльського університету Морі МакІнніс заявила, що цей процес тривав десятиліттями і потребує не лише зміни комунікації, а й реальних інституційних змін. На окрему увагу заслуговує також проблема інфляції оцінок та забезпечення коректного порівняння академічних результатів між різними дисциплінами. Автор наголошує, що дискусія, розпочата в Єльському університеті, виходить далеко за межі окремих організаційних рішень та власне цього ЗВО. Вона відображає нагальну потребу переосмислення ролі університету в умовах суспільної поляризації, цифрового перевантаження студентів та зростання недовіри до освітніх інституцій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/device-free-classrooms-mooted-yale-plan-rebuild-public-trust

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-28

ПРОГРАМА EIT JUMPSTARTER 2026 РОКУ

Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.

Її мета – підтримка трансформації наукових ідей та технологічних рішень у стійкі бізнес-моделі та сприяння їхньому виходу на ринок. Учасники програми отримають комплексну підтримку у вигляді навчання (онлайн та офлайн), комунікаційних заходів (bootcamps), індивідуального менторства від міжнародних експертів та доступу до європейської інноваційної екосистеми. Програма орієнтована на такі напрями: охорона здоров’я, енергетика, розумні міста, виробництво, харчові технології, сировинні матеріали, міська мобільність. Взяти участь можуть новатори з країн, що відповідають вимогам Регіональної інноваційної схеми EIT, включаючи держави-члени ЄС та асоційовані країни програми «Горизонт Європа» (Туреччина, Україна, Молдова, Вірменія). За результатами проходження програми команди підготують свої проєкти та представлять їх на фінальному заході Grand Final. Найкращі стартапи отримають до 10 тис. євро призових. Програма реалізується за підтримки European Institute of Innovation and Technology (EIT). Заявку на участь можна подати до 8 травня 2026 року.

Детальніше: https://eitjumpstarter.eu/, https://eitjumpstarter.eu/programme-details/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-28

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_6f42c977-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_c7466bd4/6f42c977-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f42c977-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-28

КРИЗА ДОВІРИ ДО ЕКСПЕРТІВ: ДИСКУСІЯ ПРО АВТОРИТЕТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи змінили британську академію слова Майкла Гоува про те, що «досить нам експертів»».

Автор аналізує, який вплив мало відоме висловлювання британського політика Майкла Гоува, зроблене ним під час кампанії Brexit, – на суспільне ставлення до експертного знання, університетів та академічної спільноти у Великій Британії. У 2016 році пролунала заява Майкла Гоува, що «людям набридли експерти». І хоча сам політик пізніше пояснював, що його слова стосувалися не всіх фахівців, а насамперед представників окремих економічних інституцій, саме ця фраза стала символом недовіри до професійної експертизи як такої. Багато дослідників вважають цей вислів наочною демонстрацією переходу до нової політичної культури, в якій емоційні або популістські аргументи дедалі частіше переважають над експертними оцінками. Дехто вважає, що ця риторика сприяла зростанню скепсису стосовно університетів, науковців і фахових інституцій загалом та закликають уникати зображення експертів як ненадійної або відірваної від суспільства групи. Адже це створює небезпечний прецедент для публічної дискусії. Інші навпаки зазначають, що проблема має об’єктивний характер і пов’язана із загальним зниженням довіри до інституцій у всьому світі, не лише у Великій Британії. Майкл стверджує: його критика була спрямована проти групового мислення та претензії окремих експертів на універсальну авторитетність поза межами власної спеціалізації. Він наголошує, що науковий розвиток передбачає постійне оскарження усталених підходів і критичну перевірку аргументів. Цифрове середовище значно посилило швидкість поширення спрощених або маніпулятивних інтерпретацій складних наукових питань. Має місце криза довіри до інституційного знання та стає необхідним формування оновлених надійних механізмів суспільної легітимації експертизи у цифрову епоху.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/did-michael-goves-enough-experts-rebuke-change-uk-academia

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-27

ЕТИКЕТКА ДОБРОЧЕСНОСТІ ВІДКРИТИХ ПУБЛІКАЦІЙ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».

У ньому Еліс Медоузи представляє ініціативу РКР, підтриману DOAJ. Потужна, надійна та відкрита дослідницька інфраструктура є важливою частиною дослідницької екосистеми, яка підтримує кожен етап процесу – від подання заявки на грант до публікації. Але доступ до цієї інфраструктури не завжди розподілений рівномірно між дослідниками. Значна її частина була розроблена дослідниками, які працюють у STEM-дисциплінах, часто залишаючи дослідників з інших дисциплін та спільнот без ефективних рішень. DOAJ та Public Knowledge Project охоплюють понад 58 тис. журналами у 157 країнах. Вони допомагають журналам дотримуватися етичних стандартів відкритих публікацій, заохочуючи або вимагаючи використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI) для статей та ORCID для авторів. Наразі PKP робить ще один крок на підтримку доброчесності та прозорості, пропонуючи етикетку («наліпку») для публікацій, яка наслідує досвід широко відомих етикеток для позначення харчової цінності продуктів. Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та надає доступ до об’єктивних даних про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Вона містить інформацію про кількість рецензентів, час до публікації, зави про конфлікт інтересів, повідомлення про пов’язані набори даних тощо. Усі ці відомості беруться безпосередньо з системи публікації OJS, що допомагає гарантувати її достовірність та підвищує планку запобігання зловживань та/або неетичної поведінки. DOAJ вітає запуск такої етикетки від OJS.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/22/introducing-the-publication-facts-label-another-tool-in-your-research-integrity-toolkit/, https://pkp.sfu.ca/pfl-information

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-27

ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE

На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».

Зазначається, що відкрите рецензування стає дедалі важливішою частиною відкритих досліджень. Пропонуючи більш прозору альтернативу традиційним моделям рецензування, воно допомагає змінити підхід до оцінювання досліджень. Відкритість не лише допомагає читачам краще зрозуміти дослідження, але й заохочує до конструктивного зворотного зв’язку та надає рецензентам площадку для публічного фахового визнання, на яке вони заслуговують. Сім ключових аспектів відкритого рецензування: 1) термінологія доволі гнучка (відкрите рецензування не має єдиного, універсально узгодженого визначення); 2) рецензії публікуються з унікальними DOI, що дозволяє забезпечити видимість і прозорість (звіти рецензентів доступні разом із самим дослідженням, що підлягало рецензуванню); 3) відкрите рецензування передбачає відкритість авторів (публікація імен рецензентів та їхньої афіліації); 4) відкрите рецензування виходить за рамки традиційних дослідницьких публікацій (воно застосовується не лише до статей чи монографій, а до широкого кола дослідницьких результатів); 5) рецензування може відбуватися після публікації (однією з проблем традиційного рецензування є час, необхідний для переходу від подання статті до публікації); 6) участь спільноти у рецензуванні

(можливість ширшого обговорення у науковій спільноті, коли завдяки відкритому коментуванню будь-хто може зробити свій внесок у процес рецензування, сприяючи більш інклюзивному та заснованому на співпраці підходу до наукової дискусії); 7) ітеративність процесу рецензування завдяки розгортанню публічної дискусії (автори можуть представляти переглянуті версії своїх статей у відповідь на відгуки рецензентів або для опублікування нових результатів). Такі платформи, як Open Research Europe, заохочують авторів публічно відповідати на коментарі рецензентів, сприяючи конструктивному діалогу, який приносить користь як авторам, так і науковій спільноті загалом. Кожна нова версія статті відбувається подальше відкрите рецензування, що гарантує сувору оцінку внесених змін. На Open Research Europe статті чітко позначені статусом рецензування, тому читачі точно знають, на якому етапі процесу рецензування вони знаходяться. Відкрите рецензування змінює спосіб оцінювання та обміну дослідженнями, надаючи пріоритет прозорості та співпраці, воно підвищує цілісність, доступність та вплив наукової комунікації.

Детальніше: https://open-research-europe.ec.europa.eu/blog/open-peer-review-on-open-research-europe-7-key-insights-you-need-to-know, https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/peer-review

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Рецензування

2026-04-27

ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов’язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf

Фото: скріншот

2026-04-27