Новини науковцям Архіви

ОНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ПРИСУДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії”.

Відповідний документ від 07 жовтня 2026 р. № 1240 опубліковано на Урядовому порталі. Він оновлює порядок присудження ступеня доктора філософії, зокрема: уточнює процедури захисту дисертацій, розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності та позбавлення наукового ступеня. В частині відповідальності закладів за порушення академічної доброчесності передбачено: якщо уповноважений орган закладу або Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти встановить академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації доктора філософії та/або наукових публікаціях, у яких висвітлено її наукові результати, заклад, разова рада якого присудила ступінь, втратить право утворювати разові ради та присуджувати ступінь доктора філософії з відповідної спеціальності на річний термін, а НАЗЯВО буде проводити моніторинг відповідної освітньої програми. Передбачені наступні сценарії: припинення дії рішення разової спеціалізованої вченої ради через порушення процедури захисту та позбавлення вже присудженого ступеня через академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації або публікаціях, у яких висвітлено її результати. Повідомлення про порушення академічної доброчесності розглядатиме уповноважений орган закладу. Визначено вимоги до строків розгляду, участі заінтересованих осіб, врегулювання конфлікту інтересів та оприлюднення рішень. Рішення або бездіяльність такого органу можна буде оскаржити до НАЗЯВО. Самоплагіат у публікаціях матиме наслідки для захисту, – такі публікації не будуть зараховуватись за темою дисертації. Також в одному випуску наукового видання зараховуватимуть не більш як одну статтю здобувача. Змінюється підхід до обчислення строків атестації під час воєнного стану: передбачена можливість відтермінування строків для закладів вищої освіти та наукових установ не більш як на один місяць. Уточнено порядок утворення разових спеціалізованих вчених рад, оприлюднення матеріалів та призначення захисту.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-12-sichnia-2022-r-44-1240-071026, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6ac/8eb/0b0/6ac8eb0b08af5174667401.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-10-15

НЕ МІСЦЕ В РЕЙТИНГУ, А РЕАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ТА ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ Є КРИТЕРІЯМИ УСПІШНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Моси Мошабели «Рейтинги не варто відкидати, проте вони мають продовжувати еволюціонувати».

У ній автор стверджує, що глобальні університетські рейтинги залишаються впливовим інструментом, який формує суспільне сприйняття, спрямовує фінансування, впливає на вибір студентів і непомітно коригує інституційні пріоритети. Але маємо розуміти, що ключове питання – не в тому, піднімається чи опускається заклад у черговому рейтингу, а в тому, чи вимірюємо ми те, що дійсно має значення. Рейтинги спрощують оцінювання, винагороджують гарний бекграунд, але погано враховують специфіку та реальні досягнення. Університети, вважає автор публікації, повинні зайняти своє місце за столом переговорів та активно ставити під сумнів критерії, якими визначають академічну якість, досконалість та вплив. Рейтинги не помічають викладача, який витрачає додаткові години, щоб першокурсники з родин без університетської традиції не «випали» з навчання; місцеву лабораторію, яка працює над ендемічними хворобами; випускника-підприємця, чий бізнес підтримує цілий район. Найглибший вплив університетів як живих інституцій, укорінених у своїх спільнотах, регулярно вислизає зі стандартних формул оцінювання. Повністю відкидати кількісне оцінювання не вірно, отже треба підходити до рейтингів вдумливо, вони мають стимулювати чесну внутрішню рефлексію, підвищувати інституційну прозорість і давати базову точку відліку. Методологія рейтингів постійно змінюється: зворотний зв’язок від університетів вже спонукав системи оцінювання вийти за межі традиційного підрахунку цитувань і поступово включати показники сталості, суспільного впливу та міждисциплінарних досліджень. Історія судитиме університети не за місцем у рейтингу, а за зроблені відкриття, успіхи в покращенні життя людей, змінення суспільств. Тому немає сенсу беззастережно приймати або повністю відкидати цінність рейтингів: необхідна критична участь самих університетів, спрямована на вдосконалення інструментів оцінювання, щоб вони краще відображали різноманітність місій і контекстів університетів з усього світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/rankings-should-not-be-dismissed-they-must-keep-evolving

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-15

ОЕСР: СТАЛЕЛИВАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Перехід на сталеливарну промисловість в умовах глобального надлишку потужностей» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що наразі світова сталеливарна промисловість стикається з двома взаємопов’язаними викликами: необхідністю вирішення проблеми надлишкових потужностей та підготовкою до майбутнього з низькими викидами. Ці два виклики взаємно підсилюють один одного. Надлишкові потужності зменшують здатність компаній інвестувати в екологічні проєкти, дослідження та розробки. А політика, спрямована на упровадження низьковуглецевих технологій, може допомогти спрямувати потужності до більш сталого виробництва, якщо вона правильно розроблена, але й може спровокувати нові хвилі надлишкових потужностей. Встановлено, що постійні надлишкові потужності знижують ціни на сталь, стискають норму прибутку, збільшують волатильність прибутків та витрати на позики, обмежують доступність внутрішнього фінансування для впровадження технологій. Водночас, субсидування та розширення потужностей у неринкових економіках ризикують закріпити існуючі спотворення й створити нове покоління надлишкових потужностей з низьким рівнем викидів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_0d519f21-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_069716f1/0d519f21-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0d519f21-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-14

НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».

У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation

Фото: unibo.it

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-13

ОЕСР: АГЕНТСЬКИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.

Перші висновки з інтерв’ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв’ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-10-12

ВІД ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В ЕПОХУ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емми Рансом «Оцінювання вже перероблено для ери ШІ. Чому ж не змінилося виставлення оцінок?».

У ній авторка стверджує, що університети активно переосмислюють зміст і формат студентських завдань через поширення генеративного штучного інтелекту, але значною мірою продовжують оцінювати результати за старою моделлю — передусім за якістю кінцевого продукту. Рансом вважає, що ця невідповідність стала особливо помітною в умовах, коли ШІ може істотно змінити вигляд кінцевої роботи. Якщо студент подає добре написаний текст, сама його якість уже не обов’язково дає змогу зрозуміти, скільки міркувань, роботи та навчального поступу стоїть за результатом. Тому, на думку авторки, питання полягає не лише в тому, як спроєктувати завдання, стійкіші до використання ШІ, а й у тому, як змінити саме судження про якість студентської роботи. Рансом пропонує перехід від оцінювання окремих дисциплін до оцінювання розвитку студента упродовж року. За модульної системи навчання результат часто фіксується через низку окремих завдань і оцінок, які сприймаються як самостійні показники. Натомість оцінювання на рівні року або програми, на думку авторки, дало б змогу бачити не окремі «знімки» результативності, а послідовний розвиток знань і вмінь. Другий напрям — надати більшої ваги взаємному оцінюванню студентів, адже взаємне рецензування є основою наукової системи, тоді як у вищій освіті оцінювання одне одного студентами здебільшого залишається формувальною вправою, а підсумкову оцінку виставляє викладач. Авторка припускає, що за умов використання ШІ академічний час доцільніше спрямовувати не лише на перевірку готового продукту, а й на розвиток здатності студентів критично оцінювати роботу — власну та інших. Третя пропозиція полягає в тому, щоб оцінювати не лише кінцевий результат, а й траєкторію навчання, зосередивши увагу на тому, яку відстань студент пройшов від початкового рівня до підсумкового результату. ГШІ зробив проблему оцінювання особливо гострою: гарний текст може бути результатом дуже різного обсягу самостійної роботи й осмислення. Четвертий напрям — зробити усний захист не винятком, а звичайним елементом оцінювання. Нині усний захист переважно використовується в докторантурі чи в окремих ситуаціях, коли необхідно додатково перевірити роботу здобувача освіти. Розвиток технологій транскрибування та підтримки оцінювання може зменшити проблему масштабованості такого формату. Короткий структурований усний захист значущої роботи дає змогу безпосередньо перевірити розуміння студентом власного результату, його аргументації та прийнятих рішень. Усі чотири пропозиції змінюють сам об’єкт оцінювання: ним стає не готовий артефакт, а розвиток студента, його здатність оцінювати якість, його навчальна траєкторія та здатність пояснити власну роботу. При цьому Рансом визнає, що такого роду зміни створюють серйозні адміністративні труднощі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/assessment-has-been-redesigned-ai-era-why-hasnt-marking

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-09

АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-10-08

НАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України спільно з консорціумом проєкту Open4UA проводить національне опитування щодо стану відкритої науки в Україні.

Йдеться про поширення практик відкритих досліджень, забезпечення відтворюваності результатів ДіР, реформу оцінювання наукової сфери, зміну підходів до інтелектуальної власності. Результати цього опитування будуть використані при розробленні та реалізації заходів Нацплану відкритої науки, зокрема при удосконаленні державної політики у сфері оцінювання науки. Опитування є повністю анонімним, імена, електронні адреси та IP-адреси не збираються. До участі запрошуються наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, працівники бібліотек, репозитаріїв, служб підтримки відкритої науки, менеджери досліджень та керівники закладів вищої освіти і наукових установ. Взяти участь в опитуванні можна до 23 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://survey1.ulb.be/index.php/731131?lang=uk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-08

УНІВЕРСИТЕТ НЕ ПОВИНЕН БУТИ СИСТЕМОЮ ПОРЯТУНКУ СТУДЕНТІВ ВІД КОЖНОЇ ПРОБЛЕМИ ЧИ НЕВДАЧІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дженніфер ДеБурро «Викладачам слід припинити намагатися рятувати студентів-першокурсників, які зазнають труднощів».

У ній авторка ставить під сумнів практику надмірного захисту студентів від стресу, дискомфорту та невдач і стверджує, що частина труднощів під час навчання може бути цінним досвідом підготовки до дорослого життя. ДеБурро називає шкідливим «кризовим наративом» те, що медіа поширюють уявлення про студентів як про недостатньо підготовлених, немотивованих й емоційно вразливих. Насправді студенти, які вступають до університету, є здібними та здатними до значно більшої самостійності, ніж їм іноді приписують. Надмірна допомога стає проблемою не лише для батьків, а й для працівників університетів. Дорослі, намагаючись усунути дискомфорт, можуть ненавмисно посилювати залежність студента від зовнішньої допомоги. Якщо студент систематично ігнорує нагадування або не читає програму курсу, а потім пропускає важливий дедлайн, викладач чи адміністрація можуть піти йому назустріч. Проте в такому разі студент втрачає можливість зрозуміти реальне значення дедлайнів і самостійно виробити інший підхід до наступного завдання. Прагнення постійно створювати «безпечну сітку» може бути зумовлене не лише потребами студентів, а й небажанням батьків та університетських працівників бачити їхні невдачі. Але університетська невдача може бути значно безпечнішим досвідом, ніж аналогічна ситуація вже після виходу на ринок праці. Студент може навчитися взаємодіяти зі складними людьми в гуртожитку до того, як зіткнеться з подібною проблемою на першому робочому місці. Нездана вчасно робота й отримана за неї низька оцінка дають можливість засвоїти урок щодо наслідків недотримання домовленостей. Мета університету – не випуск молодих людей, яких вдалося захистити від усіх труднощів, а формування самостійних дорослих, здатних діяти без постійного втручання інших.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-must-stop-trying-save-struggling-freshers

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-08

ОЕСР: БАГАТОВИМІРНА ІНФОРМАЦІЙНА ПАНЕЛЬ КРИХКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку представила у відкритому доступі багатовимірну інформаційну панель крихкості (оцінки нестабільності), яка демонструє наявні ризики та можливості їх подолання.

Крихкість посилюється у контексті ризиків та недостатніх можливостей для ефективного управління, протидії або пом’якшення цих ризиків. Наразі ОЕСР вимірює інтенсивність нестабільності у 177 країнах і територіях, відстежує офіційну допомогу розвитку та інші фінансові потоки, щоб оцінити міжнародну підтримку країн, які її найбільше потребують. Багатовимірна система оцінювання нестабільності побудована за шістьма складовими: економічною, екологічною, людською, політичною, безпековою та суспільною. Розраховуються бали крихкості для кожного виміру на основі десятка показників, виявляються основні статистичні закономірності. Кількісні інструменти доповнюються поглибленим якісним дослідженням, щоб забезпечити урахування нюансів та контексту. Кластеризація доповнює аналіз, який збагачується контекстуальними знаннями. Визначаються п’ять категорій інтенсивності нестабільності: серйозна, висока, помірна, низька та незначна. ОЕСР трактує нестабільність як поєднання впливу ризику та недостатніх можливостей держави, системи та/або громад щодо управління, протидії або пом’якшення ризиків.

Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXLC1m6F4U9oP6jFFzuvdbZet, https://www.oecd.org/en/publications/states-of-fragility-2025_81982370-en.html, https://www.oecd.org/en/data/dashboards/multidimensional-fragility

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-07