ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ПІД ТИСКОМ КОПІРАЙТУ: НОВА ДИСКУСІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ДАНИХ ТА ШI

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ПІД ТИСКОМ КОПІРАЙТУ: НОВА ДИСКУСІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ДАНИХ ТА ШI

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».

У ній розглядаються наслідки політики авторського права для розвитку штучного інтелекту, цифрових технологій і наукової діяльності у Великій Британії. Автор зазначає, що британський уряд після тривалих консультацій щодо регулювання штучного інтелекту та авторського права вирішив відкласти остаточні рішення для додаткового збору доказів. Дискусія навколо ШI та копірайту є значно складною, ніж буквальне протиставлення технологічних компаній та індустрії розваг. Сучасна цифрова економіка значною мірою залежить від можливості аналізувати великі масиви інформації. У Великій Британії навіть організації, які мають законний доступ до матеріалів, часто змушені отримувати додаткові дозволи для машинного аналізу текстів і даних. Це створює серйозні бар’єри для розвитку досліджень, інновацій і технологічного підприємництва. Ряд країн Азії (зокрема – Сінгапур, Японія, Індія, Південна Корея) наразі активно адаптують власне законодавство про авторське право до потреб цифрової економіки та розвитку ШI. Вони прагнуть створити більш гнучкі механізми використання даних і захищених авторським правом матеріалів для машинного навчання й цілей проведення наукових досліджень. Проблема ліцензування даних для навчання AI-моделей є надзвичайно гострою: система добровільного ліцензування може посилювати домінування великих технологічних компаній, які мають достатньо ресурсів для придбання прав на використання великих масивів даних. Натомість малі компанії, стартапи й дослідницькі організації можуть опинитися у менш вигідному становищі. Існує ризик обмеження різноманіття навчальних даних для штучного інтелекту. Адже невиправдано жорсткі обмеження у цій сфері можуть звужувати доступ до інформації та підвищувати ризик упередженості ШI-систем через недостатню репрезентативність даних.  Бенджамін вважає, що американський принцип fair use – найкраще рішення, як і створення систем обов’язкового ліцензування, які б ураховували масштаби й характер діяльності організацій в епоху даних та ШІ. Для університетських і медичних досліджень використання матеріалів у ШI-розробках не повинно супроводжуватися додатковими ліцензійними платежами. Політика авторського права дедалі більше впливає не лише на розвиток культурної сфери та медіа, а й на науковий розвиток  в цілому, упровадження інновацій та конкурентоспроможність держав. У ширшому контексті стаття порушує питання про те, як поєднати захист прав авторів із потребами дослідницько-орієнтованої цифрової економіки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/copyright-maximalism-will-stifle-research-intensive-digital-economy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-18
Поширити
НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ФІНЛЯНДІЇ

НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ФІНЛЯНДІЇ

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.

Програма поїздки передбачає знайомство з роботою Національної бібліотеки Фінляндії та відвідування Oodi Library – однієї з найсучасніших бібліотек Європи, що стала символом бібліотечних та соціальних інновацій. Участь у конкурсі можуть взяти молоді бібліотекарі віком до 35 років зі стажем роботи в бібліотеці не менше 3-х років, які є індивідуальними членами «Української бібліотечної асоціації», знають англійську мову. Організатор бере на себе оплату транспортних витрат (авіапереліт), проживання у Гельсінкі, а також  медичне страхування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 28 червня 2026 року.

Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5476-konkurs-na-uchast-u-navchalno-profesiinii-poizdtsi-do-helsinki-finliandiia-zhovten-2026-r

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-05-18
Поширити
ОЕСР: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

ОЕСР: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії  «Перспективи освітньої політики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії  «Перспективи освітньої політики».

У ньому зазначається, що реформа навчальних програм є однією з найскладніших змін в освіті з політичної та інституційної точки зору. Зусилля з перепроектування та упровадження таких змін часто не виправдовують очікувань, що відбувається не через похибки загального бачення або технічного дизайну, а внаслідок складності екосистем, у яких реформи реалізуються. Тиск з боку соціальних, економічних та технологічних змін впливає на вимоги до навчальних програм (наприклад, вимагає включення таких компонент, як цифрова грамотність, глобальна компетентність, соціально-емоційні навички), але додавання нового контенту перевантажує навчальні програми без належного покращення освітніх результатів. Багато країн формують концепції, орієнтовані на майбутнє, які охоплюють  цифрові, персоналізовані, міждисциплінарні та гнучкі навчальні програми, але проблеми із їхнім упровадженням зберігаються. Відповідно відбувається відставання у впровадженні оновленні навчальних програм. Компетенції XXI століття, такі як критичне мислення, широко включені до навчальних програм, але зміни на практиці відбуваються повільніше, ніж очікувалось. Застосування екосистемного підходу означає розроблення та запровадження навчальних програм з використанням принципів якісного проектування з одночасною орієнтацією на поточний стан і своєчасним реагуванням на запит і підтримку усіх зацікавлених сторін. Екосистема – це мережа учасників, відносин, процедур, ресурсів та інфраструктур, що охоплює кілька рівнів. У документі описані екосистемні стратегії, які підвищують шанси на успіх: неупереджений багатосторонній діалог для забезпечення легітимності; зміцнення свободи дій; використання колективного впливу; узгодження педагогіки, оцінювання та стандартів. Екосистемний підхід не спрощує реформу, а підтримує взаємозалежності, зміцнює узгодженість, ретельність, цілеспрямованість, довіру та адаптивність, збільшуючи ймовірність того, що розроблені навчальні програми дадуть відповідний результат.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/ecosystems-approach-to-curriculum-change_df1310fd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/ecosystems-approach-to-curriculum-change_d8ddc141/df1310fd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df1310fd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-18
Поширити
ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ

ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».

У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень.  Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском.  Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і  загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний – закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-15
Поширити
ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».

Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов’язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо – для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності  та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-15
Поширити
ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».

У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, – штучний інтелект, його суб’єкти, економічний та суспільний вплив.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-15
Поширити
«МОДУЛЬНА» ОСВІТА ЗАМІСТЬ ТРАДИЦІЙНОГО ДИПЛОМА: ЧИ ГОТОВА ДО ЦЬОГО БРИТАНІЯ?

«МОДУЛЬНА» ОСВІТА ЗАМІСТЬ ТРАДИЦІЙНОГО ДИПЛОМА: ЧИ ГОТОВА ДО ЦЬОГО БРИТАНІЯ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Чи скористається хтось в Англії своїм правом на навчання упродовж життя?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Чи скористається хтось в Англії своїм правом на навчання упродовж життя?».

У ній розглядаються перспективи запровадження системи забезпечення права на навчання упродовж життя  за рахунок державного фінансування (Lifelong Learning Entitlement / LLE), яка має надати громадянам можливість використовувати державне фінансування для гнучкого здобуття освіти протягом усього життя. Такий інструмент розглядається британським урядом як важливий елемент підтримки професійної адаптації в умовах швидких технологічних змін і трансформації ринку праці, зокрема – внаслідок поширення технологій штучного інтелекту. Система передбачає надання еквівалента чотирьох років фінансування навчання на бакалаврському рівні, який можна буде використовувати не лише для набуття повного ступеня вищої освіти, а й для опанування окремих модулів і проходження коротких програм у різні періоди життя. Гелен Пакер підкреслює, що попри масштабність реформи, інтерес до неї наразі залишається обмеженим як серед потенційних студентів, так і серед закладів вищої освіти. Вона наводить результати опитування, згідно з якими лише 12 % населення знають про існування LLE. Водночас багато закладів вищої освіти не готові активно інвестувати у створення нових форматів навчання через фінансову нестабільність і невизначеність щодо майбутнього попиту на LLE.  У статті наголошується, що найбільші труднощі пов’язані з переходом до модульної системи освіти, оскільки університетам необхідно не лише переглядати структуру навчальних програм, а й адаптувати саму систему організації навчання для дорослих, які поєднують освіту з  основною роботою та сімейними обов’язками. Представники сектору підкреслюють, що традиційний формат денного навчання не відповідає потребам такої аудиторії.  Високорейтингові університети стримано віднеслись до цієї реформи, адже вони наразі і  без того стабільно залучають студентів на традиційні трирічні програми. Для таких університетів короткі модульні курси можуть виглядати фінансово менш привабливими та організаційно більш складними. Існують також регуляторні й технічні проблеми: невизначеність механізмів оцінювання якості модульних програм, правил трансферу кредитів та фінансування. А постійні зміни в політиці та затримки з оприлюдненням детальних правил ускладнюють підготовку до запуску системи.  LLE може стати важливим кроком до побудови більш гнучкої та доступної моделі вищої освіти. Представники Open University та спеціалізованих закладів наголошують, що модульне навчання здатне розширити доступ до освіти для людей, які не можуть або не хочуть проходити повний традиційний цикл навчання. Lifelong Learning Entitlement наразі є однією з наймасштабніших реформ британської системи вищої освіти за останні роки, однак її успіх значною мірою залежатиме від готовності університетів, держави і самих студентів прийняти цю нову модель навчання, покликану адаптувати систему вищої освіти до нагальних потреб суспільства, у якому професійне перенавчання стає постійною необхідністю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-anyone-england-take-their-lifelong-learning-entitlement

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-14
Поширити
DOAJ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ГЛОБАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТОЇ НАУКИ

DOAJ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ГЛОБАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТОЇ НАУКИ

На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.

На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.

Він покликаний інформувати громадськість про підсумки роботи Directory of Open Access Journals (DOAJ) у 2025 році та продемонструвати ключові тенденції розвитку відкритого доступу до наукових публікацій. Наголошується, що минулий рік став для DOAJ періодом організаційного зміцнення та розширення міжнародної співпраці. Створено неприбуткову фундацію DOAJ Fonden у Данії, що має забезпечити довгострокову стабільність інфраструктури та посилити підзвітність науковій спільноті, відданість принципам відкритої науки. DOAJ продовжив працювати над власними критеріями оцінювання журналів. Станом на кінець 2025 року у DOAJ проіндексовано понад 22 тисячі журналів із 140 країн світу, представлених 91 мовою. У 2025 році платформа отримала майже 9 тисяч заявок від журналів, однак лише близько чверті з них були схвалені після відповідної експертної перевірки. Така принциповість підкреслює прагнення DOAJ посилювати вимоги до якості, прозорості редакційних практик та дотримання академічної доброчесності. Особливу увагу було приділено боротьбі з недоброчесними видавничими моделями, зокрема – діяльністю так званих «paper mills» та сумнівних журналів. Команда з питань доброчесності та етики провела понад 400 розслідувань, більшість із яких завершилися обмеженням доступу проблемних видань до індексу. Окремий фокус було зроблено на розвитку Diamond Open Access — моделі відкритого доступу без оплати з боку авторів або читачів. У DOAJ зазначають, що понад 13 тисяч журналів у базі працюють саме за такою моделлю. Організація бере участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на підтримку некомерційних журналів, розвиток спільних стандартів, підвищення видимості видань та зміцнення регіональної інклюзивності у науковій комунікації. Реалізовуватись освітні програми, розвивались партнерства та розширювалась мережа амбасадорів. У 2025 році представники DOAJ взяли участь у 150 міжнародних заходах у 47 країнах світу. Значна увага приділялась підтримці журналів з Африки, Латинської Америки та інших регіонів, які раніше були недостатньо представлені у міжнародних індексах відкритого доступу. DOAJ дедалі активніше позиціонує себе не лише як індекс відкритих журналів, а як важливий елемент міжнародної інфраструктури відкритої науки, орієнтований на забезпечення якості, прозорості та довіри до наукових публікацій у глобальному масштабі.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/05/13/doaj-annual-highlights-2025/, https://zenodo.org/records/20152107 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-05-14
Поширити
ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАВДАННЯМ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАВДАННЯМ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило «Доповідь про якість вищої освіти, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2025 році».

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило «Доповідь про якість вищої освіти, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2025 році».

Документ містить комплексний аналіз стану системи вищої освіти України, фіксує ключові показники та зміни, що відбулися упродовж року, а також окреслює напрями подальшого розвитку в контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти. У ньому висвітлюються результати функціонування системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, постакредитаційного моніторингу, транскордонної діяльності у сфері забезпечення якості та пілотування інституційної акредитації. Узагальнено кращі практики, виокремлено системні проблеми освітніх програм, проаналізовано ефективність реагування внутрішніх систем забезпечення якості закладів вищої освіти на виявлені недоліки. Продемонстровано відповідність діяльності Національного агентства стандартам і рекомендаціям ESG 2015, а також подано загальні дані системи вищої освіти України (мережа закладів вищої освіти, контингент здобувачів освіти, кадровий потенціал). Особливу увагу приділено відповідності вищої освіти України завданням сталого інноваційного розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/4nkm9Zj, https://bit.ly/3ReKdRa, https://t.me/naqaua/1209

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-14
Поширити
ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ: БАЛАНС МІЖ БЕЗПЕКОЮ ТА АКАДЕМІЧНИМИ ДИСКУСІЯМИ

ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ: БАЛАНС МІЖ БЕЗПЕКОЮ ТА АКАДЕМІЧНИМИ ДИСКУСІЯМИ

У блозі на сайті компанії Clarivate опублікована стаття Крістіни Бланка-Санчо «Захисні механізми відповідального використання ШІ: баланс між безпекою та академічними дискусіями».

У блозі на сайті компанії Clarivate опублікована стаття Крістіни Бланка-Санчо «Захисні механізми відповідального використання ШІ: баланс між безпекою та академічними дискусіями».

У ній йдеться про результати дослідження щодо  захисту та фільтрації контенту з використанням ШІ, які можуть сприяти безпечному та етичному застосуванню ГШІ в академічних дослідженнях без шкоди для наукової свободи. Наголошується, що по мірі упровадження ШІ в наукові процеси стає очевидною необхідність формування нових правил та норм у складі загальних та галузевих стандартів академічної доброчесності. ГШІ відкрив нові можливості для академічних досліджень, дозволяючи швидше знаходити, узагальнювати та синтезувати знання, а також підтримуючи науковий дискурс. Разом із тим з новою гостротою постає питання забезпечення відповідального використання ШІ для збереження академічної свободи та дотримання наукової сумлінності. Існують різні способи технічного вирішення цієї проблеми. Два найважливіші з них — запобіжники (проактивні механізми, призначені для запобігання небажаній поведінці моделі) та фільтрація контенту (реактивний механізм, який оцінює вхідні дані програми та згенеровані моделлю результати, щоб визначити, чи слід їх видавати користувачу). Наразі використовуються автоматизовані моделі класифікації виявлення та блокування (або позначення) небажаного або шкідливого контенту. По суті, фільтри контенту являють собою процеси, які можуть блокувати потрапляння контенту до LLM, а також блокувати доставку відповідей LLM. Мета фільтрації контенту – виловлювати та блокувати неприйнятний контент, який може бути сформований під час процесу генерації відповіді. Проблемним є питання визначення рівня безпеки та збалансування безпеки й відкритості. Дослідники очікують, що інструменти штучного інтелекту підтримуватимуть дослідження, а не цензуруватимуть їх. Однак кожен постачальник, який використовує LLM, стикається з однаковими обмеженнями: фільтрами на рівні постачальника, регуляторними вимогами та етичним імперативом запобігання небажаному впливу.

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/guardrails-for-responsible-ai/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-14
Поширити