News for scientists Архіви

УНІВЕРСИТЕТАМ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ГШІ НА ОСНОВІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Підхід до штучного інтелекту «усе або нічого» загрожує загальмувати інновації».

У ній автор привертає увагу до позиції директора навчальних ініціатив Google DeepMind Міріам Шнайдер, яка вважає, що непродумані рішення стосовно використання генеративного штучного інтелекту в університетській освіті можуть перешкодити розвитку сучасної педагогіки. ГШІ не обов’язково має змінювати педагогіку, натомість його потенціал полягає у підтримці та посиленні ефективних освітніх практик. Поява новітніх технологій стала приводом для переосмислення фундаментальних питань про цілі навчання, роль викладача та характер взаємодії між учасниками освітнього процесу. Критику викликає бінарний підхід, за якого університети або повністю забороняють використання штучного інтелекту, або дозволяють його без істотних обмежень. Така поляризація відволікає увагу від набагато важливішого питання – не про характеристики моделей штучного інтелекту, а про те, як вони можуть впливати на взаємини між викладачами й студентами, мотивацію до навчання та розвиток цілісних освітніх підходів. Технологічні компанії дедалі більше уваги приділяють створенню інструментів, орієнтованих саме на навчання. Наприклад, режим Guided Learning у сервісі Gemini, розроблений на основі методології LearnLM. Його метою є не надання готових відповідей, а підтримка процесу навчання через постановку запитань, поступове пояснення матеріалу та стимулювання самостійного мислення студентів. Водночас ефективне використання великих мовних моделей потребує спеціального педагогічного проєктування. Помилково очікувати, що універсальна мовна модель автоматично стане якісним навчальним інструментом, – це схоже на ситуацію, коли випадкову людину без педагогічної підготовки ставлять перед аудиторією й пропонують виконувати функції викладача. Освітні системи ШІ мають створюватися з опорою на результати досліджень у сфері науки про навчання, а не лише на досягнення інформаційних технологій. Університетам необхідно переглянути не лише технічні правила використання ГШІ, а й загальні підходи до організації навчального процесу. Ключовим завданням стає пошук такого поєднання технологічних можливостей і педагогічних принципів, у якому цифрові інструменти сприятимуть розвитку мислення, взаємодії та мотивації студентів, а не підмінятимуть їх.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-approach-ai-risks-shutting-down-innovation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-03

ОЕСР: ПРОБЛЕМИ ДОСТУПУ ДО БАЗОВИХ НАВИЧОК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Постійна нездатність забезпечити загальний доступ до базових навичок» із серії «Навички дорослих у центрі уваги».

У ньому зазначається, що впродовж більшої частини двадцятого століття визначальним викликом для розвинених економік було розширення доступу до освіти. Тепер виклик інший і значно складніший, оскільки вимоги до навичок для роботи, технологій і повсякденного життя продовжують зростати. Останні дані опитування навичок дорослих 2023 року засвідчують, що майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР не має базових навичок грамотності, необхідної для належної участі в сучасній економіці. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в двох циклах опитування, частка дорослих з низьким рівнем навичок упродовж десятиліття значно зросла і лише у 2-х країнах частка дорослих з низьким рівнем навичок зменшилася. Ці базові навички є важливими компетенціями для повсякденного життя, що дозволяють людям розуміти розрахункові листки, заповнювати онлайн-заявки, дотримуватися робочих процедур, порівнювати ціни, керувати домашніми фінансами та отримувати доступ до державних послуг. У світі, який все частіше вимагає мінімум базового рівня грамотності та математики, дорослі, які не мають цих навичок, ризикують бути виключеними з суспільного життя. Кожен п’ятий дорослий має низькі базові навички у Фінляндії, Японії, Нідерландах, Норвегії та Швеції, тоді як в Чилі, Польщі та Португалії – це кожен другий. Це структурна проблема, яка лежить в основі економічної ефективності, соціальної згуртованості та демократичної стійкості. У цьому огляді розглядається проблема низького рівня базових навичок серед дорослого населення країн ОЕСР та наголошується на необхідності більш активних, цілеспрямованих і стійких заходів політики, а також посилення початкової освіти та підтримки системи розвитку навичок упродовж життя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_128c3138-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_e0b8eb80/128c3138-en.pdf, https://doi.org/10.1787/128c3138-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-03

ПІВСОТНІ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗАБОРОНИЛИ У СЕБЕ ДЕТЕКТОРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Detection Drama опубліковано матеріал «Університети, які заборонили детектори штучного інтелекту: повний список 2026».

У ньому стверджується, що станом наразі більше 50 університетів з різних країн світу вже заборонили, відключили або офіційно не рекомендували використовувати інструменти автоматичного виявлення текстів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту. Разом із тим, близько 40 % коледжів США продовжують застосовувати такі системи, а ще 35 % розглядають можливість їх запровадження. Основною причиною перегляду університетської політики щодо ШІ автори називають недостатню надійність сучасних детекторів. Так, результати незалежного дослідження 14-ти інструментів виявлення текстів, створених за допомогою штучного інтелекту показали, що жоден з них не має точності понад 80 %, що ставить під сумнів можливість використання таких систем як самостійного доказу академічної недоброчесності. Існує також проблема хибнопозитивних результатів, яку наочно продемонструвало дослідження Стенфордського університету: 61,3 % автентичних есе, написаних англійською мовою неносіями мови, були помилково визначені як згенеровані за допомогою ШІ. Навіть OpenAI відмовився від власного експериментального детектора ШІ після того, як він продемонстрував лише 26 % точності. Разом із тим, проблема використання генеративного штучного інтелекту в освіті продовжує швидко загострюватись. За статистикою Turnitin, із квітня 2023 року сервіс проаналізував понад 200 мільйонів студентських робіт, 15 % яких містять понад 80 % тексту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Генеративні моделі отримали значне поширення у навчальному процесі, тоді як немає надійних інструментів його виявлення. Австралійський католицький університет повідомив про 6 тис. випадків підозри на несанкціоноване використання штучного інтелекту за період з 2024 року, однак 25 % подібних підозр згодом було скасовано після додаткової перевірки. Лише 18 % опитаних викладачів вважають, що сучасні детектори ГШІ є достатньо точними та ефективними. Публікація містить не лише перелік університетів, які відмовилися від використання детекторів ШІ або обмежили їх застосування, а й огляд наукових досліджень щодо точності таких інструментів, аналіз проблеми хибнопозитивних результатів, приклади реальних випадків, що призвели до зміни університетської політики, інформацію про використання у практиці ЗВО систем автоматичного виявлення текстів, створених штучним інтелектом. Дискусія в академічному середовищі поступово зміщується від питання масового запровадження детекторів до пошуку більш надійних і справедливих способів забезпечення академічної доброчесності.

Детальніше: https://detectiondrama.com/universities-that-banned-ai-detectors/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-02

STARTUP COMPETITION 2026

ІT Arena оголосила про старт прийому заявок на конкурс технологічних команд Startup Competition 2026.

Конкурс має підтримати найбільш перспективних розробників за рахунок грантового призового фонду обсягом 60 тис. дол. США. Стартапи змагатимуться у категоріях «general» та «defense-tech & dual-use». Взяти участь у конкурсі можуть стартапи, зареєстровані в Україні, що мають підтверджені продажі від 10 тис.дол. США або залучили інвестиції / гранти від 25 тис. дол. США; проєкти на стадії MVP або вище. Журі відбере 50 півфіналістів, а потім 10 найкращих команд, які вийдуть до фіналу, зможуть презентувати свої стартапи, запітчити власні рішення понад 150 інвесторам з України, ЄС та США. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2026 року.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/business/125-mln-investytsiy-v-ukrayinski-startapy-it-arena-vidkryla-nabir-na-startup-competition-2026-1782732351, https://itarena.ua/ua/startup-competition/

Фото: організатор

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-02

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА МАЙБУТНЄ ГРОМАДЯНСЬКОЇ УЧАСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект та майбутнє громадянської участі: типологія застосування, можливості та виклики для демократичних інновацій» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

У ньому зазначається, що інструменти ШІ можуть допомогти урядам у практичному вирішенні проблем громадянської участі шляхом покращення дизайну та доступності, комунікації, інтерпретації результатів участі громадян, а також зниження відповідних витрат. У документі наводиться типологія, що складається з дев’яти типів застосування інструментів ШІ для підтримки та покращення процесів участі громадян в частині підготовки інформації, транскрипції, архітектури, віртуальної підтримки, модерації, фасилітації, моделювання тощо. Для кожного описані способи використання інструментів ШІ як у фронт-офісі (інтерфейс громадян та уряду), так і в бек-офісі уряду (внутрішні операції). У ряді випадків інструменти ШІ можуть створювати нові можливості для забезпечення доступу до інформації, урядової комунікації. Уряди всього світу вже використовують інструменти штучного інтелекту для розроблення й упровадження процесів участі громадян на всіх рівнях управління. Але відбувається все здебільшого на ситуативній основі або шляхом реалізації пілотних ініціатив. Все більша кількість національних урядів розробляє скоординовані стратегії або інструменти для інтеграції штучного інтелекту у процеси громадянської участі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-the-future-of-citizen-participation_a1ee2e0a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-the-future-of-citizen-participation_0608e00e/a1ee2e0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a1ee2e0a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-02

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ДРУГОМУ КВАРТАЛІ 2026 РОКУ

У квітні-червні 2026 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Вебпортал НРАТ є точкою відкритого доступу до 304,7 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 136,1 тис. наукових звітів та 168,6 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поступово розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 73 інституції – ЗВО, НУ та наукові видання. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 107,6 тис. академічних текстів. Також на порталі доступні 208,9 тис. реєстраційних карток і 9,6 тис. кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень, працювати з наборами наукових даних. Для роз’яснення цінності останніх та підвищення їхньої видимості створено окрему сторінку «Наукові дані». Тут можна побачити набори даних, долучені до зареєстрованих звітів про ДіР, а також передані користувачами до НРАТ шляхом самоархівації. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався в середньому 360,2 тис. разів на місяць, що утричі вище за попередній квартал. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних. Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2026 року на порталі НРАТ було розміщено 354 таких матеріали. Започатковано дві нові рубрики -«Європейський дослідницький простір» та «Інституціональні учасники НРАТ». В пам’ять про видатних вітчизняних науковців публікуються короткі бібліобіографічні статті у меморіальній рубриці «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу: інформація про нові публікації, події, наукові заходи надсилається на е-скриньку у зручному для читачів форматі. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ, інформацію про це можна знайти на вебсайті УкрІНТЕІ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – як на традиційних площадках у facebook, telegram, viber, так і на нових – mastodon, threads, bsky. За допомогою форми зворотного зв’язку відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю. Рубрика Q&A регулярно поповнюється короткими відповідями на найпоширеніші запитання (за минулий квартал додано 5 нових інструкцій).

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-01

ФРАНЦУЗЬКИЙ СКАНДАЛ ІЗ ПЛАГІАТОМ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Заклики до більшої прозорості після французького скандалу з плагіатом».

У ній висвітлюється резонансна справа французького фізика, популяризатора науки та філософа науки Етьєна Кляйна, після якої наукова спільнота почала жваво обговорювати, наскільки відкрито університети мають проводити розслідування випадків академічної недоброчесності та яким чином інформувати суспільство про їхні результати. Поштовхом стало рішення Паризького університету про позбавлення Етьєна Кляйна докторського ступеня після внутрішнього розслідування, яке підтвердило масштабні запозичення у його докторській дисертації з філософії науки 1999 року. Перевірку було ініційовано після журналістського розслідування, яке виявило присутність численних фрагментів тексту, запозичених без належних посилань. Університетське розслідування тривало більше року, однак його повний звіт не був оприлюднений для широкого загалу. Університет ухвалив окреме рішення щодо цієї справи, але відмовився детально коментувати його зміст. Така позиція стала предметом критики з боку експертів з академічної доброчесності, які наголошують, що за дотримання необхідних умови вимог стосовно конфіденційності та прав, більша відкритість прийнятого рішення могла би посилити довіру до інституційних процедур. Керівник французького офісу з питань доброчесності досліджень Мішель Дюбуа зазначає, що випадки позбавлення докторського ступеня у Франції залишаються надзвичайно рідкісними. Він позитивно оцінює роль незалежних дослідників і журналістів, які виявляють можливі академічні порушення, зосереджуючи увагу на тому, що ключове значення має не те, хто саме повідомляє про порушення, а те, як на це реагують академічні установи. Необхідно забезпечувати захист осіб, які повідомляють про можливі порушення академічної доброчесності, а процедури перевірки мають бути зрозумілі, а комунікація з суспільством після завершення розслідувань – відкритою. Професор філософії науки Стефані Рюфі звертає увагу на те, що серед авторів, чиї тексти були некоректно використані в дисертації Етьєна Кляйна без належного цитування, були й члени дисертаційної ради. Це свідчить про важливість не лише індивідуальної відповідальності автора, а й належного виконання експертами своїх функцій під час оцінювання дисертаційних робіт. Матеріал актуалізує дискусію про те, що питання академічної доброчесності не обмежуються виявленням порушень, – потрібна належна увага до інституційних процедур розгляду випадків недоброчесності, – прозорість, процесуальна послідовність і зрозуміла комунікація ухвалених рішень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/calls-more-transparency-after-french-plagiarism-scandal

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-01

КОНКУРС ДОСЛІДНИЦЬКИХ СТИПЕНДІЙ ДЛЯ АСПІРАНТІВ І ПОСТДОКІВ

Німецька служба академічних обмінів (DAAD) оголосила про старт конкурсу на отримання стипендій для реалізації дослідницьких проєктів у Німеччині – Research Grants in Germany.

Підтримка охоплює витрати на перебування у Німеччині під час навчання в докторантурі або на ранній стадії постдокторської підготовки, реалізацію власного наукового проєкту у співпраці з німецькими університетами чи дослідницькими установами. Заявку на участь можуть подати здобувачі докторського ступеня або постдоки (не більше 4 років після завершення навчання в докторантурі), які мають вагомі академічні досягнення, знання мови(мов) навчання, публікації, лекції, доповіді на конференціях, якісний дослідницький проєкт (перспективна дослідницька пропозиція – актуальна, оригінальна, релевантна), підтримку приймаючої установи. Фінансування надається докторантам на термін – від 2 до 12 місяців, а постдокторантам – від 2 до 6 місяців. Грант покриває щомісячні стипендії у розмірі 1400 євро; платежі на медичне страхування, страхування від нещасних випадків та страхування особистої відповідальності. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 17 серпня 2026 року.

Детальніше: daad.de/go/en/stipa57742121, https://www.nas.gov.ua/news/nimecka-sluzhba-akademichnih-obminiv-daad-ogolosila-konkurs-doslidnickih-stipendiy-dlya-aspirantiv-i-postdokiv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-01

ПРОГРЕС У РЕФОРМУВАННІ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Європейська комісія опублікувала документ, що містить обґрунтовану базову оцінку прогресу з реформування оцінювання досліджень відповідно до «Угоди про реформування оцінювання досліджень» (ARRA).

У ньому розглядається прогрес, досягнутий організаціями, що підписали угоду та є членами Коаліції за просування оцінювання досліджень (CoARA). На основі якісних та кількісних даних розглядається, як тлумачаться зобов’язання ARRA, визначаються пріоритети та втілюються на практиці у різних організаційних та національних контекстах. Продемонстровано, що залучення до CoARA та ARRA постійно зростає, багато дослідницьких організацій з усієї Європи працюють над зміною способу оцінювання продуктивності діяльності дослідників та успішності дослідницьких проектів за межами вузького кола публікаційних показників щоб краще визнавати ширший спектр внесків, навичок та кар’єрних шляхів. Прогрес залишається нерівномірним у різних країнах та академічних установах. Наразі реформа переходить від початкових рамкових зобов’язань до практичних дій, спрямованих на забезпечення тривалих змін у дослідницькій екосистемі. Експерти зосереджують увагу на фіксації перехідного моменту реформи: від ранніх зобов’язань та визначення порядку денного до сталого упровадження у великих масштабах. Це відбувається в середині процесу реалізації Порядку денного Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки. Європейська комісія підтримує діяльність CoARA як ініціативи «знизу», що об’єднує дослідницькі організації та спонсорів, готових брати участь в реформуванні практики оцінювання досліджень. Політика ЄДП в частині реформи оцінювання досліджень заохочує перехід до якісної оцінки, підтриманої відповідальним використанням кількісних показників, визнає різноманітний дослідницький внесок, включаючи результати та практики, підтримує відкриту науку та має на меті посилення прозорості, доброчесності й інклюзивності.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-study-assesses-progress-reforming-research-assessment-2026-06-25_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/5cf35453-703e-11f1-ae88-01aa75ed71a1/language-en, https://www.coara.org/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ЄДП #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-01

ОЕСР: ШІ ТА ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТАЛОГО ФІНАНСУВАННЯ МСП

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання штучного інтелекту та цифрових інструментів для сталого фінансування малих та середніх підприємств» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

У ньому зазначається, що малі та середні підприємства відіграють важливу роль у переході до більш стійкої та життєздатної економіки – на них припадає близько 50% виробництва і впливу на довкілля. Водночас вони недостатньо представлені у сфері сталого фінансування. І хоча ринки сталого фінансування значно розширилися останнім часом, це не призвело до широкої участі малих і середніх підприємств. Необхідно запроваджувати стійке кредитне фінансування, яке підходить для МСП, щоб це було прийнятно як для постачальників, так і для користувачів фінансування. Багато країн просувають інструменти сталого фінансування, багато фінансових установ адаптують свою практику до сучасних вимог до розкриття інформації, пов’язаної з ESG. Це допоможе компаніям знизити операційні витрати за рахунок інвестицій в енергоефективність, відповідати стандартам сталого розвитку, що висувають покупці, брати участь у глобальних ланцюжках створення вартості та скоротити витрати на звітність за рахунок більш ефективного управління даними. Основні перешкоди пов’язані з тим, що дані про сталий розвиток є доволі коштовними для створення, їх важко перевірити, вони фрагментовані та представлені в різних несумісних системах звітності. У звіті продемонстровано, як штучний інтелект та цифрові інструменти можуть допомогти вирішити ці проблеми у рамках життєвого циклу фінансування – від створення даних та звітності до оцінювання кредитоспроможності та моніторингу портфелю у фінансових установах. На конкретних прикладах показані варіанти практичного застосування інструментів та чотири пріоритети політики: побудова сумісної інфраструктури даних, зміцнення механізмів перевірки, створення дієвих стимулів для звітності МСП та забезпечення відповідального використання ШІ у фінансових рішеннях.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/leveraging-ai-and-digital-tools-for-sme-sustainable-finance_e8fb0d10-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/leveraging-ai-and-digital-tools-for-sme-sustainable-finance_ee058144/e8fb0d10-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e8fb0d10-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-01