Новини науковцям Архіви

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЗАМІСТЬ КАНІКУЛ: НОВА ХВИЛЯ КАДРОВИХ РЕФОРМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Прогнозують літо «хаосу»: масові скорочення персоналу завершують навчальний рік».

У ній йдеться про те, як оголошені наприкінці академічного року скорочення працівників у низці британських університетів посилюють невизначеність щодо організації навчального процесу, дослідницької діяльності та підготовки до нового навчального року. Університети Ексетера, Данді, Гартфордширу, Лінкольна, Сассекса та Нортумбрії повідомили про нові програми реструктуризації та скорочення академічного персоналу. Представники профспілки вважають, що час для таких рішень обрано невипадково, адже після завершення іспитів і перед літніми відпустками можливості працівників для організації колективних дій суттєво обмежені. Факультети мають формувати навчальне навантаження, розподіляти дисципліни між викладачами та готуватися до початку нового семестру, однак не знають, хто залишиться працювати. Це створює проблеми не лише для організації майбутнього освітнього процесу, а й для планування досліджень у рамках чергового циклу Research Excellence Framework. Так, в Університеті Лінкольна під ризиком скорочення опинилися 140 працівників. Адміністрація пояснює необхідність змін демографічними тенденціями, зміною структури попиту серед вступників та посиленням конкуренції між ЗВО. Університет Ексетера запропонував скоротити 150 робочих місць з акцентом на викладачів гуманітарних дисциплін, але без закриття факультетів чи освітніх напрямів. Ризик звільнення для одних та невизначеність для інших негативно позначаються на морально-психологічному стані науково-педагогічних колективів. Фінансові труднощі університетів дедалі відчутніше впливають не лише на кадрову політику, а й на можливості стратегічного планування навчальної та наукової діяльності, від яких, у свою чергу, залежить стабільність функціонування закладів вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/summer-chaos-predicted-mass-job-cuts-close-academic-year

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-14

ЕЛЕКТРОННА ДОСТАВКА У ЦИФРОВІЙ ЄВРОПІ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «З’єднання систем через кордони: роль електронної доставки в рамках Цифрової Європи».

У ньому йдеться про забезпечення безпечного та сумісного обміну даними в рамках цифрової екосистеми ЄС. Єврокомісія продовжує зміцнювати транскордонні цифрові послуги за допомогою таких рішень, як електронна доставка (eDelivery) – частини програми «Цифрова Європа». Електронна доставка дозволяє організаціям безпечно та надійно обмінюватися документами і даними між секторами та країнами на основі стандартизованого підходу до цифрової комунікації, підтримувати співпрацю між державними адміністраціями, підприємствами та громадянами, сприяти ефективному розвитку європейського цифрового ландшафту. Електронна доставка побудована на відкритих стандартах і технічних специфікаціях, які створюють мережу взаємопов’язаних вузлів. Електронна доставка допомагає покращити сумісність, масштабованість та безпеку, забезпечує ефективний потік даних через кордони у сфері державних закупівель, юстиції та споживчих послуг. Зв’язок між електронною доставкою та відкритими даними полягає в її здатності сприяти надійному обміну даними. Надаючи системам можливість безпечно обмінюватися структурованою та неструктурованою інформацією, електронна доставка підтримує створення, поширення та повторне використання даних по всій Європі. Набори даних, пов’язані з «сумісністю», «транскордонними послугами», «цифровою інфраструктурою» або «державним управлінням» на Європейському порталі даних, можуть надати цінну інформацію про те, як функціонують та розвиваються мережі цифрового зв’язку. Відкриті дані можуть допомогти проаналізувати продуктивність системи, відстежувати впровадження в різних країнах та виявляти можливості для покращення надання цифрових послуг.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/connecting-systems-across-borders-role-digital-europe-edelivery, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en, https://ec.europa.eu/digital-building-blocks/sites/spaces/DIGITAL/pages/467110114/eDelivery

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-14

КОНКУРС НА ДИСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП ДО ІНФРАСТРУКТУРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЮНЕСКО та Лабораторія обчислень і штучного інтелекту Бразильського центру фізичних досліджень (AI-Lab/CBPF) оголосили про старт конкурсу з отримання дистанційного доступу до інфраструктури штучного інтелекту.

Йдеться про підтримку дистанційного відкритого доступу до обчислювальної інфраструктури та експертного потенціалу в рамках ініціативи ЮНЕСКО з відкритої науки та UNESRALE. В її рамках створене середовище високопродуктивних обчислень для Латинської Америки, яке має підтримати проєкти у сфері ШІ, науку про дані та комп’ютерне моделювання. Конкурс націлений на підтримку молодих дослідників, розвиток наставництва, навчальних заходів та спільних досліджень з аналізу даних. Взяти участь у конкурсі можуть студенти магістратури та аспірантури, постдоки, викладачі та дослідники на початковому етапі академічної кар’єри, які мають чітко сформульований дослідницький проєкт або інноваційну ідею, володіють англійською мовою на високому рівні та готові до продуктивної наукової діяльності. AI-Lab поєднує високопродуктивні обчислення, машинне навчання та сучасні наукові дослідження у галузі астрофізики, геофізики, матеріалознавства, квантових технологій та біофізики. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 серпня 2026 року.

Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/418663?lang=en, https://labia.cbpf.br/, https://www.unesco.org/en/open-science, h ttps://www.unesco.org/en/basic-sciences-engineering/remote-access

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-14

ОЕСР: НАВИЧКИ В ЕПОХУ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навички в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що штучний інтелект стає перетворюючою універсальною технологією, яка змінює економіку та суспільство так само, як минулі промислові революції. Він підвищує продуктивність, покращує прийняття рішень та сприяє інноваціям, має значний потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення умов праці. Разом із тим, поширення ШІ викликає побоювання щодо змін на ринку праці й посилення нерівності. Підприємства все частіше використовують технології ШІ для автоматизації рутинних завдань, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення якості товарів та послуг. Однак використання залишається нерівномірним у компаніях, секторах та країнах. Крупні фірми та інноваційні підприємства лідирують в освоєнні ШІ, тоді як як малі та середні підприємства стикаються з бар’єрами, пов’язаними з вартістю, інфраструктурою та нестачею кваліфікованих кадрів. Без цілеспрямованих політичних заходів ці відмінності ризикують посилити існуючі прогалини у продуктивності та обмежити поширення ШІ в економіці. У цьому документі розглядається перетворюючий вплив ШІ на бізнес, роботу та цифрове суспільство. Зокрема, представлена інформація про навички, необхідні для процвітання в епоху ШІ; обговорюється роль політики у розвитку навичок; розглядаються тренди на ринку праці, зміна вимог до кваліфікації; пропонуються політичні заходи для ефективного використання трансформаційного потенціалу ШІ, які забезпечать одночасне пом’якшення соціальних та економічних ризиків.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/skills-in-the-ai-age_972bd15e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/skills-in-the-ai-age_e8d8c1e6/972bd15e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/972bd15e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-14

ПОРАДИ З ПІДВИЩЕННЯ ГРАМОТНОСТІ У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо просування знань стосовно ШІ у наукових та освітніх установах.

Зазначається, що грамотність у сфері штучного інтелекту виходить далеко за рамки простих завдань. Необхідно знати, як працюють інструменти штучного інтелекту, як можна ефективно їх використовувати для підтримки викладання, навчання та досліджень, якими є обмеження та етичні наслідки. Штучний інтелект поширюється на різних робочих місцях, понад 88 % організацій вже його використовують. Щоб залишатися конкурентоспроможними на нестабільному ринку праці, випускники повинні розвивати «людські навички», які машини не можуть відтворити, але разом із тим не менш важливо, щоб вони також розуміли, як використовувати ШІ на доповнення до власних здібностей. ГШІ автоматизують значну частину роботи, яка раніше делегувалася співробітникам початкового рівня та все частіше використовується для виконання більш складних професійних завдань. Різне ставлення до ШІ серед викладачів означає й нерівномірне упровадження та різний прогрес у цій сфері. Культура допитливості, довіри та експериментування може допомогти подолати страх і підозри викладачів. Професійний розвиток та можливості для взаємного навчання співробітників університету, якщо їх добре реалізувати, можуть сприяти підвищенню рівня грамотності в галузі штучного інтелекту. Для викладачів може бути спокусливо експериментувати з якомога більшою кількістю інструментів штучного інтелекту. Але цілеспрямований підхід краще підтримуватиме викладання, оцінювання, розробку курсів та адміністрування. За допомогою ШІ можна зменшити навантаження на викладачів: ШІ відповідатиме на запитання студентів, надаватиме зворотній зв’язок та підтримуватиме створення цікавого навчального контенту. Потрібно заохочувати учнів розмірковувати над своєю взаємодією з інструментами ШІ, встановлювати чіткі параметри їх належного використання. Слід навчати студентів використовувати інструменти ГШІ для мозкового штурму, розроблення ідей, розуміння контексту, редагування результатів. Штучний інтелект вже використовується під час досліджень, отже потрібно розвивати уважність до проблем дезінформації, вміння критично оцінювати наукові твердження, аналізувати, відходити від однорядкових запитань до системи чітких підказок, які забезпечують надійні результати. За умови правильного використання політики щодо ШІ, установи допомагатимуть студентам залишатися у безпеці, бути критичними, комунікабельними та відповідальними в середовищах, де цифрові системи стають все більш помітними. Потрібно підвищувати кваліфікацію бібліотечних фахівців, щоб вони могли краще підтримувати викладачів і студентів з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом. Бібліотека може бути ідеальним місцем для просування ШІ-грамотності – етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту, де бібліотекарі є не лише експертами з інформації, а й фасилітаторами ШІ. Освітяни не повинні конкурувати з чат-ботами та великими мовними моделями, але ШІ може допомогти їм спрямувати учнів від пасивного навчання до синтезу інформації. Поєднання можливостей штучного інтелекту з етичними нормами, ефективним інституційним управлінням та відповідальним наглядом є кращим шляхом для розвитку освіти і науки у мінливому технологічному світі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/boosting-ai-literacy-across-your-institution, https://www.timeshighereducation.com/campus/campus-talks-what-does-ai-across-curriculum-look-practice

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-13

ІННОВАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ЄВРОПИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ НА ТЛІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано інформаційний матеріал «Інноваційні показники Європи посилюються на тлі глобальної конкуренції».

У ньому зазначається, що інноваційні показники ЄЄ покращуються, а загальний бал ЄС з 2019 року згідно з Європейським табло інновацій (EIS) за 2026 рік зріс на 11,6 відс.пункти. Цей результат демонструє стійкість інноваційної екосистеми Європи в умовах дедалі більш конкурентного глобального середовища. Хоча всі держави-члени ЄС продемонстрували прогрес, показники суттєво відрізняються: Швеція, Данія та Нідерланди очолюють рейтинг, перевершуючи середній показник по ЄС та зберігаючи свій статус «лідерів інновацій»; Фінляндія стабільно посідає міцну четверту позицію. Поза межами ЄС лідерами є Південна Корея та Китай. EIS є ключовим інструментом інноваційної політики ЄС, який допомагає здійснювати моніторинг прогресу у сфері інновацій, інформує про основні ініціативи.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1556, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-13

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «ОЕСР вимірює вплив штучного інтелекту: зіставлення показників можливостей ШІ ОЕСР з професіями» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються та застосовуються у різних галузях, що робить актуальним питання змін на ринку праці та у навичках. Важливо не лише розуміти, які професії найбільше схильні до впливу ШІ, а й передбачити, як цей вплив може змінитися по мірі вдосконалення ШІ. Експерти пропонують новий показник ОЕСР щодо впливу ШІ на професійну діяльність, побудований на основі індикаторів можливостей ШІ ОЕСР. Він ураховує потребу в перспективному, прозорому та оновлюваному підході до оцінки того, як ШІ може вплинути на роботу, навички та освіту у наступні 5-10 років. Увагу зосереджено на дев’яти когнітивних, соціальних та фізичних сферах. Дослідження демонструє, що сучасні можливості ШІ найбільше затребувані у професіях, пов’язаних з рутинною обробкою інформації, адміністративною роботою та кодифікованими завданнями, і найменше – у професіях, що вимагають контекстуального судження, міжособистісного розуміння, складного прийняття рішень та відповідальності. Вплив ШІ є багатовимірним: деякі професії знаходяться під впливом мовних та логічних систем, тоді як інші – під впливом робототехніки і машинного зору.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-ai-exposure-measure_f3da0f0a-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-oecd-ai-exposure-measure_489cfd42/f3da0f0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f3da0f0a-en

Фото: скріншот

2026-07-13

ДЕТЕКТОРИ ШІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ТІНЬОВИЙ РИНОК ПОСЛУГ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».

У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з’явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки. Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді – навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-10

КОНКУРС НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних експериментальних розробок, які фінансуватимуться з державного бюджету з 2027 року.

Державна підтримка буде спрямована на проєкти з якісною науковою ідеєю, зрозумілим результатом та спроможністю команди його виконати. Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОН, а також представники наукових установ НАН України, які беруть участь у комплексних міжвідомчих дослідженнях. З 2027 року конкурсне фінансування нових наукових досліджень і науково-технічних робіт здійснюватиметься для установ, які за результатами державної атестації віднесені до груп А, Б та/або В за відповідними науковими напрямами. Основний склад виконавців проєкту має налічувати не більше шести осіб разом із керівником проєкту. Пріоритети конкурсу: національна безпека і оборона, енергетика, медицина, біотехнології, інформаційні технології, інженерія, аграрні науки, екологія, гуманітарні дослідження, соціальні науки та ін. Максимальна вартість одного проєкту на рік може становити до 1,2 млн грн. для теоретичних робіт та до 1,5 млн грн. для експериментальних робіт. Перевага надаватиметься проєктам, які на етапі подання мають підтверджене співфінансування або обсяг зобов’язань від підприємств та організацій реального сектору економіки, а також проєктам, які використовують наукове обладнання центрів колективного користування. Вимоги до участі, форми проєктів і перелік документів для конкурсу визначені наказом МОН № 934 від 15 червня 2026 року. Подання заявок відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. Заявку на перший етап конкурсу можна подати до 6 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vidkryto-systemu-dlia-podannia-proiektiv-na-konkursni-dobory-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok-mon-ukrainy, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-10

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-10