Новини науковцям Архіви

ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини. Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема – не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв’язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше. Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов’язковий елемент навчання. Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання

(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання. Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід’ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов’язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи. Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв’яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та мотивувати студентів систематично працювати над собою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-23

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІКИ БЕЗОПЛАТНИХ БАЗ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НЕПАТЕНТНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив оновлені переліки безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, що можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.

Зокрема, до нього увійшов перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет. Він містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, а саме: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової/інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси; а також іншу корисну інформацію. Другий перелік охоплює науково-технічні бази даних та довідкові ресурси із посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях медицини та біології, хімії, фізики та екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Третій перелік містить загальнодоступні інформаційні ресурси патентної документації: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PATENTSCOPE, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Public Search); Google Patents – безкоштовної платформи від Google, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу; Global Dossier – набір бізнес-послуг, що розробляються відомствами IP5 (USPTO, EPO, JPO, KIPO та SIPO); список цитувань «Citation List» від Глобального досьє USPTO; The Medicines Patent Pool (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI); китайський Patent Guru Inc.

Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/free-databases-information-updated, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-bd-pat-vidomstv-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-nt-bd-072026.pdfhttps://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-inf-res-pat-dok-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links

Фото: ІР-офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-23

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти на період до 2030 року.

Відповідне розпорядження від 15 липня 2026 р. N 705-р визначає стратегічні напрями розвитку психологічної служби і передбачає створення цілісної, доступної та стійкої системи психосоціальної та психологічної допомоги для всіх учасників освітнього процесу. Концепція передбачає перехід від реагування на окремі випадки до системної моделі підтримки, інтегрованої в освітній процес. Вона має забезпечити раннє виявлення психоемоційних труднощів, безперервність допомоги, взаємодію із закладами охорони здоров’я та надавачами соціальних послуг, а також узгодженість із державною політикою у сфері психічного здоров’я. Нова модель психологічної служби ґрунтується на чотирьох взаємопов’язаних рівнях надання психосоціальної та психологічної допомоги. Перший рівень передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища; другий – базову психосоціальну та психологічну допомогу; третій охоплює цілеспрямовану допомогу, яку надаватимуть практичні психологи та соціальні педагоги; четвертий передбачає взаємодію із системою охорони психічного здоров’я. Реалізація Концепції передбачає оновлення нормативної бази та професійних стандартів, розвиток системи супервізії для працівників психологічної служби, перегляд підходів до визначення навантаження, цифровізацію роботи служби, запровадження електронного кабінету працівника психологічної служби й удосконалення механізмів міжсекторальної взаємодії. Очікується, що впровадження концепції сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища, зменшенню проявів насильства та булінгу, розвитку соціально-емоційних навичок здобувачів освіти, підвищенню доступності психосоціальної та психологічної допомоги, а також зміцненню кадрової спроможності психологічної служби в системі освіти.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/opryliudneno-kontseptsiiu-rozvytku-psykholohichnoi-sluzhby-v-systemi-osvity-do-2030-roku, h ttps://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6a5/8fb/829/6a58fb8295661867369477.pdf,https://ips.ligazakon.net/document/KR260705

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-23

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання екологічно сталого зростання продуктивності: порівняння доступних варіантів та оцінка тенденцій для трьох країн ОЕСР, що розглядаються у якості прикладу» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому зазначається, що стале зростання виробництва екологічно стійким способом є ключем до продовольчої безпеки, підтримки фермерів та підвищення екологічної стійкості сектору. Це вимагає більшого обсягу продукції з меншими витратами, тому досягнення стійкого зростання продуктивності потребує збільшення виробництва за одночасного зниження екологічного тиску. Традиційні показники продуктивності, як правило, фокусуються лише на показниках виробництва та витрат, залишаючи осторонь зовнішні екологічні ефекти. У документі розглядається шість індексів екологічно сталого зростання продуктивності, які інтегрують зростання сукупної факторної продуктивності (СФП) сільського господарства і тенденції чотирьох агроекологічних екстерналій. Дослідження виявило незначні відмінності між індексами, коли екологічним вимірам присвоюються низькі ваги, але ці відмінності збільшуються зі збільшенням ваг. Три тематичні дослідження (Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія) ілюструють потенційні рушійні сили СФП. У Мексиці покращений доступ до ринку внаслідок дії торговельних угод, а також реалізації заходів підтримки сільського господарства стали ключовими чинниками. У Нідерландах – регуляторні заходи, спрямовані на управління аміаком та добривами. У Новій Зеландії ефективність пов’язана зі зростанням виробництва, зумовленим експортом, динамікою поголів’я та впровадженням новітніх технологій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_0869e00a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_47254cdd/0869e00a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0869e00a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-23

ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання – спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/na-vebportali-nrat-zapushheno-shi-pomichnyka/

Фото: НРАТ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-22

ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

У ній автор розмірковує над тим, як стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змінює підходи до оцінювання якості вищої освіти і пропонує запровадити незалежний аудит, який підтверджував би, що випускники дійсно опанували компетентності, передбачені освітніми програмами. Наразі традиційні механізми забезпечення якості все менше відповідають новим реаліям, в яких студенти широко використовують генеративний штучний інтелект під час навчання. Якщо раніше основна увага приділялася організації освітнього процесу, змісту програм і дотриманню встановлених процедур, то сьогодні ключовим питанням стає підтвердження того, що студент дійсно досяг визначених результатів навчання незалежно від інструментів, які використовувалися під час підготовки. Автор наголошує, що університетські дипломи мають залишатися суспільною гарантією сформованих знань і компетентностей. Зовнішнє забезпечення якості має оцінювати не лише відповідність освітнього процесу нормативним вимогам, а й фактичне досягнення випускниками результатів навчання, – університет має нести відповідальність за кінцевий результат. Боротьба з використанням ШІ й спроби повністю його заборонити в навчальній аудиторії навряд чи можуть стати довгостроковим рішенням. Необхідно переосмислити систему оцінювання, зосередившись на компетентностях здобувача освіти в умовах контрольованого оцінювання. Рішенням може стати запровадження незалежної системи міжнародного аудиту результатів навчання. Йдеться не про перевірку окремих студентів зовнішніми аудиторами, а про оцінювання того, наскільки ефективно сам університет забезпечує достовірність власної системи оцінювання та відповідність присвоєної кваліфікації реальному рівню підготовки. Тоді студенти отримуватимуть диплом, цінність якого підтверджена незалежною оцінкою; роботодавці матимуть більше упевненості у професійній підготовці випускників; університети отримають можливість зміцнити власну репутацію; а суспільство — додаткові гарантії того, що система вищої освіти ефективно виконує свою місію. Університети мають приділяти більше уваги розвитку критичного мислення, здатності аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати знання в нових ситуаціях. Саме такі компетентності повинні стати основою сучасних результатів навчання. Автор пропонує переосмислити саму філософію зовнішнього забезпечення якості вищої освіти: якщо сьогодні системи акредитації переважно оцінюють організацію освітнього процесу та відповідність установленим вимогам, то надалі акцент має зміститись на підтвердження реальних освітніх результатів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-should-be-audited-whether-learning-outcomes-are-met

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-22

РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо формування в Україні державного замовлення на підготовку фахівців на основі довгострокового прогнозу потреб ринку праці.

Відповідна постанова від 13 липня 2026 року № 906 розміщена на урядовому порталі. Документ започатковує реформу державного замовлення у сфері освіти: відтепер його формування базуватиметься не лише на пропозиціях державних замовників, а насамперед – на прогнозі того, яких фахівців потребуватиме економіка України у майбутньому. Це перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, підготовлений на основі економічного моделювання. Наразі український ринок праці характеризується суттєвим структурним дисбалансом: попит роботодавців і пропозиція робочої сили не співпадають, має місце невідповідність знань, навичок і кваліфікацій потребам реальної економіки. Для подолання цього дисбалансу необхідно системно прогнозувати, які фахівці та компетентності будуть потрібні Україні у найближчі роки та відповідно адаптувати систему освіти. Новий підхід буде застосовано до державного замовлення на 2026-2027 роки. Постанова запроваджує три взаємопов’язані елементи нового підходу до формування державного замовлення: довгострокове прогнозування потреб ринку праці; оцінювання потреб економіки у нових фахівцях; новий підхід до формування державного замовлення. Надалі прогноз планується оновлювати на регулярній основі, щоб державне замовлення могло оперативно реагувати на зміни в економіці та на ринку праці. Довгострокова мета реформи – зробити прогноз потреб ринку праці відкритим і доступним інструментом для держави, закладів освіти, роботодавців і майбутніх вступників.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-reformuie-pidkhid-do-derzhzamovlennia-u-sferi-osvity, https://me.gov.ua/News/Detail/83ab1339-654c-408d-a96f-5756aa383013?lang=uk-UA&title=UriadReformuPidkhidDoDerzhzamovlenniaUSferiOsviti, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/906-2026-%D0%BF#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-22

INTO CHANGE AWARD 2026

Національний фонд досліджень України повідомляє про старт прийому номінацій на Into Change Award 2026.

Це – європейська премія, що відзначає видатні дослідницькі групи, які здійснюють вагомий внесок у розвиток науки, інновацій та суспільства. Премія присуджується за підтримки Міністерства науки, вищої освіти та цифрових справ Данії та покликана підтримати внесок науки та інновацій у здатність Європи відповідати на глобальні виклики, знаходити спільні рішення, сприяти сталому розвитку, створювати позитивні зміни. Особливий акцент – на міжнародній співпраці, що об’єднує дослідників із різних країн, наукових дисциплін та установ. Взяти участь у конкурсі можуть дослідницькі групи з усіх галузей науки, що працюють у європейських установах та складаються з 3-8 активних дослідників. Критерії відбору дослідницьких команд: виняткові наукові досягнення або значний внесок у розвиток відповідної галузі знань; вагомий суспільний вплив, сприяння розв’язанню викликів у сферах довкілля, безпеки, демократії, конкурентоспроможності, розвитку суспільного добробуту, державних сервісів і публічних дискусій; відданість ключовим цінностям наукової діяльності – допитливості, співпраці, відповідальності, взаємоповаги та відкритості. Загальний розмір премії у 2026 році становить 8 млн данських крон. Кожен із членів команди-переможця отримає почесну винагороду в розмірі 100 тис. данських крон, а решта коштів буде у вигляді рамкового гранту надана дослідницькій групі. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 14 серпня 2026 року.

Детальніше: https://ufsn.dk/english/research-and-innovation/communicating-research/into-change-awards/into-change/,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-22

ОЕСР: ЧОМУ ОСВІТА ТА ЗНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ВАЖЛИВІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Хівун Бе «Чому освіта та знання вчителів важливі: висновки з опитування щодо знань вчителів».

У ній зазначається, що знання предмету мають фундаментальне значення для вчителів, цього замало, оскільки гарний учитель — це не просто «ходяча енциклопедія». Знання того, як розв’язувати математичні задачі, не означає, що ви знаєте, як навчити розв’язувати задачі учнів і зробити це водночас цікавим. Предметні знання вчителів доповнюються їхніми знаннями з викладання, навчання та оцінювання, відомими як загальна педагогіка. Результати нещодавньо проведеного опитування щодо загальних педагогічних знань (ЗПЗ) вчителів, показали, що вчителі з вищим рівнем ЗПЗ витрачають більше часу на заняття, займаючись фактичним викладанням та навчанням, і менше часу – дисциплінарними чи адміністративними завданнями. У країнах, де вчителі мають вищі бали ЗПЗ, учні, як правило, мають кращі результати з математики та читання відповідно до результатів PISA. Наявність педагогічних знань також підтримує благополуччя вчителів: ті, хто мають більші педагогічні знання у більшості країн, як правило, повідомляють про менший стрес від поведінки учнів тому, що вони можуть обмежити деструктивну поведінку в класах. Вчителі, які більше знають про загальну педагогіку, менше стресують від тиску, пов’язаного з підзвітністю, підтримкою різноманітних навчальних потреб, адаптацією до реформ та професійним навчанням. Для багатьох вчителів початкова педагогічна освіта – перше знайомство з педагогічними теоріями та практикою. Але для деяких вчителів навчання на початкову кваліфікацію може навіть не передбачати таких практик. Майже половина вчителів у Саудівській Аравії заявили, що почали викладати лише з предметною кваліфікацією. У Марокко кожен п’ятий вчитель заявив, що почав викладати, маючи лише предметну підготовку. Вчителі, які мають лише предметну кваліфікацію, мають нижчий середній бал знань учнів у Хорватії, Чилі та Португалії.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/why-teacher-education-and-knowledge-matter-insights-from-the-teacher-knowledge-survey/, https://www.oecd.org/en/publications/results-from-the-teacher-knowledge-survey_5542e88a-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-22

РЕЦЕНЗОВАНІ ЖУРНАЛИ ПОТРЕБУЮТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Зламана система журналів» потребує державного нагляду, вважає нобелівський лауреат».

У ній йдеться про позицію лауреата Нобелівської премії Томаса Зюдгофа щодо нагальної потреби у запровадженні державного регулювання діяльності наукових журналів, які позиціонують себе як рецензовані, а також його оцінка сучасної системи академічного видавництва та механізмів забезпечення якості наукових публікацій. Під час Ліндауської зустрічі нобелівських лауреатів 2026 року професор нейронаук Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії Томас Зюдгоф, заявив, що сучасна система наукових журналів не забезпечує достатньої прозорості та підзвітності. Сьогодні будь-яке видання безперешкодно може називати себе рецензованим, оскільки відсутні загальновизнані обов’язкові вимоги, які б підтверджували належну якість процедур експертного оцінювання. Мінімальні стандарти для журналів мають встановлювати не видавці, а державні органи. У числі таких вимог має бути обов’язкове оприлюднення рецензій разом зі статтями, а також щорічне опублікування переліку всіх рецензентів, які співпрацювали з журналом. Це дасть можливість науковій спільноті та суспільству переконатися, що оцінювання здійснюють фахівці відповідної кваліфікації. Він проводить аналогію з фармацевтичною галуззю: лікарські засоби можуть виходити на ринок лише після проходження державного регулювання та контролю, тоді як наукові журнали можуть продавати свої видання під виглядом рецензованих без будь-якої зовнішньої перевірки. Для наукового видавничого сектору необхідно створити систему регулювання, подібну до тієї, яку в США здійснює Управління з контролю за продуктами й лікарськими засобами. А спроби галузі самостійно забезпечувати належні стандарти публікаційної етики, наприклад, через Committee on Publication Ethics, він сприймає критично, оскільки організація насамперед представляє інтереси видавничої індустрії. Також скептично він оцінює діяльність незалежних дослідників, які аналізують уже опубліковані роботи та публікують зауваження на платформі PubPeer. Анонімні коментарі нерідко сприяють формуванню антинаукових настроїв, переслідують авторів через незначні помилки, безпідставно руйнують наукову репутацію, спричиняють втрату цінних результатів досліджень. Він навіть провів історичну паралель із переслідуванням учених за часів Галілея. Та головною проблемою залишається не діяльність окремих критиків, а відсутність єдиних правил функціонування рецензованих журналів. Через це дедалі важче відрізнити авторитетне наукове видання від журналу з низькими стандартами експертизи, внаслідок чого суспільство втрачає здатність оцінювати достовірність опублікованих результатів, а довіра до науки поступово послаблюється. Тому будь-який журнал, що заявляє про рецензування, повинен мати документальні підтвердження проходження цієї процедури та нести відповідальність за її якість. Сучасній системі наукового видавництва необхідна прозора нормативна основа, яка забезпечить зрозумілі правила для всіх учасників процесу та дозволить чітко відрізняти дійсно рецензовані публікації від тих, що лише декларують відповідність заявленим стандартам. Стаття порушує актуальну дискусію про майбутнє академічного рецензування, баланс між саморегулюванням наукової спільноти та державним наглядом, а також про механізми зміцнення суспільної довіри до результатів наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/broken-journal-system-needs-government-oversight-says-nobelist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-21