Новини науковцям Архіви

ОЕСР: ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА ПЕРЕХОДИТЬ ВІД РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗВ’ЯЗКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».

У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-10-20

АКАДЕМІЧНА РІВНІСТЬ БЕЗ ЯРЛИКІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».

У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-20

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_OECD

2026-10-19

ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ

Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.

Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-10-19

ОЕСР: РОЛЬ ПЛАТФОРМ ЦИФРОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Роль платформ цифрового посередництва у відкритті міжнародних ринків» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується на особливій ролі онлайн-платформ для розвитку сучасної цифрової економіки: вони змінюють те, як люди отримують доступ до послуг, торгують та взаємодіють. Ці платформи з’єднують покупців і продавців, не беручи на себе права власності на товари чи послуги, відіграють ключову роль у сприянні електронній комерції та цифровій торгівлі. В документі представлені нові дані про поширення платформ цифрового посередництва у трьох ключових секторах, орієнтованих на споживача: бронювання подорожей та проживання, спільні поїздки, онлайн-майданчики. Використовуючи дані про трафік веб-сайтів як показник охоплення платформи, можна скласти уявлення не лише про масштаби та обсяг використання платформи, але й про ступінь іноземної присутності в кожному досліджуваному секторі. Спираючись на ці показники, експерти розглядають вплив регуляторних заходів на торгівлю послугами з метою підвищення продуктивності, сприяння інноваціям та максимізації можливостей цифрової торгівлі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_238a0030-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_ba8a10ec/238a0030-en.pdf, https://doi.org/10.1787/238a0030-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-16

ОНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ПРИСУДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії”.

Відповідний документ від 07 жовтня 2026 р. № 1240 опубліковано на Урядовому порталі. Він оновлює порядок присудження ступеня доктора філософії, зокрема: уточнює процедури захисту дисертацій, розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності та позбавлення наукового ступеня. В частині відповідальності закладів за порушення академічної доброчесності передбачено: якщо уповноважений орган закладу або Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти встановить академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації доктора філософії та/або наукових публікаціях, у яких висвітлено її наукові результати, заклад, разова рада якого присудила ступінь, втратить право утворювати разові ради та присуджувати ступінь доктора філософії з відповідної спеціальності на річний термін, а НАЗЯВО буде проводити моніторинг відповідної освітньої програми. Передбачені наступні сценарії: припинення дії рішення разової спеціалізованої вченої ради через порушення процедури захисту та позбавлення вже присудженого ступеня через академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації або публікаціях, у яких висвітлено її результати. Повідомлення про порушення академічної доброчесності розглядатиме уповноважений орган закладу. Визначено вимоги до строків розгляду, участі заінтересованих осіб, врегулювання конфлікту інтересів та оприлюднення рішень. Рішення або бездіяльність такого органу можна буде оскаржити до НАЗЯВО. Самоплагіат у публікаціях матиме наслідки для захисту, – такі публікації не будуть зараховуватись за темою дисертації. Також в одному випуску наукового видання зараховуватимуть не більш як одну статтю здобувача. Змінюється підхід до обчислення строків атестації під час воєнного стану: передбачена можливість відтермінування строків для закладів вищої освіти та наукових установ не більш як на один місяць. Уточнено порядок утворення разових спеціалізованих вчених рад, оприлюднення матеріалів та призначення захисту.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-12-sichnia-2022-r-44-1240-071026, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6ac/8eb/0b0/6ac8eb0b08af5174667401.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-10-15

НЕ МІСЦЕ В РЕЙТИНГУ, А РЕАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ТА ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ Є КРИТЕРІЯМИ УСПІШНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Моси Мошабели «Рейтинги не варто відкидати, проте вони мають продовжувати еволюціонувати».

У ній автор стверджує, що глобальні університетські рейтинги залишаються впливовим інструментом, який формує суспільне сприйняття, спрямовує фінансування, впливає на вибір студентів і непомітно коригує інституційні пріоритети. Але маємо розуміти, що ключове питання – не в тому, піднімається чи опускається заклад у черговому рейтингу, а в тому, чи вимірюємо ми те, що дійсно має значення. Рейтинги спрощують оцінювання, винагороджують гарний бекграунд, але погано враховують специфіку та реальні досягнення. Університети, вважає автор публікації, повинні зайняти своє місце за столом переговорів та активно ставити під сумнів критерії, якими визначають академічну якість, досконалість та вплив. Рейтинги не помічають викладача, який витрачає додаткові години, щоб першокурсники з родин без університетської традиції не «випали» з навчання; місцеву лабораторію, яка працює над ендемічними хворобами; випускника-підприємця, чий бізнес підтримує цілий район. Найглибший вплив університетів як живих інституцій, укорінених у своїх спільнотах, регулярно вислизає зі стандартних формул оцінювання. Повністю відкидати кількісне оцінювання не вірно, отже треба підходити до рейтингів вдумливо, вони мають стимулювати чесну внутрішню рефлексію, підвищувати інституційну прозорість і давати базову точку відліку. Методологія рейтингів постійно змінюється: зворотний зв’язок від університетів вже спонукав системи оцінювання вийти за межі традиційного підрахунку цитувань і поступово включати показники сталості, суспільного впливу та міждисциплінарних досліджень. Історія судитиме університети не за місцем у рейтингу, а за зроблені відкриття, успіхи в покращенні життя людей, змінення суспільств. Тому немає сенсу беззастережно приймати або повністю відкидати цінність рейтингів: необхідна критична участь самих університетів, спрямована на вдосконалення інструментів оцінювання, щоб вони краще відображали різноманітність місій і контекстів університетів з усього світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/rankings-should-not-be-dismissed-they-must-keep-evolving

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-15

ОЕСР: СТАЛЕЛИВАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Перехід на сталеливарну промисловість в умовах глобального надлишку потужностей» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що наразі світова сталеливарна промисловість стикається з двома взаємопов’язаними викликами: необхідністю вирішення проблеми надлишкових потужностей та підготовкою до майбутнього з низькими викидами. Ці два виклики взаємно підсилюють один одного. Надлишкові потужності зменшують здатність компаній інвестувати в екологічні проєкти, дослідження та розробки. А політика, спрямована на упровадження низьковуглецевих технологій, може допомогти спрямувати потужності до більш сталого виробництва, якщо вона правильно розроблена, але й може спровокувати нові хвилі надлишкових потужностей. Встановлено, що постійні надлишкові потужності знижують ціни на сталь, стискають норму прибутку, збільшують волатильність прибутків та витрати на позики, обмежують доступність внутрішнього фінансування для впровадження технологій. Водночас, субсидування та розширення потужностей у неринкових економіках ризикують закріпити існуючі спотворення й створити нове покоління надлишкових потужностей з низьким рівнем викидів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_0d519f21-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_069716f1/0d519f21-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0d519f21-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-14

НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».

У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation

Фото: unibo.it

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-13

ОЕСР: АГЕНТСЬКИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.

Перші висновки з інтерв’ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв’ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en

Фото: скріншот

2026-10-12