ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ: ВІД ТЕХНОЛОГІЙ ДО РЕАЛЬНОГО ВПЛИВУ

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ: ВІД ТЕХНОЛОГІЙ ДО РЕАЛЬНОГО ВПЛИВУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу».

У ній автори розглядають, яким чином заклади вищої освіти можуть не просто упроваджувати штучний інтелект у свою діяльність, а перетворювати цифрові технології на дієві інструменти для посилення навчання, наукової діяльності та суспільного впливу.  Цифровізація не є механічним процесом додавання нових інструментів до усталених процесів, – вона впливає на саму природу навчання й наукової роботи. Цифрові технології дозволяють автоматизувати рутинні завдання, підсилювати персоналізовану підтримку студентів, оптимізувати дослідницькі процеси й розширювати доступ до освітніх ресурсів, особливо для тих, хто навчається або працює віддалено. Справжній ефект від цифрової трансформації з’являється, коли університети ставлять у центр перетворень саме людину (студента, викладача), а не просто «вмикають» новий інструмент. Технології мають допомагати людям глибше розуміти матеріал, ефективніше співпрацювати та творити нові знання, а не замінювати традиційні педагогічні підходи. Прикладами можуть слугувати використання цифрових рішень для автоматизації системи аналізу даних про навчання, які допомагають виявляти слабкі місця в програмах й адаптувати їх до потреб різних груп, або інтеграція ШІ до адміністративних процесів для зменшення поточного навантаження на викладачів, вивільнення ресурсів для викладання й наукової роботи. Технології сприяють більшій інклюзивності: студенти з різними потребами можуть користуватися адаптивними платформами, які підлаштовують освітній контент під індивідуальні стилі навчання. Також успішне використання ШІ  та різноманітних цифрових інструментів потребує посиленої уваги до етики, справедливості та безпеки даних. Тому університетам важливо не лише впроваджувати інструменти, а й розробляти політики їх відповідального використання. Цифрові та ШІ-технології мають величезний потенціал для освіти, досліджень і наукових обмінів, але цей потенціал розкриється на повну силу лише за умови, що цифрові рішення поєднуються з чіткою стратегією, підпорядковуються освітній меті та мають «людську» складову інновацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RQEBV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-12
Поширити
ЕКОНОМІКА ТА OPENDATA

ЕКОНОМІКА ТА OPENDATA

Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.

Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.

Він присвячений тому, як саме відкриті дані використовуються у фінансовому секторі та відображають реальний стан економіки, споживання, заощадження, кредити, ціни та бізнес в Україні. Слухачі дізнаються, що інфраструктура даних Національного банку є фундаментом для розуміння економіки країни, у чому полягає суперсила даних,  про цінність  поєднання оперативних щоденних показників та глибоких масивів статистики, що в сукупності дозволяє бачити миттєву реакцію ринку на події, а також аналізувати глобальні тренди. Експерти  розповідають про те, як розвивалась сфера відкритих даних у Нацбанку України;  які дані збирає регулятор та як вони допомагають бізнесу й державі в ухваленні управлінських рішень; як дані дозволяють побачити зміни в економіці; чому статистика ринку праці перестала відображати реальність.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RV8OL, https://www.youtube.com/@OpenDataUA/videos, https://www.youtube.com/watch?v=tZyT6LjlI-w

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-12-12
Поширити
ОЕСР: УПРОВАДЖЕННЯ МАЛИМИ ТА СЕРЕДНІМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ

ОЕСР: УПРОВАДЖЕННЯ МАЛИМИ ТА СЕРЕДНІМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має значні перспективи для підвищення продуктивності бізнесу та інновацій, зокрема – серед малих та середніх підприємств. Однак використання ШІ ними є значно нижчим, ніж серед великих фірм у всіх країнах G7. Цей розрив між великими фірмами та МСП очевидний у всіх технологіях та застосуваннях ШІ. Наразі в ОЕСР частка великих фірм, які використовують ШІ (40%) утричі перевищує частку малих фірм (12%). Галузеві відмінності яскраво виражені, причому інформаційно-комунікаційні технології та професійні послуги є лідерами у впровадженні ШІ як в усьому світі, так і в країнах G7. Загалом рівень упровадження ШІ фірмами зростає, але залишається відносно низьким порівняно з іншими цифровими технологіями. Упродовж 2020-2024 років частка фірм, які використовують ШІ, зросла з 5,6% до 14% у країнах-членах ОЕСР. У 2025 році прискорення впровадження ШІ серед МСП було названо ключовим пріоритетом. У документі розглядаються дані щодо поширення ШІ в економіках G7, розриви між МСП та великими фірмами, вводиться таксономія МСП, що впроваджують ШІ (на основі цифрової зрілості, складності використання та сфери застосування) та подаються пропозиції щодо розроблення політики, узгодженої з потребами бізнесу. Документ ілюструє різні шляхи упровадження ШІ та визначає ключові чинники, які сприяють успішному використанню ШІ серед МСП. Урядам необхідно прискорити упровадження ШІ серед МСП та активно сприяти цифровій трансформації через реалізацію диференційованих стратегій підтримки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/DuiAu, https://qrpage.net/qr/CyGTD, https://doi.org/10.1787/426399c1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-12
Поширити
ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ: ДИСКУСІЯ ПРО МАЙБУТНЄ RESEARCH EXCELLENCE FRAMEWORK-2029

ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ: ДИСКУСІЯ ПРО МАЙБУТНЄ RESEARCH EXCELLENCE FRAMEWORK-2029

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».

У ній автори аналізують поточний стан Research Excellence Framework (REF) — базової системи оцінювання якості досліджень у Великій Британії та обговорюють, як має розвиватися REF у контексті викликів, з якими зіштовхнулася наукова спільнота. REF, який має визначати якість досліджень і розподіляти фінансування, був тимчасово відтермінований на три місяці, щоб дозволити дослідникам і фінансовим органам переглянути підходи та узгодити їх з пріоритетами уряду. Ця пауза викликала активні дискусіїв академічній спільноті: одні наполягають на збереженні вже напрацьованих елементів, включно з оцінюванням культури досліджень (People, Culture and Environment), інші вважають, що система стає надто складною і ресурсомісткою. Зокрема, скорочення ваги деяких компонентів оцінювання PCE може допомогти зосередитися на справді значущих результатах, уникнувши бюрократії й перенавантаження університетів. З іншого боку, для спрощення структури REF потрібно зменшивши кількість панелей, скоротивши вимоги до документів і більш широко застосовувати кількісні метрики там, де це можливо і доцільно. REF повинен лишатися не лише механізмом розподілу фінансування, а й інструментом формування культури досліджень, що підкреслює цінність інновацій, міждисциплінарної співпраці та підтримки дослідників на різних етапах кар’єри. Нинішня пауза — це не лише затримка, а й гарна можливість для системної рефлексії, – перегляду критеріїв, знаходження балансу між якісними описами й вимірюваними показниками, переосмислення ролі REF у розвитку наукової екосистеми Великої Британії. Дискусія про майбутнє REF 2029, що розгорнулась, не надала чіткої відповіді на всі  гострі питання і свідчить про необхідність шукати баланс між довірою до процесу оцінювання, його прозорістю та практичною цінністю для університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uzNMc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-11
Поширити
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС DUPLICHECKER

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС DUPLICHECKER

DupliСhecker являє собою сервіс онлайн-перевірки на наявність плагіату, який визначає унікальність контенту, порівнюючи з великою кількістю різних джерел  та допомагає підтримувати високі стандарти оригінальності. 

DupliСhecker являє собою сервіс онлайн-перевірки на наявність плагіату, який визначає унікальність контенту, порівнюючи з великою кількістю різних джерел  та допомагає підтримувати високі стандарти оригінальності. 

Його було започатковано у 2006 року командою розробників, щоб допомогти викладачам, студентам та адміністраторам шукати плагіат у виконаних завданнях, рукописах статей, текстах блогів та будь-яких інших документах. Він використовує передові алгоритми та величезну базу даних для швидкого виявлення повторів тексту шляхом порівняння його з широким спектром джерел в мережі інтернет. Інструмент підтримує різні формати файлів (docx, txt, pdf та ін.), пропонує детальні звіти з оцінкою оригінальності та порівнянням документів, має інструмент перефразування, що в сукупності допомагає уникнути плагіату, покращити якість тексту, захищати авторські права. DupliChecker сканує до 25 тис. слів за один пошук, використовуючи глобальні інструменти пошуку і технології на основі штучного інтелекту. Він глибоко аналізує контент на наявність співпадінь, виявляє навіть незначні сліди плагіату, ідентифікує перефразований контент. Також він здійснює пошук зображень, виявляє фейкові акаунти, здійснює перевірку зворотніх посилань, генерує xml-мапу сайту, відслідковує програми, які наносять шкоду у цифровому середовищі, має аналізатор посилань, інструмент дослідження ключових слів та інструмент визначення контенту, згенерованого ШІ. Сервіс виявляє плагіат різними мовами, підтримує іспанську, португальську, нідерландську, індонезійську, італійську, арабську. Його інтерфейс зручний та інтуїтивно зрозумілий, що робить його доступним як для початківців, так і для досвідчених користувачів.

Детальніше:  https://www.duplichecker.com

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-12-11
Поширити
ОЕСР: ОГЛЯД РОЗВИТКУ НАВИЧОК ОЕСР НА 2025 РІК

ОЕСР: ОГЛЯД РОЗВИТКУ НАВИЧОК ОЕСР НА 2025 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд навичок на 2025 рік: розвиток навичок 21-го століття для всіх» із серії «Огляд розвитку навичок ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд навичок на 2025 рік: розвиток навичок 21-го століття для всіх» із серії «Огляд розвитку навичок ОЕСР».

У ньому зазначається, що навички обробки інформації, цифрової грамотності, математичні та адаптивного вирішення завдань, як і раніше, нерівномірно розподілені серед населення країн ОЕСР. Дорослі, чиї батьки здобули вищу освіту, демонструють в середньому вищі результати за всіма трьома основними навичками, ніж ті, чиї батьки не здобули вищої освіти. Міське виховання також пов’язано з більш розвиненими навичками, ніж сільське, хоча багато в чому ця різниця відбиває розбіжності у соціально-економічному становищі двох груп. Відмінності між чоловіками і жінками менші і варіюються залежно від навичок: жінки більш грамотні, тоді як чоловіки краще володіють математикою та адаптивним вирішенням завдань. Навички також різняться залежно від походження іммігрантів, що відображає відмінності у можливостях навчання та мовному середовищі, у залежності від віку (мають пікові значення у молодому віці, а потім знижуються). Масштаби і спрямованість цих відмінностей різняться за країнами, системами освіти, ринках праці, соціальних контекстах. У звіті наведені результати досліджень відмінностей залежно від походження, освіти. Різний доступ до розвитку навичок обмежує потенціал багатьох, тим самим стримуючи економічне зростання. Соціально-економічне походження сильно впливає на те, хто розвиває навички, що цінуються на ринку праці, тоді як відмінності між чоловіками та жінками проявляються головним чином у тому, як навички використовуються та винагороджуються. Оскільки попит на навички змінюється швидше, ніж політичні цикли, інвестування у навчання впродовж життя та використання своєчасної інформації про ринок праці мають вирішальне значення, щоб допомогти людям адаптуватися й підвищити продуктивність праці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I3hkxhttps://qrpage.net/qr/m89Vq, , https://doi.org/10.1787/26163cd3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-11
Поширити
ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА В ДЕФІЦИТІ: ЯК НЕСТАЧА ФІНАНСУВАННЯ ПІДРИВАЄ МАЙБУТНЄ ДОСЛІДЖЕНЬ

ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА В ДЕФІЦИТІ: ЯК НЕСТАЧА ФІНАНСУВАННЯ ПІДРИВАЄ МАЙБУТНЄ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Блакитне небо над дослідною діяльністю в Австралії затягується хмарами».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Блакитне небо над дослідною діяльністю в Австралії затягується хмарами».

У ній йдеться про загрозу, спричинену системним зменшенням державного фінансування наукових досліджень. Бюджети на ключові наукові організації з року в рік скорочуються, незважаючи на те, що кількість здобувачів освіти, які отримали науковий ступінь, – зростає. Дедалі більше лабораторій закриваються, вчені залишають науку, а конкуренція за обмежені гранти стає надзвичайно жорсткою. Уряд намагається компенсувати спадаючі ресурси, стимулюючи більш тісну співпрацю між університетами та промисловістю, орієнтуючись у першу чергу на прикладні дослідження та затребувані ринковими суб’єктами проєкти. Проте така стратегія зміщує фокус із фундаментальної науки на короткотермінову вигоду, що врешті-решт шкодить перспективам довготривалих відкриттів і наукових проривів. Без підтримки базових досліджень країна ризикує втратити здатність реагувати на майбутні виклики та згодом може опинитися поза глобальною науковою конкуренцією. На думку авторів, необхідно терміново переглянути політику наукового фінансування на принципах поєднання підтримки як фундаментальних, так і прикладних досліджень, забезпечити довгострокові гранти, стимулювати кар’єрні перспективу для молодих вчених, не покладаючись лише на «швидкі» результати. Якщо не змінити курс, Австралія ризикує втратити «блакитне небо» науки. Дослідницька спільнота й університети мають об’єднати зусилля, аби зберегти фундаментальну науку та створити систему, яка підтримує не лише поточне, але й майбутні покоління науковців.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2tY2R

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-10
Поширити
ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Відтепер стартує дворічний проєкт, який підтримає університети у створенні сучасної матеріально-технічної бази прикладних досліджень, розроблення технологій та комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів, що мають значення для державних потреб, зокрема – підвищення обороноздатності. Постановою затверджується механізм реалізації проєкту, порядок конкурсного добору університетів, вимоги до структури та функціоналу центрів, визначаються етапи їхнього створення. Міністерство освіти і науки координуватиме виконання проєкту та  проведе конкурс, а Фонд розвитку інновацій надаватиме інформаційно-консультаційну та експертну підтримку. Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», Національна академія наук України надаватимуть необхідну підтримку згідно компетенцій та визначених пріоритетів. Переможці конкурсу отримають кошти для модернізації дослідницької та інноваційної інфраструктури, залучення студентів, аспірантів і вчених до виконання прикладних досліджень. Підприємці зможуть співпрацювати з центрами у форматі спільних проєктів – від замовлення досліджень, тестування й упровадження розробок до залучення фахівців із високим професійним рівнем та досвідом у відповідних галузях, матимуть доступ до новітніх технологій для створення інноваційної продукції з високою доданою вартістю. Очікується обрати 30 проєктів технологічного спрямування, залучити понад 3 тис. студентів, аспірантів і дослідників до роботи із найсучаснішою дослідницькою інфраструктурою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/lQjLt,  https://qrpage.net/qr/8rPXx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2025-12-10
Поширити
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги,  тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zYiZV, https://qrpage.net/qr/xpm03, https://doi.org/10.1787/c315ea90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-10
Поширити
ШІ В УНІВЕРСИТЕТІ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ КАТЕГОРИЧНИХ ОЦІНОК

ШІ В УНІВЕРСИТЕТІ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ КАТЕГОРИЧНИХ ОЦІНОК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».

У ній автор аналізує роботу з генеративним ШІ та зосереджується на критичному аналізі поширених тверджень, що ШІ завжди дає «нікчемні» або нефахові результати.  ШІ корисний у навчанні, але лише за умови усвідомленого і критичного його використання. За даними проведеного опитування 88 % студентів хоча б раз використовували генеративний ШІ для виконання завдань, що суттєво більше даних попереднього року (53 %). У 94 % робіт студентів одного з університетів, які  були підготовлені з використанням ШІ, не було виявлено ШІ та виставлялись оцінки вищі за звичайний середній бал. Отже, ігнорувати реальність використання ШІ — марна спроба, а просте таврування ШІ «плагіатом» або «недоброчесністю» не вирішує проблем. Треба усвідомити: ШІ — не універсальний інструмент, він працює за принципом прогнозування наступного слова, базуючись на шаблонах текстів, і не має справжнього розуміння чи мотиву. Це означає, що він може помилятися, вводити в оманц, бути упередженим, генерувати неправдиву інформацію. Не слід панікувати, а натомість потрібно формувати критичну компетентність у роботі зі ШІ. Зокрема, розробляти чіткі навчальні практики: навчати студентів перевіряти факти, редагувати та переосмислювати тексти, створювати власні аргументи, а не просто копіювати відповіді чат-бота. Також важливо змінити систему оцінювання – зосередитися не на результаті, а на процесі: на здатності думати, аналізувати, відчувати контекст. Автор пропонує запровадити нове поняття, яке точно описує тип проблем — «botsplaining» або «botlicking» — бездумні або запрограмовані відповіді, які звучать грамотно, але не мають глибини. Слід уважно і критично ставитися до автоматично згенерованого контенту, а не просто маркувати весь ШІ як негативний. ШІ не вийде ігнорувати або забороняти і одночасно не потрібно розглядати його як заміну мислення, перевірки, етики науки. Якщо університети інтегрують ШІ з критичним підходом, з етичними стандартами та педагогікою, це може стати новим інструментом підтримки навчання, досліджень і креативності в науці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Y1QIz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-09
Поширити