Кращі практики

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як здійснювати співпрацю з промисловістю».

У ній зібрані поради  університетам щодо максимізації переваг партнерства між академічними колами та реальним сектором, які надзвичайно важливі для дослідників, студентів та суспільства в цілому. Наголошується, що  наукова спільнота та промисловість потребують одне одного. Університети забезпечують перспективні фундаментальні та пов’язані з ними прикладні дослідження, створюють кадровий резерв для економіки, який формуватиме майбутнє, а галузеві партнери шляхом упровадження розробок допомагають реалізувати економічний та суспільний вплив знань та інновацій. Оскільки державне фінансування наразі постійно зменшується, а попит на випускників, які є такими ж гнучкими, як і бізнес-структури, де вони працюватимуть, зростає, університети дедалі більше залежать від цього симбіозу.  Партнерство між промисловістю та університетами – чи то на основі проектів, спін-аутів, чи на основі знань, підтримує регіональне зростання та має силу сприяти вирішенню навіть глобальних проблем (таких, як зміна клімату та нерівність). Підготовлена збірка пропонує поради  від різних університетів та компаній з усього світу: як знайти галузевого партнера, керувати навчанням, інтегрованим з роботою, використовувати співпрацю для взаємної вигоди. Ресурс містить двадцять сім статей, у яких розглядаються наступні питання: побудова партнерств між промисловістю та академічними колами;  пошук та обрання найкращих галузевих партнерів; розроблення довгострокових, успішних галузевих партнерств; забезпечення взаємної вигоди науки та виробництва; збільшення академічного впливу за межами університетського кампусу; збільшення цінності вищої освіти; ефективне управління навчанням та стажуванням, інтегрованими з роботою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0eV4S

 Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence презентували черговий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2025».

Цей рейтинг, побудований на Берлінських принципах (рекомендації IREG), ураховує сучасні тенденції трансформації вищої освіти, соціальний вплив університетів, пріоритети євроінтеграційних процесів та залучення технологій штучного інтелекту у дослідницьку й інноваційну діяльність ЗВО. Базовими принципами побудови «Топ-200 Україна 2025» є забезпечення відкритості, прозорості, об’єктивності і незалежності оцінок. Використані лише відкриті дані прямих вимірів, викладені на веб-ресурсах незалежних національних та міжнародних організацій.  До топ-5 ЗВО України цьогоріч  увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://euroosvita.net/prog/data/doc/BerlinPrinciples.pdf https://ireg-observatory.org/en/ireg-2024, https://qrpage.net/qr/O5Rm7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізабет Моралес «Від «наповнення» до «повноцінності»: як змінити сприйняття курсу студентами».

У ній йдеться про способи використання таких інструментів, як ChatGPT, Gemini або Copilot для того, щоб показати студентам актуальність та реальну значимість додаткових курсів.  Студенти використовують термін «курс-заповнювач» для позначення програм, які вони вважають невідповідними своїм професійним цілям. Викладачам таких курсів, що належать переважно до соціально-гуманітарних дисциплін, дуже важко подолати це легковажне сприйняття.  У випадку онлайн-курсів проблема стає ще більш масштабною, оскільки навчання проводиться асинхронно: відсутність особистої взаємодії між викладачем та студентом часто змушує студентів ще більше сумніватися в корисності цих курсів.  Щоб допомогти студентам зрозуміти, як ці курси, які вони сприймають неважливими та не пов’язаними безпосередньо з їхньою спеціалізацією, можуть допомогти у реалізації їхніх кар’єрних амбіцій. Елізабет пропонує задіяти ряд стратегій, які вона реалізувала у власному асинхронному онлайн-курсі «Глобальне громадянство», а саме: адаптація навчання до професійних прагнень студентів; створення персоналізованих стратегій навчання;  акцент на м’яких навичках; оцінка впливу. Автор зазначає, що в часи глобальних викликів надзвичайно важливо допомогти студентам оцінити значення курсів із соціальних та гуманітарних наук, донести їх важливість для майбутнього працевлаштування та суспільного життя.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/pGMHp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Як ми використовуємо ГШІ та ВР для покращення дизайнерських навичок студентів».

Це практичне керівництво з використання генеративного штучного інтелекту й доповненої реальності для покращення творчості студентів, їхнього просторового уявлення та підтримки міждисциплінарної співпраці, розроблене викладачами ряду університетів американського контитенту. Наголошується, що Генеративний штучний інтелект  та доповнена реальність дозволяють поєднувати у навчальному процесі набуття теоретичних знань та практичного досвіду, заохочувати більш глибокі дослідження та готувати студентів до майбутнього професійного середовища. Упровадження цих технологій може значно покращити креативність та просторові компетенції здобувачів освіти. На відміну від віртуальної реальності, яка занурює користувачів у повністю цифрове середовище, доповнена реальність накладає цифрові елементи на реальний світ за допомогою таких пристроїв, як планшети та смартфони. Це дозволяє студентам взаємодіяти з віртуальними моделями або даними, залишаючись приземленими у своєму фізичному оточенні. Це особливо важливо для дисциплін, де надзвичайно цінний саме просторовий контекст. Посібник містить практичні поради щодо поєднання цих технологій з традиційними методами навчання з метою розвитку креативності та набуття практичних навичок у таких творчих дисциплінах, як архітектура, промисловий дизайн, цифрове мистецтво та комунікація. Автори радять на початку курсу ознайомити студентів з інструментами доповненої та віртуальної реальності; поєднувати розвиток традиційних навичок із використанням штучного інтелекту; використовувати ітеративний процес для стимулювання творчого дослідження; використовувати доповнену реальність для перевірки дизайну тощо. Також автори засвідчують, виходячи зі свого професійного досвіду, що інтеграція генеративного штучного інтелекту та доповненої реальності в освітній процес призводить до покращення залученості студентів, підвищення їхньої креативності та просторового бачення: понад 70 % здобувачів освіти повідомили про підвищену внаслідок використання цих технологій впевненість у своїх дизайнерських здібностях. Викладачам, які бажають наслідувати цей приклад, варто почати з невеликих пілотних проектів, а вже потім переходити до спільних середовищ доповненої реальності та інструментів ГШІ для проектування та розвитку навичок студентів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/MqNTc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики