Новини освітянам Архіви

ДЕТЕКТОРИ ШІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ТІНЬОВИЙ РИНОК ПОСЛУГ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».

У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з’явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки. Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді – навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-10

КОНКУРС НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних експериментальних розробок, які фінансуватимуться з державного бюджету з 2027 року.

Державна підтримка буде спрямована на проєкти з якісною науковою ідеєю, зрозумілим результатом та спроможністю команди його виконати. Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОН, а також представники наукових установ НАН України, які беруть участь у комплексних міжвідомчих дослідженнях. З 2027 року конкурсне фінансування нових наукових досліджень і науково-технічних робіт здійснюватиметься для установ, які за результатами державної атестації віднесені до груп А, Б та/або В за відповідними науковими напрямами. Основний склад виконавців проєкту має налічувати не більше шести осіб разом із керівником проєкту. Пріоритети конкурсу: національна безпека і оборона, енергетика, медицина, біотехнології, інформаційні технології, інженерія, аграрні науки, екологія, гуманітарні дослідження, соціальні науки та ін. Максимальна вартість одного проєкту на рік може становити до 1,2 млн грн. для теоретичних робіт та до 1,5 млн грн. для експериментальних робіт. Перевага надаватиметься проєктам, які на етапі подання мають підтверджене співфінансування або обсяг зобов’язань від підприємств та організацій реального сектору економіки, а також проєктам, які використовують наукове обладнання центрів колективного користування. Вимоги до участі, форми проєктів і перелік документів для конкурсу визначені наказом МОН № 934 від 15 червня 2026 року. Подання заявок відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. Заявку на перший етап конкурсу можна подати до 6 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vidkryto-systemu-dlia-podannia-proiektiv-na-konkursni-dobory-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok-mon-ukrainy, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-10

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-10

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЙНЯТОСТІ НА 2026 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи зайнятості ОЕСР на 2026 рік: географічні відмінності у робочих місцях та доходах» із серії «Перспективи зайнятості ОЕСР».

У ньому зазначається, що упродовж останнього року ринки праці країн ОЕСР демонстрували стійкість. У середньому у першому кварталі 2026 року рівень зайнятості досяг історично високих показників у країнах ОЕСР – 72,1%. Серед молодих людей, які виходять на ринок праці, безробіття зростає порівняно з рештою працездатного населення. До нещодавнього зростання цін на енергоносії темпи відновлення реальної заробітної плати сповільнювалися, а реальна заробітна плата у третині країн ОЕСР все ще була нижчою за рівень 2021 року (час перед стрибком інфляції 2022 року). У перспективі геополітична невизначеність, високі тарифні ставки та підвищені ціни на енергоносії призведуть до зростання інфляції та подальшого уповільнення відновлення ринку праці й заробітної плати. Регіональні відмінності залишаться значними. Більше ніж у половині країн ОЕСР рівень зайнятості у невеликих регіонах може різнитися більше, ніж на 20 відс.п. Місця проживання людей визначають їхні шанси знайти хорошу роботу та просуватися по сходах доходів, при цьому між регіонами існують великі та постійні розриви в зайнятості, безробітті та доходах, що є реальністю. Місцеві ринки праці змінюються через торговельні й технологічні нововведення, включаючи поширення технологій штучного інтелекту: відбувається втрата робочих місць у виробництві на тлі створення більшого числа робочих місць у сфері послуг та нестандартної роботи.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-employment-outlook-2026_7e710f54-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/oecd-employment-outlook-2026_a41e8b9f/7e710f54-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7e710f54-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-10

САНКЦІЇ ЗА АКАДЕМІЧНІ ПОРУШЕННЯ: ЯК ЗНАЙТИ БАЛАНС МІЖ ПОКАРАННЯМ ТА СПРАВЕДЛИВІСТЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи потрібні більш жорсткі санкції за порушення академічної доброчесності?».

У ній автор розмірковує про те, чи відповідають традиційні механізми реагування на наукові порушення – сучасним викликам, спричиненим поширенням технологій ГШІ, що вже призвело до масової появи недоброякісних наукових публікацій та зростання кількості відкликаних статей. Поштовхом стало рішення сервера препринтів arXiv про запровадження річної заборони на подання рукописів авторами, у роботах яких виявлено вигадані бібліографічні посилання. Частина дослідників підтримала жорсткі санкції, вважаючи їх необхідною відповіддю на поширення недобросовісних практик. Інші застерігають від прирівнювання ненавмисних помилок до свідомого шахрайства. Один з критиків суворого підходу вважає, що поява неіснуючих посилань у тексті не завжди свідчить про намір обманути наукову спільноту. Дедалі більше наукових організацій переглядають підходи до академічної доброчесності. У В’єтнамі запроваджуються правила протидії науковим порушенням із можливістю повернення грантових коштів та заборони участі у майбутніх дослідницьких проєктах. В Індії заявники на грантове фінансування незабаром повинні будуть повідомляти про відкликання своїх публікацій за попередні п’ять років, а національний рейтинг університетів враховуватиме концентрацію відкликаних статей у конкретних закладах. У Китаї окремі науковці вже втратили свої посади після виявлення порушень. У США суд тимчасово відсторонив адвокатів, які подавали процесуальні документи з вигаданими судовими прецедентами, створеними штучним інтелектом. Нездатність автора перевірити бібліографію ставить під сумнів достовірність усього дослідження, а відкликання статті є не покаранням, а механізмом очищення наукової літератури від ненадійних результатів. Інші експерти закликають до більш виваженого підходу, адже наукові роботи часто створюються великими авторськими колективами, проходять багато етапів редагування, а окремі помилки можуть виникати без злого наміру. Надмірно жорсткі санкції можуть призвести до небажаних наслідків: університети стануть менш зацікавленими у добровільному відкликанні проблемних публікацій, а дослідники — у відкритому визнанні власних помилок. Окреме місце в матеріалі займає питання відкликаних статей та як це впливає на професійну кар’єру дослідника. Таке відкликання має виправляти корпус знань, а не бути виключно підставою для адміністративних рішень щодо фінансування, кар’єрного просування чи руйнування репутації науковця. Матеріал показує, що поява генеративного штучного інтелекту змушує університети, видавців, грантові організації та самих дослідників переосмислювати межі академічної відповідальності. Пошук балансу між захистом доброчесності, справедливістю санкцій та підтримкою довіри до наукових результатів стає одним із ключових викликів сучасної дослідницької системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/do-we-need-harsher-sanctions-research-misconduct

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-09

КОНКУРС КВАНТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ EUREKA

Міністерство освіти і науки України інформує про старт конкурсу квантових технологій в рамках кластеру Xecs мережі Eureka.

Він має підтримати міжнародні науково-технічні та інноваційні проєкти у сфері прикладних квантових технологій, сприяти переходу від наукових досліджень до промислового впровадження, розроблення інноваційних продуктів, процесів і послуг. Взяти участь у конкурсі можуть українські наукові установи, заклади вищої освіти та інші зацікавлені організації, що пропонують проєкти у галузі прикладних квантових технологій – квантової сенсорики; квантової метрології; квантових комунікацій та кібербезпеки; електронних компонентів та систем для квантових обчислень. Подати заявку можуть міжнародні консорціуми, до складу яких входять щонайменше дві незалежні юридичні особи з мінімум двох країн-членів Eureka, що співпрацюють з малими, середніми та великими підприємствами. Проєкт претендентів має передбачати міжнародну співпрацю, бути спрямованим на дослідження або розроблення інноваційного продукту, процесу чи послуги з перспективою комерціалізації та мати цивільне призначення. Грантове фінансування від Міністерства освіти і науки України становитиме до 199 тис. гривень на рік. Строк реалізації проєкту – до трьох років. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 26 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ukrainski-naukovi-ustanovy-ta-universytety-mozhut-doluchytysia-do-konkursu-kvantovykh-tekhnolohii-xecs-quantum-call-u-mezhakh-eureka, https://mon.gov.ua/news/dlia-konkursu-eureka-u-sferi-stiikosti-do-katastrof-reahuvannia-ta-vidnovlennia-vidkryto-platformu-b2match-dlia-poshuku-partneriv, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/07/konkurs-xecs-quantum-call-2026docx.pdf, https://eureka-xecs.com/calls/#undefined2,https://www.b2match.com/e/call-for-disaster-resilience-response-2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини ##НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-09

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОГО УРЯДУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи цифрового урядування на 2026 рік: від фундаменту до трансформаційного впливу».

У ньому зазначається, що уряди працюють у дедалі більш складному середовищі, яке швидко змінюється, з економічною невизначеністю, демографічним тиском, стрімкими технологічними перетвореннями. Водночас бюджетні обмеження, старіння населення, недостатньо ефективна державна служба та обтяжливі внутрішні процеси обмежують можливості ефективного реагування на такі зміни. Задіяння цифрових технологій та великих даних пропонує спосіб вирішення багатьох проблем, однак це буде можливо за відповідної довіри з боку громадськості. Наразі лише 52% населення у 30 країнах ОЕСР довіряють своїм урядам у питаннях використання персональних даних у законних цілях. Отже, прогрес цифрового управління залежить не лише від технологій, а й від ефективного управління, кваліфікованої робочої сили та надійних правових гарантій. У звіті наводиться оцінка прогресу у галузі цифрового державного управління у країнах-членах ОЕСР та країнах-кандидатах на вступ; визначаються галузі, де необхідні додаткові зусилля, оскільки люди очікують, що уряд діятиме швидко, адаптуватиметься до змін та ефективно реагуватиме. Документ посилається на Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та багаторазових даних (OURdata), що ілюструють, як уряди 36+8 країн проводять політику цифрових трансформацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/digital-government-outlook_4585678e.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/digital-government-outlook_4585678e/0496b2bc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0496b2bc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-09

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ВИГАДАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзе Чжана, Лілі Цзю та Ї Ло «Запобіжники проти галюцинацій генеративного штучного інтелекту під час підготовки оглядів літератури».

У ній розглядаються практичні підходи до відповідального використання генеративного штучного інтелекту при підготовці наукових оглядів без ризику втрати достовірності, відтворюваності та академічної доброчесності. Автори зазначають, що ГШІ дедалі активніше використовується дослідниками для пошуку наукових праць, ознайомлення з новими предметними галузями, узагальнення змісту публікацій й підготовки оглядів літератури. Водночас одним із найсерйозніших ризиків залишається так звана «галюцинація» — ситуація, коли система створює переконливі, але неіснуючі бібліографічні посилання, придумані цитати або наукові твердження, які є нісенітницею. При складанні огляду літератури, який має ґрунтуватися виключно на перевірених джерелах, це підіриває довіру до результатів дослідження. Перший спосіб запобігання галюцинацій – грамотне формулювання запитів до моделі. У такому запиті слід прямо визначати, що точність важливіша за повноту відповіді. Генеративний ШІ має посилатися лише на ті публікації, існування яких він може впевнено підтвердити, а у випадках невизначеності — повідомляти про це, а не вигадувати відсутні відомості. Особливу увагу рекомендується приділяти наданню повних бібліографічних описів, цифрових ідентифікаторів DOI, дослівних цитат із зазначенням сторінок або розділів, а також обмежувати пошук статтями, індексованими у Web of Science або Scopus. Після отримання відповіді всі запропоновані джерела необхідно самостійно перевіряти. Другий спосіб – розширення набору ключових слів. У різних наукових дисциплінах близькі за змістом явища можуть бути описані різною термінологією, отже при розумному поводженні людини ГШІ може допомогти виявити альтернативні назви понять, споріднені концепції та різні варіанти професійної лексики. Проте безпосередній пошук публікацій рекомендується здійснювати вже у спеціалізованих наукометричних базах даних, таких як Google Scholar, Scopus або Web of Science. Окрему увагу приділено академічним інструментам штучного інтелекту, які працюють на основі перевірених наукових баз даних. Платформи Elicit і Consensus поєднують можливості генеративного ШІ з доступом до реальних наукових публікацій. Такі системи допомагають знаходити релевантні дослідження, аналізувати методологічні підходи й узагальнювати результати, не втрачаючи зв’язку з першоджерелами. Ще одним гарним способом перевірки є інструменти візуалізації наукової літератури, зокрема Connected Papers і ResearchRabbit. Вони відображають публікації у вигляді мережі взаємопов’язаних досліджень, побудованої на основі реальних цитувань. Такий підхід допомагає визначити фундаментальні праці певної галузі, простежити розвиток наукових ідей та переконатися, що всі використані джерела представлені в реальному академічному інформаційному просторі. Використання ГШІ – це послідовний багатоступеневий процес: спочатку модель може допомогти сформувати систему ключових слів, потім дослідник виконує пошук у наукових базах даних, після цього аналізує взаємозв’язки між публікаціями за допомогою засобів візуалізації, а вже на завершальному етапі використовує інструменти ГШІ для узагальнення відібраних матеріалів. Саме така організація роботи, на думку авторів, є найбільш ефективною. Слід пам’ятати, що інструменти штучного інтелекту можуть суттєво прискорити наукову роботу, однак не мають повністю замінювати людську працю. Достовірність дослідження визначається не можливостями цифрових інструментів, а здатністю дослідника критично оцінювати інформацію та спиратися на верифіковані наукові докази.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/safeguards-against-genai-hallucination-literature-reviews

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-08

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів у межах експерименту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Йдеться про нову модель підготовки докторів філософії, у який здобувач PhD працює не лише над дисертацією, а й над конкретним дослідницьким проєктом із визначеною метою, бюджетом, планом роботи та очікуваними результатами. Усього на конкурс було подано 137 проєкти, відбір пройшли 79, серед них – дослідження у сферах природничих наук, математики, статистики, хімії, фізики, астрономії, прикладної фізики, наноматеріалів, біології, біохімії, наук про Землю та екології. Тематика відібраних проєктів стосується розвитку систем ідентифікації інформаційних загроз, машинного навчання, аналізу великих даних, розвитку нових матеріалів, біоінженерії, регенеративної медицини, технології очищення води, відновлення ґрунтів і захисту критичної інфраструктури. Лідерами за кількістю проєктів-переможців стали: Інститут фізики НАН України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» а також інші інститути Національної академії наук України та дослідницькі інституції.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-peremozhtsiv-phd-proiektiv-novoi-modeli-aspirantury, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-pereliku-phd-doslidnytskykh-proiektiv-rekomendovanykh-do-finansuvannia-za-rezultatamy-konkursu-z-01-lypnia-2026-roku-v-mezhakh-realizatsii-eksperymentalnoho-proiektu-z-pidh?v=6a46827e37f41

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-08

ОЕСР: ЯКІСНІ ДАНІ ПРО НАВИЧКИ ДЛЯ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНОГО ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА ПРОФПІДГОТОВКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Якісні дані про навички для більш ефективного фінансування освіти та професійної підготовки».

У ньому зазначається, що розвиток навичок означає набуття знань, компетенцій та кваліфікації у процесі освіти та навчання від раннього дитинства до навчання дорослих, – є наріжним каменем економічного та соціального розвитку. Вищий рівень освіти та навчання незмінно пов’язаний з кращими показниками зайнятості, вищими доходами та сильнішою соціальною згуртованістю, хоча віддача варіюється в залежності від шляху розвитку, груп населення та контексту. Уряди розглядають державне фінансування розвитку навичок не як звичайні поточні витрати, а як інвестиції у майбутнє процвітання. Підходи до фінансування розвитку навичок значно різняться у різних країнах і на різних етапах життя людини. Кожна система використовує певний набір фінансових інструментів – від фінансування з боку пропозиції до механізмів регулювання з боку попиту (субсидії, ваучери), які формуються під впливом національних пріоритетів та інституційного контексту. Старіння населення, зростання витрат на охорону здоров’я та соціальне забезпечення, адаптація до зміни клімату та нові проблеми безпеки чинять тиск на державні бюджети. У звіті представлений огляд чотирьох категорій перешкод для розвитку навичок: інституційні, управлінські та фінансові бар’єри; прогалини в людському капіталі та аналітичному потенціалі; правові та регуляторні обмеження; технічні проблеми та проблеми сумісності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f77b4282-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f62d762a/f77b4282-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f77b4282-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-08