ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.

Детальніше: http://surl.li/sskod, http://surl.li/sskod

Фото: ДНТБ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Переглянути статистику

Охоплення допису: 2

Усі реакції:

1Валерия Литвинова

2024-04-19
Поширити
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ЕПОХУ ШІ

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ЕПОХУ ШІ

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ». 

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ». 

Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».

Детальніше: http://surl.li/srtqg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-18
Поширити
ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Йдеться про партнерство Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Програми ООН із навколишнього середовища, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародної організації праці, Міжнародної асоціації науково-технічних і медичних видавців, провідних університетів світу. Україна в межах цього проєкту отримує безоплатний доступ до світових академічних електронних ресурсів починаючи з березня 2022 року. Наразі понад 550 вітчизняних установ зареєстровані на порталі Research4Life.

Детальніше: http://surl.li/srrkw, http://surl.li/srrkb, https://dntb.gov.ua/research4life

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-04-18
Поширити
ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Мета цієї премії – відзначити й підтримати у їхній кар’єрі талановитих жінок-науковиць, заохотити молодих жінок до обрання наукової кар’єри. Подати свої заявки можуть жінки віком від 18 до 40 років, громадяни України, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) на території України у закладах вищої освіти, наукових установах та дослідницьких центрах, мають науковий ступінь та публікації у журналах, що індексуються у МНБД Scopus і Web of Science, бути соціально активними й опікуватись питаннями популяризації науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/srofe, http://surl.li/srofl, http://surl.li/sroxe

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-18
Поширити
СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВІД ПОЛЬСЬКОГО КОЛЕДЖУ

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВІД ПОЛЬСЬКОГО КОЛЕДЖУ

Польський коледж в Натоліні (Варшава) оголосив про старт відбору на стипендіальну програму Natolin Fellowship Program. Це ініціатива ЄС в рамках проєкту «EU4YOUTH – Стипендіальна програма для Східних партнерів у Коледжі Європи в Натоліні».

Польський коледж в Натоліні (Варшава) оголосив про старт відбору на стипендіальну програму Natolin Fellowship Program. Це ініціатива ЄС в рамках проєкту «EU4YOUTH – Стипендіальна програма для Східних партнерів у Коледжі Європи в Натоліні».

Вона покликана підтримати підготовку кадрів для європейської інтеграції країн Центральної та Східної Європи. Орієнтована на молодих фахівців (віком до 35 років) – аспірантів та постдоків з України, Молдови та Грузії. Пріоритет надається дослідникам, що спеціалізуються у політології, міжнародних відносинах, економіці, праві, історії, журналістиці, філології. Навчання відбуватиметься англійською мовою і триватиме з червня-липня 2024 року до січня-лютого 2025 року. Крім академічних семінарів стипендіати відвідають мовні курси, отримають наставництво та пройдуть стажування. Кожен учасник програми отримуватиме стипендію у розмірі 1,197 тис. євро на місяць упродовж восьми місяців. Заявку на участь можна подати до 10 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/rzlmp, http://surl.li/rzllu, http://surl.li/squwj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-17
Поширити
ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

У ній автор задається питанням: у якій ще галузі люди, які пройшли таку велику попередню підготовку, вважатимуться всього лише стажерами і пропонує називати їх відповідно до того, ким вони фактично є – дослідниками. Мішель розмірковує над тим, хто такий «постдок», чим відрізняється аспірант від інших науковців та запитує, чи мають вони затребувані на ринку навички? Відповіді на ці запитання можуть бути очевидними для тих, хто працює в академічній сфері. Сам автор статті стверджує, що у науці постдоків зазвичай розглядають як простих стажерів і, відповідно, погано їм платять. Необхідно здійснити переоцінку посад та їх найменування. Термінологія, що використовується наразі до дослідників-початківців, – це ярлик, що формує сприйняття і спотворює реальність. Звання «аспірант» і «постдок» приховують фаховий характер і досвід цих посад та цементують ієрархію, що необґрунтовано подовжує період навчання і виправдовує нижчу оплату праці у купі з нестабільними контрактами. Мішель пропонує називати аспіранта «молодшим дослідником», а постдока – просто «дослідником», додаючи інформацію про їх ступінь досвіду (наприклад, «незалежний дослідник» або «старший науковий співробітник», які будуть присвоюватися кафедрами по мірі кар’єрного зростання цих молодих науковців).

Детальніше: http://surl.li/spvfn, http://surl.li/sqbay

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16
Поширити
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ТА ПРЕМІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ У 2024 РОЦІ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ТА ПРЕМІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ У 2024 РОЦІ

Комітет з Національної премії України оголосив конкурси на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених 2024 року.

Комітет з Національної премії України оголосив конкурси на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених 2024 року.

Премія Президента України для молодих вчених присуджується за видатні досягнення у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Пріоритет надається роботам у галузі науки і техніки, які становлять значний внесок у зміцнення безпеки та оборони країни, а також відбудови економіки та соціально-культурної сфери. Планується присудити сорок премій (у т.ч. до двадцяти – для молодих вчених закладів вищої освіти) розміром 40 тис. грн. Національна премія України імені Бориса Патона присуджується за розроблення і впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень. Щороку присуджується біля дванадцяти премій. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 травня 2024 року (на здобуття премії Президента України для молодих вчених) та до 10 червня 2024 року (на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона).

Детальніше: http://www.kdpu-nt.gov.ua/, http://surl.li/sptgq, http://surl.li/sptgz, http://surl.li/spthz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16
Поширити
БРИТАНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ ШКОДЯТЬ СОБІ, КОЛИ ЗАЛУЧАЮТЬ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ

БРИТАНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ ШКОДЯТЬ СОБІ, КОЛИ ЗАЛУЧАЮТЬ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Британські університети шкодять собі, коли залучають китайських студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Британські університети шкодять собі, коли залучають китайських студентів».

У ній наголошується, що набір недостатньо підготовлених студентів шкодить навчанню та негативно діє на викладачів. Автор статті, коли його призначили викладачем, бажав відтворити свій досвід студентських років, але із подивом з’ясував, що британська система вищої освіти змінилася до невпізнання. Масове збільшення набору китайських студентів на його думку є не стільки свідченням конкурентоспроможності Великої Британії на міжнародному ринку вищої освіти, скільки демонструє неетичний бізнес, побудований на принципі максимізації доходів, що призводить до розмивання освітніх стандартів. Незнання мови – не основна проблема, оскільки мотивація студентів з Китаю інша: щоб отримати гарну роботу вдома, їм потрібен диплом престижного освітнього закладу. Британські студенти також програють, оскільки на них впливає падіння якості навчання в аудиторіях, а викладачі відчувають високе навантаження та стрес. Разом із тим автор статті визнає, що китайські студенти, як і будь-які інші іноземці, можуть зробити значний внесок у вищу освіту Великої Британії.

Детальніше: http://surl.li/snmog

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15
Поширити
QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS BY SUBJECT 2024

QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS BY SUBJECT 2024

QS Quacquarelli Symonds опублікувала чотирнадцяте видання предметного рейтингу університетів світу – QS World University Rankings by Subject 2024.

QS Quacquarelli Symonds опублікувала чотирнадцяте видання предметного рейтингу університетів світу – QS World University Rankings by Subject 2024.

Він охоплює 55 різних предметних напрямків (включно з музикою та ШІ) у 5-ти широких предметних категоріях та 1559 закладів вищої освіти. Університети оцінювались за різними показниками, у т.ч. академічною репутацією, репутацією роботодавця, індексом міжнародної дослідницької мережі (IRN). У цьому рейтингу Україна представлена 8-ма освітніми інституціями у 14 дисциплінах, які належать до усіх 5-ти категорій. Найкращі показники продемонстрував Київський національний університет імені Тараса Шевченка (він представлений у 4-х галузевих категоріях з 10-ма предметами). Друге місце посідає Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (2 галузевих категорії та 4 предмети).

Детальніше: http://surl.li/snasn, http://surl.li/smzog, http://surl.li/snaiq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15
Поширити
ОЕСР: ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТИЧНИХ ДАНИХ В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ

ОЕСР: ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТИЧНИХ ДАНИХ В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Так, міністре, так, дослідження: структури та навички для більш ефективного використання фактичних даних в освітній політиці» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Так, міністре, так, дослідження: структури та навички для більш ефективного використання фактичних даних в освітній політиці» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що інформування про результати наукових досліджень та забезпечення ефективного використання їх результатів – це ключ до професіоналізації процесів розроблення освітньої політики, поліпшення якості освіти. Розробники політики, як правило, використовують матеріали досліджень та їх рекомендації епізодично та фрагментарно, звертаючи увагу на окремі приклади, які корисні для підтвердження власних переконань чи підтримки політичного порядку денного. Систематичне використання наукових даних у формуванні політики стикається з такими викликами, як політизовані публічні дебати та зміни в політичному та економічному ландшафті. Відсутність довгострокової стратегії використання результатів досліджень в органах управління негативно впливає на політичні рішення. Такі висновки роблять експерти організації на основі даних навчальних семінарів проекту «Посилення впливу досліджень у галузі освіти» та матеріалів опитування міністерств освіти із 29 країн.

Детальніше: http://surl.li/smlkp, http://surl.li/smlph, https://doi.org/10.1787/6f97bcda-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15
Поширити