СТОРІТЕЛІНГ В ОСВІТІ

СТОРІТЕЛІНГ В ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Наталі Каммінс «У світі з короткою концентрації уваги перемагає найкраща історія».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Наталі Каммінс «У світі з короткою концентрації уваги перемагає найкраща історія».

У ній  зазначається, що коли студенти стають оповідачами, а не пасивними одержувачами знань, навчання проходить набагато краще. Сторітелінг важливий у бізнес-освіті. Студентам потрібні навички розповіді історій, щоб переконувати та впливати, а педагогам – щоб подолати відстороненість, зацікавити слухачів. Замість пасивного засвоєння теорії, студенти практикують її. Це працює в різних дисциплінах та культурах і допомагає глибше осмислити предмет, а не просто запам’ятовувати. Розповідь історій є частиною системи оцінювання, яку застосовує Наталі, а використання для цього ГШІ зробило процес підготовки оповідань більш доступним та менш витратним.  Йдеться про підготовку 10-12-хвилинної командної презентації-сторітелінгу в аудиторії, де студенти створюють бізнес-історію з чітким початком, поворотним моментом та висновками, а ШІ використовується для мозкового штурму, генерації варіантів фреймінгу, метафор, вступу. При цьому кінцевий продукт має бути власним надбанням здобувачів освіти. Послідовність дій така: моделювання результатів оцінювання, визначення формату роботи з ГШІ  для дослідження та вигадування історії, перетворення ідей на повноцінну історію, яку можна розказати, доповнення її візуальними та емоційними елементами, презентація та її обговорення. Основний зворотний зв’язок надходить від викладача, оскільки це завдання – оцінюване. Він зосереджується на характеристиці чіткості ідей, глибині теоретичного розуміння та тому, наскільки ефективно студенти використовували візуальні чи символічні елементи для передачі управлінських концепцій, закладених у їхній розповіді. Поетапний дизайн оцінювання робить навчання видимим, ранні презентації з низькими ставками дають учням простір для експериментів та удосконалення своїх навичок перед остаточним оцінювальним завданням, демонструє їхній прогрес у навчанні. Коли студенти розповідають історії, теорія оживає, навчання стає цікавішим, захоплює. адже і в бізнесі і в освіті перемагає найкраща історія.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/M2QfY

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-25
Поширити
ГРАНТОВА ПРОГРАМА STARTUP EDGE

ГРАНТОВА ПРОГРАМА STARTUP EDGE

Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE задля підтримки розвитку технологічних компаній на ранніх етапах розвитку.

Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE задля підтримки розвитку технологічних компаній на ранніх етапах розвитку.

У рамках цієї програми стартапи можуть претендувати на отримання 40 тис. євро  на стадії seed та  20 тис. євро  на стадії pre-seed. Взяти участь у програмі можуть українські стартапи, які працюють у сфері Deep Tech (ШІ та машинне навчання, біотехнології та науки про життя, робототехніка, 5G, Web 3.0 та інші проривні технології), Green Tech (сталий розвиток, відновлювана енергетика, чисті технології, рішення для збереження ресурсів і зменшення негативного впливу на довкілля), EdTech (цифрові освітні рішення та технології, які трансформують навчання й підвищують доступність знань). Програма реалізується Українським фондом стартапів за підтримки проєкту EU4Innovation East, що фінансується Європейським Союзом та співфінансується урядом Франції. Заявку на участь у програмі можна подати до 21 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/H7GEh, https://curly.click/r/edc6

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-25
Поширити
ДОСТУП ДО SCOPUS ТА WOS У 2026 РОЦІ

ДОСТУП ДО SCOPUS ТА WOS У 2026 РОЦІ

Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.

Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.

Компанія Clarivate підтвердила надання безкоштовного доступу для установ України до ресурсів Web of Science, InCites та Derwent Innovation  до 31 грудня 2026 року. Це має підтримати можливості української наукової спільноти знайомитись із надійною науковою інформацією. Компанія Elsevier також продовжила доступ до своїх наукових електронних ресурсів Scopus і SciVal у 2026 році, щоб вітчизняні дослідники могли працювати з актуальними міжнародними публікаціями та використовувати сучасні аналітичні інструменти. До кінця 2027 року продовжено доступ до платформи Research4Life, яка пропонує понад 200 тис. найменувань  книг і журналів міжнародних видавництв, серед яких Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін.  Державна науково-технічна бібліотека України є адміністратором такого доступу на національному рівні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9J6EL

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НР

2025-12-25
Поширити
ОЕСР: ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЦИФРОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ ТА ДОБРОБУТОМ

ОЕСР: ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЦИФРОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ ТА ДОБРОБУТОМ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Роміни Боаріні «Хто використовує цифрові технології, чому вони їх використовують і як вони формують добробут».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Роміни Боаріні «Хто використовує цифрові технології, чому вони їх використовують і як вони формують добробут».

У ній автор зазначає, що  оскільки цифрові технології стають центральною частиною повсякденного життя, важливо розуміти специфіку  взаємозв’язків між технологіями та добробутом. На основі даних нового дослідження ОЕСР, яке базується на інформації, зібраній у партнерстві з компанією Cisco, експерти встановили відмінності у цифровій взаємодії та запропонували бачення шляхів до інклюзивного цифрового добробуту. Потрібно знати, як саме технології впливають на когнітивні та емоційні функції і добробут суспільства в цілому.  Цьому допомагатиме Центр ОЕСР з питань добробуту, інклюзії, сталого розвитку та рівних можливостей (WISE) та Центр цифрового добробуту ОЕСР, який проводить глобальні опитування щодо місця цифрових технологій у повсякденному житті людей, їхньої цифрової поведінки, впливу на  здоров’я, соціальні зв’язки, громадянську активність, особисту безпеку, баланс між роботою та особистим життям. Також аналізується, як використання технологій розвивається на різних етапах життя (один цифровий світ – багато вражень), як формуються здорові цифрові звички.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hkOxa, https://qrpage.net/qr/iXv0Q

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-25
Поширити
ВИЩА ОСВІТА МАЄ ОЦІНЮВАТИ НЕ РЕЗУЛЬТАТ, А ПРОЦЕС

ВИЩА ОСВІТА МАЄ ОЦІНЮВАТИ НЕ РЕЗУЛЬТАТ, А ПРОЦЕС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».

У ній автор говорить про необхідність перепроектування системи оцінювання у вищій освіті і про те, як підтримати навички молодих людей критично мислити й аналізувати інформацію. Він говорить: ГШІ виявив те, що вища освіта приховувала десятиліттями, а саме – одержимість кінцевим продуктом.   Ідеальний твір   став «золотим стандартом», але тепер його може згенерувати машина, витративши на це лічені секунди, причому вона ніколи не читала тексти, не боролася з невизначеністю і взагалі нічого не вивчала. Велика мовна модель  може це робити на відповідний запит, але це не є інтелектуальним досягненням. Не можна припускатись помилки й плутати форму зі змістом, стилістично гарний текст з його глибоким розумінням, а продукт – з навчанням. Автор статті пропонує встановити рамки: коли ми заохочуємо використання штучного інтелекту і  як ми будемо оцінювати мислення студентів. Дизайнерські дисципліни вже роблять це, запроваджують критичні сесії замість перевірки. Варнестал говорить: оцінюйте траєкторію, а не артефакт; оцінюйте виправлення, а не подання; оцінюйте якість мислення, а не відшліфованість результату. Слід робити ітеративну роботу обов’язковою та оцінювання еволюції освітнього досвіду студента. Тепер чернетки – не символічна паперова робота, а демонстрація пройденого шляху. Попросіть учнів виконати кілька ітерацій для досягнення кінцевого результату та винагородіть концептуальний рух через переформулювання (як студенти  переосмислюють  проблему або змінюють кут свого дослідження), реакцію студентів на критику, зроблені уточнення та наведені обґрунтування. Звісно,  студенти можуть  створювати чернетки за допомогою ГШІ, але ілюзія руйнується, коли чернетки супроводжуються критичними обговореннями, контрольними пунктами в аудиторії,   персоналізованими  раундами зворотного зв’язку або короткими усними поясненнями. Робота, створена штучним інтелектом, переосмислюється у той момент, коли викладачі спостерігають за публічним мисленням в аудиторії. Треба переглянути підходи до семінарів, які стали звичними церемоніальними заходами з начебто перевірки успішності. Студенти представляють слайди, викладачі кивають, і всі знають, що справжня оцінка буде винесена пізніше, оскільки семінари рідко роблять дійсні міркування студентів видимими.  Сесії критичного обговорення мають значення і вони повинні стати простором, де аналізуються незавершені роботи, вивчаються невдачі та визначаються наступні кроки. Коли критика має значення, студенти ставляться до неї серйозно. Інструктаж для кожного завдання та рефлексія можуть закріпити освітній прогрес. Отже, слід спочатку оцінювати шлях навчання, а вже потім – продукт. Оцінювання може бути таким: 50–70 % – процес, ітерація, рефлексія; 50-30 % – остаточний артефакт. Бездоганний кінцевий результат без належного оцінювання історії його створення зараховується як невдача.   Справжню вагу в оцінюванні має задокументований процес, а не відшліфований кінцевий результат, адже так студенти розкривають своє справжнє мислення. Викладач має практикувати те, чого навчає, обговорювати невдалі чернетки, заохочувати ризики, віддавати належне продуктивним невдачам.  Звісно, це суттєво збільшує робоче навантаження викладачів, коли виникає «більше чернеток» та «більше критики», – додаткове обговорення, усні пояснення, коментарі, розшифровка підсумкових робіт,  розслідування порушень. Питання не в тому, чи може собі це дозволити університет.   А в тому, чи може ЗВО дозволити собі продовжувати оцінювати лише кінцевий продукт, який не показує набуття знань студентами. Освіта ніколи не була фабрикою ідеальних результатів. Студенти навчаються через досвід, чернетки, виправлення, перезапуск.    ГШІ просто позбавив нас ілюзії, що ідеально сформульоване есе може замінити весь процес його підготовки.    Якщо ми цінуємо навчання, система оцінювання  має бути іншою, вона має вийти за рамки оцінювання остаточного результату та зосередитись на процесі мислення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9VFwm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-24
Поширити
ВКЛЮЧЕННЯ ДО ДЕРЖРЕЄСТРУ НАУКОВИХ УСТАНОВ

ВКЛЮЧЕННЯ ДО ДЕРЖРЕЄСТРУ НАУКОВИХ УСТАНОВ

Міністерство освіти і науки України повідомило про старт з 1 січня 2026 року прийому заявок на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Міністерство освіти і науки України повідомило про старт з 1 січня 2026 року прийому заявок на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

На включення до Держреєстру можуть претендувати наукові установи та заклади вищої освіти незалежно від форми власності, які пройшли державну атестацію у 2025 році та за її результатами були віднесені до груп А, Б або В. Подача документів здійснюватиметься через національну електронну науково-інформаційну систему «URIS». Заявку на включення до Державного реєстру можна подати у період 1–8 січня 2026 року та 9–22 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6yRUp, https://qrpage.net/qr/rzakm

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-12-24
Поширити
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 

На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття «Картування підходів до сталого розвитку у європейській вищій освіті: про що нам говорять університетські стратегії?».

На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття «Картування підходів до сталого розвитку у європейській вищій освіті: про що нам говорять університетські стратегії?».

У ній зазначається, що впродовж останнього десятиліття університети по всій Європі почали розглядати сталий розвиток як визначальний аспект своїх стратегій, а не як ізольований порядок денний ООН. Серед установ, які брали участь в опитуванні Європейської асоціації університетів щодо сталого та «зеленого» розвитку,  84% мають власну стратегію сталого розвитку. Університети концептуально підтримують сталий розвиток, декларують його важливість у своїх стратегічних документах. Аналіз конкретних стратегій виконувався за допомогою інструментів штучного інтелекту – вивчались сотні інституційних стратегій, дорожніх карт та планів дій.  Наголошується на трьох вимірах, в яких університети зосереджують свою роботу  щодо сталого розвитку: поведінково-орієнтований підхід (трансформація через зміну поведінки),  ціннісно-орієнтований підхід (ґрунтується на інституційній відповідальності та основних цінностях), цільовий підхід (вимірювані цілі, показники та структуроване планування). Ці виміри не є статичними, вони змінюються, інституції уточнюють свої пріоритети, адаптуються до зовнішнього середовища, вивчають нові шляхи до сталого розвитку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wipDe, https://qrpage.net/qr/HgViG

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-12-24
Поширити
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 

На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень». 

На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень». 

Він пропонує слухачам вичерпні пояснення змісту та призначення відповідальної оцінки досліджень – важливості, шляхів упровадження, інструментів, методології, а також набір рекомендацій для визначення мети, цінностей і протоколів оцінювання і роботу з каталогом GraspOS. Слухачі навчаться використовувати спеціалізовані цифрові сервіси, включаючи конструктори профілів, панелі індикаторів, інструменти цитування, метрики використання книг та валідатори метаданих, а також довідаються про додаткові ресурси й ініціативи у рамках відкритої інфраструктури. Курс складається з п’яти модулів: «Реформа оцінювання досліджень та її необхідність», «Перепроектування оцінювання досліджень: контекстуальні зміни», «Де знайти ресурси для відповідальної оцінки досліджень», «Що можна знайти в каталозі GraspOS», «Додаткові ресурси для підтримки переходу до RRA». Набір коротких відео та демонстрацій допоможе користувачам побачити, як рекомендовані методичні підходи, правила та електронні ресурси можна застосовувати на практиці для відповідального оцінювання досліджень.

 Детальніше: https://openplato.eu/enrol/index.php?id=549

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-24
Поширити
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПОЛІТИЦІ ТА ПРАКТИЦІ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПОЛІТИЦІ ТА ПРАКТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому зазначається, що агентства та інспекції із забезпечення якості освіти традиційно зосереджуються на оцінюванні дотримання нормативних вимог для цілей ліцензування або акредитації. Однак зараз важливо забезпечити більш активну підтримку практичного використання результатів дослідження та наукових даних в освітній політиці та практиці й підтримувати мережі взаємного навчання. «Зсув у напрямку мобілізації знань» відображає потребу ЗВО бути актуальними в екосистемі формування політики, що у свою чергу стимулює покращення освіти. Документ спирається на нові дані «Огляду мобілізації знань в освіті ОЕСР» за 2023 рік, містить приклади кращих практик та міркування для агентств із забезпечення якості та урядових структур щодо того, як посилити роль  цих агентств у мобілізації знань. Експерти пропонують огляд тематичних досліджень у галузі забезпечення якості; роль повноважень та ресурсів агентств із забезпечення якості;  міжнародне керівництво та засоби підтримки співпраці різних типів освітніх організацій у зміцненні зв’язків між дослідженнями, практикою та політикою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ld3Zk, https://qrpage.net/qr/psGbJ, https://doi.org/10.1787/086c85e2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-24
Поширити
REF 2029: КРИЗА ДОВІРИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ

REF 2029: КРИЗА ДОВІРИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Останні зміни до REF показують, наскільки далеко система відійшла від початкового курсу».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Останні зміни до REF показують, наскільки далеко система відійшла від початкового курсу».

У ній автор аналізує актуальні зміни підходів до Research Excellence Framework(REF) напередодні циклу 2029 року та реакцію на них академічної спільноти Британії. Йдеться про перегляд раніше анонсованих реформ, зокрема – про зміну вагових коефіцієнтів основних компонент оцінювання. Вага дослідницьких результатів знову була підвищена, тоді як компонент, пов’язаний зі стратегією, людьми та дослідницьким середовищем, зберіг свій вплив незважаючи на сумніви стосовно його змісту та вимірюваності. Критики наголошують, що складність нової конфігурації REF та нечіткість окремих критеріїв можуть посилити адміністративне навантаження на університети й відволікати ресурси від досліджень. Тим більше, що стратегічні та культурні аспекти оцінювання важко стандартизувати без ризику формалізації або зведення їх до символічної звітності. Водночас прихильники змін підкреслюють, що система оцінювання не має ігнорувати умови, у яких здійснюються дослідження, підтримку дослідників та довгострокову стійкість наукових колективів. Проблема насправді не є технічною: відбувається пошук балансу між якісним оцінюванням наукових результатів і формуванням здорової дослідницької культури. Система оцінювання має бути зрозумілою, передбачуваною й такою, що підтримує розвиток науки, а не породжує нові джерела напруги для університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bGves

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-23
Поширити