Усі новини на порталі

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички  і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe».  

».  У ній автор аналізує позиції провідних експертів щодо того, що слабка система захисту досліджень може стати перешкодою для держав та університетів, які прагнуть асоціюватися з програмою «Горизонт Європа» – найбільшою європейською системою фінансування наукових досліджень. Черговим кроком у напрямі безпеки досліджень стало прийняття у травні 2024 року рекомендації Ради ЄС, що зобов’язує держав-членів розробити національні плани та здійснювати тестування стійкості, забезпечувати обмін інформацією та створити Європейський центр компетенцій з безпеки досліджень. Не всі добре просунулись у реалізації цих рекомендацій. Зокрема, Австралія наразі є недостатньо підготовленою: лише чверть рекомендацій реалізовані. Для країн, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», важливо відповідати не лише стандартам фінансування чи запропонованій методології, але й продемонструвати організаційну стійкість, здатність оцінювання ризиків і управління ними, убезпечити дослідників від втрати даних. У разі відсутності прогресу щодо виконання зазначених рекомендацій університети та науково-дослідні установи можуть бути виключені з ключових проєктів «Горизонт Європа». Отже, без належної уваги до комплексної системи безпеки досліджень, яка враховує геополітичні ризики, структури управління, захист даних та інтеграцію до міжнародних рамок, країни та університети ризикують втратити доступ до стратегічних програм і партнерств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EG4Pq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation