Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України 4 березня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України 4 березня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив механізм, за яким Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту призначатиме й виплачуватиме гранти Президента України для залучення іноземних фахівців та інших зацікавлених осіб до науково-педагогічної й наукової роботи в Україні.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України схвалив механізм, за яким Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту призначатиме й виплачуватиме гранти Президента України для залучення іноземних фахівців та інших зацікавлених осіб до науково-педагогічної й наукової роботи в Україні.
Йдеться про залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, незалежних експертів, представників громадськості й роботодавців. Зокрема, змінами до урядової Постанови від 14 квітня 2021 року № 347 встановлено процедуру організації та проведення конкурсного добору на отримання грантів з використанням інформаційно-комунікаційної системи грантової підтримки освітніх і наукових ініціатив «Е-грант». Порядок проведення конкурсу розроблятиме Фонд та затверджуватиме МОН; у рамках конкурсів відбуватиметься відбір кандидатів згідно запитів університетів та наукових установ (під освітні програми, дослідницькі напрями, спільні проєкти й прикладні розробки). Фінансування здійснюватиметься в межах залучених коштів та інших джерел, не заборонених законодавством, граничний розмір гранту обраховуватиметься з урахуванням середньомісячної оплати праці професорів у провідних іноземних університетах (250 найкращих у світових рейтингах) та формату залучення («візит-професор» або «гостьовий лектор»).
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».
У публікації узагальнюються результати реформування системи докторської освіти та академічної кар’єри в Латвії. Виклики, з якими зіткнулась Латвія, прагнучи створити привабливі умови для академічні кар’єри, знайомі багатьом іншим країнам ОЕСР. Це необхідність сприяння університетській докторській освіті; нестабільність значної частини посад академічного персоналу; надмірна залежність академічної кар’єри від короткострокового фінансування досліджень; невирішеність питань щодо ефективного оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу на всіх етапах їхньої кар’єри. У Латвії політики, керівники закладів вищої освіти та зацікавлені сторони співпрацювали задля того, щоб спрямувати на це більше ресурсів та вжити дієві заходи для покращення умов роботи академічного персоналу. Рамки академічної кар’єри тут реформуються одночасно з реформою кількох інших аспектів системи вищої освіти, створюючи динамічний контекст. Дорожня карта реформ докторської освіти та академічних кар’єр у Латвії містить три основні пріоритети для латвійського сектору вищої освіти та органів влади. Перший – постійне покращення умов праці академічного персоналу, включаючи дії щодо забезпечення плавного та ефективного переходу до нової моделі докторської освіти в усіх установах та просування науково обґрунтованих та узгоджених підходів до управління академічними кар’єрами. Другий – оновлення та узгодження політичних рамок, включаючи дії щодо забезпечення покращення умов праці академічного персоналу залишалося на передньому краї політики вищої освіти, досягнення належного балансу між стабільністю та ефективністю. Третій – обмін досвідом та спільна робота на благо академічного персоналу, включаючи створення міцної правової та фінансової основи для академічної спільноти.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.
Згідно з наказом МОН від 03.02.2026 року №154 керівникам наукових установ, закладів вищої освіти та керівникам наукових досліджень і розробок необхідно подати до кінця березня поточного року звітну інформацію про підсумки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Йдеться про результати, отримані закладами вищої освіти та науковими установами у 2025 році. Оприлюднено також повний перелік форм подання інформаційних матеріалів (всього сім додатків): річний звіт за формами державного статистичного спостереження зі статистики науки № 3-наука (річна) «Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок»; інформація про виконання показників паспортів бюджетних програм 2201390, 2201380 за 2025 рік; інформація про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність; показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; звіти про виконання науково-дослідних робіт згідно з тематичними планами наукових досліджень та розробок; перелік звітів про виконання науково-дослідних робіт у 2025 році, що подані закладом вищої освіти / науковою установою; інформація про результативні показники виконання паспорта бюджетної програми КПКВК 2201390; інформаційна довідка про ЗВО та НУ; копії облікових карток за усіма завершеними у 2025 році науково-дослідними роботами, які виконувалися ЗВО та НУ за бюджетними програмами 2201380, 2201390; інформація щодо кращих науково-технічних (експериментальних) розробок ЗВО та НУ, завершених у 2024-2025 роках. Звітна кампанія триває у двох модулях: модуль моніторингу ЗВО та НУ; модуль звітності керівників досліджень та розробок.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».
У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання. Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами. Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу. Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.
Sorry, this entry is only available in Українська. Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків. Запровадження стандарту зробить цю термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах. OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.
Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
У ньому йдеться про те, що споживачі наразі мають справу зі складним та динамічним фінансовим ландшафтом, що здійснює тиск на вартість життя та збільшує ризики (включаючи шахрайство та обман). Вони у поєднанні з вразливістю споживачів, спричиненою низькою фінансовою грамотністю та високим рівнем заборгованості, загрожують фінансовому добробуту домогосподарств. Ризики, що виникають внаслідок дій фірм, такі як нечітке розкриття інформації або неналежні фінансові консультації, можуть посилити ці проблеми. У звіті розглядаються основні тенденції та аналізуються проблеми, що впливають на споживачів фінансових послуг у 60 країнах, а також пропонуються заходи реагування, які можуть вживати політики, регулятори та наглядові органи. Фінансові афери та шахрайство – найбільші ризики, з якими стикаються фінансові споживачі. Очікується, що ці ризики зростуть у 2026 році під впливом цифровізації, використання генеративного штучного інтелекту. Високий рівень споживчої заборгованості та її вартість є ключовими ризиками для домогосподарств, що робить нагальною необхідністю запровадження відповідальних стандартів кредитування, ефективного нагляду та цілеспрямованої фінансової освіти. Цифровізація дає багато переваг, але також і несе з собою нові ризики, що посилюються зростанням складності фінпродуктів, поглибленням прогалин в знаннях (в контексті цифрових активів, таких як криптовалюти), розривами комунікації між постачальниками та споживачами. Найчастіше споживачі скаржаться на шахрайство, високу комісію, невідповідне співвідношення ціни та якості, складність врегулювання претензій, відсутність розкриття важливої інформації тощо. У документі надаються поради щодо зміцнення систем захисту прав споживачів фінансових послуг, посилення нагляду за поведінкою на ринку та правозастосування, розширення можливостей споживачів.
