РОЗВИТОК СФЕРИ ДАНИХ

РОЗВИТОК СФЕРИ ДАНИХ

Україна увійшла до топ-20 країн світу за розвитком сфери даних для вирішення нагальних суспільних проблем.

Україна увійшла до топ-20 країн світу за розвитком сфери даних для вирішення нагальних суспільних проблем.

Це засвідчило міжнародне дослідження Global Data Barometer, у рамках якого оцінювався стан даних у 109 країнах світу.

Детальніше: https://bit.ly/3sz6udk, https://bit.ly/3NdNf0N, https://t.me/zedigital/1835  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2022-05-12
Поширити
Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

Організатори: Міжнародна некомерційна асоціація ЕuroCRIS, Міністерство науки та освіти Республіки Хорватія, Університетський обчислювальний центр Загребського університету.

Захід присвячений питанням покращення доступності дослідницьких інформаційних систем (CRIS) у Європі.

Сучасні CRIS відіграють ключову роль, оскільки вони містять величезний набір взаємопов’язаних частин інформації практично щодо всіх аспектів та об’єктів дослідження. Однак не всі системи мають однакові інформаційні профілі, тому слід орієнтуватись на кращі практики.

Під час заходу розглядатимуться останні тенденції використання CRIS, їх поширення, забезпечення ефективних механізмів обміну та агрегації дослідницької інформації. Упровадження відкритої науки та широке використання бізнес-аналітики для оцінювання досліджень, нові механізми взаємодії у сукупності дозволять покращити процес управління дослідницькою інформацією у різних галузях.

Тематика конференції охоплює наступне коло питань:
– роль та інтеграція CRIS як допоміжних інформаційних ресурсів для інфраструктур дослідницьких даних, таких як ініціатива European Open Science Cloud (EOSC);
– кращі практики взаємодії систем обміну дослідницькою інформацією на регіональному та національному рівні;
– дослідження інформаційних інфраструктур на національному та міжнародному рівнях;
– значення CRIS для просування та реалізації принципів відкритої науки;
– використання та впровадження стандартів у CRIS: ідентифікатори, формати, семантика, словники;
– використання CRIS у сфері управління дослідницькими даними;
– семантичні підходи, аналіз даних і профілювання в інтерпретації дослідницької інформації
– глобальний масштаб застосування систем CRIS;
– пов’язані відкриті дані для дослідницької інформації;
– сприяння та підтримка дослідницької співпраці через CRIS;
– цінність, вплив та результати CRIS для університетів;
– використання резюме і портфоліо, профілювання дослідників;
– роль CRIS у підтримці «Плану S» і трансформації наукових комунікацій;
– роль CRIS у підтримці відповідального використання дослідницьких метрик: аналітика та кількісне вимірювання у дослідницьких інформаційних системах;
– результати та результативність: тенденції в оцінюванні досліджень, ранжування та порівняння.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3jIq9CT, https://bit.ly/3Og6YhA, https://bit.ly/3jKK6Jm

Фото: скріншот

2022-04-15
Поширити
Особливості реєстрації на платформі Research4Life

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/https://bit.ly/3OiBEih 

Фото: МОН

2022-04-06
Поширити
Доступ до онлайн-курсів edX

Доступ до онлайн-курсів edX

Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.

ЕdX, світовий лідер у сфері онлайн-навчання, надав столичному університету безоплатний доступ до платформи, що містить понад 2,8 тис. освітніх курсів у галузі математичних, хімічних, біологічних, економічних, історичних, юридичних, психологічних, архітектурних наук, створених 160 університетами та організаціями-партнерами.

Партнерами edX є 15 тис. викладачів таких рейтингових вишів, як Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Оксфорд, Берклі, Стенфорд, Сорбона, а спільнота платформи налічує понад 35 млн користувачів.

Відтепер співробітники КНУ імені Тараса Шевченка, а також студенти та аспіранти можуть отримати безкоштовний доступ до навчальних матеріалів edX. Наявність корпоративної електронної пошти є обов’язковою умовою для реєстрації.

Детальніше: https://bit.ly/3NNsvhH, https://bit.ly/3JefUk6, https://bit.ly/3j9peuG

Фоото: КНУ

2022-04-06
Поширити
Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).

Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.

Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.

З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».

Детальніше: https://bit.ly/3x8WnyU, https://bit.ly/3LKLRlv

Фото: ЄАУ

2022-04-06
Поширити
Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

Перелік ресурсів суттєво розширений порівняно зі стандартним, оскільки 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема доступ до своїх ресурсів надали видавництва Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інші.

Фахівці закладів вищої освіти та наукових установ України наразі можуть ознайомитись із майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів, базами даних.

Цьогоріч скасовано плату для українських установ. Отже, закладам вищої освіти, науковим та іншим установам і організаціям для отримання доступу до даних необхідно зареєструватися. Понад 200 установ з України вже зробили це. Нові заявки від України оперативно розглядаються представниками платформи.

Співробітники установи після підтвердження реєстрації на платформі Research4Life мають змогу отримати доступ до вмісту платформи, звернувшись до відповідного підрозділу чи контактної особи установи для отримання інституційного логіну та паролю для входу, а також інструкції зі створення персонального облікового запису користувача платформи.

Research4Life надає дослідникам з понад 10,5 тис. закладів у понад 125 країнах з низьким і середнім рівнем доходу безкоштовний або недорогий онлайн-доступ до понад 154 тис. провідних журналів і книг у межах п’яти програм досліджень у галузях охорони здоров’я (Hinari), сільського господарства (AGORA), оточуючого середовища (OARE), розвитку та інновацій (ARDI) і в інтересах глобальної справедливості (GOALI).

Детальніше: https://bit.ly/3wMEsOk, https://bit.ly/3qK3BW6

Фото: МОН

2022-03-28
Поширити
Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів спільно з Science Europe та Європейською комісією очолює розробку угоди про реформування європейської системи оцінювання досліджень. Це відбуватиметься в рамках ініціативи Європейської комісії з реформування систем оцінювання досліджень як однієї з нових функцій Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Планується створити коаліцію організацій, які проводять або фінансують дослідження – національних і регіональних органів з оцінювання та асоціацій дослідників і спонсорів досліджень, а також наукових спільнот та інших інституцій, які готові долучитись до реформ системи оцінювання наукових досліджень.

Реформування відбуватиметься інклюзивно за принципом «знизу догори». При цьому група розробників тісно співпрацюватиме з основною групою, яка представляє різноманіття дослідницької спільноти з усієї Європи. Понад 250 організацій, які вже виявили інтерес до ініціативи, також братимуть участь у цій діяльності.

Перша асамблея зібралась 3 березня 2022 року для обговорення процесу та елементів проєкту угоди. Збори зацікавлених сторін будуть відкритими для нових членів у будь-який час завдяки «відкритій об’яві про зацікавленість». Організації можуть стати частиною асамблеї та приймати участь у процесі розроблення пропозицій. Крім того, представники держав-членів на форумі ЄДП та в Європейському дослідницькому комітеті отримають можливість зробити свій внесок у проєкт угоди.

Оцінка досліджень є однією з трьох основних пріоритетних сфер роботи ЄАУ в галузі відкритої науки поряд з відкритим доступом до наукових результатів у екосистемі справедливих наукових публікацій і дослідницьких даних FAIR.

Президент ЄАУ підкреслив важливість реформ на Європейській конференції «Відкрита Наука 2022 року», на якій у підтримку ініціативи був прийнятий Паризький заклик до оцінювання досліджень. Паралельно з цим Рада ЄАУ нещодавно прийняла Порядок денний ЄАУ Open Science Agenda 2025, спрямований на подальше впровадження відкритої науки у Європі за участі членів ЄАУ та зацікавлених сторін.

ЄАУ планує найближчим часом організувати ряд онлайн-зустрічей з своїми членами з реформування оцінювання досліджень і підготовки проєкту угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3ui2IVG, https://bit.ly/3wkRmTH

Фото: ЄАУ

2022-03-18
Поширити
План дій з відкритого діамантового доступу

План дій з відкритого діамантового доступу

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

ЄАУ приєдналася до «Плану дій з відкритого діамантового доступу», метою якого є просування сталої екосистеми наукового спілкування на засадах відкритого доступу, ініційованого Science Europe, coAlition S, OPERAS і Французьким національним дослідницьким агентством (ANR).

Відповідно до рекомендацій, представлених у «Дослідженні журналів діамантового відкритого доступу», план дій має чотири пріоритетні сфери: ефективність, стандарти якості, нарощування потенціалу та стійкість. ЄАУ та інші зацікавлені сторони обговорили проект пропозицій та зробили свій внесок у заключну редакцію Плану дій під час спеціального вебінару, який відбувся 2 лютого 2022 року.

ЄАУ схвалює документ і вітає його націленість на розвиток спільних ресурсів для всієї екосистеми Diamond OA в контексті культурного, багатомовного та дисциплінарного різноманіття. План дій відображав ключові пріоритети Порядку денного ЄАУ для відкритої науки на період до 2025 року, зокрема – підтримку справедливої екосистеми наукових публікацій, яка була б прозорою, різноманітною, економічно доступною та стійкою, технічно функціональною та керованою дослідницьким співтовариством. Підтримка некомерційних видавничих ініціатив під керівництвом учених також представлена у контрольному списку нових університетів Європейського Союзу з відкритого доступу як корисний спосіб, з допомогою якого університети можуть розвивати та стимулювати відкритий доступ.

Цілі Плану дій відповідають ролі ЄАУ у проекті Horizon Europe. Розробка інституціональних моделей публікацій з відкритим доступом для просування наукової комунікації (DIAMAS), який розпочнеться найближчим часом. У рамках DIAMAS ЄАУ підтримуватиме розробку практичних рекомендацій для політик і стратегій інституціональних постачальників послуг із публікацій відкритого доступу разом з основними партнерами по проекту ANR, coAlition S, OPERAS і Science Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3KRfZv5

Фото: логотип

2022-03-16
Поширити
Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.


Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

ClinicalKey являє собою ресурс клінічних знань, який підтримує медичних працівників і студентів, надаючи легкодоступну доказову інформацію для різних спеціальностей, дозволяє нарощувати фундаментальні знання та покращувати клінічну практику. Ресурс містить провідні повнотекстові довідники та журнали, інформацію про ліки, відео, практичні рекомендації, клінічні калькулятори тощо.

Complete Anatomy – найбільш досконала у світі платформа 3D анатомії. Вона використовується для навчання анатомії, надає викладачам унікальні засоби освіти та використовується клініцистами по всьому світу для дослідження стану пацієнтів і поглиблення розуміння складних анатомічних структур.

Освітня платформа Osmosis надає мільйонам практикуючих і майбутніх лікарів і особам, які доглядають за пацієнтами, найкращий досвід у навчанні. Будучи першовідкривачем технологій освіти в галузі охорони здоров’я, Osmosis виходить за рамки підручників і лекцій, пропонуючи освітній відеоконтент, який є простим, захоплюючим та інформативним. Osmosis має бібліотеку з понад 2 тис. відео, що охоплюють патологію, фізіологію, фармакологію та клінічну практику, з відповідними запитаннями, картками та поясненнями.

Україномовний розділ «Медична підтримка України» спеціально створено для забезпечення зручного доступу українських користувачів до цих ресурсів. У ньому опубліковано інформацію про зазначені бази даних і інструкції щодо отримання доступу. Подаються довідкові матеріали та навчальні відео про можливості використання інформаційних ресурсів у науковій діяльності та навчанні, для потреб лікування пацієнтів. Фахівці Elsevier підготували простий і зручний алгоритм доступу та надають підтримку користувачам у разі виникнення проблем із його налаштуванням.

Детальніше: https://bit.ly/3KKwBod, https://www.osmosis.org/, https://3d4medical.com/, https://www.clinicalkey.com/#!/, https://bit.ly/3q7MtsZ

Фото: МОН

2022-03-14
Поширити
Законопроєкт про хмарні сервіси

Законопроєкт про хмарні сервіси

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Метою законопроекту є створення умов для обробки та захисту даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг та визначенні особливостей використання хмарних послуг органами державної влади, а також більш ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій.

Проєкт закону закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії держави та суспільства.

Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг, зокрема:
– визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»;
– увести до термінології українського законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників;
– встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору про надання хмарних послуг;
– визначити особливості надання та споживання хмарних послуг органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування, обробки персональних даних та захисту інформації при наданні хмарних послуг. 

Створення передумов для використання суб’єктами владних повноважень та державними підприємствами, установами та організаціями новітніх інформаційних технологій та впровадження систем ефективної взаємодії держави та суспільства, дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни, стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки, дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти.

Детальніше: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=67744&pf35401=516173, https://bit.ly/3I1dJ3j, https://bit.ly/36cgDUT

Фото: ВРУ

2022-02-18
Поширити