Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
У першому номері розглядаються питання використання бібліографічних менеджерів, наведено результати порівняльного аналізу сучасних наукометричних інструментів, висвітлено роль Національного консорціуму ORCID-Україна у розвитку політики відкритої науки, подано огляд законодавчого регулювання технології блокчейн та проаналізовано сучасні виклики у цій сфері, запропонована методика інтегральної оцінки рівня інноваційної активності економіки.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
У ній наголошується, що рух із забезпечення відкритості даних є масштабним та надзвичайно важливим для суспільства і може слугувати зразком у справі побудови більш стійкого майбутнього для всіх. У світі накопичена величезна кількість необроблених даних, які є цінним джерелом та відправною точкою для подальшої їх обробки, вивчення й перетворення на корисну інформацію. Але для цього дані повинні відповідати певним вимогам, таким як точність, актуальність, достовірність, зручність пошуку, доступність, функціональна сумісність, придатність для повторного використання (концепція FAIR), що важливо для спільного використання даних, підвищення відтворюваності та прозорості, розвитку сумісності даних і стандартів, підтримки збереження даних і довгострокового доступу до них. Оприлюднені ЮНЕСКО керівні принципи, розроблені в рамках Рекомендації ЮНЕСКО про етичні аспекти штучного інтелекту, поширюють розуміння цінності відкритих даних, визначають порядок їхнього кураторства та відкриття. У документі запропоновані конкретні кроки, які держави можуть зробити для відкриття своїх даних на етапах підготовки даних, їх відкриття та подальшої підтримки. Також ЮНЕСКО закликає до відкриття даних для цілей розвитку штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
У ній наголошується, що традиційні репозиторії з відкритим доступом призначені для обміну кількісними та якісними даними, різноманітною інформацією, концепціями, тематичними дослідженнями, стенограми, інтерв’ю тощо. І тим не менше, автор вважає, що слід зосередити увагу саме на сховищах якісних даних (QDR), покликаних просувати дослідження, сприяти прозорості та доступності соціальних наук. Натаніель пропонує своє бачення суті QDR та належної його організації, пояснюючи, як університетські дослідники можуть ефективно працювати зі сховищем якісних даних, наводить реальний приклад, що демонструє переваги обміну даними на QDR. Дані QDR доступні будь-якій людині у світі для використання у дослідженнях та освіті. У QDR є прихильники на усіх континентах, платформа QDR має надійні функції пошуку інформації за допомогою заданих користувачем ключових слів, тем і методів. Важливо також, що QDR дотримується стандартів якісної документації даних, таких як Data Documentation Initiative, а стандарт REFI-QDA надає можливість ділитись проєктами якісного аналізу даних, їх можна експортувати, перетворювати у інший формат тощо. QDR, наголошує Натаніель, перебуває в авангарді руху за відкритий доступ, формуючи безпечний, прозорий і доступний простір для якісних даних, відіграє ключову роль у просуванні принципів відкритості, співробітництва та відтворюваності в якісних дослідженнях, сприяючи накопиченню багатого набору якісних знань.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
NIIS відіграє важливу роль у впровадженні інновацій у цифровому уряді та сприяє транскордонному співробітництву. Для України це послідовний крок у сфері міждержавної цифрової дипломатії. Партнерство з NIIS сприятиме розробленню спільних цифрових рішень, дасть змогу обмінюватися досвідом і спільно допомагати іншим державам цифровізуватися.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
Воно покликане сформувати актуальну картину стану науки в Україні та визначити рівень її стійкості у контексті поточних викликів. Презентація проміжних результатів дослідження відбулась 16 лютого 2024 року за сприяння Аналітичного центру ZOiS /Centre for East European and International Studies. Анастасія Луценко, координатора проекту Academ.City КАУ НАН України, представила ключові результати ряду досліджень, зосередивши увагу на складному взаємозв’язку між наукою, інноваціями та регіональною динамікою і наголосила на висновку про доволі значну стійкість української наукової спільноти. Цікаво те, що для дослідження поряд з офіційними статистичними даними науковці вдало використали можливості відкритих даних Національного репозитарію академічних текстів.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Доступ до джерел наукової інформації має важливе значення для українських науковців, допомагає продовжувати власні дослідження та підтримує інтеграцію до міжнародного наукового простору. Упродовж 2022-2023 років на офіційних веб-порталах Clarivate та Elsevier були створені спеціальні сторінки для наукової спільноти України, де регулярно оновлюється інформація про можливості ресурсів та програмних інструментів, розклад вебінарів тощо. За даними моніторингу від 50 до 100 тис. пошукових запитів та переглядів контенту щомісяця здійснювали українські науковці у базах даних «Web of Science» та «Scopus». Ці компанії наразі підтвердили готовність і надалі забезпечувати українським вченим доступ до баз даних Web of Science та Scopus. Також проєкт Research4Life продовжує надання українським науковцям безоплатного доступу до своїх ресурсів (ухвалене рішення про долучення України до групи країн А, що мають безкоштовний доступ до контенту платформи Research4Life). Ресурсами Research4Life скористались понад 550 українських установ, що дає змогу їхнім науковцям та освітянам знайомитись з електронними книгами, журналами, базами даних.
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
Автор висловлює занепокоєння кібератакою на Британську бібліотеку, яка призвела до ймовірної втрати великої кількості даних і наголошує, що технології та політика ряду закладів вищої освіти і наукових бібліотек може наражати користувачів на небезпеку. Багато цифрових сервісів Британської бібліотеки було відключено продовж кількох тижнів після руйнівної кібератаки, став недоступним архіву EThOS, що містить 600 тис. докторських дисертацій. А саме цей архів був по суті першою відкритою ініціативою Великої Британії та має величезне значення для вчених. Аналізуючи проблемі, які виникли внаслідок кібератаки, Фіона на перший план виводить питання полювання шахраїв на інтелектуальну власність університетів, ризик втрати персональної та фінансової інформації, втрату довіри до продуктів, створених на основі відкритого коду та інструментів, розроблених на їх основі. Міністерство досліджень та інновацій Великої Британії постійно наголошує на необхідності створення «трансформаційної інфраструктури» для зміни дослідницького шляху, у тому числі – щоб зробити дослідження відкритими. Фіона Грейг пропонує перейти на використання програмного забезпечення як послуги (SaaS), розміщеного у безпечних і захищених центрах обробки даних. Вона нагадує, що Jisc намагався створити «репозиторії наступного покоління, сховища дослідницьких даних і засоби цифрового архівування», але, на жаль, завдання це виявилося занадто складним..
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Для зручності користування ними на окремій сторінці компанії представлений короткий опис інструментів, посилання на ресурс із навчальними матеріалами, інструкціями, відповіді на поширені запитання, доступ до центру підтримки. Також на зазначеній сторінці наведені дані про майбутні вебінари й архівні записи семінарів українською мовою.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Зокрема, завдяки співпраці EUP Research4Life поповниться науковими та освітніми публікаціями із різних галузей знань, – літературознавство, лінгвістика, філософія, політологія, історія, кіно та медіа-дослідження, право та інше. Йдеться про доступ до 62 журналів від EUP. Видавництво Единбурзького університету належить до провідних університетських видавництв Великобританії та охоплює широке коло предметних напрямків у галузі гуманітарних та соціальних наук. EUP є членом Гільдії незалежних видавців, Асоціації видавців, Асоціації видавців наукової та професійної літератури, Асоціації університетських видавництв Британії.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
